Для податкової служби направлення запиту про надання пояснень та його документального підтвердження є досить поширеною практику. Податкова діє за принципом: в будь якій незрозумілій ситуації – направляємо запит.
Разом з тим, головним аргументом податківців, який спонукає платників податків до надання відповіді, є вихід на позапланову податкову перевірку.
Дійсно, пп.78.1.1 та пп.78.1.4 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що не надання або неповне надання відповіді на запит податкової протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту, є підставою для виходу на позапланову податкову перевірку.
Однак, відповідно до п.73.3 ст.73 ПКУ термін надання відповіді на податковий запит складає один календарний місяць з дня його надходження.
Зважаючи на неоднозначне трактування норм податкового законодавства, фахівці Адвокатського об’єднання «Вдовичен та партнери» радять надавати відповідь на запит на протязі 10 робочих днів з дня його отримання.
Проте, перед тим як готувати відповідь, доречно ознайомитись із вимогами до оформлення запиту.
Так, запит повинен складатись виключно в письмовій формі та надсилатись податковою платнику податків за наявності хоча б однієї з таких підстав:
1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;
2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 (трансфертне ціноутворення) ПКУ;
3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;
4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;
5) у разі проведення зустрічної звірки;
6) в інших випадках, визначених ПКУ.
Тобто, чітко визначених підстав для направлення податковим органом запиту фактично не встановлено.
Натомість чітко встановлені вимоги щодо його оформлення.
Запит підписується керівником (заступником керівника) податкової та повинен містити обов’язкові наступні реквізити:
1) підстави для надіслання запиту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;
2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;
3) печатку контролюючого органу.
Обов’язковою вимогою для податкової інспекції щодо порядку оформлення запиту а відображення в ньому наступної інформації:
фактів, що свідчать про порушення платником податків законодавства, з наведенням конкретних норм податкового та іншого законодавства, яке порушено,
відомостей, які є джерелом інформації щодо конкретних фактів порушення платником податків податкового та іншого законодавства та підтверджують підстави для направлення запиту.
Запит податкової вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або його посадовій особі.
Разом з тим, Адвокатське об’єднання «Вдовичен та партнери» звертає увагу на важливу норму ПКУ, відповідно до якої, у разі коли запит складено з порушенням вищенаведених вимог, платник податків звільняється від обов’язку надавати відповідь на такий запит податкової (п.73.3 ст.73 ПКУ).
Таким чином, якщо запит податкової не містить встановлених ПКУ вимог щодо його оформлення, платник податків звільняється від обов’язку надавати відповідь на такий запит. А вихід на позапланову податкову перевірку за наслідками відмови у наданні інформації на запит, який складено з порушенням встановлених вимог, є зі сторони податкової неправомірним.