Спеціально для “Юрист&Закон“
Світові процеси глобалізації не оминули й Україну, яка в питанні диджиталізації (переведення інформації в цифрову форму) досягла значних успіхів і яку можна вважати одним зі світових лідерів у цій галузі.
Протягом останніх років прийнято нормативні акти, які регулюють питання електронного документообігу в різних галузях життя, а саме: закони України “Про електронну комерцію” (регламентовано укладення електронних договорів), “Про електронні довірчі послуги” (регламентовано порядок використання електронних підписів та печаток), “Про електронні документи та електронний документообіг”, “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі”, розпорядження КМУ “Про схвалення Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018 – 2020 роки та затвердження плану заходів щодо її реалізації” тощо.
Цифровий застосунок “Дія” дає змогу представникам влади та громадянам суттєво зменшити використання паперових документів і пришвидшити отримання адміністративних послуг.
Більшість громадян (особливо молодь) позитивно сприйняли можливості застосунка “Дія”, через який можна завантажити особисті документи, використовувати їх в електронному вигляді, швидко отримувати доступ до відкритої державної інформації. Через застосунок “Дія” громадяни мають можливість подавати заяви та скарги до державних органів, реєструвати свою підприємницьку діяльність, замовляти й отримувати різноманітні адміністративні послуги, вживати заходів безпеки щодо дітей тощо.
Не залишились осторонь від процесів диджиталізації і правоохоронна та судова системи України. Активному впровадженню диджиталізації в судах і правоохоронних органах сприяла пандемія коронавірусу COVID-19 та пов’язані з нею карантинні обмеження.
Набули широкого застосування дистанційне правосуддя та дистанційне надання послуг, зокрема електронний документообіг, дистанційний розгляд справ, подання доказів та отримання рішень судів у електронному вигляді.
Найбільшого прогресу в диджиталізації досягли Національна поліція України та Національне антикорупційне бюро України.
Працівники патрульної поліції забезпечені додатками, які ідентифікують особу за її електронними документами, інтегрованими в систему “Дія”: паспорт громадянина України, посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, страховий поліс тощо.
Під час зупинення транспортних засобів водії мають право пред’явити працівнику поліції свої документи в застосунку “Дія”, які вже буденно сприймають за оригінали, як і їх паперові аналоги.
У період карантину, коли кожен, хто перебував у громадських місцях, зобов’язаний був мати при собі документи, що посвідчують особу, працівники поліції та Національної гвардії також приймали як оригінальні електронні документи із застосунка “Дія”.
Застосунок “Дія”, як свідчить судова практика, поліція найбільше використовувала під час розгляду справ про адміністративні правопорушення.
Мобільний застосунок “ДІЙ ВДОМА” поліція використовує як засіб контролю за особами, які перебували на самоізоляції після в’їзду в Україну за місцем свого проживання/перебування. І щодо порушників умов самоізоляції працівники поліції складали й подавали до суду протоколи про адмінправопорушення, у яких зазначали як докази інформацію з цього мобільного додатка. СА, суди зі свого боку під час розгляду таких справ приймали й використовували інформацію з мобільного застосунка “ДІЙ ВДОМА” як належні та допустимі докази.
Активно використовують електронні документи сервісні центри Міністерства внутрішніх справ, до яких дистанційно можна подати заяви на отримання чи заміну посвідчення водія, на отримання номерних знаків автомобіля, надають можливість реєструвати персональні електронні кабінети водіїв та багато інших адміністративних послуг в електронному вигляді.
Слідчі й судді почали активно використовувати повістки (виклики сторін) в електронному вигляді, а детективи НАБУ – надавати учасникам кримінального провадження можливість ознайомлюватись із матеріалами кримінальних проваджень в електронному вигляді, надаючи їхні копії на флеш-носіях.
У Національному антикорупційному бюро впроваджено систему eCase MS, яка має на меті автоматизувати процеси розслідування, скоротити витрати на друк і пересилання справ, надати е- документам з ЕЦП силу доказів. Очікується, що система допоможе вдвічі скоротити тривалість слідства.
Однак упровадження цієї системи в НАБУ та інших органах досудового розслідування гальмує застарілість норм чинного КПК України в частині електронного документообігу.
Для сприяння учасникам кримінального провадження в ширшому використанні електронних документів саме як доказів Президент України вніс до Верховної Ради України законопроєкт № 5246 “Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо запровадження інформаційно-телекомунікаційної системи досудового розслідування”. Ця система має забезпечити створення, збирання, зберігання, пошук, оброблення й передання матеріалів та інформації (відомостей) у кримінальному провадженні, із можливістю використання (доступу) до цієї системи слідчих, дізнавачів, прокурорів, адвокатів (захисників), слідчих суддів та суду. Судячи з пояснювальної записки до цього законопроєкту, кінцевою метою запровадження інформаційно- телекомунікаційної системи досудового розслідування є мінімізація та, як наслідок, повна відмова в майбутньому від паперового провадження на стадіях досудового розслідування та розгляду справи в суді.
У разі прийняття цього законопроєкту Україна стане чи не найпершою із пострадянських країн, яка перейде на електронний документообіг досудового розслідування та судового розгляду справ у кримінальних провадженнях.
На сьогодні можливості електронного документообігу в кримінальному провадженні є значно обмеженими, ніж у інших галузях судочинства. Зокрема, державна судова адміністрація активно використовує системи “Електронний суд” і EASYCON під час розгляду цивільних, господарських та адміністративних справ. За допомогою цих систем сторони можуть подавати суду докази в електронному вигляді, які прирівняно до оригіналів документів у паперовому вигляді, та брати участь у судовому засіданні дистанційно.
Судова практика щодо системного використання електронних документів у кримінальному провадженні є недостатньою, а правові позиції Верховного Суду щодо систематизації поняття “електронний документ” у кримінальному процесі відсутні, що й не дивно, зважаючи на незавершеність нормативної регламентації цієї галузі Верховною Радою.
Щодо інших галузей права, то, наприклад, існує доволі суттєва судова практика щодо електронного документообігу в банківській сфері та комерційній діяльності.
Наприклад, Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 р. у справі № 524/5556/19 визначив основні критерії порядку укладення електронного договору: електронний правочин за домовленістю сторін має бути підписано сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону “Про електронний цифровий підпис”, за умови використання засобу електронного цифрового підпису всіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, яка має містити зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Усе зазначене вище свідчить, що електронний документообіг, електронні адміністративні послуги, електронне судочинство активно впроваджуються в суспільне життя України та кожного її громадянина і стають буденними явищами сьогодення.
Анатолій Романюк, адвокат
АО “Вдовичен та партнери”