+38(044) 586-77-77; +38(098) 586-77-77 office@ov-partners.com

ЗМІНИ ДО ЗАКОНОДАВСТВА:

Новина для власників бізнесу

06 червня 2019 року Верховною Радою прийнято проект Закону №10359 “Про внесення зміни до статті 18 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”. Таким чином, відтерміновано застосування до суб’єктів господарювання фінансової санкції у вигляді штрафу у розмірі 500 тисяч гривень у разі зберігання пального до 31 грудня 2019 року без наявності відповідної ліцензії.

Новина для юристів

20.06.2019 року указами Президента України скасовано понад сотню Указів, виданих за 1994-2014 роки. А саме:

  1. Указом Президента від 20.06.2019 р. №418/2019 визнано такими, що втратили чинність, 53 Укази Президента, видані з 1994 по 2001 рік (а у 8 Указах були скасовані окремі норми). Серед них – Указ Президента України від 12.06.1995 р. № 436 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».
  2. Указом Президента від 20.06.2019 р. №419/2019 скасовано ще 106 Указів, виданих в межах 1994-2014 років. А ще у 23-х були скасовані окремі норми (статті або пункти)

РОЗ’ЯСНЕННЯ з наступних питань:

Щодо визначення суми добових у разі відрядження, зокрема до країн, в’їзд громадян України на територію яких здійснюється за наявності візи (дозволу на в’їзд)

У разі відрядження до країн, в’їзд громадян України на територію яких здійснюється за наявності візи (дозволу на в’їзд), сума добових витрат не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу за умови наявності документальних доказів перебування особи у відрядженні (зокрема, відміток прикордонних служб про перетин кордону, проїзних документів (транспортних квитків), рахунків на проживання та/або будь-яких інших документів, що підтверджують фактичне перебування особи у відрядженні) та виконання інших вимог, встановлених п. 170.9 ст. 170 ПКУ

(лист ГУ ДФС у м. Києві від 13.06.2019 р. № 2703/10/26-15-13-06-12-ІПК)

Щодо питання делегування права підпису видаткового касового ордера

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України, зокрема, юридичними особами (крім банків) та їх відокремленими підрозділами незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, визначено Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (далі – Положення), яке затверджено постановою Правління Національного банку України N 148 від 29.12.2017 (зі змінами і доповненнями, внесеними постановою Правління НБУ від 12.02.2019 N 37).

Згідно з пунктом 26 розділу III Положення, видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки підписуються керівником і головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником. До видаткових ордерів додаються заяви на видачу готівки, розрахунки.

Підпис керівника установи/підприємства на видаткових касових ордерах не обов’язковий, якщо на доданих до видаткових касових ордерів документах, заявах, рахунках є його дозвільний напис.

Відповідно з пунктом 45 розділу IV Положення, керівник установи/підприємства визначає відповідним внутрішнім розпорядчим актом перелік посад та кількість посадових осіб, уповноважених підписувати касові документи, зазначені у розділах III та IV цього Положення, задля забезпечення оптимального процесу документообігу та контролю.

(лист ГУ ДФС в Полтаській області від 07.03.2019 р. № 945/ІПК/16-31-14-04-29)

Щодо прийняття рішення про виплату дивідендів учасниками товариства

Пунктом 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 “Дохід”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року N 290, із змінами і доповненнями, встановлено, що дивіденди – частина чистого прибутку, розподілена між учасниками (власниками) відповідно до частки їх участі у власному капіталі підприємства.

Дивіденди розраховуються виходячи з прибутку, визначеного за правилами бухгалтерського обліку.

При цьому ПКУ не визначає заборони для виплати дивідендів при відсутності чистого прибутку або оподаткованого прибутку, розрахованого за правилами, визначеними ст. 137 ПКУ, за наявності нерозподіленого прибутку минулих років, та заборони виплати дивідендів при наявності непокритого збитку за минулі роки.

(лист ГУ ДФС у м. Києві від 28.05.2019 р. № 2419/ІПК/26-15-12-03-11)

Щодо використання РРО при проведенні розрахунків з використанням інтернет-банкінгу (наприклад LiqPay, WAYFORPAY тощо)

Під час здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів у сфері електронної комерції та системах дистанційного обслуговування дозволяється формування в електронній формі документа за операцією з використанням електронного платіжного засобу за умови доставки його користувачу.

Документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час врегулювання спірних питань.

Доставка товарів, придбаних при продажу товарів за допомогою мережі Інтернет, у разі проведення розрахунків платіжними картками може здійснюватися, зокрема, поштою та як власною кур’єрською службою, так і сторонньою кур’єрською організацією за договором з продавцем.

У разі доставки товару поштою за умови передоплати із застосуванням LiqPay, WAYFORPAY тощо суб’єкт господарювання повинен вкласти в поштове відправлення розрахунковий документ установленої законодавством форми і змісту на повну суму проведеної операції, що підтверджує факт купівлі-продажу товарів, із зазначенням у касовому чеку “передоплата товарів” або у разі проведення розрахунків за відстроченим платежем – проводяться через РРО з використанням режиму попереднього програмування “погашення кредиту”. При цьому, роздрукування розрахункового документа на РРО здійснюється на підставі виписки з фінансової установи.

У випадку продажу товарів, на які встановлені гарантійні терміни, – також технічний паспорт чи інший документ, що його замінює, у яких обов’язково робиться відмітка про дату продажу та найменування суб’єкта господарювання, яка завіряється штампом (печаткою) і підписом суб’єкта господарювання.

Якщо доставка товару здійснюється поштою за умови післяплати, то в момент отримання товару на поштовому відділенні покупець вносить кошти для перерахування на банківський рахунок продавця. Відповідний документ, що підтверджує факт оплати товару, у цьому випадку зобов’язане видавати поштове відділення. Документом, що свідчить про отримання того або іншого товару, буде видаткова накладна продавця, вкладена суб’єктом господарювання (продавцем) у посилку.

У разі доставки товару за допомогою кур’єрської служби за умови передоплати із застосуванням зазначених вище платіжних карт, аналогічно, як у разі доставки товару поштою: продавець при продажу товарів повинен забезпечити доставку покупцю раніше роздрукованого розрахункового документа (чеку) разом із придбаним товаром та відповідним чином оформленим гарантійним талоном (у разі необхідності).

Якщо доставка товару здійснюється кур’єрською службою за умови післяплати, то кур’єр видає розрахунковий документ (чек) покупцю в момент оплати коштів за придбаний товар. При цьому розрахунковий документ (чек) повинен бути роздрукований з використанням РРО, зареєстрованого на транспортний засіб, яким здійснюється доставка.

Отже, у разі якщо споживач, використовуючи мережу Інтернет, замовив товар і розрахунок за нього було здійснено із застосуванням LiqPay, WAYFORPAY тощо за умови доставки таких товарів поштою або кур’єрською службою, суб’єкт господарювання зобов’язаний видати розрахунковий документ встановленої форми (чек з РРО) та відповідним чином оформлений гарантійний талон (у разі необхідності).

Водночас, у разі здійснення розрахунків за реалізовані товари (надані послуги) в безготівковій формі шляхом перерахування коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку для подальшого їх перерахування на поточні рахунки (без використання банківських платіжних карток), РРО не застосовується.

Також застосування РРО не є обов’язковим, якщо оплата за товар здійснюється покупцем через ПТКС, який належить банку та знаходиться у приміщенні банку.

Окремо зазначаємо, що питання зарахування коштів на рахунок Інтернет-магазину та проведення такої операції через РРО Закон N 265 не регулює.

(лист ДФС від 21.05.2019 р. № 2285/6/99-99-14-05-01-15/ІПК)