Спеціально для “Mind.ua“
8 липня 2023 року запрацював оновлений порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (ПН/РК) в ЄРПН. Відповідні зміни до Порядку закріплено постановою Кабміну №574 від 2 червня 2023 року. На що це вплине і чи суттєво позначиться на «баталіях» навколо реєстрації податкових накладних?
Кабмін ухвалив зміни до постанови №1165 – Порядку зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН та Порядку розгляду скарг на рішення комісії регіонального рівня з питань зупинення ПН/РК в ЄРПН. Зі слів головного керманича ініціативи вітчизняних податкових реформ, зазначені зміни спрямовані на зменшення відсотку зупинених накладних і спрощення адміністративних процедур для платників.
Мета, звичайно, благородна, адже лише лінивий не критикує корумпованість та недосконалість адміністрування ПДВ в сучасних умовах.
Чи зможе це суттєво вплинути на статистику блокування податкових накладних у майбутньому, спробуємо «передбачити».
Постановочні зміни
Запроваджені зміни до постанови №1165 є спробою розв’язати низку достатньо проблемних питань для платників ПДВ.
Автоматична реєстрація ПН/РК в ЄРПН
По-перше, запроваджена автоматична реєстрація ПН/РК в ЄРПН у разі виключення платника з переліку ризикових та/або врахування таблиці даних платника податку за рішенням Комісії регіонального або центрального органу ДПС (за результатом розгляду скарги платника податку). Це є спрощенням, адже до цих новацій такої автоматичної реєстрації не існувало взагалі.
Але акцентуємо увагу на тому, що висувається низка умов для такої автоматичної реєстрації – відсутність критеріїв ризиковості операцій, наявність достатньої суми ПДВ на рахунку СЕА для реєстрації тощо. Така автоматична реєстрації, як вбачається, не поширюється на випадки судового оскарження рішень про включення до переліку ризикових або рішень про неврахування таблиці даних платника податку.
Водночас, зазначені зміни на статистику заблокованих податкових накладних не вплинуть, оскільки йдеться про автоматичне розблокування поданих на реєстрацію, але не зареєстрованих податкових накладних;
Стане відомо, за які «провини» платника податку віднесено до ризикових
По-друге, з’явилося, як здається, більше можливостей для платника ПДВ зрозуміти фактичні підстави для включення його до переліку ризикових. До форми Рішення про відповідність/невідповідність критеріям ризиковості платника внесена, зокрема, інформація, за якою встановлена така відповідність платника податку – код податкової інформації, тип операції, період операції, дата включення платника податку – контрагента до переліку ризикових тощо.
Більше можливостей дізнатися, чому він потрапив у перелік ризикових, з’явилось, а ось на «творчість» податківців при включенні платника ПДВ це, вважаємо, суттєво не вплине.
Наведемо конкретні приклади.
Відповідно до Довідника кодів податкової інформації, яка є підставою для ухвалення рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, затвердженого наказом ДПС України від 11.03.2023 №17 до переліку такої податкової інформації належать, зокрема:
- постачання та придбання товару, походження якого не простежується за ланцюгом постачання;
- відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній. Наприклад, відсутні відомості про об’єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об’єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо, відповідно до поданої до контролюючих органів звітності.
Постає цілком обґрунтоване питання: для того щоб Комісія ухвалила рішення про виключення платника з ризикових:
- до якої ланки в ланцюгу постачання він має простежувати свій товар;
- скільки конкретно необхідно було матеріальних ресурсів;
- які умови мали існувати для реєстрації податкової накладної на відповідну операцію (згадується задачка про «півтора землекопа»)?
Чому таблицю не прийматимуть, також будуть повідомляти
По-третє, це стосується й інформації про фактичні підстави для неприйняття таблиці даних платника. До форми Рішення про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість внесена, зокрема, інформація, за якою не враховано таблицю.
І знову тут ми можемо знайти загальні речення про «відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг..» і «недостатню кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності..». За якою методикою їх рахувати – може бути рівнянням із багатьма невідомими.
Надано можливість оскаржити рішення комісій у судовому порядку
По-четверте, передбачено адміністративне оскарження рішень комісії регіонального рівня про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість і про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості.
Рішення комісії центрального рівня може бути оскаржено в судовому порядку. На статистику зупинених податкових накладних/розрахунків коригування, вважаємо, це суттєво не вплине.
І знову ефективність адміністративного оскарження для бізнесу під питанням
Враховуючи попередній досвід розгляду скарг на зупинення реєстрації податкових накладних комісією центрального рівня, припускаємо, що, коли 10–15% із загальної кількості скарг на рішення комісій регіонального рівня про неврахування таблиць даних платника ПДВ та про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості будуть скасовуватися внаслідок адміністративного оскарження, це можна вже вважати перемогою для бізнесу.
Як висновок, ці зміни, хоч і розв’язують низку проблем, зокрема технічних, суттєво не вплинуть на «баталії» бізнесу з приводу реєстрації податкових накладних та статистику заблокованих податкових накладних.
Фактично залишається легалізованою можливість визначення загальних і неконкретних підстав для включення платника ПДВ до переліку ризикових платників та ухвалення рішень про неврахування таблиць даних платників ПДВ, що, як наслідок, породжує «ручне керування» у цьому питанні.
Бізнес продовжуватиме, і досить часто, «гадати на кавовій гущі», як зареєструвати таблицю даних платника податку чи вийти з ризикових, хоч і з’явилося більше можливостей отримати додаткову інформацію. Крім того, будь-який розгляд питань колегіальним органом ДПС, що пов’язані прямо або опосередковано з реєстрацією податкових накладних, породжуватиме й надалі колегіальну безвідповідальність за ухвалені рішення, поки не запрацює персональна відповідальність податківців.
Марія Золотарьова, керівник практики податкового та митного права, адвокат АО «Вдовичен та партнери», кандидат юридичних наук