У зв’язку із введенням Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 року «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» по всій території України карантину з 12 березня по 3 квітня 2020 року, необхідно розуміти ступінь та види відповідальності, яка може бути застосована до Клієнтів АО «Вдовичен та партнери» у зв’язку із введенням такого карантину.
Зазначеною Постановою КМУ на період із 12 березня по 3 квітня 2020 року ЗАБОРОНЕНО:
- відвідування закладів освіти її здобувачами;
- проведення всіх масових заходів, у яких бере участь понад 200 осіб, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Спортивні заходи дозволяється проводити без участі глядачів (уболівальників).
17.03.2020 року Верховною Радою України прийнято ряд законів, направлених на мінімізацію наслідків поширення коронавірусу.
Зокрема, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)» посилено адміністративну та кримінальну відповідальність осіб за вчинення діянь, направлених на порушення встановленого режиму карантину та пов’язаних із цим обмежень.
Згідно пояснювальної записки авторів даного Закону, здійснюється запровадження комплексу правових норм, спрямованих на захист прав фізичних та юридичних осіб під час карантину та обмежувальних заходів пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), а саме:
- можливість роботи вдома для працівників, державних службовців та службовців органів місцевого самоврядування та надання за їх згодою відпустки;
- надання права власникам змінюватися режими роботи органів, закладів, підприємств, установ, організацій, зокрема, щодо прийому та обслуговування фізичних та юридичних осіб з обов’язковим інформуванням населення про це через веб-сайти та інші комунікаційні засоби;
- заборона на скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (на період карантину та на 30 днів після його відміни);
- заборона на притягнення до адміністративної відповідальності іноземців та осіб без громадянства, які не змогли виїхати за межі України або не змогли звернутися до територіальних органів/підрозділів Державної міграційної служби України із заявою про продовження строку перебування на території України, у зв’язку із введенням карантинних заходів;
- віднесення юридичного факту введення карантину до форс-мажорних обставин;
- продовження строків отримання та надання адміністративних та інших послуг;
- низка заходів, спрямована на захист прав та інтересів внутрішньо переміщених осіб, недопущення припинення надання житлових субсидій, реєстрації безробітних тощо;
- заборона на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Встановлення адміністративної відповідальності за самовільне залишення місця обсервації (карантину) особою, яка може бути інфікована коронавірусною хворобою COVID-19, а також підвищення кримінальної відповідальності за порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням. Встановлення адміністративної відповідальності за неоприлюднення інформації про проведені відповідно до цього закону публічні закупівлі.
Отже, наведені вище заходи, пов’язані із оголошеним в Україні карантином, певною мірою впливають на звичний режим організації роботи наших Клієнтів, зокрема – і на можливість нести відповідальність за порушення умов оголошеного карантину та пов’язаних із цим карантином обмежень.
У зв’язку із оголошеним карантином Верховною Радою України введено посилення відповідальності за наступні діяння:Законом встановлено адміністративну відповідальність за самовільне залишення місця обсервації (карантину) особою, яка може бути інфікована коронавірусною хворобою COVID-19.Зокрема, порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними захворюваннями тягне за собою накладення штрафу на громадян від 1000 (17000 грн.)до 2000 (34000 грн.) НМДГ, на посадових осіб – у розмірі від 2000 (34000 грн.) до 10 000 (170000 грн.) НМДГ.
Такі зміни внесено до Кодексу України про адміністративні правопорушення (доповнення Кодекс статтею 44-3).
Відповідальність настає за окремі діяння, зазначені у статті 44-3 КУпАП:
– за самовільне залишення місця обсервації (карантину) особою, яка не тільки інфікована, але й може бути інфікованою (підозра на інфікованість);
– за порушення правил карантину людей. Наразі Кабінет Міністрів України самостійно у постанові № 211 від 11.03.2020 року ввів обмеження, пов’язані із карантином, за недотримання яких винні особи можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності, зокрема:
- за відвідування закладів освіти її здобувачами;
- за проведення будь-яких масових заходів, у яких бере участь понад 200 осіб, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
- за проведення Спортивних заходів за участі глядачів (уболівальників).
- за порушення правил санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом «Про захист населення від інфекційних хвороб». Статтею 10 цього Закону, покладено ОБОВ’ЯЗОК дотримання підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та громадянами санітарно-гігієнічних та санітарно-протиепідемічних правил і норм при здійсненні будь-яких видів діяльності (під «будь-якими видами діяльності» розуміється не лише господарська (статутна) діяльність, а вся діяльність, яку юридичні особи зобов’язані здійснювати і в силу Закону, і в силу рішень органів центральної влади та рішень органів місцевого самоврядування);
- за порушення рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними захворюваннями. Зокрема, у місті Києві, рішенням Постійної комісії з питань техногенно екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій «Про додаткові заходи запобігання поширенню нової коронавірусної інфекції (COVID 19)», вжиті додаткові, більш суворіші та значні за обсягом обмежувальні заходи, пов’язані із оголошеним карантином, з яким можливо ознайомитись за цим посиланням:
За порушення і цих заходів також передбачена адміністративна відповідальність за ст. 44-3 КУпАП.
Крім іншого, нормативна база санітарно-гігієнічних та санітарно-протиепідемічних правил і норм надзвичайно широка. Тому Клієнтам АО «Вдовичен та Партнери», в залежності від виду та роду їх діяльності, повинні знати перелік цих норм, за порушення яких можливо настати адміністративна відповідальність: http://kr.consumer.gov.ua/index.php/joomla-pages/sanepidnahliad/zakonodavcha-baza
Клієнти АО «Вдовичен та Партнери», які здійснюють публічні закупівлі товарів, робіт, послуг для попередження та лікування коронавірусної хвороби (COVID-19) за бюджетні кошти мають право здійснювати такі закупівлі без застосування процедур, передбачених Законом “Про публічні закупівлі”, проте зобов’язані повідомити про здійснення такої закупівлі у визначені цим Законом строки. Таке спрощення закупівель носить обмежений характер і буде тривати протягом трьох місяців з дня вступу Закону в дію. Ввезення лікарських засобів, призначених для боротьби з COVID-19, у зазначений період буде здійснюватися без обкладення мита та ПДВ – для зниження ціни на закупівлі.
2. Посилено кримінальну відповідальність за порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням, а також встановлено адміністративну відповідальність за неоприлюднення інформації про проведені відповідно до цього Закону публічні закупівлі.
Зокрема, статтю 325 КК викладено в редакції, згідно з якою порушення правил та норм, встановлених з метою запобігання епідемічним та іншим інфекційним захворюванням, а також масовим неінфекційним захворюванням (отруєнням) і боротьби з ними, якщо такі дії спричинили або завідомо могли спричинити поширення цих захворювань, карається штрафом від 1000 (17000 грн.) до 3000 (51000 грн.) НМДГ або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.
Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років.
Санітарні правила та норми щодо запобігання та боротьби з епідемічними, іншими інфекційними захворюваннями та масовими неінфекційними захворюваннями (отруєннями) встановлюються відповідно до Основ законодавства України про охорону здоров’я від 19 листопада 1992 р. № 2801-ХІІ (ВВРУ. – 1993. – № 4 (26.01.93). – Ст. 19) зі змінами, законів України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24 лютого 1994 р. № 4004-ХІІ (ВВРУ. – 1994. – № 27 (05.07.94). – Ст. 218) зі змінами та «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 6 квітня 2000 р. № 1645-ІІІ (ОВУ. – 2000. – № 17 (12.05.2000). – Ст. 690) зі змінами, «Про протидію захворюванню на туберкульоз» від 5 липня 2001 р. № 2586-ІІІ (ВВРУ. – 2001. – № 49 (07.12.2001). – Ст. 258) зі змінами та інших нормативно-правових актів.
Порушення цих правил та норм може полягати в дії або бездіяльності та означає їх невиконання або неналежне виконання (наприклад, допущення в’їзду на територію України іноземного громадянина з країни, де зареєстровані інфекційні хвороби, без документів, передбачених міжнародними договорами і санітарним законодавством України; непроведення дезинфекції у вогнищі захворювання тощо).
Наслідки цього злочину полягають у створенні реальної можливості поширення епідемічних або інших заразних захворювань або поширенні вказаних захворювань.
Епідемічними вважаються такі інфекційні захворювання, які мають здатність масово поширюватися серед населення на відповідній території за короткий проміжок часу.
Інфекційні хвороби – розлади здоров’я людей, що викликаються живими збудниками (вірусами, бактеріями, рикетсіями, найпростішими, грибками, гельмінтами, кліщами, іншими патогенними паразитами), продуктами їх життєдіяльності (токсинами), патогенними білками (пріонами), передаються від заражених осіб здоровим і схильні до масового поширення. Серед інфекційних хвороб виділяють небезпечні та особливо небезпечні. Небезпечні інфекційні хвороби – інфекційні хвороби, що характеризуються важкими та (або) стійкими розладами здоров’ я в окремих хворих і становлять небезпеку для їх життя та здоров’я; особливо небезпечні інфекційні хвороби – інфекційні хвороби (у тому числі карантинні: чума, холера, жовта гарячка), що характеризуються важкими та (або) стійкими розладами здоров’я у значної кількості хворих, високим рівнем смертності, швидким поширенням цих хвороб серед населення. Список хвороб, які визнаються особливо небезпечними інфекційними та небезпечними інфекційними, міститься у Переліку особливо небезпечних, небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб людини і носійства збудників цих хвороб, затвердженому наказом МОЗ від 19 липня 1995 р. № 133.
Масові неінфекційні захворювання (отруєння) – масові захворювання, виникнення яких зумовлено впливом біологічних, фізичних, хімічних чи соціальних факторів середовища життєдіяльності, у тому числі об’єктів господарської та інших видів діяльності, продукції, робіт, послуг.
Порушення правил та норм має бути причинно пов’язане або з поширенням епідемій, інших інфекційних захворювань або масових неінфекційних захворювань (отруєнь) на певній території України, або зі створенням реальної загрози такого поширення.
АО «Вдовичен та партнери» бажає своїм Клієнтам, членам їх сімей та трудових колективів здоров’я та благополуччя.