Спеціально для “ЛІГА:ЗАКОН”
Перевірки бізнесу податковими органами – явище доволі поширене. Проте у зв’язку з дією мораторію на податкові перевірки протягом 2020 року кількість податкових перевірок дещо знизилась і бізнес пристосувався до нових реалій. Але із пом’якшенням карантину та переходом роботи бізнесу в оффлайн режим перевірочно-контрольна робота податкових органів знов «у тренді». Попри скорочення кількості планових перевірок на 20% порівняно з попередніми роками, у рази збільшилась кількість, наприклад, фактичних перевірок.
І тут, відповідаючи на питання, що треба робити і від яких дій утриматись у зв’язку із перевірками, виділимо наступні аспекти.
Підготовка до податкової перевірки
Метою підготовки до податкової перевірки є, перш за все, перетворення можливого проходження такої перевірки для Вашого бізнесу із «форс-мажору» у процес, який має чіткий алгоритм взаємодії з перевіряючими, де кожен працівник сприймає перевірку, як частину діяльності бізнесу, хоч і неприємну, розуміє свою роль та функцію, а документообіг та спілкування під час проведення перевірки можуть бути контрольованими для керівництва та власника бізнесу.
А отже, у рамках підготовки до податкової перевірки є доцільним по-перше: запровадити систему ризик-контролю податкових перевірок, що дозволить виявити ризики майбутніх податкових перевірок та завчасно підготуватись до них.
Зрозуміло, що не про всі податкові перевірки платник податків може знати заздалегідь, а камеральні перевірки податковими органами проводяться взагалі суцільним порядком.
Однак, в процесі підготовки до податкової перевірки як складові системи ризик-контролю податкових перевірок можуть виступати:
– моніторинг ризиків несплати суб’єктами господарювання податків через сервіс податкової служби – «Електронний кабінет». Відзначимо, що така інформація використовується для формування плану-графіку планових податкових перевірок та прийняття рішення про включення платника податків – юридичної особи до плану-графіку. Розрахунок ризиків несплати податків здійснюється податковою службою щоквартально. А отже, платнику доцільно самостійно контролювати наявність/відсутність критеріїв ризиків несплати податків, а при включенні його до плану-графіку планових перевірок – отримати інформацію про підстави для включення його до такого плану. Це дозволить проаналізувати виявлені податкові ризики та, по можливості, їх мінімізувати;
– моніторинг включення бізнесу до плану-графіку планових перевірок на офіційному веб-порталі ДПС України протягом року. Однак, розглядаючи питання планових перевірок, необхідно зазначити, що про проведення даного виду перевірок платник податків отримує офіційне повідомлення у порядку, встановленим ПКУ. Також варто відзначити, що план-графік податкових перевірок публікується на офіційному веб-сайті ДПС до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки, і знаходиться в публічному доступі на сайті. Законом передбачена можливість внесення змін до плану-графіку не більш ніж два рази на календарний рік, однак, фактично, враховуючи практику діяльності податкової служби у 2021 році, таких змін може бути більше, що підштовхує нас до висновку про необхідність постійного моніторингу;
– моніторинг отриманих запитів про надання інформації та її документального підтвердження або пояснень від податкових органів на предмет ризиків проведення податкових позапланових та фактичних перевірок у майбутньому. Наголошуємо на тому, що на сьогоднішній день діє мораторій на окремі види таких перевірок з урахуванням положень Податкового кодексу України та Постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок», що також необхідно враховувати;
– моніторинг податкової добросовісності основних контрагентів. Як відомо, податкові перевірки «по ланцюгу постачання» вже давно стали тенденцією в роботі податкових органів, однак, останнім часом їх кількість суттєво зменшилась у зв’язку із дією інших механізмів: зупиненням реєстрації податкових накладних та включенням платників ПДВ до переліку ризикових;
– моніторинг ризиків наявності інших законних підстав для проведення позапланових податкових перевірок або ж провадження «ризикованої» з точки зору проведення податкових перевірок господарської діяльності. Наведемо конкретні приклади: подання платником податків декларації з ПДВ, у якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, та/або з від’ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень, є самостійною підставою для проведення позапланової податкової перевірки відповідно до п.78.1.8 п.78.1. ст.78 Податкового кодексу України. У той же час операції з обігу підакцизних товарів на сьогодні в зоні особливої уваги контролюючих органів, що впливає на кількість фактичних перевірок, а відповідна господарська діяльність стає «ризиковою» з точки зору проведення податкових перевірок.
Резюмуємо викладене вище:
Платник податків може оцінити ризики проведення податкових перевірок як за допомогою доступу до інформаційних сервісів Державної податкової служби України, так і проводячи власний аналіз діяльності своєї компанії.
По-друге, проведення передперевірочного юридичного аудиту, що дозволить виявити «слабкі місця» бізнесу з точки зору проходження ним податкових перевірок, зокрема, в документообігу по доведенню реальності господарських операцій за допомогою первинних документів, по визначенню податкової добросовісності контрагентів, наявності ділової мети даних операцій тощо.
По-третє, розробка чіткого алгоритму взаємодії персоналу з перевіряючими до початку та під час проведення будь-якої податкової перевірки. І тут не варто забувати про можливість розробки інструкцій для персоналу: від секретаря, продавця, адміністратора, що першими можуть зустріти податківців до початку проведення перевірки, і до працівника бухгалтерії, який має доступ до інформації та документів, що безпосередньо цікавлять перевіряючих. Крім того, доцільно вирішити організаційні питання, пов’язані із проведенням перевірки, наприклад, відведення окремих місць для роботи перевіряючих, визначення особи, відповідальної за комунікацію з ними.
Чому це також важливо? Перше питання, яке виникає, коли на підприємстві дізнаються про проведення податкової перевірки: чи допускати перевіряючих? Однак приймати таке рішення необхідно спокійно та зважено із залученням юриста/адвоката. Податковим кодексом України передбачено, що платник податків зобов’язаний допускати перевіряючих до проведення перевірки у разі наявності підстав для її проведення та за умови пред’явлення або надсилання таких документів: направлення на проведення перевірки, копії наказу про проведення перевірки та службових посвідчень осіб, які зазначені у направленні на проведення перевірки. Законною підставою недопущення посадових осіб до проведення перевірки є непред’явлення або ненадсилання платнику податків вищевказаних документів, а також якщо вказані документи були оформлені з порушенням норм закону. Відмова платника податків від допуску на інших підставах не дозволяється.
Важливо відмітити, що у разі допущення податкового органу до перевірки наказ про її проведення оскаржити буде вже фактично неможливо. У постанові Верховного Суду від 08.09.2021 року в справі № 816/228/17 були зроблені наступні висновки: якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на основі наказу про її проведення, даний наказ був реалізований, а тому його оскарження є неналежним засобом захисту платника податків. Неправомірність дій контролюючого органу при призначенні та проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, хоча може буде підставою позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за результатами перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені при призначенні і проведенні перевірки, а тільки ті, які впливали або об’єктивно могли впливати на правильність висновків контролюючого органу. А отже, якщо перевіряючих вже було допущено до податкової перевірки, посилатись на процедурні порушення при оскарженні податкових повідомлень-рішень у багатьох випадках буде нерезультативним, оскільки суд буде досліджувати суть податкового правопорушення платника податків, а не процедурні порушення податкового органу під час податкової перевірки.
Тобто, у разі якщо буде діяти чіткий алгоритм взаємодії персоналу з перевіряючими до початку та під час проведення будь-якої податкової перевірки, це може дозволити обґрунтовано не допустити перевіряючих до податкової перевірки при відсутності підстав для проведення податкової перевірки та без подальших негативних наслідків, а при проходженні податкової перевірки звести до мінімуму надання «зайвої» інформації, яка може зашкодити платнику податків.
Проходження податкової перевірки
Найбільш «динамічний» етап, якщо говорити на тему податкових перевірок. Що треба робити і від яких дій утриматись під час проходження податкової перевірки?
Якщо під час підготовки до податкової перевірки у платника податків є певний час, то строк проведення податкової перевірки є обмеженим, а отже платнику податків потрібно реагувати оперативно, і тут, вважаємо, в нагоді стануть наступні рекомендації та поради:
1) необхідно розуміти, що розроблений завчасно алгоритм взаємодії персоналу та перевіряючих є не лише документом на папері, його необхідно дотримуватись. У випадку планової або позапланової податкової перевірки на її початку проведіть практичний інструктаж для персоналу, щоб даний алгоритм був впроваджений;
2) доцільно перевести спілкування з перевіряючими щодо питань, які виникли під час проведення податкових перевірок, у письмовий вигляд, починаючи від запиту перевіряючого і закінчуючи наданням відповіді на поставлене питання;
3) необхідно пам’ятати, що надання документів під час податкової перевірки обмежується та має бути пов’язано із предметом такої перевірки. Стосовно ж надання копій документів, при проведенні перевірок перевіряючі мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об’єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Відповідний запит на отримання копій документів має бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п’ять робочих днів до дати закінчення перевірки. Це прямо передбачено п.85.4. ст.85 ПКУ, а отже платник податків має це враховувати;
4) недоцільно будувати стратегію проходження податкової перевірки на відмові під час податкової перевірки надавати для огляду первинні документи, що підтверджують господарські операції, враховуючи при цьому можливість надання таких документів у подальшому при проведенні процедури адміністративного чи судового оскарження. Наведемо конкретний приклад фактично негативної оцінки такої стратегії судом. Так, у справі №580/1489/19 від 07 квітня 2021 року суд апеляційної інстанції погодився із висновком суду першої інстанції, який у задоволенні адміністративного позову відмовив та зазначив, що оскільки позивач не надав до перевірки первині документи бухгалтерського обліку, чим порушив вимоги ст. 44 ПК України, правомірність формування податкового кредиту та визначення об`єкта оподаткування позивачем не підтверджена, внаслідок чого порушені вимоги п. 34.1 ст. 134, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 ПК України. Щодо наданих до суду первинних документів бухгалтерського обліку, суд першої інстанції зазначив, що позивач діяв недобросовісно та з власної волі не скористався правом надати первинні документи бухгалтерського обліку контролюючому органу, при цьому вказавши, що такі документи були відновлені до 28.08.2019, тому надані позивачем до суду первинні документи бухгалтерського обліку не є належними та допустимими доказами у розумінні ст. 73, 74 КАС України;
5) якщо ви не згодні з результатами проведеної перевірки – використовуйте всі можливі засоби захисту: від заперечень на акт перевірки до судового оскарження винесених за результатами податкової перевірки податкових повідомлень-рішень.
І наостанок: результати податкових перевірок можуть бути непередбачуваними, тому є доцільним залучення адвоката/юриста, що має відповідну спеціалізацію, добре знає тонкощі та особливості проведення податкових перевірок і використає свої знання та досвід для захисту платника податків.
Вікторія Вова, молодший юрист практики податкового та митного права АО «Вдовичен та партнери»