ЗМІНИ ДО ЗАКОНОДАВСТВА:
Мінфін оприлюднив проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо податку на виведений капітал»
Законопроект розроблено на виконання пункту 5 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 1797-VIII, яким Кабміну було доручено до 1 липня 2017 року розробити і внести до Верховної Ради України проект закону щодо запровадження податку на виведений капітал.
Як заначено у пояснювальній записці, основними положеннями законопроекту є запровадження оподаткування прибутку, розподіленого у формі дивідендів чи прирівняних до них платежів та відмова від податку з доходів нерезидентів.
Прирівняними до дивідендів платежами вважатимуться:
- проценти, сплачені на адресу нерезидентів – пов’язаних осіб (в деяких випадках);
- виплати в межах договорів страхування або перестрахування на користь страховиків – нерезидентів (в деяких випадках);
- виплата фінансової допомоги неплатнику податку на виведений капітал, що залишається неповернутою протягом 12 місяців (з правом зменшення податку);
- придбання товарів та послуг у пов’язаних осіб, що використовують спрощену систему оподаткування;
- донарахування за операція трансфертного ціноутворення;
- операції з безоплатного надання майна неплатнику податку на виведений капітал;
- інвестування в статутний капітал неплатників податку на виведений капітал (з правом зменшення податку);
- виплата роялті в окремих випадках, в сумах перевищення ліміту.
Також законопроектом передбачається зміна методологічних підходів оподаткування процентів за користування кредитом, що отримуються у нерезидентів. Так, платники, у яких сукупний розмір отриманих у нерезидентів кредитів перевищує розмір власного капіталу більше ніж у 1,5 рази (для фінансових установ та компаній, що провадять винятково лізингову діяльність, – більш ніж у 5 разів), вважаються пов’язаними особами з такими нерезидентами і сума таких процентів оподатковується за ставкою 5%. За ставкою 20% оподатковуватиметься сума процентів, що сплачуються нерезидентам, у випадку, якщо такий нерезидент зареєстрований в низько- податковій юрисдикції та у випадку сплати процентів нерезиденту, якщо сума залучених від нього кредитів (позик) перевищує власний капітал більше ніж в 3,5 рази (для фінансових установ та компаній, що провадять винятково лізингову діяльність, – більш ніж у 5 разів).
Сума дивідендів, що виплачується за 2013-2017 роки, не оподатковується податком на виведений капітал у межах обсягу оподатковуваного прибутку, з якого раніше був сплачений податок на прибуток.
Крім того, законопроектом передбачаються перехідні положення для банків, які матимуть право залишатись платниками податку на прибуток до 2020 року включно.
Також передбачається, що сума дивідендів, що виплачується за 2013-2017 роки, не оподатковується податком на виведений капітал у межах обсягу оподатковуваного прибутку, з якого раніше був сплачений податок на прибуток.
ДФСУ затвердила Перелік кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, які застосовуються для здійснення автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних розрахунків коригування Критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН
П.6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків визначено, що моніторинг ПН/РК здійснюється ДФС, зокрема, за таким критерієм: «обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 раза більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу постачання такого товару/послуг, зазначеного у податкових накладних розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, та обсягу придбання на митній території України та/або ввезення на митну територію України відповідного товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, та митних деклараціях, і переважання в такому залишку товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, більше 75 % загального такого залишку та відсутність товару/послуги, зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється)».
На виконання цього пункту ДФСУ наказом від 30.06.2017 р. №461 затвердила Перелік кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, які застосовуються для здійснення автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування Критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З 1 серпня 2017 року розпочинає роботу Фонд соціального страхування України
У зв’язку з реорганізацією Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України усі права та обов’язки згаданих фондів переходять до новоутвореного Фонду соціального страхування України та його робочих органів.
Для своєчасного матеріального забезпечення та надання соціальних послуг, подання звітності по коштах Фонду з 01 серпня 2017 року страхувальникам (підприємствам, установам, організаціям) та застрахованим особам необхідно звертатись до відділень управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України.
Про відкриті регіональні відділення повідомили поки що Волинська область, Львівська область та Сумська область.
РОЗ’ЯСНЕННЯ з наступних питань:
Щодо порядку застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ, визначеного пунктом 197.23 ПКУ
Звільнення від оподаткування ПДВ, встановлене пунктом 197.23 статті 197 розділу V ПКУ, не застосовується до операцій із ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту та з постачання на митній території України товарів, що мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом України та/або визнаної державою- агресором по відношенню до України згідно із законодавством, або ввозяться з території такої держави- окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом України.
Порядок ввезення, першого постачання та цільового використання товарів, визначених частиною восьмою статті 287 Митного кодексу України, для використання у виробництві продукції оборонного призначення затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року N 170 (далі – Порядок N 170).
Відповідно до пунктів 3 і 4 Порядку N 170 для підтвердження відповідності товарів вимогам статті 287 МКУ виконавець оборонного замовлення з дотриманням вимог режиму секретності подає митниці, що здійснює митне оформлення товарів, не пізніше ніж за три дні до здійснення митного оформлення заяву із зазначенням найменування товарів, їх кодів згідно з УКТЗЕД, кількості, вартості та призначення, країни походження таких товарів, найменування державного замовника та виконавця оборонного замовлення, до якої додаються:
- засвідчені в установленому порядку копії:
- зовнішньоекономічного договору (контракту) на постачання товару або іншого документа, який є підставою для ввезення товарів на митну територію України;
- державного контракту з оборонного замовлення, укладеного з державним замовником;
- документа, що підтверджує включення до реєстру виробників продукції, робіт і послуг оборонного призначення, закупівля яких становить державну таємницю;
- технічного паспорта або іншого документа заводу-виробника на кожний товар, який ввозиться на митну територію України;
- документ, який підтверджує зобов’язання виконавця оборонного замовлення щодо використання ввезених товарів виключно у власному виробництві продукції оборонного призначення на виконання державного контракту з оборонного замовлення, укладеного з державним замовником.
Отже, режим звільнення від оподаткування ПДВ, визначений пунктом 197.23 статті 197 розділу V ПКУ, поширюється, зокрема, на операції з першого постачання на митній території України товарів, визначених частиною восьмою статті 287 МКУ за умови, що такі товари: ввезені на митну територію України у митному режимі імпорту та призначені для використання у виробництві продукції оборонного призначення, визначеної згідно із Законом N 464, та якщо замовником такої продукції є державний замовник; класифікуються за відповідними кодами товарних позицій згідно з УКТЗЕД, вказаними у частині восьмій статті 287 МКУ (лист ДФС від 04.07.2017 р. № 958/6/99-99-19-01-01-15/ІПК).
Щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг з перевезення вантажів у межах договорів транзитного перевезення вантажів
Режим звільнення від оподаткування ПДВ, визначений пунктом 197.8 статті 197 розділу V ПКУ, застосовується до операцій з постачання послуг з транзитного перевезення по всьому маршруту перевезення вантажів в цілому, без поділу його на відрізки в межах митної території України та поза межами митної території України.
При цьому у випадку залучення експедитором до транзитного перевезення вантажів інших учасників транспортно-експедиторської діяльності, то режим звільнення від оподаткування ПДВ, визначений пунктом 197.8 статті 197 розділу V ПКУ, застосовується такими іншими учасниками транспортно-експедиторської діяльності. Вартість наданих такими іншими учасниками транспортно-експедиторської діяльності послуг в межах договорів транзитного перевезення вантажів, не збільшує базу оподаткування ПДВ у експедитора при наданні транспортно- експедиторських послуг замовнику (лист ДФС від 05.07.2017 р. N 985/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).
Щодо оподаткування окремих видів доходів
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються проценти на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок, дохід у вигляді додаткового блага та дохід у вигляді відшкодування немайнової (моральної) шкоди відповідно до пп. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 ПКУ, крім випадків, визначених цим підпунктом.
Юридична особа – банк при нарахуванні (виплаті) платнику податку вказаних сум, має виконати усі функції податкового агента, встановлені ПКУ.
Разом з тим, відповідно до п. 18.2 ст. 18 ПКУ податковий агент прирівнюється до платників податку і має права та виконує обов’язки, встановлені Кодексом для платників податків (лист ДФС від 05.07.2017 р. № 1000/6/99-99-13-02-03-15/ІПК).
Щодо зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування
Реєстрація податкових накладних в ЄРПН здійснюється відповідно до вимог Кодексу та Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року N 1246 (зі змінами).
Пунктом 74.2 статті 74 Кодексу з квітня 2017 року запроваджено систему автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН (далі – моніторинг).
Моніторинг побудовано з використанням критеріїв, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН (далі – Критерії), затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 р. N 567, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 року за N 753/30621 (далі – наказ).
Відповідно до пункту 2 Критеріїв наказу, моніторинг здійснюється ДФС на підставі аналізу даних звітних показників платника податку, наявної податкової інформації, а також інформації, поданої платником податку за формою згідно з додатком до цих Критеріїв, яка відображає специфіку господарської діяльності платника податку окремо за кожним видом економічної діяльності, якщо така інформація врахована комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі – Комісія ДФС).
Пунктом 3 Критеріїв наказу передбачено, що платник податку, у разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, а в перехідний період (з 01 квітня по 01 липня 2017 року), у разі отримання квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, має право подати на розгляд Комісії ДФС інформацію за встановленою формою щодо:
- видів економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010);
- кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються (отримуються) платником податку;
- кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010), що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються платником податку (лист ДФСУ від 10.07.2017 р. N 1080/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).