Проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу № 13420 від 25.06.2025 та проєкт Закону про внесення зміни до розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу №13421 від 25.06.2025 прийняті та направлені на підпис Президенту.  У разі їх підписання ці закони наберуть чинності через один місяць із дня, наступного за днем їх опублікування.

Ціна питання. Витрати для реалізації цих законопроєктів не передбачаються, очікуються лише втрати у вигляді недоотриманих державним бюджетом податків.

Зміст. Законопроєктами запроваджується особливий правовий режим Defence City для підприємств оборонної промисловості, що впливає на податкові та митні аспекти роботи в цій сфері. Термін дії цього режиму – до 01.01.2036.

Одразу ж зазначимо, що Defence City – це справа добровільна, і до цього правового режиму можна буде долучитися юридичній особі за власною згодою, звернувшись до Міністерства оборони України з відповідною заявою про надання статусу резидента Defence City, та за умови відповідності встановленим у законі вимогам. Умовно такі вимоги можна поділити на такі групи:

Економічні вимоги:

• Частка кваліфікованого доходу юридичної особи повинна становити не менше ніж 75% за попередній рік (примітка: отже, такий правовий режим не для стартаперів) і не менше ніж 50% для юридичної особи, що підпадає під ст. 2 Закону України «Про розвиток літакобудівної промисловості» (здійснює діяльність у галузі літакобудівної промисловості та, згідно із законом, мають відповідні ліцензії, а також відповідні сертифікати на право розробки, виробництва або ремонту, або переобладнання, або модифікації, або технічного обслуговування авіаційної техніки та авіаційних двигунів). Кваліфікований дохід – це, по суті, дохід від оборонних закупівель (постачання оборонних товарів, їх розроблення, ремонт, модернізація та утилізація). Для співвиконавців в оборонних закупівлях кваліфікованим доходом є дохід від реалізації матеріалів, компонентів і складових частин, отриманий за договорами співвиконання за державними оборонними контрактами.

Організаційно-правові вимоги:

• Юридична особа має бути зареєстрованою за законодавством України та бути платником податку на прибуток підприємств.
• Не мати податкового боргу та/або заборгованості зі сплати ЄСВ, сукупний обсяг яких перевищує 10 МЗП станом на 1 січня поточного року (у 2025 році – це 80 000 грн).

При цьому резидентом Defence City не може бути юридична особа, якщо:

• вона порушила законодавство про розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників і структуру власності та не усунула це порушення;
• прямим або опосередкованим власником часток (акцій) у статутному капіталі є держава-агресор, або юридична особа, зареєстрована відповідно до законодавства такої держави, або фізична особа, яка є резидентом та/або громадянином такої держави;
• учасником (засновником, акціонером), якої та/або КБВ є резидент або громадянин держави-агресора, або до них застосовано санкції відповідно до Закону України «Про санкції»;
• проти неї порушено провадження у справі про банкрутство або вона визнана банкрутом;
• судом протягом 12 календарних днів було встановлено порушення такою юридичною особою обов’язків по державному оборонному контракту, що призвело до розірвання договору та/або застосування штрафів і відшкодування збитків, окрім випадків, якщо юридична особа виконала рішення суду добровільно та в повному обсязі та ін.

Які пільги в оподаткуванні пропонують для резидентів Defence City

• Податок на прибуток

Звільнення від сплати податку на прибуток. Заява про звільнення від оподаткування такого прибутку подається платником податку тільки один раз протягом строку перебування у статусі резидента Defence City.

Проте є наступні «але»: щоб користуватися таким звільненням протягом строку перебування у статусі резидента Defence City платник податку:

1) не має бути резидентом Дія Сіті;

2) не повинен нараховувати та виплачувати дивіденди своїм учасникам – власникам корпоративних прав (окрім дивідендів, які сплачуються до державного бюджету або якщо власником корпоративних прав виступають юридичні особи, що належать державі);

3) не повинен мати порушень податкових обов’язків, пов’язаних із трансферним ціноутворенням та контрольованими іноземними компаніями (КІК);

4) зобов’язаний реінвестувати податок на прибуток, звільнений від оподаткування не пізніше 31 грудня поточного року на визначені законом напрями, зокрема на створення або переоснащення матеріально-технічної бази, створення, придбання, модернізацію, відновлення, ремонт і переоснащення основних засобів, впровадження новітніх технологій, придбання прав на об’єкти інтелектуальної власності для виконання державних контрактів з оборонних контрактів тощо.

У разі якщо податок на прибуток не реінвестовано у встановлений строк, такий невикористаний податок повністю або частково сплачується до бюджету. Якщо платник втратив статус резидента Defence City або порушує умови користування звільненням від оподаткування, такий платник має сплатити не тільки податок на прибуток, а й пеню, які починають нараховуватися з першого числа місяця податкового (звітного) періоду, в якому виникли обставини невідповідності вимогам до резидента Defence City. Будь-які строки давності при цьому не застосовуються.

• Земельний податок

Звільнення від сплати земельного податку для резидентів Defence City. Але звертаємо увагу, що йдеться саме про земельний податок за земельні ділянки, які знаходяться у власності та/або постійному користуванні юридичних осіб (не резидентів Дія Сіті). Звільнення від сплати орендної плати за земельні ділянки не передбачено.

• Податок на майно, відмінне від земельної ділянки

Звільнення від сплати цього податку для резидентів Defence City є обмеженим. Воно поширюється лише на:

1) об’єкти нерухомості, розташовані на території обраного для релокації населеного пункту, за умови, що такі об’єкти нерухомості не здаються в оренду, лізинг, позичку (окрім працівників резидента Defence City) та використовуються в господарській діяльності резидентів Defence City та/або для проживання їх працівників;

2) будівлі промисловості, віднесені до класу «Промислові та складські будівлі» (код 125) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, які на період релокації резидентів Defence City не використовуються за призначенням у їхній господарській діяльності та не здаються в оренду, лізинг, позичку.

• Екологічний податок

Звільнення від сплати цього податку для резидентів Defence City. Нагадаємо, що екологічний податок сплачується за викиди забруднювальних речовин у атмосферне повітря, у водні об’єкти та за розміщення відходів.

Позиція юристів. Варто подякувати авторам законопроєктів і парламенту, які визнали, що оборонній промисловості необхідна підтримка, і за то що ці законопроєкти прийнято. Але в цьому разі поставимо на важелі, з одного боку, – які кошти вивільняються з-під оподаткування та за яких умов, а з іншого, – врахуймо вітчизняну практику надання податкових пільг. Кожна податкова пільга дорівнює посиленню контролю з боку державних органів. Щодо резидентів Defence City – це контроль із боку Міністерства оборони України відповідності юридичної особи вимогам, що висуваються до резидентів Defence City, та податковий контроль із боку податкових органів.

Що в цьому разі можуть зекономити оборонні підприємства, але за умови подальшого реінвестування податку на прибуток. Зазвичай, якщо говорити про підприємство в оборонній промисловості, то основну частку сплачених податків (окрім податків на заробітну плату) складають податок на додану вартість, орендна плата за земельні ділянки або земельний податок, податок на прибуток.

Тож, оскільки на ПДВ та орендну плату звільнення не поширюється, можна умовно порахувати «полегшення» в частині податку на прибуток.

На сайті Державної податкової служби України оприлюднюється рівень сплати податку на прибуток за відповідні роки за видами КВЕД, тобто середній рівень сплати такого податку у відсотках до одержаного доходу за різними видами діяльності. Беремо, наприклад, деякі «оборонні» види діяльності. Так, за кодом КВЕД 30.30 «Виробництво повітряних і космічних літальних апаратів, супутнього устаткування» рівень сплати податку на прибуток за 2024 становить 1,09%; за кодом КВЕД 30.40 «Виробництво військових транспортних засобів» – 1,34%; за кодом КВЕД 33.11 «Ремонт і технічне обслуговування готових металевих виробів» – 1,88%. Це середні показники.

Тобто якщо оборонне підприємство одержало дохід 100 млн грн, то податок на прибуток, що звільняється від оподаткування, може становити, наприклад, середній відсоток 1,5 %, тобто 1,5 млн грн, при доході 20 млн – 300 тис. грн відповідно.

Отже, потрібно перш за все починати прораховувати економічну вигідність і порівнювати її з тими вимогами, які висуваються до резидентів Defence City, та враховувати, що запитів на надання інформації та їх документальних підтверджень, тобто контролю з боку державних органів, може стати більше. Окрім того, для приватного сектору оборонної промисловості заборона на нарахування та виплату дивідендів на час перебування у статусі резидентів Defence City може звести нанівець бажання бути резидентами Defence City.

Якщо законопроєкт буде реалізований на практиці, чого чекати найближчим часом?

– резидентами Defence City стануть оборонні підприємства, що належать державі (оскільки заборони на нарахування та виплату дивідендів державі немає і такі підприємства мають суттєвий брак обігових коштів);

– можливо до реєстру Defence City долучаться великі та деякі середні оборонні підприємства приватного сектору, які, зокрема, здійснюють імпортно-експортні операції, оскільки розмір звільненого від сплати податку на прибуток тут є суттєвим. Щодо малих підприємств, то їх значний оптимізм у питанні входження до Defence City є малоймовірним, адже «шкурка вичинки не варта»;

– буде ухвалено низку нормативно-правових актів, пов’язаних із запровадженням Defence City: порядок релокації резидентів Defence City, форми, порядок подання звітів про відповідність вимогам резидентів Defence City, порядок контролю за використанням звільненого від оподаткування прибутку резидента Defence City тощо.

Хто буде у плюсі. Великі та середні оборонні підприємства переважно державного сектору економіки, для яких податковий режим Defence City може стати вигідним, особливо щодо можливості використання звільненого від оподаткування податку на прибуток на виробничі цілі.

Хто буде в мінусі. Тут доцільно звернути увагу на два аспекти. У мінусі можуть опинитися ті самі резиденти Defence City, оскільки адміністрування перебування в такому статусі, з одного боку, вимагатиме додаткових витрат, з іншого – посилення «уваги» до них із боку контролюючих державних органів. Окрім того, у мінусі – Міністерство оборони України та ДПС, що будуть змушені запроваджувати нові напрямки діяльності.

Висновки. Загалом доцільно оцінити позитивно законопроєкти щодо запровадження правого режиму, однак вважаємо, що він розрахований перш за все на державні оборонні підприємства та великі підприємства недержавного сектору й не буде підтримкою для середніх і малих підприємств, внесок яких у сукупності в роботу на перемогу також є суттєвим. А отже, повторюємось, що «полегшення для оборонки» мають стосуватися всіх: як державного, так і недержавного секторів, як великого, так і середнього та малого бізнесу. Це дозволяє зробити висновок про доцільність подальшої підтримки оборонної промисловості в податковій сфері. Наприклад, можна оцінити перспективність та ефективність звільнення від ПДВ постачання «оборонних» робіт/послуг державним замовникам (наприклад, модернізація, ремонт, технічне обслуговування військової техніки), що дозволить перенаправити фактично «вивільнений» ПДВ на нові оборонні замовлення.

Марія Золотарьова, керівник практики податкового та митного права, адвокат АО «Вдовичен та партнери», кандидат юридичних наук

Сообщение Правовий режим Defence City: чи стане легше оборонці працювати на перемогу? Які пільги в оподаткуванні пропонують для резидентів Defence City появились сначала на Адвокатське об´єднання «Вдовичен та партнери».

Більшість представників бізнесу, від малого до великого, вважають, що обшуки або кримінальні провадження їх ніколи не торкнуться. І за цю самовпевненість іноді доводиться платити дуже велику ціну. Проведення обшуків на підприємстві може нести за собою дуже багато негативних наслідків — від репутаційних до зупинення діяльності компанії. Зокрема, до таких ризиків можна віднести: вилучення документів, майна, зупинення (або переривання) діяльності підприємства, витік інформації, неможливість виконання зобов’язань, а також зниження іміджу компанії. Адже якщо в компанію прийшли з обшуками, це означає, що діяльність ведеться не зовсім законним шляхом, чи не так? Саме так можуть вважати контрагенти, партнери або навіть банки. Важливо завжди бути готовим до виникнення таких ситуацій і вживати всіх заходів для мінімізації ризиків.

Поговоримо про статистичні дані

Офіс Генерального прокурора щомісячно готує єдині звіти про зареєстровані кримінальні правопорушення та результати їх досудового розслідування. Неможливо не звернути увагу на кількість зареєстрованих кримінальних правопорушень у 2024 році — вона становить 492 479. Водночас, згідно з даними Офісу Генерального прокурора, тільки за січень — травень 2025 року було зареєстровано 279 129! кримінальних правопорушень, з них 84 870 — кримінальних правопорушень, у яких особам вручено повідомлення про підозру. Можемо простежити, що тільки за перші п’ять місяців 2025 року статистичні дані свідчать про перевищення показників попереднього року. Абсолютно логічно, що за такою кількістю зареєстрованих проваджень стоїть і просто неймовірна кількість проведених обшуків правоохоронними органами. 

Від статистики до практики: тож як захистити свій бізнес?

Ми вже з’ясували, що наслідки проведення такої слідчої дії можуть сильно нашкодити бізнесу, саме тому до неї треба ставитися максимально серйозно, а також ретельно готуватися, залучаючи професіоналів.

Обшук — це раптова слідча дія, яка полягає в примусовому проникненні та обстеженні приміщень, споруд, ділянок місцевості та інших об’єктів, що перебувають у віданні певних осіб,
з метою відшукання та вилучення предметів та об’єктів, що мають значення у відповідному кримінальному провадженні. Оскільки, як вже було зазначено, обшук — це раптова дія, то не кожен зможе швидко включитись у процес, зважаючи на стрес, а особливо коли на територію вашої компанії заходять озброєні правоохоронці.

Загалом обшук проводиться виключно на підставі ухвали слідчого судді, де зазначається конкретний перелік майна, дозвіл на відшука ня та вилучення якого надається, а також строк дії цієї ухвали. Проте є окремі невідкладні випадки, коли обшук може проводитись і без відповідної ухвали. 

Яких превентивних заходів слід вжити для убезпечення власного бізнесу?

По-перше, обов’язково слід укласти договір про надання правничої допомоги з адвокатами. Звертаю увагу, що адвокат може бути допущений до обшуку на будь-якій стадії його проведення. Завжди майте під рукою телефон адвоката, якого обов’язково слід залучити під час проведення обшуку для мінімізації ризиків. 

По-друге, слід провести тренінг для своїх працівників з підготовки до обшуку. Під час підготовки поясніть співробітникам, що обшук — це ще не вирок. Призначте відповідальних осіб, які уповноважені для спілкування з правоохоронними органами, роз’ясніть правила їхньої поведінки, як перевірити ухвалу та службові посвідчення. Попереджений — значить озброєний, чи не так?

По-третє, безпека (зокрема й інформаційна) — наше все. Інформацію, що становить комерційну таємницю, зберігайте на віддалених серверах, не зберігайте на домашніх комп’ютерах інформацію про комерційну діяльність, документи з конфіденційною інформацією тощо. Доступ до інформації на комп’ютерах як керівника, так і співробітників має бути закодований і періодично перевірятися та оновлюватися.

Якщо правоохоронці вже прийшли з обшуком на підприємство: чек-лист дій

Зустрічати представників правоохоронних органів повинні працівники служби охорони підприємства, основним завданням яких є не пропустити правоохоронців без дозволу керівника. Негайно зателефонуйте адвокатам і виконуйте усі їхні поради до їхнього прибуття.

Якщо ж ви допустили правоохоронців на територію свого підприємства, вимагайте пред’явлення службових посвідчень і запишіть їхні ПІБ. Звертаю увагу, що обов’язковою умовою проведення обшуку є наявність двох понятих, тому вимагайте пред’явлення документів, що посвідчують їхню особу. Якщо поняті — це курсанти навчальних закладів правоохоронних органів, заявіть клопотання про їх відвід.

На початку обшуку слідчий оголошує ухвалу про проведення обшуку та роз’яснює основні права. Саме тому обов’язково вимагайте вручення вам копії ухвали про проведення обшуку. Перевірте усі реквізити, починаючи від номера справи, дати ухвали, адреси, коду ЄДРПОУ, строку дії ухвали, переліку майна, дозвіл на відшукання та вилучення якого надається судом. У разі виявлення будь-якої невідповідності у назві підприємства, адресі, коді, а особливо якщо строк дії ухвали завершився, ви маєте право заборонити проникнення на територію, а також зателефонувати 102 та викликати СОГ за незаконне проникнення до приміщення. Заявіть про фіксацію обшуку власними технічними засобами.

Після ознайомлення з текстом ухвали заявіть про залучення до обшуку адвоката. Не дозволяйте проведення обшуку до моменту пропозиції слідчого про добровільну видачу майна, яке є предметом обшуку. У разі, якщо ви добровільно надаєте майно, зазначене в ухвалі, скажіть: «Я добровільно видав усі предмети, зазначені в ухвалі, підстав для подальшого примусового обшуку немає, оскільки мета обшуку досягнута».

Під час безпосереднього проведення обшуку уважно слідкуйте за співробітниками правоохоронних органів та понятими (у разі проходження обшуку без адвоката), усі особисті речі тримайте при собі. Ніхто з учасників обшуку не повинен порушувати встановлений слідчим порядок обшуку — вільне переміщення заборонено. Не надавайте жодних пояснень щодо виявлених під час обшуку речей, пам’ятайте: обшук — це не допит. Винятком із цього правила є відповіді на запитання, чи це ваші речі, на яке можете надати короткі відповіді: «так», «ні», «не пам’ятаю».

Не дозволяйте нікому, окрім осіб, яким суд надав дозвіл на проведення обшуку, проводити вказану слідчу дію. В жодному разі не намагайтеся знищити чи приховати компрометуючі вас речі, не ховайте документи в одязі інших учасників обшуку. Не вчиняйте фізичного насильства. 

Якщо в результаті обшуку усіх приміщень слідча дія була завершена, обов’язково запитайте: «Обшук завершено чи ні?», відповідь має бути зафіксована на ваш технічний пристрій.

Завершальним етапом обшуку є складення протоколу обшуку, що може зайняти доволі тривалий час. Будь-яка річ не повинна бути вилучена без внесення її до протоколу обшуку. Ви маєте розуміти, що те, що внесено до протоколу, може бути в майбутньому вам повернуто. Звертайте увагу на правильність заповнення протоколу. Наприклад, якщо у вас вилучають кошти, то в протоколі обшуку має бути вказано: номінал купюри, її номер і серія. Не допускається зазначення в протоколі обшуку «предмет, схожий на грошові кошти купюрою номіналом ___». У такому випадку робіть зауваження. У разі вилучення речей, таких як ноутбук, телефон тощо, ця річ повинна бути описана так: ноутбук чорного кольору, марки ASUS, серія ___, No___. 

У разі вилучення документів у протоколі зазначаються назви з усіма індивідуально визначеними реквізитами, такими як назва, дата, наявність підписів, кількість аркушів. 

Протокол обшуку не повинен містити незаповнених розділів (граф). Уважно слідкуйте, щоб у протоколі не залишилося місць, які можна заповнити після закінчення обшуку і підписання вами протоколу. Усі незаповнені графи слідчий/прокурор зобов’язаний заповнити, а незаповнені — перекреслити лінією на всю ширину графи, цілі незаповнені розділи протоколу обшуку мають бути перекреслені по всьому периметру латинською буквою Z.

Обов’язково отримайте власний примірник протоколу обшуку з доданим до нього описом вилучених документів і тимчасово вилучених речей. Якщо текст у вашому примірнику незрозумілий, можете сфотографувати перший примірник.

У будь-якому разі не соромтеся заявляти клопотання, робити зауваження та залучати адвокатів, адже будь-яке законне вираження активної позиції та захисту власних прав та інтересів може стати в нагоді.

І пам’ятайте: нападу контролюючих чи правоохоронних органів не завжди можна запобігти, але його завжди можна контролювати!

Олег Вдовичен, керуючий партнер, адвокат АО «Вдовичен та партнери»

Сообщение Юридичний чек-лист під час обшуку: захистіть бізнес вчасно появились сначала на Адвокатське об´єднання «Вдовичен та партнери».

Обшуки — це завжди болюча проблема бізнесу і топменеджменту. На сьогодні обшуки є однією з найпоширеніших слідчих дій, але водночас і найбільшою проблемою з огляду на численні порушення та недотримання встановлених кримінальним процесуальним законодавством норм.

Що таке обшук і з чим його їдять?

Передусім слід визначити поняття та основну мету цієї неприємної для бізнесу слідчої дії. Якщо коротко, то обшук — це сукупність дій правоохоронних органів, що полягають у примусовому цілеспрямованому обстеженні житла, інших приміщень та споруд, транспортних засобів або осіб. Кримінальний процесуальний кодекс визначає мету обшуку як виявлення та фіксацію відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знарядь кримінального правопорушення, а також майна, яке було здобуде в результаті його вчинення, та встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

З цього можна зробити логічний висновок, що обшук проводиться виключно для того, щоб знайти та, переважно, вилучити документи, речі, майно, які мають значення для конкретного кримінального провадження.

Як же непідготовленим представникам бізнесу зрозуміти, які саме речі у них можуть вилучити? Відповідь на це запитання дуже проста. Обшук проводиться виключно на підставі ухвали слідчого судді, де зазначається чіткий перелік об’єктів, які правоохоронні органи мають право відшукати і вилучити, а також строк дії такої ухвали. Тобто якщо під час обшуку правоохоронці вилучили предмет, який не зазначений у відповідній ухвалі, або взагалі прийшли для проведення слідчої дії без ухвали, це є прямим порушенням кримінального процесуального законодавства. Хотілося б сказати, що це поодинокі випадки, але, на жаль, це зовсім не так.

Порушення під час проведення обшуку відбуваються дуже часто. До найбільш поширених порушень під час проведення цієї слідчої дії можна віднести, зокрема: проведення обшуку без дозволу (як вже зазначено, проведення обшуку без відповідної ухвали суду), недопуск адвоката під час проведення слідчої дії, неправильно вказана адреса, заборона аудіо- та відеофіксації, вилучення майна, яке не зазначене в ухвалі, тощо. Цей перелік не є вичерпним.

Руйнівники міфів про правоохоронців, або ДБР

Як вже було зазначено, обшук проводиться представниками правоохоронних органів, до яких, зокрема, відноситься Державне бюро розслідувань. Діяльність ДБР регулюється відповідним Законом України, в якому вказано, що Державне бюро розслідувань є державним правоохоронним органом, на який покладаються завдання щодо запобігання, виявлення, припинення, розкриття та розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до його компетенції (ст. 1 Закону України «Про Державне бюро розслідувань»).

До підслідності ДБР відноситься розслідування кримінальних правопорушень, вчинених найвищими посадовцями, суддями, працівниками правоохоронних органів. Тобто ДБР, власне, створене для розслідування злочинів і притягнення до відповідальності осіб, які займають досить високі посади.

Як зазначає Бюро на своєму сайті, вони мають досить поважну місію — встановлення справедливості у суспільстві шляхом незалежного та всебічного розслідування злочинів задля притягнення винних до відповідальності, незважаючи на їхні посади, зв’язки та ресурси. Тобто осіб, які можуть впливати на перебіг розслідувань, уникати покарання. Через що у суспільства і відсутня довіра до наших правоохоронців і судової системи. ДБР нібито руйнує ці міфи.

Трішки про статистику та резонансні справи

ДБР взагалі доволі часто звітує про результати своєї діяльності на своєму сайті. Як зазначає Бюро у своєму річному звіті за 2024 рік, «загалом у 2024 році ДБР повідомило про підозру 15 709 особам», «здійснювало розслідування у 155 874 кримінальних провадженнях». Крім того, як зазначено, лише за тиждень (протягом 18–24 січня 2025 року) співробітники ДБР повідомили майже пів сотні підозр і провели більше 20 обшуків задля протидії злочинам, що загрожують національній безпеці. Бачимо досить високу продуктивність цього органу. Та чи все так чудово, як про це пишуть?

Наприклад, у січні була досить резонансна історія за участі представників ДБР та Дніпровського районного суду. 11 січня представники суду повідомили, шо в приміщенні суду співробітники ДБР провели обшук із численними порушеннями процесуального законодавства та без відповідної ухвали слідчого судді. Окрім того, співробітники ДБР провели обшук та огляд людей, які перебували в суді. На цю ситуацію відреагував Верховний Суд і зазначив, що проведення таких слідчих дій несе істотні загрози для незалежності суддів, а тому такі дії мають проводитися у виняткових випадках і за умови суворого дотримання процесуальної процедури. Проведений обшук був пов’язаний із розглядом конкретної справи, і цей факт викликає чимале занепокоєння.

Зі свого боку ДБР пояснило, що обшук проводився невідкладно, без будь-якого судового рішення «у зв’язку з невідкладним випадком (пов’язаним із врятуванням майна)». Досудове розслідування здійснювалося за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 256 КК України.

Також, наприклад, у квітні 2023 року співробітники ДБР провели низку обшуків у адвокатів. Під час цих слідчих дій оглядались матеріали адвокатських досьє, документів, що становлять адвокатську таємницю. В результаті обшуків були вилучені мобільні телефони, на яких містилися документи, пов’язані зі здійсненням адвокатської діяльності, матеріали кримінальних проваджень, зокрема по кримінальних провадженнях, де особам пред’явлено підозру (обвинувачення) у злочинах, за які передбачено довічне ув’язнення, листування між адвокатом (захисником) і клієнтами, спеціальні програми, що забезпечують здійснення адвокатської діяльності тощо, також вилучалися транспортні засоби. Окрім того, працівники ДБР не допустили адвоката до участі в слідчих діях, намагалися здійснити особистий огляд із застосуванням сили щодо адвокатів, яким фізично чинили перешкоди у наданні правничої допомоги.

І знову ж таки, обшуки проводились як невідкладні слідчі дії в житлі, офісних приміщеннях і транспортних засобах, що перебувають у володінні та користуванні адвокатів та/або членів їхніх родин. У цьому простежується певна тенденція.

Як підготуватися до обшуку ДБР?

Суть обшуку, що таке ДБР і результати діяльності органу ми вже дослідили, тому час з’ясувати, які саме порушення допускають правоохоронці та як цьому протистояти.

Усі правоохоронні органи, незалежно від того, чи це органи Нацполу, НАБУ чи ДБР, використовують одну й ту саму тактику. Загалом це створення розгубленості. Обшук — це раптова слідча дія, яка може проводитися за декількома адресами одночасно. Можливе застосування психологічного тиску, оскільки коли на територію підприємства приходять озброєні представники силових структур, це може викликати занепокоєння, стрес тощо.

Взагалі до обшуку підготуватися майже неможливо, але є декілька кроків, які можуть мінімізувати негативні наслідки. По-перше, слід розробити чіткий регламент дій працівників на випадок проведення обшуку. На підприємстві має бути заздалегідь прописаний план дій на випадок обшуку, призначено відповідальну особу для комунікації з правоохоронцями, а також повідомлено працівникам контактний номер телефону адвоката, який буде брати участь у слідчих діях. А по-друге, дотримуватися таких порад.

Що першочергово робити, коли правоохоронці вже на території підприємства?

Слід звернути увагу на обов’язкові умови для проведення обшуку: наявність відповідної ухвали суду для проведення обшуку (проте у деяких випадках обшук може проводитися без ухвали, а саме: для порятунку життя людей, для порятунку майна (цю умову використало ДБР під час проведення обшуку в Дніпровському районному суді міста Києва), при безпосередньому переслідування підозрюваної у вчиненні злочину особи), обшук проводять виключно правоохоронці, які мають відповідні службові посвідчення, необхідна присутність не менше двох понятих.

Як правильно проаналізувати ухвалу суду?

В ухвалі суду обов’язково зазначаються: дата ухвалення рішення, перелік майна, дозвіл на відшукання та вилучення якого надається, адреса об’єкта, де повинен проводитись обшук, список осіб, яким дозволено проводити обшук, власник (користувач) об’єкта нерухомості, де буде проводитись обшук, строк дії ухвали, а також обов’язково проставляється мокра печатка суду та підпис судді, який виніс рішення. Слід зазначити, що якщо в ухвалі не збігається адреса об’єкта, де проводиться обшук, це є підставою для звернення до правоохоронних органів із заявою про незаконне проникнення.

Наступні кроки

Безпосередньо обшук розпочнеться, коли слідчий запропонує добровільно видати майно, яке зазначене в ухвалі. У разі добровільної видачі майна слід про це повідомити слідчому, а також зазначити, що потреби в примусовому обшуку немає, оскільки його мета досягнута. Ніхто з учасників обшуку не повинен порушувати встановлений слідчим порядок. Обов’язково запитайте слідчого, чи завершений обшук, відповідь потрібно зафіксувати на технічних пристроях.

Після завершення процедури обшуку складається протокол, що може зайнятий досить великий проміжок часу. Особливу увагу зверніть на те, як вилучене майно зазначається в протоколі. Обов’язково отримайте другий примірник протоколу обшуку з доданим описом.

Наостанок зазначу: ви маєте право використати будь-які законні способи захисту, а також обов’язково дотримуйтеся порад адвокатів під час проведення слідчих дій.

Вікторія Вова, молодший юрист практики податкового та митного права АО «Вдовичен та партнери»

Сообщение Вас ще не обшукали? Просто ще не встигли! (все про ДБР) появились сначала на Адвокатське об´єднання «Вдовичен та партнери».

На будь-яку істотну проблему держави можна подивись, принаймні, з двох точок зору: з позиції можновладця і того, хто владою не наділений, але в силу своїх знань та професійного досвіду має змогу оцінити фактичний стан речей, так би мовити, із своєї «дзвіниці».

Тіньова економіка, у спрощеному розумінні, – це той обсяг операцій з виробництва/продажу товарів, робіт та послуг, про який здогадується держава, але в силу різних причин не може врахувати (облікувати) належним чином; з доходів отриманих від цих операцій не сплачуються податки до бюджету. Умовно виділяють «чорну», «сіру» та «білу» тіньові економіки. «Чорна» – сектор тіньової економіки повністю під забороною, оскільки включає в себе операції з товарами, роботами та послугами, обіг яких заборонений законом, і передбачає кримінальну відповідальність (наприклад, незаконний обіг наркотиків, підакцизних товарів, зброї тощо). «Сіра» – це зареєстрована або яка має бути зареєстрована підприємницька діяльність, яка частково та повністю приховується від оподаткування. «Біла» – сектор тіньової економіки, у якому жодне виробництво не здійснюється, але має місце перерозподіл доходів, отриманих у формі різного роду неправомірних вигід з попередніх двох секторів тіньової економіки.

Неможливо одночасно уніфікувати та проаналізувати ефективність підходів, інструментів, методів та засобів, що застосовує держава для боротьби з тіньовою економікою в усіх її секторах, оскільки останні є різними за своєю суттю. У цій статті акцент буде зроблено саме на «сірому» секторі, бо, на нашу думку, саме тут виникає більшість спірних питань юридичного характеру та має місце незаконний тиск на бізнес.

Приклади «сірого» сектору:

• зарплата в «конвертах» за рахунок отриманого «чорного кешу» або використання ФОП – платників єдиного податку; виплати надвисоких зарплат аби зменшити виплати ЄСВ та отримати готівку;
• «дроблення бізнесу» – використання ФОП – платників єдиного податку або юридичних осіб – платників єдиного податку з ПДВ для уникнення нарахування та сплати податку на прибуток та ПДВ або єдиного податку;
• «нереальні» господарські операції з ФОП – платниками єдиного податку для збільшення витрат на загальній системі із сплатою податку на додану вартість;
• «сірий» імпорт та контрабанда;
• здійснення господарської діяльності платниками єдиного податку у роздрібній торгівлі без фіскалізації повністю або частково для уникнення обліку доходів;
• незаконна оптимізація ПДВ (наприклад, «продаж» податкового кредиту за рахунок імпорту).

На сьогодні для зменшення «сірого» сектору найбільш дієвими, з точки зору влади, вважаємо, є активізація зусиль у трьох напрямках:

• посилення фінансового моніторингу, що проводиться банками та небанківськими фінансовими установами, Державною службою фінансового моніторингу України. Згадаймо лише нашумілий останнім часом Меморандум про забезпечення прозорості функціонування ринку платіжних послуг, який, як було анонсовано (https://bank.gov.ua/ua/news/all/ukrayinski-banki-za-koordinatsiyi-bankivskih-asotsiatsiy-pidpisali-memorandum-pro-zabezpechennya-prozorosti-funktsionuvannya-rinku-platijnih-poslug) (далі – Меморандум) стосується взаємодії банків та надавачів платіжних послуг із клієнтами фізичними-особами, ФОП та ФОП як частини групи пов’язаних компаній, удосконалює та стандартизує підходи банків щодо моніторингу операцій клієнтів із застосуванням ризик-орієнтовного підходу;
• забезпечення функціонування системи моніторингу критеріїв оцінки ризиків (СМКОР);
• реформування правоохоронних органів, що мають протидіяти ухиленню від сплати податків, постійне «посмикування» Бюро економічної безпеки України;
• збільшення кількості податкових перевірок до рівня не нижче довоєнного, або навіть більше.

Що ж до комплаєнсу (п.14.1.221 п.14.1. ст.14 Податкового кодексу (далі – ПКУ) та системи управління податковими ризиками ДПС України, про сутність яких більшості платників податків не відомо, то, припускаємо, це буде «люфтом» на майбутнє, практичні наслідки яких поки що складно уявити.

Для оцінки поточного стану справи у боротьбі держави із тіньовою економікою «сірого» сектору не зайвим буде нагадати про три «догми», які вивчають студенти ще на перших курсах юридичних вишів:

• обов’язок сплати податків передбачається виключно законом;
• в Україні діє поділ влади на незалежні одна від одної законодавчу, виконавчу та судову, що мають різні цілі та завдання;
• органи державної влади та їх посадові особи мають діяти в порядку та на підставі закону.

Основною «зброєю» адвоката є закон, а питання наскільки він вправно може цю «зброю» застосувати аби захистити прав та інтересів клієнта – це ознака його професійності.

Якщо говорити про правову площину досліджуваного питання, то відмітимо, що у значній кількості випадків розгляду податкових спорів у судовому порядку або ж розслідування кримінальних проваджень за ухилення від сплати податків (ст.212 Кримінального кодексу України) мова йде про доведення контролюючими або правоохоронними органами фактів отримання податкової вигоди платниками податку або ж надання останніми такої вигоди іншим особам. Варто зазначити, що існуюча судова доктрина податкових вигід є концепцією, що направлена швидше на заповнення прогалин у регулюванні податкових правовідносин, оскільки не знайшла жодного формально-юридичного закріплення в ПКУ. Чи існує податкова вигода у контексті кожного податку? Як вона кореспондується із адмініструванням податків в розумінні ПКУ? І основне: чи є обґрунтованим висновок про ухилення від сплати податків, порядок справляння яких має визначатись виключно законом, який базується на судовій доктрині? Чіткі відповіді на ці питання відсутні, що дозволяє зробити висновок, що роль норми права як основного регулятора податкових правовідносин тут дещо нівелюється. У цьому контексті говоримо не про теоретичні спори, а про фактичне спотворення розуміння конституційної норми: «кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом».

Продовжуємо… «Дроблення бізнесу» із застосуванням спрощеної системи оподаткування. Зважаючи на Меморандум, можемо констатувати, що держава вирішила в черговий раз показати платникам, що «дроблення бізнесу» дорівнює ухиленню від сплати податків. Але складно з цим погодитись, з огляду на існуючі норми ПКУ. З метою додаткового доведення попередньої тези звернемо вашу увагу на один із прикладів кримінального провадження за ухилення від сплати податків (ч.3 ст.212 ККУ), пов’язаного із «дробленням бізнесу», дані про яке міститься у ЄРСР (https://reyestr.court.gov.ua/Review/125156374). Коротка суть цієї справи: діє мережа роздрібних магазинів ФОП платників єдиного податку другої групи, які, на думку органу БЕБ, підконтрольні одному ФОП. Правоохоронний орган «плюс-мінус» порахував середньодобову виручку, «плюс-мінус» визначив «валовий місячний дохід» одного магазину. Як результат – на етапі досудового розслідування зроблено висновок про ухилення від сплати єдиного податку, оскільки ФОП мав задекларувати «валову виручку» від діяльності мережі магазинів, яка перевищує ліміт перебування на відповідній групі, та не включення до доходу. Тепер звернемось до ПКУ. Відповідно до п.292.1 ст.292 ПКУ доходом платника єдиного податку для ФОП є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі. І тут варто відзначити, що на сьогодні ПКУ не передбачено застосування непрямих методів оцінки доходів фізичних осіб, законодавчої бази з описом механізмів, процедур, необхідних документів тощо для оскарження платником податків оціненого презумптивного доходу. За таких обставин, розуміючи важливість сплати податків у цей непростий період, все ж таки відзначимо, що «дроблення бізнесу», виходячи з буквального тлумачення нормативної бази, не є ані порушенням порядку сплати податків, встановленого нормами ПКУ, ані ухиленням від сплати податків в розумінні ст.212 ПКУ.

Відсутність концептуальних основ у законодавстві, що може стати запорукою боротьби держави з тіньовою економікою та дії верховенства права у цій сфері,  призводить, у свою чергу, до тиску кримінального переслідування у кримінальних провадженнях за ст.212 ККУ, в яких органи БЕБ перебирають на себе роль контролюючих органів і на підставі «аналітичних продуктів», «аналітичних досліджень» визначають розмір ухилення від сплати податків без проведення податкових перевірок та узгодження сум податкових зобов’язань платником податків відповідно до норм ПКУ. У зв’язку з цим маємо надію, що проект Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо захисту платників податків від тиску кримінального переслідування (№ 12445 від 20.01.2025) буде прийнятий Парламентом.

І наостанок.

Погодимось із висловлюванням головного ідейного натхненника податкових реформ в Україні пана Д.Гетманцева, що «бізнес врешті усвідомив, що закон один для всіх, що має бути верховенство права, про яке так багато говорили, але, будьмо відверті, мало що в цьому напрямі робили» (https://biz.nv.ua/ukr/economics/chogo-chekaye-biznes-u-2025-roci-diskusiya-na-velikomu-zahodi-nv-50478704.html). Проте дозволимо собі ремарку. Важливо, щоб всі зацікавлені у цьому процесі особи розуміли:

1. Головне завдання законодавчої гілки влади – це правотворча діяльність, приведення правого регулювання податкових відносин до вимог сьогодення, забезпечення його прозорості. Законотворці не мають впливати на триваючі адміністративні процедури, не оцінюють та не роблять оцінку діям/рішенням або бездіяльності контролюючих органів.
2. Діяльність виконавчої влади в особі контролюючих органів має ґрунтуватись на ч.2 ст.19 Конституції України і передбачати невідворотність покарання для державних службовців за допущені правопорушення, у тому числі й корупційні.
3. Система правосуддя повинна забезпечувати якісний та оперативний розгляд спорів за участю платників податків.

Інакше ми досить активно рухаємось до «поліцейської» держави, де кожен платник податків, який не виконує «планових показників податкового навантаження», що встановлює держава, потенційно належить до тіньової економіки, а отже є злочинцем, з яким необхідно боротись.

Олег Вдовичен, керуючий партнер, адвокат АО «Вдовичен та партнери»

Сообщение БОРОТЬБА З ТІНЬОВОЮ ЕКОНОМІКОЮ: ДУМКА АДВОКАТА появились сначала на Адвокатське об´єднання «Вдовичен та партнери».

Більшість кримінальних правопорушень, визначених Кримінальним кодексом України, передбачають такий вид покарання, як позбавлення волі. Позбавлення волі може бути як єдиним, так і альтернативним покаранням. Загалом в України чи не найгострішою проблемою є дотримання прав та законних інтересів осіб, засуджених до відбування покарання у місцях позбавлення волі. Правники завжди звертали увагу на порушення прав засуджених не тільки в України, а й в усьому світі, оскільки рівень дотримання прав людини в місцях позбавлення волі є показником дотримання прав людини в суспільстві.

Для того, щоб охарактеризувати, які існують проблеми в дотриманні прав засуджених, першочергово слід звернути увагу на норми чинного законодавства, які визначають права засуджених.

Найважливішим законодавчим актом щодо належного правового регулювання та забезпечення прав осіб, засуджених до позбавлення волі в Україні, є Кримінально-виконавчий кодекс України (далі – КВК України), який закріплює основні засади правового статусу засуджених. Спираючись на конституційні норми, КВК України визначає основи правового статусу засуджених, закріплюючи їхні основні права та обов’язки.

Окрім того, законодавство України тісно пов’язане з Конвенцією проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання, норми якої імплементовані в КВК України, Конституцію України та інші нормативно-правові акти.

Основні права засуджених

КВК України у статті 8 визначає основні права засуджених, до яких, зокрема, належать, право на гуманне ставлення, право на звернення до адміністрації установ виконання покарань, на охорону здоров’я, на соціальне забезпечення, на отримання передач, на оплачувану працю, на свободу віросповідання, звернення до суду, отримання копій документів з особистих справ.

Конституція України визначає, що засуджений користується всіма правами людини і громадянина, за винятком обмежень, які визначені законом і встановлені вироком суду (стаття 63). Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом (стаття 29). Кожен має право на повагу до його гідності. Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи катуванню (стаття 27).

Тобто закон визначає, що окремі конституційні права засуджених можуть бути обмежені.

Які є обмеження конституційних прав?

• Обмеження таємниці листування, телефонних розмов та іншої кореспонденції. У місцях позбавлення волі телефонувати можна лише під контролем адміністрації, листи до засуджених також переглядаються.
• Обмеження права вільно збирати, зберігати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб. Під час відбування покарання засуджені можуть зберігати лише підручники, навчальне приладдя, періодичні видання (у тому числі релігійні). Але і тут є обмеження – зберігати таку літературу можна лише в кількості до 10 примірників.
• Обмеження права пересування, права вибору місця проживання. Це обмеження видається цілком логічним з огляду на те, що засуджені не мають права залишати межі місця позбавлення волі.
• Обмеження права проведення мітингів, зборів та демонстрацій. Вказане обмеження також пов’язане з неможливістю засудженого самовільного залишати ізольовану територію.
• Обмеження права брати участі в референдумах, вільно обирати й бути обраним до органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Під час перебування у колонії засуджені не мають права голосу на місцевих виборах, проте можна обирати Президента та депутатів до Верховної Ради України.
• Обмеження права на свободу об’єднання у політичні партії та громадські організації. Не зважаючи на це, засуджені можуть брати участь у самодіяльних гуртках, які створені в місцях позбавлення волі.
• Обмеження права володіння, користування і розпорядження своєю власністю, результатами інтелектуальної або творчої діяльності. Ця заборона поширюється на придбання, продаж, дарування, виготовлення, зберігання і використання коштів, цінностей, речей, речовин і виробів, які заборонені в місцях позбавлення волі.

З цього можна зробити висновок, що конституційні права засуджених не суттєво обмежені, але в той же час такі особи повинні виконувати певні обов’язки.

Порушення прав людини в місцях позбавлення волі

Говорячи про дотримання прав людини в місцях позбавлення волі під час воєнного стану, доцільно звернути увагу на щорічну доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини за 2022-2023 роки.

Так, протягом 2022 року в рамках реалізації функцій омбудсмена було відвідано 61 заклад, які відносяться до системи Міністерства юстиції України (ізолятори, колонії, виправні центри тощо). Серед виявлених порушень зазначено недотримання норм протипожежної безпеки, норм площі камер, неналежне освітлення, у деяких ізоляторах відсутня можливість здійснювати телефонні дзвінки, низька якість юридичних послуг, неналежний рівень медичної допомоги, низький рівень харчування.

З цього можна зробити висновок, що порушуються ледь не всі конституційні права засуджених, що не може не викликати занепокоєння.

Обмудсмен у своєму звіті зазначив, що Міністерство юстиції України десятиріччями не реалізовує заходи, які нібито мають виправити ситуацію з дотриманням прав людини.

Для глибшого розуміння проблеми пропоную розглянути на прикладах, які саме порушення були виявлені.

1. Незабезпеченість укриттями, проблеми евакуації, утиски активістів

Розглядаючи це питання, передусім слід зрозуміти масштаби проблеми. Як зазначено у звіті Уповноваженого, в України існує 3770! місць несвободи.

В умовах збройної агресії проти України особливо гостро постає питання безпеки засуджених. До таких проблем можна віднести погіршення умов тримання засудження через постійні обстріли, загрози захоплення, недостатність укриттів, руйнування інфраструктури, втрата зв’язку з персоналом та утримуваними на тимчасово окупованих територіях. Окрім того, під час постійних та тривалих повітряних тривог на території України просто неможливо перевести усіх осіб до укриттів.

Окрім того, далеко не всі заклади і установи, де утримуються громадяни України, було евакуйовано, і вони продовжують перебувати на тимчасово окупованих територіях, контрольованих агресором територіях або в безпосередній близькості до лінії фронту.

Проаналізувавши звіт омбудсмена, можна помітити, що евакуація не завжди має позитивні результати. Зокрема наводиться приклад евакуації осіб, які тримаються під вартою, до ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор», де такі особи змушені перебувати в нелюдських умовах.

Найяскравішим прикладом є ДУ «Київський слідчий ізолятор», в якому станом на 2022 рік перебувало близько 2500 ув’язнених. Вказану установу не обладнано укриттям чи бомбосховищем, система відеонагляду не забезпечує безпеку ув’язнених осіб.

Що стосується утисків активістів, то до омбудсмена надходили виклики від громадян України, які не погоджуються з режимом та діями держави-агресора, згідно з якими скаржились на бездіяльність лікарів, погіршення стану здоров’я тощо.

2. Сегрегація або так звана «тюремна ієрархія» як з боку засуджених, так і адміністрації

Європейський суд з прав людини визначав, що наявність особливо вразливих категорій осіб під впливом тюремної ієрархів є явним порушення норм статті 3 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Так, системною проблемою у діяльності установ виконання покарання є практика віднесення ув’язнених та засуджених до вразливих категорій. Що це означає? Не секрет, що в місцях позбавлення волі між засудженими виникає власна ієрархія. Тобто неформальна система відносин, яка регулює статут, права та обов’язки засуджених. Певні «касти» в місцях позбавлення волі мають більший вплив та принижують права новоприбулих. Уповноваженим були зафіксовані випадки, коли вразливі категорії громадян були поміщені до камер, які не відповідають людським умовам перебування (проживання у підвальних приміщеннях, вологі матраци, пліснява тощо).

Наприклад, в ДУ «Личаківська виправна колонія» виділено окремі столи в їдальні для осіб, які належать до вразливих категорій.

Окрім того, у 2022 році обмудсмен виявив, що під час відкриття працівниками камерних приміщень засуджені зобов’язані піднімати та тримати руки у положенні догори упродовж усього періоду перебування працівників державної установи.

Усі ці приклади є проявами катування, що ґрунтується на дискримінації.

3. Неналежні умови тримання

КВК України визначає, що засуджені забезпечуються індивідуальним спальним місцем, інвентарем тощо. Норма жилої площі на одного засудженого не може бути меншою ніж 4 квадратні метри.

Ця норма була введена до КВК України задля вирішення проблем з переповнення, що може призвести до негігієнічних умов, відсутності приватності. Проте омбудсмен продовжує фіксувати випадки порушення норм площі майже в усіх установах відбування покарань. Так, у камерних приміщення ДУ «Харківський слідчий ізолятор» виявлено площу на одного засудженого, що становить 2,9 кв.м (що майже вдвічі менше встановленої норми), а також зафіксовано утриманого, який не мав спального місця і був змушений спати на підлозі.

4. Порушення права на належні умови праці

Гарантії умов праці засуджених до позбавлення волі відображені в КВК України. Так, робочий тиждень не може перевищувати норму тривалості робочого часу, встановленого законодавством про працю, тобто 40 годин на тиждень. Праця засуджених організовується з додержанням правил охорони праці, техніки безпеки і виробничої санітарії, встановлених законодавством про працю. Праця осіб, засуджених до позбавлення волі, оплачується відповідно до її кількості і якості.

Також під час конфіденційного спілкування Омбудсмен зафіксував опіки рук та ніг в осіб, які працевлаштовані в ливарному цеху ДУ «Диканівська виправна колонія». Як зазначено, вказані травми є наслідком незабезпеченості працівників спеціальним одягом та засобами індивідуального захисту.

5. Смертність

Неможливо не звернути на увагу на кількість смертельних випадків серед засуджених. Відповідно до звіту Уповноваженого за 2022 рік зареєстровано 32 факти смерті, тілесних ушкоджень – 88 випадків. Водночас випадки заподіяння ушкоджень розслідуються формально, некритично, без проведення додаткових досліджень.

6. Неналежний рівень медицини

Було виявлено численні випадки неналежного проведення оглядів. Зокрема, огляди психіатра та стоматолога проводяться формально, засудженим не проводять повні профілактичні огляди відповідно до норм чинного законодавства. Жінки-засуджені не проходять скринінгові обстеження для виявлення та лікування онкологічних або гінекологічних захворювань.

Слід наголосити, що ці випадки є частими, систематичними і це лише невелика частина того, як права засуджених порушуються.

Проблеми засуджених неодноразово висвітлювали в медіа

Порушення норм житлової площі
Наприклад, у 2020 році окремі корпуси ДУ «Харківський слідчий ізолятор», які було збудовано близько 200 років тому, законсервовані через аварійний стан. Журналістами та Офісом омбудсмена під час відвідування було виявлено, що в окремих камерах понаднормово утримувались 4 і більше осіб, внаслідок чого не тільки порушуються вимоги щодо норми житлової площі на одну особу, але й право на приватність та гідні умови тримання.Моніторинговою групою було виявлено приміщення площею до 1 кв. метру, у яких в’язні можуть тільки стояти. Адміністрація закладу пояснювала, що в цих приміщеннях перебувають схильні до нападу або проявів агресії особи.

Порушення права на медичну допомогу
Харківська правозахисна група за результатами моніторингових візитів до різних установ виконання покарань виявляла низку порушень, які впливають на здоров’я засуджених і ув’язнених. Зокрема, у засуджених відсутні укладені декларації з лікарем первинної медичної допомоги, особи з підозрами на гепатит С не проходять відповідні тестування, виявлено недотримання вимог ізоляції хворих на туберкульоз, незабезпеченість виробами медичного призначення та лікарськими засобами.

Дискримінація
У Хмельницькому ізоляторі було запроваджено проект щодо надання платної послуги з поліпшеними умовами тримання. Проте послугу можуть отримати лише ув’язнені чоловіки.

Порушення права на правову допомогу
Є безліч випадків, коли утримувані особи скаржились про ненадання правової допомоги адвокатами з центру надання безоплатної допомоги. Омбудсмен у своєму звіті вказував про зафіксований факт, коли засудженого обмежили в праві на спілкування з захисником в умовах воєнного стану, хоча дві його справи розглядалися судом.

Отже, порушення конституційних прав засуджених є систематичними і фіксуються з року в рік, чого не можна допускати в демократичному суспільстві.

Олег Вдовичен, керуючий партнер, адвокат АО «Вдовичен та партнери»

Сообщение Права людини в місцях позбавлення волі під час воєнного стану появились сначала на Адвокатське об´єднання «Вдовичен та партнери».

Спеціально для “Mind.ua“

Попередній тиждень роботи парламенту ознаменований активністю у питанні пропозицій щодо економічного бронювання для бізнесу. Народні депутати запропонували відразу три законопроєкти. Крім того, 18.06.2024 було прийнято законопроєкт № 11804 про «клуб білого бізнесу», у якому рекомендовано Кабінету Міністрів України внести зміни до порядку бронювання та передбачити автоматичне 25-відсоткове бронювання військовозобов’язаних працівників для учасників «клубу». Які саме норми пропонують закріпити в законопроєктах щодо «економічного бронювання» і як вони позначаться на бізнесі?

Номери законопроєктів: № 11331, №11331-1, №11331-2

Автори: група депутатів на чолі з Дмитром Наталухою.

Ціна питання. Реалізація положень законопроєктів не потребує додаткових фінансових витрат із бюджетів і не призведе до скорочення бюджетних надходжень.

Зміст. Передусім слід зазначити, що всі законопроєкти мають однакові мету й прогноз соціально-економічних та інших наслідків від їх прийняття.

За прогнозом народних депутатів-ініціаторів, прийняття цих законопроєктів сприятиме:

• інтенсифікації розвитку високотехнологічних наукоємних із високою доданою вартістю виробництв;
• збільшенню кількості високооплачуваних робочих місць;
• надходженню до бюджетів усіх рівнів, у тому числі залученню додаткових коштів для фінансування мобілізації, поліпшенню структури національної економіки та промисловості в умовах воєнного стану.

Якщо перефразувати простою мовою, то економічне бронювання дозволить зберегти на робочих місцях висококваліфікований трудовий персонал і додатково наповнити бюджет.

Проаналізуємо кожен із цих законопроєктів, використовуючи власне бачення можливих обґрунтувань саме таких пропозицій.

Законопроєкт №11331 від 11.06.2024

Умовна назва «Економічне бронювання. Ставка робиться на платників єдиного податку»

Хто має право бронювати: суб’єкти господарювання – роботодавці або фізичні особи підприємці (далі – ФОП).

Кого бронюють: найманих працівників та/або ФОП.

Умови для економічного бронювання:

• відсутність заборгованості з виплати заробітної плати та зі сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів;
• щомісячна сплата  збору за бронювання військовозобов’язаних (пропонується 20 400 грн за кожного працівника або ФОП);
• додаткові умови для ФОП – обсяг задекларованого доходу за місяць не менше ніж трикратний збір за бронювання, і підтвердження ведення господарської діяльності протягом попереднього річного звітного (податкового) періоду.

Чому,  на наш погляд, такий варіант розраховано саме на платників єдиного податку як джерела додаткових надходжень до бюджету?

Зазначимо, що збір за бронювання (далі – Збір) пропонується як обов’язковий платіж до бюджету, який встановлюється Податковим кодексом України.

Відповідно слід враховувати, що в бізнесу, який використовує загальну систему оподаткування, за загальним правилом, сплата такого збору включатиметься до «податкових витрат» і зменшуватиме фінансовий результат до оподаткування податком на прибуток підприємств або податком на доходи фізичних осіб.

Отже, у підсумку позитивний економічний результат щодо наповнення бюджету завдяки сплаті збору платниками, що використовують загальну систему оподаткування, видається дещо сумнівним.

Тепер переходимо до платників єдиного податку, зокрема ФОП. Ні для кого не буде новиною, що у владних кулуарах спрощена система оподаткування розглядається як одна з найбільш використовуваних «схем» для оптимізації оподаткування.

Умовна назва «Економічне бронювання. Збільшення податкових надходжень за рахунок виведення з тіні «сірих» зарплат»

Хто має право: підприємства,  установи, організації.

Для ФОП та їхніх найманих працівників економічне бронювання не передбачено.

Кого бронюють: найманих працівників.

Умови для економічного бронювання:

• відсутність заборгованості з виплати заробітної плати, сплати загальнодержавних та/або місцевих податків, зборів та/або інших обов’язкових платежів;
• середньомісячна заробітна плата військовозобов’язаних працівників становить не менше ніж 12-кратний розмір прожиткового мінімуму (від 36 336 грн);

Про сплату збору за бронювання не йдеться.

Чому такий варіант, на наш погляд, передбачає додаткові надходження до бюджету за рахунок «тіньового фонду заробітної плати»?

Однією з найпопулярніших схем під час ухилення від податків, на думку податківців, є «приховані» трудові відносини та «сірі» зарплати.

Суть їх в наступному. У першому випадку, щоб зменшити податкове навантаження на фонд заробітної плати (нагадаємо: це 18 % ПДФО, 1,5% військового збору та 22% ЄСВ) «працівники» стають фізичними особами – підприємцями, що сплачують єдиний податок  у значно меншому розмірі, або у другому випадку – частину заробітної плати роботодавці виплачують офіційно, а іншу – «в конверті».

Щодо ФОП – платників єдиного податку, то в законодавстві відсутня заборона таким ФОП бути одночасно найманими працівниками, що отримують заробітну  плату.

Законопроєкт № 11331-2 від 17.06.2024 

Умовна назва «Комбінований»

Хто має право: підприємства,  установи, організації, ФОП.

Кого бронюють: найманих працівників та ФОП.

Умови для економічного бронювання:

• відсутність заборгованості з виплати заробітної плати, сплати загальнодержавних та/або місцевих податків, зборів та/або інших обов’язкових платежів;
• для підприємств, установ, організацій середньомісячна заробітна плата військовозобов’язаних працівників становить не менше ніж 12-кратний розмір прожиткового мінімуму (від 36 336 грн);
• додаткові для ФОП – факт реєстрації як ФОП не пізніше ніж за 6 календарних місяців до набрання чинності цим законопроєктом, обсяг  задекларованого доходу за місяць не менше ніж трикратний збір за бронювання, та щомісячна сплата збору до бюджету. 

Як бачимо, фактично, цей варіант є поєднанням двох попередніх. 

Позиція юристів. Якщо говорити про запровадження збору, то всі законопроєкти дають лише уявлення про його розмір, залишаючи «поза кадром»  багато питань практичної реалізації економічного бронювання.

Видається сумнівною пропозиція доповнити саме Податковий кодекс України положенням про збір, адже він ніяк не вкладається у поняття податку та збору згідно із цим кодексом. Збір «потрапив» до Податкового кодексу України можливо тому, що більше, ніж податкова, про бізнес у нашій державі не знає ніхто.

Разом з тим застосовувані в законопроєктах терміни на кшталт «заборгованість зі сплати загальнодержавних та/або місцевих податків, зборів та/або інших обов’язкових платежів» роблять текст «сируватим». Так, податкове законодавство оперує категорією «податковий борг» і є незрозумілим, що мається на увазі під  «іншими обов’язковими платежами».

Без відповіді також залишається питання контролю за справлянням збору та наслідків його несплати, несвоєчасної або неповної сплати.

Якщо законопроєкт буде реалізований на практиці, і чого ж чекати найближчим часом?

• прийняття підзаконних нормативно-правових актів, які будуть спрямовані на втілення положень законопроєктів у життя;
• збільшення дохідної частини бюджету завдяки додатковим податковим надходженням та/або сплати збору.

Чого, на нашу думку, не слід очікувати:

• збільшення кількості робочих місць;
• поліпшення структури національної економіки та промисловості в умовах воєнного стану.

Хто буде в плюсі: бізнес, що матиме можливість забронювати працівника або ФОП у добровільному порядку. Держава, що залучить додаткові фінансові ресурси до бюджету.

Хто буде в мінусі: податкова служба, оскільки, як вбачається, для неї буде впроваджено новий функціонал, пов’язаний зі справлянням збору. Ймовірно, можливо також вести мову про посилення соціального напруження у зв’язку із запровадженням економічного бронювання.

Висновки. На перший план виходить радше не юридичне, а соціальне значуще питання. Який «лейтмотив» закладається законотворцями в економічне бронювання? Це легалізація відкупу від мобілізації чи альтернатива майбутньому підвищенню податків на час воєнного стану? Від цього залежатиме, як ідея економічного бронювання буде сприйнята суспільством.

Марія Золотарьова, керівник практики податкового та митного права, адвокат АО «Вдовичен та партнери», кандидат юридичних наук

Сообщение Економічне бронювання: легалізація відкупу від мобілізації чи можлива альтернатива підвищенню податків під час війни. Які норми пропонують закріпити в законодавстві народні появились сначала на Адвокатське об´єднання «Вдовичен та партнери».

Верховна Рада 9 травня 2024 року ухвалила чергові зміни до Податкового кодексу України – законопроєкт №10168-2, що стосується у тому числі питань контрольованих іноземних компаній (КІК). Так, документом, зокрема, скасовані штрафи за неподання звітності за КІК до кінця воєнного стану. Як наголосив один зі співавторів документа голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, «це те, про що просив бізнес». Однак чи дійсно саме так уявляв останній відповідне послаблення.

Вітчизняний бізнес, а саме його представники, які здебільшого є контролюючими особами КІК, намагався активно достукатися до влади на робочих групах під час розгляду законопроєкту №10168-2. Мета – скасувати значні штрафи за порушення, пов’язані з КІК, на час дії воєнного стану. Чи почула це влада, можна дізнатися лише за результатом ретельного аналізу цього законопроєкту.

Номер і дата реєстрації: №10168-2 від 06.11.2023/

Автори: народні депутати: Данило Гетманцев, Ярослав Железняк, Олександр Сова.

Етап: закон ухвалено 09.05.2024. Документ очікує на підпис Президента/

Ціна питання. Реалізація положень законопроєкту не потребує додаткових фінансових витрат із бюджетів і не призведе до скорочення бюджетних надходжень.

Зміст. Наразі текст законопроєкту у прийнятій редакції не оприлюднено. Отже, будемо використовувати порівняльну таблицю до другого читання із запропонованим комітетом ВР остаточною редакцією змін до Податкового кодексу України (ПКУ).

Наведемо частину тексту проєкту змін до ПКУ в оригіналі: «72. Тимчасово, з 1 січня 2022 року та протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, та шести місяців після місяця, у якому воєнний стан буде припинено або скасовано:

• до платників податків не застосовуються штрафні санкції за порушення, передбачені абзацами першим – восьмим пункту 120.7 статті 120 цього Кодексу;
• до платника податків, його посадових осіб не застосовується адміністративна та кримінальна відповідальність за порушення, пов’язані із застосуванням норм статті 39-2 цього Кодексу;
• інформація та/або документи, отримані контролюючим органом відповідно до статті 39-2 цього Кодексу:
  а) є інформацією з обмеженим доступом, що не може бути витребувана та/або передана правоохоронним органам на їх запит чи в рамках процедур, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України;
  б) не може вважатися доказами у кримінальному провадженні у розумінні статті 84 Кримінального процесуального кодексу України.

Відлік строку давності, передбаченого статтею 102 цього Кодексу, для визначення податкового зобов’язання, пов’язаного з інформацією, що міститься у звітах про контрольовані іноземні компанії, починається з дати подання такого звіту до контролюючого органу».

Інша частина запропонованих законопроєктом №10168-2 змін передбачає:

1. Обов’язок для контролюючої особи надавати на запит податкового органу документації з трансфертного ціноутворення за своїм вибором: або складеної відповідно до ст. 39 ПКУ, або відповідно до законодавства держави, де зареєстрована КІК, з перекладом на українську мову. Такий обов’язок передбачено тільки щодо операцій КІК з особою, зазначеною в підпункті 39-2.3.2.4 ПКУ, та в разі, якщо виконується одночасно дві умови: за календарний рік загальний обсяг операцій КІК із такою особою перевищує 10 млн грн та загальний дохід такої КІК перевищує 150 млн грн.
2. Врахування при розрахунку скоригованого прибутку КІК деяких процентних витрат.

Позиція юристів.

Перший аспект. Головне питання, яке турбує бізнес: чи застосовуватимуть штрафи, пов’язані з поданням повідомлень та/або звітів по КІК, а також штрафи, пов’язані із інформацією, що вказана в цих документах, під час воєнного стану та після його завершення.

Нагадаємо: натепер загальний строк подання контролюючими особами повідомлення по КІК – 60 днів із дати набуття або припинення фактичного контролю щодо КІК, а термін звітності за КІК за 2022–2023 роки:

• 1 березня 2024 року (для юридичних осіб-платників податку на прибуток підприємств у складі податкової декларації з податку на прибуток підприємств);
• 1 травня 2024 року (для фізичних осіб – контролюючих осіб у складі декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік). Останні два терміни відповідно сплинули.

У ПКУ штрафи для контролюючих осіб, пов’язані із КІК і яких стосується «звільнення від штрафів», можливо умовно згрупувати так:

• за неподання звіту за КІК;
• за несвоєчасну подачу звіту за КІК;
• за неправильні дані у звіті за КІК;
• за неподачу повідомлення щодо КІК.

За результатом аналізу запропонованих змін вважаємо, що законодавець вирішив звільнити контролюючих осіб від штрафів з акцентом на слово «тимчасово».

Що це означає? Штрафи, передбачені п. 120.7 ст. 120 ПКУ, дійсно, не застосовуватимуться протягом воєнного стану та протягом шести місяців після місяця, у якому воєнний стан буде припинено або скасовано. А отже, з цим питань не виникає. Як вбачається, держава гарантує, що в цьому проміжку часу не проводитимуться податкові перевірки з питань КІК і не прийматимуться податкові повідомлення-рішення про нарахування штрафних санкцій.

Натомість після спливу цього періоду застосування штрафних санкцій буде здійснюватися, найімовірніше, у звичайному порядку.

Наприклад, контролююча особа – фізична особа подає звіт за КІК за 2023 рік, припустимо, 1 червня 2024 року, тобто з порушенням встановленого терміну. З урахуванням законопроєкту №10168-2 під час воєнного стану та протягом 6 місяців штраф до такої контролюючої особи в цей проміжок часу не застосують. Проте після сплину цього строку його застосування є більш ніж імовірним, оскільки строк давності, передбачений ст. 102 ПКУ в тому числі для застосування штрафних санкцій за несвоєчасне подання звіту про КІК ще не сплине (віримо в найскорішу нашу Перемогу!).

Це саме стосується і штрафів за неправильні дані у звіті по КІК.

Це порушення є триваючим, а отже, за виявлені недостовірні дані в поданій інформації під час воєнного стану контролюючий орган матиме право застосувати штрафні санкції після сплину шестимісячного строку після закінчення воєнного стану.

Якби законодавець бажав повністю звільнити контролюючих осіб від штрафів за КІК за відповідний період, то логічним було б подовження строків для подання повідомлень і звітів за КІК і використання в законопроєкті юридичної конструкції на кшталт: «тимчасово, з 1 січня 2022 року та протягом дії воєнного стану в Україні, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано до платників податків не застосовуються штрафні санкції за вчинені порушення, передбачені абз. 1–8 п. 120.7 ст. 120 ПКУ». Тоді б і питання з розумінням «замислу законодавця» у законопроєкті №10168-2 не виникало.

Можливо, так воно й передбачалося за задумом законодавця, але з буквального розуміння тексту законопроєкту це не вбачається.

Другий аспект. Тепер йтиметься про ту частину законопроєкту №10168-2, яка стосується незастосування протягом відповідного періоду адміністративної та кримінальної відповідальності за порушення, пов’язані із застосуванням норм ст. 39-2 ПКУ та заборони для витребування і передачі правоохоронним органам інформації та/або документів, отриманих контролюючим органом відповідно до ст. 39-2 ПКУ, які не можуть вважатися доказами у кримінальному провадженні в розумінні ст. 84 КПК.

Вкотре законодавець вводить у ПКУ юридичні конструкції стосовно звільнення від кримінальної відповідальності, роблячи цей кодекс по суті частиною кримінально-правового законодавства, що суперечить самому призначенню цього закону.

Так, ст. 1 ПКУ визначено обмежену сферу цього кодексу: ПКУ регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Цим кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених п. 41.1 ст. 41 ПКУ, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

І немає там нічого ні про засади кримінальної відповідальності, ні про повноваження правоохоронних органів чи доказування у кримінальному провадженні.

Водночас є Кримінальний процесуальний кодекс України, законодавство, що регулює компетенцію правоохоронних органів. А щодо адміністративної відповідальності – Кодекс України про адміністративні правопорушення.

Отже, виникає наступне питання: навіщо це в тексті ПКУ? Припускаю, щоб доступною мовою пояснити правоохоронцям «не чіпати» контролюючих осіб на підставі складених аналітичних довідок, пов’язаних із діяльністю КІК, що можуть бути підставою для порушення кримінальних проваджень, до сплину шестимісячного строку після закінчення воєнного стану.

• Якщо законопроєкт буде реалізований на практиці, чого чекати найближчим часом? Зняття гостроти питання звітування за КІК, оскільки протягом відповідного періоду скасовано застосування штрафних санкцій. З’явиться час, щоб зібрати необхідну інформацію, пов’язану із діяльністю КІК;
• Чого очікувати не варто? Розв’язання проблемних питань щодо порядку заповнення звітів за КІК, у тому числі КІК, які пов’язані з рф та республікою білорусь (на, жаль, є і такі, але обов’язок звітності за ними ніхто не скасовував).

Хто буде в плюсі: контролюючі особи, оскільки податкові перевірки з питань, що пов’язані із КІК, тимчасово не будуть проводитись, передбачено також тимчасове звільнення від адміністративної та кримінальної відповідальності за порушення, пов’язані із застосуванням ст. 39-2 ПКУ, а також обмежено перелік тих операцій, за якими контролюючі особи повинні надати документацію з трансфертного ціноутворення КІК.

Хто буде в мінусі: як не дивно, також контролюючі особи. Податкові полегшення лише тимчасові.

Висновки. Цей законопроєкт слід визнати позитивним у загальному контексті, але суто тому, що «краще так, ніж ніяк». У більшості проблемних аспектів стосовно КІК – це лише тимчасова перерва, і питання значних штрафів по КІК буде знову актуальним, але пізніше.

Марія Золотарьова, керівник практики податкового та митного права, адвокат АО “Вдовичен та партнери”, кандидат юридичних наук

Сообщение To be or not to be: бути чи не бути штрафам по КІК<br>або Чим небезпечний новий законопроєкт Гетманцева і Ко появились сначала на Адвокатське об´єднання «Вдовичен та партнери».

Донедавна за відсутності нормативного тлумачення терміну «податковий ризик» його ототожнювали із втратами фінансового та нефінансового характеру для платника податків, що спричинені невірно прийнятим рішенням у сфері оподаткування. На сьогодні законодавцем вперше було запропоновано законодавче визначення цього поняття у так званому законопроекті про білий бізнес (законопроект № 11084 від 13.03.2024 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства), що пройшов перше читання у Парламенті. Відповідно до даного законопроекту податковим ризиком визнається ймовірність невиконання платником податків податкового обов’язку, зокрема щодо сплати (своєчасної та повної сплати) платником податків податкових зобов’язань, невиконання платником податків іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Якщо говорити про найбільш істотні негативні наслідки від податкових ризиків, то на перший план виходить призначення податкової перевірки та, відповідно, донарахування податків та штрафних санкцій. Передувати цьому може формальне та неформальне спілкування із представниками податкових органів щодо їх усунення у добровільному порядку (наприклад, шляхом збільшення податкового навантаження, коригування податкового кредиту по «сумнівним» контрагентам), зупинення реєстрації податкових накладних, а також включення підприємства до переліку ризикових платників ПДВ.

Приблизний перелік податкових ризиків можемо знайти у змісті Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, затведженого наказом Мінфіну України від 02.06.2015 № 524 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 07.09.2020 року № 548), Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому постановою КМУ від 11.12.2019 р №1165 та Довіднику кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості, затверджений наказом ДПС від 11.01.2023 року №17.

Доцільно відзначити, що оскільки у цьому році основний акцент в перевірочній роботі відводиться документальним перевіркам платників податку на прибуток та ПДВ, то аналіз податкових ризиків буде проводитися саме з точки зору загальної системи оподаткування.

Розглянемо основні, на наш погляд, податкові ризики підпиємства.

1. Низьке податкове навантаження.

Як не крути, не зважаючи на всі можливі раціональні і законні причини, які можуть бути передумовою для платника податків сплатити до бюджету менше, аніж від нього очікується, недостатній рівень сплати основних податків (податку на прибуток та ПДВ) платником податків до бюджету або значне зменшення суми сплачуваних податків порівняно з попереднім податковим періодом є податковим ризиком, що свідчить для податкового органу про ймовірність порушення норм податкового законодавства. І тут використовуються для порівняння такі показники, як середні по галузі рівень сплати податку на прибуток та рівень сплати податку на додану вартість. Щоб підприємству порахувати рівень сплати податку на прибуток, необхідно визначити відсоток співвідношення задекларованої до сплати суми податку на прибуток (за всіма об’єктами оподаткування) до задекларованої суми доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) (рядок 1 декларації з податку на прибуток підприємств). У свою чергу рівень сплати ПДВ у відсотках – це співвідношення задекларованого до сплати позитивного значення ПДВ до задекларованого обсягу постачання (без ПДВ) по всіх операціях за ставками 20%, 14% та 7%. Показники рівня сплати податку на прибуток та ПДВ визначаються по галузі, тобто відповідно класів КВЕД.

Отже, якщо маєте бажання мати прибутковий легальний бізнес і виглядати, на думку податкової, «неризиковим», то перший крок – сплата основних податків: податку на прибуток та ПДВ на рівні середнього по галузі.

2. Відносини з «сумнівними» діловими партнерами – платниками ПДВ.

Ні для кого не секрет, що податкова відслідковує ризикові, на її погляд, господарські операції з контрагентами за даними податкових та акцизних накладних, отриманими за податковими деклараціями (розрахунками), у тому числі повідомленнями за формою 20-ОПП, даними державного реєстру судових рішень. У перелік «сумнівних» контрагентів можуть потрапити ті суб’єкти господарювання, що не мають підтвердженого ланцюга постачання отриманих товарів, необхідних, з точки зору податківців, матеріальної бази та трудових ресурсів для ведення господарської діяльності, включені до переліку ризикових платників податків, «фігуранти» порушених кримінальних проваджень, у тому числі за ст. 205-1 Кримінального кодексу України «Підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичних осіб – підприємців». А отже, податківцями ставиться під сумнів реальність здійснення операції з придбання товарів (робіт, послуг) та, відповідно, під питанням включені витрати по податку на прибуток та сума ПДВ у податковому кредиті підприємства. При чому слід зазначити, що «сумнівними» такі контрагенти можуть стати вже після здійснення господарських операцій, але на податкові ризики Вашого підприємства це може не впливати, і про персональну податкову відповідальність Вашого ділового партнера мова може не йти.

У короткому вигляді представимо заходи, що, вважаємо, будуть сприяти мінімізації цього податкового ризику.

1. Попередня перевірка ділового партнера на ділову та податкову доброчесність (від отримання документів на підтвердження повноважень уповноважених осіб на укладення відповідних правочинів до отримання документів, що підтверджують наявність у нього достатньої матеріальної бази та трудових ресурсів).

2. Юридично «грамотно» оформлений договір та вірно оформлені первинні документи. Тут також доцільно відзначити можливість за згодою сторін доповнити текст договору матеріальною відповідальністю за збитки підприємства, фактично завдані порушення діловим партнером норм податкового законодавства, що призвело або може призвести до нарахування додаткових податкових зобов’язань або втрати податкового кредиту з ПДВ.

3. Наявність інших документів, що можуть підтвердити реальність операцій з постачання товарів (робіт, послуг) (наприклад, виконавчої документації).

3. Господарські операції із платниками єдиного податку. Отримання маркетингових, рекламних, інформаційних та інших послуг подібного характеру.

Повертаємось до аналітичної роботи податківців. Тут мова піде про аналіз даних поданих податкових декларацій з податку на прибуток, ПДВ, звітів про фінансові результати (в частині, зокрема, адміністративних та інших операційних витрат), податкових розрахунків 4ДФ. Як наслідок у зоні особливої уваги:

• давно відомі податківцям схеми роботи з фізичними особами-підприємцями, які використовуються з метою оптимізації оподаткування;
• інші операційні витрати (маркетингові, рекламні та інші витрати) та адміністративні витрати, розмір яких дорівнює або перевищує собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг);
• інші операційні витрати, що перевищують матеріальні затрати та витрати на оплату праці;
• значні залишки запасів на складах та невеликий обсяг реалізації протягом тривалого проміжку часу.

4. Здійснення прибуткової діяльності, що є завідомо ризикованою з податкової точки зору для податкових органів.

Проаналізуємо дані плану-графіку проведення документальних податкових перевірок ДПС України на 2024 рік. Так, згідно з відкритими даними, майже половина із всієї кількості запланованих перевірок припадає на підприємства, що працюють у сферах оптової торгівлі (у зоні особливої уваги торгівлі підакцизними товарами) – 22% від загальної кількості перевірок компаній; у сфері сільського господарства та мисливства – 14.8% від загальної кількості; у роздрібній торгівлі – 6.9% та задіяні у виробництві харчових продуктів 4,9%.

І наостанок, незважаючи на велику кількість різного роду податкових ризиків у підприємства, все ж таки акцентуємо увагу на тому, що податковий ризик – це не «вирок», а, передусім, зона можливостей для платнка податків довести свою правоту податковому органу як за допомогою профілактичних заходів, так і вирішення податкових спорів у адміністративному чи судовому порядку.

Марія Золотарьова, керівник практики податкового та митного права, адвокат АО “Вдовичен та партнери”, кандидат юридичних наук

Сообщение Основні податкові ризики підприємства появились сначала на Адвокатське об´єднання «Вдовичен та партнери».

Проведення обшуків стало чи не найболючішою проблемою бізнесу, а також топ-менеджменту. До того ж правоохоронні органи в більшості випадків проводять обшуки із численними порушеннями норм процесуального права. За статистичними даними Державної судової адміністрації, протягом 2023 року слідчі судді розглянули 98500 клопотань, заяв, скарг під час досудового розслідування у вигляді проведення обшуку житла чи іншого володіння особи. Серед них 81530 заяв та клопотань задоволено, що становить понад 83% від загальної кількості.

Обшук завжди є раптовим і несподіваним, а в стресових ситуація не кожен зможе швидко зреагувати та помітити порушення, чим охоче користуються працівники правоохоронних органів.

Дуже великою помилкою серед представників бізнесу є уявлення про те, що кримінальні провадження чи слідчі дії їх ніколи не торкнуться. Для того, щоб безболісно пройти обшук, необхідно до нього ґрунтовно підготуватись, а також вжити певних превентивних заходів.

І. Попереджений – значить озброєний!

Враховуючи те, що обшук – це раптова і несподівана слідча дія та є примусовим законним способом проникнення до приміщення, які перебувають у віданні певних осіб, насамперед потрібно завжди бути готовим до проникнення. Саме тому ретельна підготовка та знання своїх прав під час обшуку стануть вам у нагоді.

По-перше, напоготові завжди мають бути контактні дані адвокатів, яких ви можете запросити для участі під час обшуку. Пам’ятайте, адвокат допускається на будь-якій стадії проведення обшуку.

По-друге, якщо обшук проводиться на території підприємства, важливо підготувати працівників. Необхідно провести свого роду тренінг персоналу. Тобто роз’яснити порядок дій, зазначити, що у разі раптової появи представників правоохоронних органів необхідно обов’язково повідомити керівника підприємства тощо.

По-третє, необхідно дотримуватись правил інформаційної безпеки. Що це означає? Доступ до інформації на комп’ютерах, смартфонах та інших носіях інформації повинно бути закодовано, а сама інформація періодично перевірятись та видалятись. Інформацію про особисту (комерційну) діяльність не зберігайте на домашніх комп’ютерах, телефонах, флешках тощо.

ІІ. Як правильно пройти обшук?

Коли правоохоронці вже стукають до вас у двері, потрібно діяти за таким алгоритмом:

1. Зустрічати представників закону повинні представники служби охорони, основне завдання яких – не пропустити їх на територію підприємства без відома керівника. Далі викликайте адвокатів і дотримуйтеся їхніх порад. Повідомте правоохоронців, що ви викликали адвоката, і просіть не розпочинати проведення обшуку до його прибуття. Проте, якщо слідчий вирішив проводити обшук до прибуття адвоката, то:

• обов’язково вимагайте працівників правоохоронних органів надати службові посвідчення. У понятих просіть надати документи, які посвідчують особу. Якщо понятими залучені курсанти на навчальних закладів СБУ, МВС, заявляйте клопотання про їх відвід;
• вимагайте надати оригінал ухвали слідчого судді про проведення обшуку й отримайте копію цієї ухвали. Обов’язково порівняйте зміст цих документів. Перевірте ухвалу суду на наявність таких реквізитів як: мета проведення обшуку, адреса проведення обшуку, перелік документів, на відшукання яких надано дозвіл, строк дії ухвали. У разі виявлення будь-яких невідповідностей заявіть про це слідчому.

2. Заявіть клопотання про фіксацію ходу обшуку за допомогою власних технічних засобів.

3. Під час проведення слідчих дій усі співробітники повинні тримати особисті речі при собі. Їх наявність на робочих місцях може слугувати підставою для вилучення.

4. Безпосередньо обшук розпочинається, коли слідчий/прокурор пропонує добровільно видати речі, предмети, документи, які зазначені в ухвалі слідчого судді. Якщо ви добровільно видаєте такі предмети, то обов’язково зазначайте: «Я добровільно видав (видала) усі речі (предмети, документи), зазначені в ухвалі слідчого судді, у повному обсязі, у зв’язку з чим підстав для подальшого примусового обшуку немає, бо мета обшуку, зазначена в ухвалі слідчого судді, досягнута.».

5. Ніхто з учасників обшуку не повинен порушувати встановлений слідчим порядок обшуку. Вільне пересування по кімнатах, незалежно робиться це з понятими, за допомогою відеофіксації тощо, заборонено.

6. Після обшуку усіх приміщень обов’язково запитайте: «Обшук завершено чи ні?». Відповідь має бути зафіксована на технічних пристроях.

ІІІ. Правильне оформлення протоколу обшуку – запорука повернення вилученого майна

Оформлення протоколу може зайняти тривалий час. Пам’ятайте: те, що внесено до протоколу обшуку, може бути повернуте вам у майбутньому. Усі предмети, документи, будь-яка інша вилучена річ повинна бути внесена до протоколу обшуку. Особливу увагу слід звертати на те, як вилучені речі описуються в протоколі. Наприклад, якщо у вас вилучили кошти, то до протоколу обов’язково має бути внесено номінал, серію та номер купюри. Тобто якщо під час обшуку вилучили 100 доларів, то в протоколі обшуку ці кошти мають бути внесені наступним чином: купюра номіналом 100 (сто) доларів США, номер __, серія __. Подібні вимоги висувають і до телефонів (зазначаються усі індивідуальні ознаки, форма, колір, марка, серія), документів (індивідуально визначені реквізити), ювелірні прикраси (вказування ваги, вимірювання).

Якщо у вас вилучають речі й у протокол вносять, наприклад, «предмети, схожі на грошові купюри», то необхідно давати зауваження, оскільки слідчий суддя своєю ухвалою міг надати дозвіл на відшукання коштів, а не предметів, схожих на купюри.

Протокол обшуку не повинен містити незаповнених граф. Важливо, щоб у протоколі не залишилось місць, які можна заповнити після складення протоколу обшуку. Усі незаповнені графи слідчий/прокурор зобов’язаний заповнити, а незаповнені – перекреслити лінією на всю ширину графи, цілі незаповнені розділи протоколу обшуку мають бути перекреслені по всьому периметру латинською буквою «Z».

Обов’язково отримайте другий примірник обшуку разом із доданим до нього описом. Слідкуйте, щоб у другому (вашому) примірнику протоколу обшуку був зрозумілий текст (якщо протокол складався під копірку, то якість тексту може бути сумнівною). У такому випадку сфотографуйте перший примірник протоколу обшуку.

На будь-якому етапі не соромтесь подавати власні клопотання, зауваження. Саме демонстрацією активної позиції, запереченнями та скаргами на порушення і формуються докази проти позиції обвинувачення. Обов’язково дотримуйтесь порад адвокатів під час проведення слідчих дій, а краще – готуйтесь до таких заходів завчасно, щоб безболісно пройти обшук.

Вікторія Вова, молодший юрист практики податкового та митного права АО «Вдовичен та партнери»

Сообщение <strong>Обшук: як правильно діяти під час такої слідчої дії</strong> появились сначала на Адвокатське об´єднання «Вдовичен та партнери».

Верховна Рада попередньо дозволила компаніям, що беруть участь в оборонних закупівлях, мати прибуток. Відповідний законопроєкт народні обранці прийняли в першому читанні. Чи стане від нього легше бізнесу?

Якщо виконавець в оборонній закупівлі в ціну договору заклав прибуток – це збитки для держави, які необхідно повернути в бюджет. Саме таку логіку донедавна було закладено в актах ревізії Держаудитслужби, що заявляла про 2,5 млрд грн таких збитків. Те, що така «безприбутковість» взагалі суперечить суті господарської діяльності як такої, що спрямована на отримання прибутку, стало «дрібницею життя» для бізнесу, який змушений був укотре доводити свою правоту в судових інстанціях. Проблема прибутку має бути розв’язана – про це неодноразово заявляли у владних кулуарах. І ось, нарешті,  законопроєкт № 10454 пройшов перше читання.

Номер і дата: №10454 від 01.02.2024

Етап: прийнято в першому читанні. Якщо законопроєкт буде прийнятий парламентом, цей закон набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Ціна питання. Як вбачається, витрати для реалізації цього законопроєкту не передбачаються, очікуються лише втрати у вигляді недоотриманих у державний бюджет коштів.

Зміст: законопроєктом запропоновано внесення змін до Закону України «Про оборонні закупівлі», яким передбачено наступне.

По-перше, Кабмін України наділяється компетенцією встановлювати прибуток (граничний рівень прибутку) в оборонних закупівлях, якого потрібно дотримуватися (тобто не перевищувати) у  закупівлях товарів, робіт і послуг оборонного призначення, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки та оборони під час дії правового режиму воєнного стану, що проводяться за неконкурентною процедурою закупівель або без їх проведення.

По-друге, у разі якщо Кабмін не встановить такий рівень прибутку (граничний рівень прибутку), то «ціна товарів, робіт і послуг визначається державним контрактом (договором), що укладається за неконкурентною процедурою закупівель, або без проведення видів (процедур) закупівель, визначених законодавством, відповідно до пропозиції виконавця з урахуванням прибутку такого виконавця».

По-третє, запроваджено ретроспективну дію цього закону на всі укладені державні контрактів (договори) з оборонних закупівель, які укладені за неконкурентною процедурою закупівель або без проведення видів (процедур) закупівель та/або які виконуються під час воєнного стану.

Позиція юристів. Варто подякувати авторам законопроєкту, які визнали, що прибутку виконавців в оборонних закупівлях під час воєнного стану таки бути. На майбутнє, який саме граничний розмір прибутку встановить Кабмін складно передбачити. Існує імовірність збереження підходу до визначення розміру прибутку, встановленого постановою КМУ від 03.03.2021 №363 – 1% від витрат на придбання комплектувальних виробів (напівфабрикатів), спецобладнання (спецустатковання), робіт (послуг) та 30 % решти витрат у складі виробничої собівартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення.

З негативного: цей законопроєкт мав розв’язати проблему визначення прибутку в наявних під час воєнного часу оборонних закупівлях, які проводилися без тендерних процедур. Законодавець вирішив цю проблему достатньо «дивно» з погляду законодавчої техніки. А можливо, це був такий задум… З буквального розуміння тексту проєкту закону випливає: у разі якщо Кабмін не встановив граничного рівня прибутку, то ціна товарів, робіт і послуг має визначатися державним контрактом відповідно до пропозиції виконавця з урахуванням прибутку такого виконавця.

І тут про цікаве. Як та чи обов’язково підтверджувати пропозицію виконавця щодо ціни, зроблену в усній, письмовій чи електронній формі? І навіщо про це зазначати, якщо, за загальним правилом, ціна товарів, робіт і послуг визначається за домовленістю сторін договору, а не за пропозицією виконавця, якщо інше не визначено чинним законодавством.

Якщо законопроєкт буде реалізований на практиці, чого чекати найближчим часом?

Підемо від зворотного. Чого, на нашу думку, не слід очікувати:

• автоматичного закриття порушених кримінальних проваджень, пов’язаних із завищенням цін у оборонних закупівлях із включенням прибутку;
• визнання органами Держаудитслужби позовів суб’єктів господарювання про визнання протиправними та скасування результатів ревізії;
• відмови замовників від позовів щодо стягнення надміру сплаченого прибутку в оборонних закупівлях.

Хто буде в плюсі. Ставка, на наш погляд, робиться на основному; завдяки прийняттю законопроєкту №10454 законодавець намагається розв’язати наявну колізію, проблему прибутку виконавців в оборонних закупівлях, по яким не проводяться тендерні процедури, на користь бізнесу.

Хто буде в мінусі. Тут доцільно звернути увагу на  два аспекти. У мінусі може опинитися бюджет, який  розраховував повернути прибуток виконавців, та правоохоронці, які залишаться без певної частини порушених кримінальних проваджень. З іншого боку, якщо Кабмін встановить рівень прибутку, що базуватиметься на економічно необґрунтованому рівні рентабельності, то це необхідно врахувати в мінус бізнесу.

Висновки. Загалом доцільно позитивно оцінити законопроєкт №10454, який передбачає можливість включення прибутку виконавця до ціни товарів (робіт, послуг) в оборонних закупівлях. Залишається під питанням граничний розмір прибутку,  що визначатиметься Кабміном на майбутнє, а також те, з якою регулярністю він буде переглядатися під час воєнного стану.

Але, на жаль, цей законопроєкт нагадує «латання дір на трампліні», а бізнес, що сьогодні працює з оборонними закупівлями, – лижника на трампліні, у кінці якого басейн із глибиною, яку важко передбачити. І чи виявиться лижник вправним плавцем може показати час і його бажання вижити.

Теперішня практика свідчить, що в оборонних закупівлях слід бути готовим до перевірок, ревізій, обшуків, виїмок, арештів, порушених кримінальних проваджень, яким би добросовісним і сумлінним не було ставлення до виконання оборонного контракту.

Марія Золотарова, керівник практики податкового та митного права, адвокат АО «Вдовичен та партнери», кандидат юридичних наук

Сообщение Оборонні закупівлі: чи стане легше бізнесу працювати на перемогу. Що передбачає законопроєкт №10454 появились сначала на Адвокатське об´єднання «Вдовичен та партнери».