+38(044) 586-77-77; +38(098) 586-77-77 office@ov-partners.com

Спеціально для “Mind.ua

Минуло майже пів року з дати ухвалення закону №2120-IX від 15 березня 2022 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (законопроєкт 7137-д).

Весь цей час бізнес очікував від Кабінету Міністрів України визначення переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або які є тимчасово окупованими збройними формуваннями російської федерації. Навіщо бізнесу такий перелік і яка відповідальність очікує юросіб, які не сплатили місцеві податки і збори вчасно, розповіла Mind керівник практики податкового та митного права, адвокат АО «Вдовичен та партнери», кандидат юридичних наук Марія Золотарьова.

Які норми передбачені законом №2120-IX Mind писав у матеріалі «Податки проти війни: як влада вирішила підтримати платників податків».

Цей перелік, за задумом законодавця у пп.69.14, 69.22 п.69 підр.10 розділу ХХ Податкового кодексу України (ПКУ) надавав би підстави не сплачувати плату за землю та/або податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, починаючи з 1 березня 2022 року й по 31 грудня року, у якому закінчиться воєнний стан, за нерухоме майно, що розташоване на цих територіях.

Але не так сталося, як гадалося… Такий перелік досі не з’явився. Натомість Мінреінтеграції регулярно оновлює перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокувані) (наказ Мінреінтеграції № 75 від 25.04.2022) для проведення соціальних виплат.

Що стало на заваді Кабміну визначити такий перелік і, наприклад, внести до нього Київ та Київську область, де фактично тривали бойові дії? Як можливу відповідь представимо статистичні дані по місту Києву.

Так, за 2021 рік друге місце за обсягом надходжень до загального бюджету Києва – 30,5% – посідають місцеві податки. З них 42,4 % – це сукупні надходження від орендної платі за землю, земельний податок і податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Навряд чи готові до ще більших «дір» у місцевих бюджета. Отже, припускаємо, що на перелік таких територій від Кабміну не варто очікувати принаймні в найближчій перспективі.

У сухому підсумку юрособи – платники плати за землю та податку на нерухоме майно фактично поділилися на три основні групи (не рахуючи тих, які фактично припинили свою діяльність).

  • Перша група – юридичні особи, які перерахували до бюджету, як належно, місцеві податки.
  • Друга група – юридичні особи, що, не маючи коштів, не сплатили відповідні місцеві податки, але задекларували їх у повному обсязі. А отже, станом на 01.08.2022 року за такими платниками податків обліковується податковий борг.
  • Третя група – юридичні особи, які усвідомлено подали уточнювальні розрахунки до податкових декларацій, у яких з 1.03.2022 перестали нараховувати плату за землю та податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, починаючи з 1.03.2022, керуючись пп.69.14, 69.22 п.69 підр. 10 розділу ХХ ПКУ та об’єктивними даними, що їх майно знаходиться (знаходилось) на територіях ведення активних бойових дій та/або тимчасово окупованих територіях.

Нас буде цікавити, звичайно, друга та третя група.

На що варто звернути увагу боржникам за несплату місцевих податків?

По-перше, сплата податкового боргу після 29 липня 2022 року з порушенням встановленого строку може стати підставою для проведення камеральної перевірки та відповідно притягнення платника до фінансової відповідальності у вигляді штрафу та/або пені за порушення строків сплати.

29 липня 2022 року – останній день для добровільної сплати юрособами без штрафних санкцій і пені плати за землю та податку на майно, відмінного від земельної ділянки, строк сплати яких припадав на період з 28 лютого 2022 по 26 травня 2022 року.

Зауважимо, що пп. 69.2. п.69 підрозд. 10 розділу ХХ ПКУ (у редакції закону № 2260-IX від 12.05.2022) передбачено, що відповідальність має застосуватися з урахуванням обставин, передбачених пп. 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 ПКУ. Останній, у свою чергу, передбачає вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору).

Багато хто з нас згадає лист Торгово-промислової палати України (далі – ТПП) від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, яким підтверджувалася наявність форс-мажорних обставин через військову агресію рф для цілей виконання податкових обов’язків. Але припускаємо, що податківці будуть тут наполягати на обов’язковості для звільнення від штрафу мати платнику податків сертифікат ТПП про форс-мажорні обставини, що узгоджується з приписами ст.14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні».

По-друге, у випадку наявності податкового боргу застосування заходів стягнення податкового боргу, що починається з податкової застави майна платника податків, не може бути розцінене як притягнення до відповідальності, а отже, стосовно податкової застави виключень під час воєнного стану немає.

По-третє, що стосується платників єдиного податку, слід пам’ятати, що в разі наявності податкового боргу в розмірі, що перевищує суму 3060 грн (180 НМДГ) на кожне перше число місяця протягом наступних 6 місяців з наступного кварталу, такі платники зобов’язані перейти на загальну систему оподаткування.

По-четверте, приємним «бонусом» може бути  пп. 69.1. п. 69 підр. 10 розділу ХХ ПКУ, що передбачає відтермінування, без застосування відповідальності, сплати податків на три місяці після закінчення воєнного стану для тих платників податків, у яких відсутня можливість своєчасно виконати свій податковий обов`язок.

Як довести, що не було змоги сплатити податки вчасно?

Проте, як і у багатьох випадках, знов є «ложка дьогтю». Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків повинен бути затверджений Мінфіном України, проте його до сьогодні не ухвалено.

Наразі на сайті Мінфіну 29.06.2022 оприлюднено лише проєкт відповідного наказу. Рекомендуємо ознайомитися з його змістом, оскільки є велика вірогідність того, що це майже остаточний варіант нового наказу Мінфіну.

Чим загрожує несплата плати за землю юрособам?

Що необхідно знати юрособам, що усвідомлено не нараховували плату за землю та/або податок на майно, відмінне від земельної ділянки, з 01.03.2022.

Передусім на сьогодні діє мораторій на більшість позапланових документальних податкових перевірок, серед яких перевірки за запитами податкових органів (п.78.1.1. п.78.1. ст.78) та у зв’язку з недостовірністю даних, заявлених у податкових деклараціях (п.78.1.4. п.78 ПКУ).

Отже, не слід одразу очікувати на візит податківців із податковою перевіркою та донарахуваннями. Принаймні буде деякий час розглянути доцільність самостійно нарахувати місцеві податки з 1.03.2022 і сплатити мінімальний штраф (3% або 5%) при самостійному виправленні помилки. Або чекати можливої податкової перевірки та вирішення податкового спору в адміністративному та/або судовому порядку.

Хто підпадає під відповідальність за несплату податків?

І наостанок – про обґрунтованість позиції не сплачувати місцеві податки з 1 березня 2022 року за відсутності відповідного переліку Кабміну. Розглянемо на прикладі  Києва.

Єдиним нормативно-правовим актом Кабміну, що містив згадування про Київ як адміністративно-територіальну одиницю, де велися бойові дії, було розпорядження № 204-р від 06.03.2022. Документом затверджено Перелік адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках програми «єПідтримка». До цього переліку відсилають норми Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою КМУ № 332 від 20.03.2022.

Відповідно до п. 2 Порядку допомога надається особам, які, зокрема, перемістилися з території адміністративно-територіальної одиниці, де ведуться бойові дії. Крім того, ці території мають бути визначені в переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках програми «єПідтримка», затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 року № 204.

Проте цей нормативно-правовий акт не можна вважати переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями рф, визначеним Кабінетом Міністрів України, на який є посилання у пп.69.14, 69.22 п.69 підр. 10 розділу ХХ ПКУ. Оскільки він має інший предмет правового регулювання – надання соціальної допомоги, а не вирішення питань у сфері оподаткування.

Чому несплата податків – не вирок?

І тут, на наш погляд, доцільно перейти в більш теоретичну площину – з’ясування змісту деяких принципів, що застосовуються судами при вирішенні податкових спорів. Зокрема, принципу правомірних (легітимних) очікувань та соціальної справедливості, які можуть стати на захисті інтересів платників податків у такому випадку.

Принцип правомірних (легітимних) очікувань є складовим елементом загального принципу юридичної визначеності. Останній виражає ідею, що «органи публічної влади повинні не лише дотримуватися приписів актів права, а й своїх обіцянок та пробуджених (у особи) очікувань».

Згідно з доктриною легітимних очікувань, ті, хто чинить добросовісно на підставі права, яким воно є, не повинні відчувати краху надій щодо своїх легітимних очікувань (Рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 07.04.2021 року у справі № 1-р(II)/2021).

Тобто власник нерухомого майна, що знаходилось або знаходиться на територіях ведення активних бойових дій або тимчасово окупованих територіях, мав обґрунтовані сподівання на те, що протягом чотирьох місяців Кабмін спроможеться визначити перелік територій, на яких не сплачуються плата за землю та податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, згідно з пп. 69.14, 69.22 п. 69 підр. 10 розділу ХХ ПКУ, чого зроблено урядом не було.

Крім того, доцільно згадати й про інший принцип – принцип соціальної справедливості, згідно з яким установлення податків і зборів відбувається відповідно до платоспроможності платників податків.

Доволі складно сплачувати місцеві податки, якщо основні активи бізнесу – нерухоме майно – фактично вибули з володіння, оскільки знаходиться або знаходилося в зоні активних бойових дій або на тимчасово окупованих територіях, є пошкодженим внаслідок збройної агресії рф.

Але ще раз обмовимось – для захисту інтересів платників ці висновки мають на сьогодні виключно теоретичне значення, оскільки не знайшли свого підтвердження судовою практикою щодо розгляду податкових спорів із приводу несплати місцевих податків під час воєнного стану.

Резюмуючи викладене, зазначимо, що внаслідок воєнного стану нестабільність податкового законодавства лише посилилася. За можливості сплачуйте податки, тим самим підтримуючи державу. Але бізнесу, як і раніше, не варто розслаблятись у відносинах із державою в податкових питаннях, адже мудрий давній вислів «Завдання гарного вівчаря в тому, аби стригти своїх овець, а не здирати з них шкуру» сьогодні є вкрай актуальним.