Спеціально для “Mind.ua“
Багато думок та обговорень у бізнес-спільноті викликала заява голови Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева про розгляд польської моделі оподаткування ФОП для подальшого впровадження в Україні. Чим ця система відрізняється від української «спрощенки» і чому порівнювати варто не тільки ставки податку?
В ідеї Пана Гетманцева акценти робились, головне, на порівнянні відсоткових ставок податку для підприємців в Україні та Польщі, що, на наш погляд, дає неповну картину для аналізу.
Дійсно, ніде правди діти, бізнес іноді звертається до застосування у структурі підприємців–«єдинників», щоб мінімізувати своє податкове навантаження. Це і дроблення бізнесу, і приховані «зарплати» тощо. Однак якщо говорити відверто, то яка норма Податкового кодексу України прямо передбачає, що дроблення бізнесу за допомогою ФОП, що сплачують єдиний податок, є податковим правопорушенням? Чи передбачено нормами цього ж кодексу визначення податкових зобов’язань за непрямими методами, тобто за оцінкою витрат платника податків, приросту його активів тощо, на підставі інформації, одержаної з джерел інших, ніж податкова звітність, або первинні документи?
Такі висновки робляться фактично на рівні судової практики й у матеріалах кримінальних проваджень при тому, що податкові перевірки підприємців, які сплачують єдиний податок, за окремими виключеннями заборонені вже декілька років.
При цьому Україна в рейтингу «Індекс сприйняття корупції», складеному організацією Transparency International за 2022 рік, посіла 116-те місце зі 180 країн, на відміну від Польщі, яка у цьому ж рейтингу – на 45-му місці. Статистика ж того, скільки витрачає бізнес в Україні на корупцію, щоб працювати більш-менш спокійно, відсутня.
Податковий «клімат» у Польщі
Зупинимося на податковому контролі за фізичними особами–резидентами Польщі (як із статусом підприємців, так і без). У 2023 році з’явилися публікації у засобах масової інформації про діяльність у Польщі так званої Cybercentrum – «білої податкової розвідки», працівники якої фактично стежать за поляками, які можуть ухилятися від сплати податків.
Польська Податкова проводить моніторинг соціальних мереж (Фейсбук, Твіттер тощо), зокрема, викладених там світлин із відпочинку, різного роду святкових заходів, приватних оголошень, рекламних сайтів, запитує доступ до банківських рахунків (без необхідності отримувати окреме рішення суду).
Як приклад наводиться історія польського підприємця, що надавав послуги, пов’язані з автомобілями, і викладав фотографії автомобілів, за якими можна було ідентифікувати їхніх власників. Податкова після ідентифікації клієнтів надіслала останнім запити про надання детальних пояснень: що за послуги надавав їм підприємець, яку суму вони заплатили і чи отримали квитанцію. Метою було визначити, чи правильно підприємець веде облік доходів і чи не ухиляється від оподаткування. Наголосимо при цьому, що податкове законодавство Польщі передбачає, що все, що може сприяти проясненню справи та не протирічить закону, може бути доказом проти особи.
Які податки сплачують у Польщі?
Як бачимо, сліпо запозичувати польський досвід при таких вихідних позиціях є принаймні передчасним.
Тепер власне про польську модель оподаткування для підприємців з погляду оподаткування отриманого ними прибутку (різниці між доходом і витратами) або доходу. Всі відрахування у цьому разі можна умовно поділити на 4 групи:
1. Прибутковий податок (PIT). І тут підприємець може обирати залежно від виду господарської діяльності між:
- фіксованим розміром цього податку, що нараховується на дохід та не враховує понесені витрати («Паушальний податок», Ryczałt ewidencjonowany);
- або заздалегідь встановленим розміром податку («Податкова карта», Karta podatkowa);
- та податком, розмір якого залежить від суми отриманого прибутку підприємцем («Податкова шкала», Skala podatkowa), і лінійним податком (Podatek liniowy).
2. Податок на додану вартість (VAT). Це непрямий податок, що справляється під час продажу товарів і послуг. Для підприємців існує багато нюансів:
- передбачено звільнення від сплати ПДВ для деяких видів господарської діяльності (наприклад, для постачання сільськогосподарської продукції, медичного устаткування тощо);
- визначено ліміт звільнення від ПДВ (limit zwolnienia podmiotowego z VAT) – мінімальну суму обороту від реалізації товарів і послуг, нижче якої ПДВ не стягується (на сьогодні це 200 000 злотих за попередній рік, тобто приблизно 1 660 тис. грн).
З іншого боку існують випадки, коли такі звільнення від ПДВ взагалі не діють. Наприклад, у разі продажу деяких підакцизних товарів, нового автотранспорту, при наданні юридичних послуг, консалтингу та фінансових послуг, у дистанційній торгівлі деякими видами товарів (косметикою, комплектуючими для комп’ютерів тощо).
3. Специфічні податки (на деякі види майна та проведені операції). Зокрема податок на транспортний засіб (Podatek od środków transportowych) і плата за за природокористування (Opłata za korzystanie ze środowiska).
4. Соціальні збори. Це виплати на державне соціальне страхування в ZUS. Ці збори подібні до єдиного соціального внеску в Україні.
Польська «спрощенка»
Повертаючись до ініціативи законодавців застосувати досвід Польщі, за відсутності тексту відповідного законопроєкту ризикнемо припустити, що йтиметься не про докорінну зміну системи оподаткування для підприємців, а про реформування єдиного податку з використанням досвіду встановлення паушального податку (Ryczałt ewidencjonowany).
Тому звертаємо окрему увагу саме на особливості паушального податку .
Суть цього податку віддалено нагадує єдиний податок третьої групи в Україні. Це фіксована ставка податку, що справляється з будь-якого доходу отриманого підприємцем від підприємницької діяльності, без врахування витрат.
Ліміт доходу для цілей застосування – 2 млн євро. Особливість – різні ставки податку для різних видів господарської діяльності: від 2% до 17%. Наприклад, 2% податку – для продажу виробленої підприємцем сільськогосподарської продукції, 3% – для послуг громадського харчування (без реалізації алкоголю), продажу продуктів харчування, 5,5% – для будівельних робіт, вантажних перевезень, 8,5% – для громадського харчування, торгівлі алкоголем, 17% (максимальна ставка) – для одноособової діяльності (без найманих працівників) нотаріусів, адвокатів, незалежних консультантів.
Підприємець, що сплачує паушальний податок, має вести облік своїх доходів. Сплата податку відбувається щомісячно або щоквартально (у разі якщо доходи не перевищують 200 000 злотих на рік).
Можна зробити попередній висновок, що застосування польського досвіду паушального податку, незважаючи на збільшення податкових ставок, може мати позитивні моменти для вітчизняних підприємців у разі, якщо:
- ліміт доходу для платників єдиного податку буде збільшено в рази (наприклад, до 2 млн євро), а отже, для більшості підприємців не буде потреби реєструватися платником ПДВ;
- буде збережено звільнення від сплати окремих податків, які діяли для платників єдиного податку;
- буде передбачено, що підприємець не веде облік своїх витрат і подає податкову декларацію лише один раз на календарний рік;
- будуть існувати обмеження у проведенні планових податкових перевірок для підприємців (наприклад, не частіше одного разу на три роки).
Це лише припущення, оскільки, перш за все, бізнес має прорахувати своє податкове навантаження у разі змін податкового законодавства, що неможливо зробити без аналізу відповідного законопроєкту. У свою чергу, якщо все ж таки говорити про запозичення польського досвіду, необхідно виходити не з порівняння базових ставок оподаткування, а з якості та прозорості податкового законодавства, дотримання принципу соціальної справедливості (за яким встановлюються податки відповідно до платоспроможності платників податків) і належного податкового контролю. І тоді вираз «сплатив податки і можеш спати спокійно» буде задовольняти всіх, а вираз «необґрунтований податковий тиск» залишиться в минулому.
Марія Золотарьова, керівник практики податкового та митного права, адвокат АО «Вдовичен та партнери», кандидат юридичних наук