ЗМІНИ ДО ЗАКОНОДАВСТВА
- Новина для власників бізнесу.
Національний банк України оприлюднив проект структури валютного регулювання, на виконання положень Закону “Про валюту і валютні операції”, який вводиться в дію з 7 лютого 2019 року. Очікується, що запропоновані підзаконні акти замінять 56 нормативно-правових актів у сфері валютного регулювання, які діють сьогодні. Вбачається, що нова база буде простою, зрозумілою та доступною.
Система валютного регулювання, буде складатися з семи основних нормативно-правових актів (постанов Правління НБУ), які визначатимуть:
- структуру валютного ринку та правила торгівлі іноземною валютою та банківськими металами;
- порядок розрахунків, операцій з купівлі та переказів іноземної валюти на території України та за кордон;
- транскордонне переміщення готівки, банківських металів, а також цінних паперів в документарній формі банками, юридичними та фізичними особами;
- загальний перелік заходів захисту для можливого застосування Національним банком, критерії і порядок їх запровадження, умови їх подовження та дострокового припинення;
- перелік запроваджених заходів захисту та порядок їх застосування (антикризова постанова, що має тимчасовий характер);
- інші інструменти стабілізації грошово-кредитного ринку (резервування за валютними операціями), а також повідомлювану систему збору інформації про валютні операції;
- порядок дотримання граничних строків розрахунків, встановлених Національним банком.
Відповідно до Закону “Про валюту і валютні операції”, низку кроків для лібералізації валютного регулювання буде запроваджено одразу після початку дії Закону. Зокрема:
- граничний строк здійснення розрахунків за експортно-імпортними контрактами буде розширено до 365 днів (зараз він становить 180 днів).
- буде скасовано валютний нагляд для експортно-імпортних операцій на суму до 150 тис. грн.
- індивідуальні валютні ліцензії буде скасовано. Натомість з’явиться система електронних лімітів.
- будуть скасовані санкції у вигляді припинення зовнішньо-економічної діяльності за порушення строків розрахунків.
- буде дозволено онлайн купівлю іноземної валюти фізичними особами. При цьому на такі операції розповсюджуватиметься аналогічний ліміт, як і на купівлю готівкової валюти (зараз – до 150 тис. грн. на день в еквіваленті).
Разом з тим, Нацбанк залишатиме за собою право вносити й інші зміни, необхідність яких буде зумовлена макроекономічними умовами на момент завершення роботи над новим валютним регулюванням. Також, представники Національного банку зазначають, що цей документ наближає українське законодавство до європейських норм та матиме позитивний вплив на надходження прямих іноземних інвестицій в Україну. Додаткову інформацію ви можете знайти за посиланням: https://bank.gov.ua/doccatalog/document?id=77863567
РОЗ’ЯСНЕННЯ
з наступних питань:
Щодо застосування в фінансово-господарській діяльності електронного документообігу:
Товариство у своїй господарський діяльності може використовувати електронний документообіг з урахуванням норм Закону N 996 (996-14) та керуючись вимогами Закону N 851 (851-15) , водночас у визначених законодавством випадках, зокрема при проведенні перевірок, посадова (службова) особа контролюючого органу має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності) (п. 85.8 ст. 85 ПКУ (2755-17) ).
Разом з тим слід зазначити за роз’ясненнями з питань ведення бухгалтерського обліку та первинних документів в електронному вигляді, які є підтвердженням здійснення господарських операцій, доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.
(Лист ДФС від 12.09.2018 N 3999/6/99-99-14-03-03-15/ІПК)
Щодо особливостей складання податкової накладної за щоденними підсумками операцій: Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Правила складання податкової накладної регулюються статтею 201 розділу V ПКУ та регламентуються Порядком заповнення податкової накладної від 31.12.2015 N 1307.
Відповідно до пункту 201.4 статті 201 ПКУ одаткова накладна може бути складена за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у разі, зокрема, здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу / реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника).
Як зазначено у зверненні, Товариство розглядає можливість здійснення постачання товарів кінцевим споживачам за готівку через юридичну особу – оператора поштового зв’язку “Нова Пошта”. Грошові кошти від споживача за поставлений товар надходять на поточний рахунок Товариства з розрахункового рахунку фінансової установи ТОВ.
Таким чином податкова накладна за щоденними підсумками операцій не може бути складена при здійсненні постачання товарів кінцевому споживачу, якщо розрахунки за такі товари будуть здійснюватися через іншу юридичну особу.
(Лист ДФС від 11.09.2018 № 3988/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)
Щодо віднесення нарахування (виплати) дивідендів під визначення контрольованих операцій Виплата дивідендів відповідно до підпункту 14.1.49 пункту 14.1 статті 14 ПКУ є розподілом частини чистого прибутку, розрахованого платником податку за правилами бухгалтерського обліку. Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюється також платіж у грошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв’язку з розподілом чистого прибутку (його частини).
Відповідно до підпункту 57.11.2 пункту 57.11 статті 57 ПКУ емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.
Як визначено підпунктом 134.1.3 пункту 134.1 статті 134 ПКУ, об’єктом оподаткування податком на прибуток є дохід (прибуток) нерезидента з джерелом походження з України, що підлягає оподаткуванню згідно з пунктом 141.4 статті 141 ПКУ.
Дивіденди, які сплачуються резидентом на користь нерезидента, включено до доходів нерезидентів із джерелом походження з України, що підлягають оподаткуванню відповідно положень пункту 141.4 статті 141 ПКУ.
Так, згідно з підпунктом 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 ПКУ резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 пункту
141.4 статті 141 ПКУ, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 – 141.4.6 та 141.4.11 пункту 141.4 статті 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.
Таким чином виплата платником податку на прибуток дивідендів в грошовій формі на користь нерезидентів не впливає на об’єкт оподаткування податком на прибуток такого платника. Також зазначаємо, що віднесення операції до контрольованих має на меті можливість проконтролювати таку операцію на відповідність принципу “витягнутої руки” із застосуванням методів встановлення такої відповідності, передбачених пунктом 39.3 статті 39 ПКУ.
Оскільки жоден з методів не може бути застосований до господарської операції із виплати дивідендів платником податку на прибуток на користь нерезидента, а отже, не існує законодавчо визначеної можливості проконтролювати таку операцію на відповідність принципу “витягнутої руки”, визнання зазначеної операції контрольованою та включення її до звіту про контрольовані операції не має сенсу.
Враховуючи викладене, Міністерство фінансів України вважає недоцільним визнання контрольованими операцій з нарахування (виплати) дивідендів у грошовій формі платником податку на прибуток на користь нерезидентів.
(лист МФУ від 26.09.2018 р. N 11420-10-10/2519)