Спеціально для “Mind.ua“
Кампанія щодо реформування головних фіскальних і контролюючих органів триває. Зараз черга дійшла до чергового перезавантаження податкової. Група депутатів на чолі з головою Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данилом Гетманцевим на тлі нещодавніх скандалів із затриманням податківців різного рангу в рамках кримінальних проваджень вирішили взятися за «перезавантаження» штату податкової служби. Відповідний законопроєкт передбачає проведення конкурсу на очільника ДПС України, запроваджує певні гарантії його «недоторканості» від зовнішнього впливу (зокрема, політичного), фактичне підвищення заробітних плат податківців тощо. Які ж новели містить цей проєкт закону та чого очікувати від цієї ініціативи бізнесу?
Номер і дата реєстрації: №9243 від 26.04.2023.
Автори законодавчої ініціативи: Гетманцев Д. О., Железняк Я. І., Сова О. Г., Василевська-Смаглюк О. М., Горбенко Р. О., Леонов О. О., Кравчук Є. М. та інші.
Етап: законопроєкт №9243 одержаний Верховною Радою України. Станом на день публікації цей законопроєкт наданий на ознайомлення. Якщо документ буде прийнятий парламентом, він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Альтернативні законопроєкти: законопроєкт не має будь-яких альтернатив на момент публікації цієї статті.
Ціна питання. Як вбачається з тексту пояснювальної записки, реалізація положень законопроєкту не потребує додаткових витрат із Державного бюджету. Водночас зміни, які передбачаються, у частині проведення щорічної незалежної зовнішньої оцінки (аудиту) та діяльності Комісії з проведення зовнішньої незалежної оцінки (аудиту), спонукають до висновку, що такі додаткові витрати можуть бути.
Зміст. Автори законопроєкту пропонують внести до тексту Податкового кодексу України положення щодо:
- умов прийняття на роботу працівників до контролюючих органів;
правового статусу керівника ДПС України; - його призначення на підставі нового окремого конкурсу і підстав для звільнення;
- гарантії його незалежності під час перебування на посаді;
- проведення зовнішньої незалежної оцінки (аудиту) ефективності діяльності ДПС України та роботи Комісії з проведення такої оцінки;
- оплати праці працівників ДПС України;
- а також проведення одноразової атестації за результатами прийняття цього законопроєкту.
Позиція юристів. Загалом погоджуючись із необхідністю очищення лав як податкової, так і митної служби від недоброчесних посадовців, забезпечення незалежності керівника ДПС України від зовнішнього впливу, цей законопроєкт нагадує собою часткове «латання дірок» у поточній ситуації.
Як можна розв’язати проблему низької якості податкового адміністрування та проявів корупції у податковій?
1. По-перше, запровадити зрозумілі норми податкового законодавства. Навряд чи можна пригадати досвід будь-якої розвинутої країни, де на рівні закону згадується про презумпцію правомірності рішень платника податків, в основу якої закладено ймовірність розуміти податкову норму неоднаково.
2. По-друге, відповідальність податківців за правопорушення має працювати не лише на папері.
Йдеться саме про персональну відповідальність, у тому числі за ухвалені колегіальні рішення різного роду комісіями при податкових органах. Невідворотність покарання для податківця має бути аксіомою, а планування надходжень від нарахування податків і штрафів перед проведенням податкових перевірок, а не після – хибною практикою.
3. По-третє, забезпечення достатнього рівня оплати праці і, як наслідок, бажання зберегти посаду не за рахунок можливості отримання неправомірних вигід.
4. По-четверте, оперативний судовий захист прав платника податків, що забезпечується завдяки дотриманню судом процесуальних строків. Реалії показують, що судовий розгляд податкових спорів може тривати роками, що зводить нанівець ефективність судового захисту.
Поряд із цим критичного аналізу потребують питання юридичної техніки при ініціюванні цього законопроєкту. Податківці, митники та працівники інших державних органів є насамперед державними службовцями, на яких розповсюджуються загальні норми Закону України «Про державну службу», що визначає порядок реалізації громадянами України права доступу до державної служби.
Крім того ухвалено Закон України «Про центральні органи виконавчої влади», який визначає організацію, повноваження та порядок діяльності центральних органів виконавчої влади України. Водночас, згідно з п.1.1 Податкового кодексу України, цей кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, і в цьому контексті питання прийняття на роботу до контролюючих органів, заробітної плати тощо, до сфери регулювання цього закону не входить. Яку мету, зокрема, переслідували автори законопроєкту, дублюючи в Податковому кодексі України норми Закону про державну службу щодо обмежень на прийняття на роботу державних службовців?
Цілком обґрунтованою видається пропозиція формувати законодавство так, щоб здійснити кодифікацію норм, які регулюють питання державної служби з єдиними стандартами прийняття на роботу та звільнення всіх чиновників, а не перевантажувати зміст Податкового кодексу України, перетворюючи його на «тритомний підручник із вітчизняної податкової історії».
У свою чергу питання оплати праці державних службовців визначати на рівні нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України.
У такий спосіб буде забезпечено чітку структуру правового регулювання. З одного боку, законодавство про державну службу: від прийняття до звільнення чиновників, проведення конкурсу на посади, оцінка ділових якостей і доброчесності, оплата праці, відповідальність державних службовців, зокрема за корупційні правопорушення, з іншого – податкове законодавство: порядок справляння податків, податкове адміністрування, податковий контроль, адміністративне оскарження тощо, а також відповідальність платників податків за податкові правопорушення.
Хто буде в плюсі. З одного боку, виграють від прийняття законопроєкту № 9243 працівники податкових органів. Очікується підвищення посадових окладів. Згідно із законопроектом, мінімальний посадовий оклад державного інспектора становитиме 9,5 розміру прожиткового мінімуму станом на 1 січня (24 595 грн у 2023 році), максимальний – для голови ДПС – 30 розмірів прожиткових мінімумів (77 670 грн).
З іншого – планується оголошення конкурсу на очільника податкової, що має враховувати базові критерії оцінки – доброчесність та компетентність, і проведення його за процедурою проведення конкурсного відбору за прикладом позитивних практик НАБУ, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. А отже, якщо відштовхуватися від тези, що «риба гніє з голови», для спільноти це може означати можливість обрати керівника ДПС України, що відповідатиме одночасним потребам суспільства й держави. Зі свого боку новий керівник матиме гарантії своєї незалежності у вигляді умов контракту та чітких підстав для звільнення з посади.
Хто буде в мінусі. Маємо надію, що в мінусі опиняться недобросовісні податківці, які не зможуть пройти одноразову атестацію.
Висновки. З точки зору процедури конкурсу на посаду голови ДПС України, засад керівництва податковою службою на вищому щаблі, цей законопроєкт істотно змінює наявний зараз порядок і, припускаємо, може бути успішним стартом, який докорінно змінить ситуацію у відносинах податківців та платників податків, що має характер «податкового шантажу». Але навряд чи можна сказати, що цей законопроєкт зможе найближчим часом кардинально розв’язати проблему низької якості адміністрування податків контролюючими органами.
Марія Золотарьова, керівник практики податкового та митного права, адвокат АО «Вдовичен та партнери», кандидат юридичних наук