ЗМІНИ ДО ЗАКОНОДАВСТВА
СИСТЕМУ БЛОКУВАННЯ ПОДАТКОВИХ НАКЛАДНИХ ТИМЧАСОВО ЗУПИНЕНО
7 грудня 2017 року під час розгляду проекту Закон “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році” (базовий законопроект № 6776-д.) було оголошено поправки, якими внесено зміни в порядок роботи системи блокування ПН, а саме:
- Виключено п. 2 Податкового кодексу України (далі – ПКУ, Кодекс), яким передбачено, що в ЄРПН забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації. Ця норма набере чинності з дня наступного за днем опублікування цього закону.
При цьому зазначено, що Кабінету Міністрів України зобов’язаний:
1.Протягом двох місяців з дня набрання чинності цього Закону :
- Визначити порядок зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту 16 ПКУ; 1.2.Забезпечити перегляд та приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом”.
- У тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:
- Прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону;
- Привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
- Забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно- правових актів у відповідність із цим Законом.
- З приводу заблокованих ПН/РК передбачено:
- ПН/РК, реєстрацію яких у ЄРПН зупинено, реєструються з урахуванням вимог пунктів 3 та 2001.9 та пункту 201.10 ПКУ, 02.01.2018 року крім:
- ПН/РК, по яких станом на 12.2017 року не подані пояснення і документи відповідно до підпункту 201.16.2 ПКУ;
- ПН/РК по яких прийнято рішення про відмову у реєстрації по яких станом на 12.2017 року не розпочинали процедуру оскарження в адміністративному або судовому порядку.
- ПН/РК, реєстрацію яких у ЄРПН зупинено з 12.2017 року до набрання чинності цим Законом та по яких платником податку після 01.12.2017 року подані пояснення і копії документів відповідно реєструються у ЄРПН у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом щодо зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН.
У разі, якщо протягом 5 робочих днів не прийнято та/або не надіслано платнику податку рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації ПН/РК, реєстрація таких накладних здійснюється на наступний робочий день, за днем закінчення терміну розгляду пояснень і документів платника податку.
- Щодо безумовного права покупця на податковий кредит зазначено, що на період зупинки роботи системи автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків (СМКОР) зупиняється дія норми, якою передбачено, що ПН/РК, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в ЄРПН, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
ЄСВ У 2018 РОЦІ БУДЕМО ПЛАТИТИ ПО-НОВОМУ: ЯК І СКІЛЬКИ?
На початку жовтня Верховна Рада внесла зміни в Закон України «Про єдиний соціальний внесок. З 1 січня 2018 року нарахування та сплата єдиного соціального внеску відбуватимуться за новими правилами.
Базові параметри, на основі яких розраховується ЄСВ, вже відомі.
У проекті закону про держбюджет-2018 показник мінімальної заробітної плати (МЗП) встановлено на рівні 3723 гривень. А прожитковий мінімум для працездатних осіб – 1762 грн.
Максимальна база нарахування ЄСВ
Максимальна величина бази нарахування ЄСВ з 2018 року зросте. Зараз вона становить 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (станом на грудень – 44050 гривень). У наступному році цей показник підвищиться до 15 мінімальних зарплат – 55845 гривень на місяць.
Тобто на місячну суму доходу, що перевищує 55845 грн, ЄСВ нараховуватися не буде.
Мінімальний страховий внесок
Мінімальний страховий внесок – це сума ЄСВ, яка визначається розрахунковим шляхом як добуток МЗП та розміру ЄСВ (в основному 22%) (ст. 1 закону про ЄСВ).
Нарахований за звітний період (місяць) ЄСВ до сплати не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Таким чином, мінімальний страховий внесок з 1 січня 2018 року становитиме – 819,06 грн (3723 грн х 22%).
Якщо нарахована заробітна плата найманих працівників менше мінімально встановленої заробітної плати на такий період, то роботодавець зобов’язаний донараховувати ЄСВ до мінімального страхового внеску.
ЄСВ та ФОП
З 1 січня 2018 року всі фізичні особи-підприємці (ФОП), в тому числі і ті, які обрали єдиний податок, будуть зобов’язані сплачувати єдиний соціальний внесок до 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом.
Це ж правило буде поширюватися на осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність. Раніше для таких осіб, крім ФОП на спрощеній системі оподаткування, застосовувався ручний період сплати ЄСВ.
Крім того, платники єдиного податку першої групи втрачають право на сплату ЄСВ в сумі не менше 0,5 мінімального страхового внеску. Тому з нового року будуть змушені платити його в мінімальному розмірі (819,06 грн), як і всі інші спрощенці.
РОЗ’ЯСНЕННЯ
З НАСТУПНИХ ПИТАНЬ:
ЩОДО ВІДНОВЛЕННЯ ПЕРВИННИХ ДОКУМЕНТІВ В ЕЛЕКТРОННІЙ ФОРМІ, ВТРАЧЕНИХ ВНАСЛІДОК КІБЕРАТАК
Верховною Радою України 13.07.2017 р. прийнято Закон України N 2143-VIII “Про внесення змін до підрозділу 10 розділу XX “Перехідні положення” Податкового кодексу України щодо незастосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерних мереж платників податків” (далі – Закон).
Законом визначено, що тимчасово, до 31 грудня 2017 року:
- у разі втрати та/або пошкодження інформації (у тому числі інформації, що міститься у базах даних обліку платника податків) внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерних мереж платника податків та за наявності документів, що підтверджують зазначені події, платник податків протягом 10 календарних днів з дня набрання чинності Законом України “Про внесення змін до підрозділу 10 розділу XX “Перехідні положення” Податкового кодексу України щодо незастосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерних мереж платників податків” зобов’язаний письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності;
- платник податків зобов’язаний відновити втрачену та/або пошкоджену інформацію, визначену абзацом другим цього пункту;
- у разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим пунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться контролюючим органом до дати відновлення такої інформації, але не пізніше 31 грудня 2017 року (пункт 45 підрозділу 10 розділу XX “Перехідні положення” Кодексу).
Водночас відповідно до пункту 44.5 статті 44 Кодексу у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 статті 44 Кодексу, платник податків зобов’язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення про зазначені факти до контролюючого органу.
З огляду на зазначене, у разі втрати та/або пошкодження інформації (у тому числі інформації, що міститься у базах даних обліку платника податків) унаслідок несанкціонованого втручання у роботу комп’ютерних мереж платника податків та за наявності документів (зокрема копії заяви або повідомлення про кримінальне правопорушення та документа, що підтверджує її прийняття і реєстрацію тощо), що підтверджують зазначені події, платник податків протягом 10 календарних днів з дня набрання чинності Законом зобов’язаний був письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому Кодексом для подання податкової звітності, та вжити заходів щодо відновлення втрачених документів у порядку, визначеному пунктом 44.5 статті 44 Кодексу.
(лист ДФС від 27.12.2017 р. № 18394/5/99-99-12-02-01-16)
ЩОДО НАРАХУВАННЯ ЄДИНОГО ВНЕСКУ ОСОБОЮ, ЯКА ПРОВАДИТЬ НЕЗАЛЕЖНУ ПРОФЕСІЙНУ ДІЯЛЬНІСТЬ
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року N 2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” (далі – Закон N 2464).
Згідно ст. 5 Закону N 2464 облік платників єдиного внеску ведеться відповідно до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 р. N 1162 (далі – Порядок N 1162).
Статтею 5 Закону N 2464 та п. 2 розділу III Порядку N 1162 передбачено, що взяття на облік осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, як платників єдиного внеску, здійснюється контролюючим органом за їх місцем проживання у день отримання від них заяви про взяття на облік платника єдиного внеску за формою N 1-ЄСВ, яка подається такими особами протягом 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання документа, що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності.
Датою взяття на облік як платника єдиного внеску є дата внесення контролюючим органом запису щодо такого платника до реєстру страхувальників.
Підтвердження взяття на облік особи яка здійснює незалежну професійну діяльність як платника єдиного внеску у контролюючих органах є повідомлення про взяття її на облік за формою N 2-ЄСВ.
Відповідно до п. 5 частини першої ст. 4 Закону N 2464 платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.
Базою нарахування єдиного внеску для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом N 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 2 частини першої ст. 7 Закону N 2464).
Платники єдиного внеску зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п. 1 частини другої ст. 6 Закону N 2464).
Ставка єдиного внеску для платників єдиного внеску відповідно до норм частини п’ятої ст. 8 Закону N 2464 встановлено у розмірі 22 відсотка.
Відповідно до даних реєстру страхувальників Ви перебуває на обліку як платник єдиного внеску з 20 лютого 2017 року.
Отже особа, яка провадить незалежну професійну діяльність є платником єдиного внеску з дати внесення контролюючим органом запису щодо такого платника до реєстру страхувальників на підставі поданої платником заяви про взяття на облік.
(лист ДФС від 20.12.2017 р. № 3050/М/99-99-13-02-03-14/ІПК)