Цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, що має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов’язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам.
Таке визначення цінного паперу надано Законом України від 23.02.2006 № 3480-IV «Про цінні папери та фондовий ринок».
У свою чергу, Податковий кодекс України (далі – ПКУ) цінний папір визначає як товар.
Як нам відомо, фізичні особи – резиденти або нерезиденти, які отримують доходи з джерела їх походження в Україні, є платниками податку на доходи фізичних осіб.
До доходу з джерелом походження з України відносяться у тому числі доходи від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів.
Так, для фізичних осіб базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, тобто будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Варто зауважити, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу операції з конвертації цінних паперів у разі, якщо їх обмін здійснюється за звичайними цінами або за вартістю чистих активів у розрахунку на один цінний папір, які не призводять до відчуження інвестицій та проводяться з цінними паперами ІСІ, що перебувають в управлінні однієї компанії з управління активами.
Поряд з цим, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах.
Інвестиційний прибуток – це дохід у вигляді позитивної різниці між доходом, отриманим платником податку від проведення операцій з цінними паперами з урахуванням курсової різниці, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, та витратами на придбання таких інвестиційних активів.
Оподаткування інвестиційного прибутку врегульовано підпунктом 170.2 статті 170 ПКУ.
Облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат.
Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік, за результатами якого платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію, в якій має відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого звітного року.
До складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року, яке визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного (податкового) року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.
Якщо загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами має від’ємне значення (інвестиційний збиток), його сума переноситься у зменшення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами наступних років до його повного погашення, крім фінансових результатів, зазначених в абзаці першому пункту 29 підрозділу 4 розділу XX “Перехідні положення” цього Кодексу.
Слід пам’ятати, що не підлягає оподаткуванню та не включається до загального річного оподатковуваного доходу:
1). Дохід, отриманий платником податку протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів, якщо сума такого доходу не перевищує суму, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень (2470 грн).
2). Сума доходу, отриманого платником податку внаслідок відчуження акцій (інших корпоративних прав), одержаних ним у власність в процесі приватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати, безпосередньо отримані ним як компенсація суми його внеску до установ Ощадного банку СРСР або до установ державного страхування СРСР, або в обмін на приватизаційні сертифікати, отримані ним відповідно до закону, а також сума доходу, отриманого таким платником податку внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) за нормами безоплатної передачі, визначеними статтею 121 Земельного кодексу України залежно від їх призначення, та майнових паїв, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації.
3). Інвестиційний прибуток від операцій з борговими зобов’язаннями Національного банку України та з державними цінними паперами, емітованими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з урахуванням курсових різниць.
Податковим агентом платника податку, який здійснює операції з інвестиційними активами з використанням послуг професійного торговця цінними паперами, включаючи банк, є такий професійний торговець (крім операцій з борговими зобов’язаннями Національного банку України та з державними цінними паперами, емітованими Міністерством фінансів України, з урахуванням курсових різниць).
Податковий агент під час кожного нарахування платнику інвестиційного прибутку нараховує (утримує) податок за ставкою, визначеною ст. 167 ПКУ, та сплачує (перераховує) утриманий податок до бюджету під час кожного нарахування такого доходу, що не звільняє платника податку від подання річної податкової декларації при отриманні ним доходу, зазначеного у цьому пункті.
Методика визначення інвестиційного прибутку професійним торговцем цінними паперами при виконанні функцій податкового агента затверджена наказом Міністерства фінансів України від 22.11.2011 № 1484, рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 22.11.2011 № 1689 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 січня 2012 р. за № 100/20413.
Водночас, під час виплати платнику податку доходу за придбані інвестиційні активи професійний торговець цінними паперами враховує документально підтверджені витрати такого платника на придбання цих активів.
Ставка податку на нарахування інвестиційного прибутку становить 18 відсотків.
З аналізу незначної кількості судової практики за 2018 рік у спорах, що виникають у зв’язку з порушенням п. 170.2 ст. 170 ПКУ можна зробити висновок, що контролюючі органи поки ще не є прискіпливими у вивченні операції з цінними паперами в деклараціях фізичних осіб.
Галина Катамай, адвокат практики податкового та митного права
АО “Вдовичен та партнери”.
За матеріалами Finance.UA