Спеціально для Mind.ua
Верховна Рада 9 травня 2024 року ухвалила чергові зміни до Податкового кодексу України – законопроєкт №10168-2, що стосується у тому числі питань контрольованих іноземних компаній (КІК). Так, документом, зокрема, скасовані штрафи за неподання звітності за КІК до кінця воєнного стану. Як наголосив один зі співавторів документа голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, «це те, про що просив бізнес». Однак чи дійсно саме так уявляв останній відповідне послаблення.
Вітчизняний бізнес, а саме його представники, які здебільшого є контролюючими особами КІК, намагався активно достукатися до влади на робочих групах під час розгляду законопроєкту №10168-2. Мета – скасувати значні штрафи за порушення, пов’язані з КІК, на час дії воєнного стану. Чи почула це влада, можна дізнатися лише за результатом ретельного аналізу цього законопроєкту.
Номер і дата реєстрації: №10168-2 від 06.11.2023/
Автори: народні депутати: Данило Гетманцев, Ярослав Железняк, Олександр Сова.
Етап: закон ухвалено 09.05.2024. Документ очікує на підпис Президента/
Ціна питання. Реалізація положень законопроєкту не потребує додаткових фінансових витрат із бюджетів і не призведе до скорочення бюджетних надходжень.
Зміст. Наразі текст законопроєкту у прийнятій редакції не оприлюднено. Отже, будемо використовувати порівняльну таблицю до другого читання із запропонованим комітетом ВР остаточною редакцією змін до Податкового кодексу України (ПКУ).
Наведемо частину тексту проєкту змін до ПКУ в оригіналі: «72. Тимчасово, з 1 січня 2022 року та протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, та шести місяців після місяця, у якому воєнний стан буде припинено або скасовано:
- до платників податків не застосовуються штрафні санкції за порушення, передбачені абзацами першим – восьмим пункту 120.7 статті 120 цього Кодексу;
- до платника податків, його посадових осіб не застосовується адміністративна та кримінальна відповідальність за порушення, пов’язані із застосуванням норм статті 39-2 цього Кодексу;
- інформація та/або документи, отримані контролюючим органом відповідно до статті 39-2 цього Кодексу:
а) є інформацією з обмеженим доступом, що не може бути витребувана та/або передана правоохоронним органам на їх запит чи в рамках процедур, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України;
б) не може вважатися доказами у кримінальному провадженні у розумінні статті 84 Кримінального процесуального кодексу України.
Відлік строку давності, передбаченого статтею 102 цього Кодексу, для визначення податкового зобов’язання, пов’язаного з інформацією, що міститься у звітах про контрольовані іноземні компанії, починається з дати подання такого звіту до контролюючого органу».
Інша частина запропонованих законопроєктом №10168-2 змін передбачає:
- Обов’язок для контролюючої особи надавати на запит податкового органу документації з трансфертного ціноутворення за своїм вибором: або складеної відповідно до ст. 39 ПКУ, або відповідно до законодавства держави, де зареєстрована КІК, з перекладом на українську мову. Такий обов’язок передбачено тільки щодо операцій КІК з особою, зазначеною в підпункті 39-2.3.2.4 ПКУ, та в разі, якщо виконується одночасно дві умови: за календарний рік загальний обсяг операцій КІК із такою особою перевищує 10 млн грн та загальний дохід такої КІК перевищує 150 млн грн.
- Врахування при розрахунку скоригованого прибутку КІК деяких процентних витрат.
Позиція юристів.
Перший аспект. Головне питання, яке турбує бізнес: чи застосовуватимуть штрафи, пов’язані з поданням повідомлень та/або звітів по КІК, а також штрафи, пов’язані із інформацією, що вказана в цих документах, під час воєнного стану та після його завершення.
Нагадаємо: натепер загальний строк подання контролюючими особами повідомлення по КІК – 60 днів із дати набуття або припинення фактичного контролю щодо КІК, а термін звітності за КІК за 2022–2023 роки:
- 1 березня 2024 року (для юридичних осіб-платників податку на прибуток підприємств у складі податкової декларації з податку на прибуток підприємств);
- 1 травня 2024 року (для фізичних осіб – контролюючих осіб у складі декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік). Останні два терміни відповідно сплинули.
У ПКУ штрафи для контролюючих осіб, пов’язані із КІК і яких стосується «звільнення від штрафів», можливо умовно згрупувати так:
- за неподання звіту за КІК;
- за несвоєчасну подачу звіту за КІК;
- за неправильні дані у звіті за КІК;
- за неподачу повідомлення щодо КІК.
За результатом аналізу запропонованих змін вважаємо, що законодавець вирішив звільнити контролюючих осіб від штрафів з акцентом на слово «тимчасово».
Що це означає? Штрафи, передбачені п. 120.7 ст. 120 ПКУ, дійсно, не застосовуватимуться протягом воєнного стану та протягом шести місяців після місяця, у якому воєнний стан буде припинено або скасовано. А отже, з цим питань не виникає. Як вбачається, держава гарантує, що в цьому проміжку часу не проводитимуться податкові перевірки з питань КІК і не прийматимуться податкові повідомлення-рішення про нарахування штрафних санкцій.
Натомість після спливу цього періоду застосування штрафних санкцій буде здійснюватися, найімовірніше, у звичайному порядку.
Наприклад, контролююча особа – фізична особа подає звіт за КІК за 2023 рік, припустимо, 1 червня 2024 року, тобто з порушенням встановленого терміну. З урахуванням законопроєкту №10168-2 під час воєнного стану та протягом 6 місяців штраф до такої контролюючої особи в цей проміжок часу не застосують. Проте після сплину цього строку його застосування є більш ніж імовірним, оскільки строк давності, передбачений ст. 102 ПКУ в тому числі для застосування штрафних санкцій за несвоєчасне подання звіту про КІК ще не сплине (віримо в найскорішу нашу Перемогу!).
Це саме стосується і штрафів за неправильні дані у звіті по КІК.
Це порушення є триваючим, а отже, за виявлені недостовірні дані в поданій інформації під час воєнного стану контролюючий орган матиме право застосувати штрафні санкції після сплину шестимісячного строку після закінчення воєнного стану.
Якби законодавець бажав повністю звільнити контролюючих осіб від штрафів за КІК за відповідний період, то логічним було б подовження строків для подання повідомлень і звітів за КІК і використання в законопроєкті юридичної конструкції на кшталт: «тимчасово, з 1 січня 2022 року та протягом дії воєнного стану в Україні, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано до платників податків не застосовуються штрафні санкції за вчинені порушення, передбачені абз. 1–8 п. 120.7 ст. 120 ПКУ». Тоді б і питання з розумінням «замислу законодавця» у законопроєкті №10168-2 не виникало.
Можливо, так воно й передбачалося за задумом законодавця, але з буквального розуміння тексту законопроєкту це не вбачається.
Другий аспект. Тепер йтиметься про ту частину законопроєкту №10168-2, яка стосується незастосування протягом відповідного періоду адміністративної та кримінальної відповідальності за порушення, пов’язані із застосуванням норм ст. 39-2 ПКУ та заборони для витребування і передачі правоохоронним органам інформації та/або документів, отриманих контролюючим органом відповідно до ст. 39-2 ПКУ, які не можуть вважатися доказами у кримінальному провадженні в розумінні ст. 84 КПК.
Вкотре законодавець вводить у ПКУ юридичні конструкції стосовно звільнення від кримінальної відповідальності, роблячи цей кодекс по суті частиною кримінально-правового законодавства, що суперечить самому призначенню цього закону.
Так, ст. 1 ПКУ визначено обмежену сферу цього кодексу: ПКУ регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Цим кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених п. 41.1 ст. 41 ПКУ, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
І немає там нічого ні про засади кримінальної відповідальності, ні про повноваження правоохоронних органів чи доказування у кримінальному провадженні.
Водночас є Кримінальний процесуальний кодекс України, законодавство, що регулює компетенцію правоохоронних органів. А щодо адміністративної відповідальності – Кодекс України про адміністративні правопорушення.
Отже, виникає наступне питання: навіщо це в тексті ПКУ? Припускаю, щоб доступною мовою пояснити правоохоронцям «не чіпати» контролюючих осіб на підставі складених аналітичних довідок, пов’язаних із діяльністю КІК, що можуть бути підставою для порушення кримінальних проваджень, до сплину шестимісячного строку після закінчення воєнного стану.
- Якщо законопроєкт буде реалізований на практиці, чого чекати найближчим часом? Зняття гостроти питання звітування за КІК, оскільки протягом відповідного періоду скасовано застосування штрафних санкцій. З’явиться час, щоб зібрати необхідну інформацію, пов’язану із діяльністю КІК;
- Чого очікувати не варто? Розв’язання проблемних питань щодо порядку заповнення звітів за КІК, у тому числі КІК, які пов’язані з рф та республікою білорусь (на, жаль, є і такі, але обов’язок звітності за ними ніхто не скасовував).
Хто буде в плюсі: контролюючі особи, оскільки податкові перевірки з питань, що пов’язані із КІК, тимчасово не будуть проводитись, передбачено також тимчасове звільнення від адміністративної та кримінальної відповідальності за порушення, пов’язані із застосуванням ст. 39-2 ПКУ, а також обмежено перелік тих операцій, за якими контролюючі особи повинні надати документацію з трансфертного ціноутворення КІК.
Хто буде в мінусі: як не дивно, також контролюючі особи. Податкові полегшення лише тимчасові.
Висновки. Цей законопроєкт слід визнати позитивним у загальному контексті, але суто тому, що «краще так, ніж ніяк». У більшості проблемних аспектів стосовно КІК – це лише тимчасова перерва, і питання значних штрафів по КІК буде знову актуальним, але пізніше.
Марія Золотарьова, керівник практики податкового та митного права, адвокат АО “Вдовичен та партнери”, кандидат юридичних наук