ЗМІНИ ДО ЗАКОНОДАВСТВА
18 листопада Верховною Радою України ухвалено нову редакцію Закону України «Про страхування»
Новий закон змінює цілий спектр вимог до ліцензування страховиків, оцінки їх платоспроможності та ліквідності, корпоративного управління й управління ризиками, припинення діяльності компаній та передавання страхового портфеля тощо.
По-перше, страховики повинні мати прозорі структури власності, розкривати інформацію про всіх власників істотної участі та ключових учасників компанії. Засновники та власники зобов’язані мати бездоганну ділову репутацію, а також задовільний фінансовий і майновий стан. Національний банк здійснюватиме обов’язкове погодження власників істотної участі.
По-друге, під час реєстрації страхові компанії повинні будуть надавати плани діяльності на три роки.
По-третє, введено вимоги до системи корпоративного управління компанією (зокрема, роботи ради та правління). Вони будуть пропорційними, тобто залежатимуть від значимості компанії (для більших установ – більше вимог).
Законом підвищується роль та значення професійної діяльності осіб, відповідальних за виконання ключових функцій (управління ризиками, комплаєнсу, внутрішнього аудиту та актуарної функції).
Кримінальна відповідальність за шахрайство з ПДВ
17 листопада 2021 року Президент Володимир Зеленський підписав Закон №1888-IX “Про внесення змін до адміністративного та кримінального законодавства щодо запровадження діяльності Бюро економічної безпеки України”.
Закон визначає законодавче підґрунтя для створення та реалізації окремих завдань незалежного державного правоохоронного органу, який у тому числі повинен виконувати функції аналітичної оцінки, запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, віднесених законом до його підслідності.
У Кримінальному кодексі вводиться відповідальність за шахрайство при відшкодуванні ПДВ. (Звертаємо увагу, у тексті Закону прибрали статтю 222-2 «Шахрайство з ПДВ». Водночас Бюро економічної безпеки буде розслідувати злочини за ст. 191 Кримінального кодексу України щодо привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, якщо предметом кримінального правопорушення є бюджетне відшкодування).
18 листопада Верховна Рада прийняла Закон (проект № 2110) «Про публічні електронні реєстри», який дасть змогу покращити стан державних реєстрів в Україні.
Дія прийнятого Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері публічних електронних реєстрів під час створення, ведення, взаємодії, адміністрування, перетворення, модифікації та припинення публічних електронних реєстрів, при використанні реєстрової інформації національних електронних інформаційних ресурсів під час провадження дозвільної діяльності, надання адміністративних, соціальних та інших публічних послуг, провадження іншої управлінської діяльності та державного регулювання.
Закон запровадить поняття «базові реєстри». Вони міститимуть основну інформацію про українців. Реєстри будуть поєднані між собою системою «Трембіта», яка передбачає, що більше не потрібно приносити ксерокопії чи довідки в різні держоргани, оскільки обмін інформацією буде в електронному вигляді. Так, інформація не дублюватиметься й відрізнятиметься про одну й ту саму людину в різних держреєстрах.
РОЗ’ЯСНЕННЯ з наступних питань
Щодо списання боргу зі сплати ЄСВ
«Згідно з п. 915 розділу VIII Закону № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному Законом № 2464, несплачені станом на 1 грудня 2020 року з урахуванням особливостей, визначених Законом № 2464, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску, зазначеним у пунктах 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання до 1 березня 2021 року, зокрема особами, які станом на дату подання заяви про списання недоїмки є платниками, або у період з 1 січня 2017 року до дати подання заяви вважалися платниками, зазначеними у пункті 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), – державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи – підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до контролюючого органу – звітності відповідно до вимог частини другої ст. 6 Закону № 2464 за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року. Такі документи подаються платником (особою) виключно у випадку, якщо вони не були подані раніше» (Лист ДПС від 01.11.2021 р. № 4140/ІПК/99-00-04-03-03-06)
Стосовно алгоритму дій роботодавця відносно осіб, які підлягають відстороненню від роботи
Міністерством економіки України пропонується наступний алгоритм дій роботодавця стосовно осіб, які не дотримуються вимог щодо обов’язкової вакцинації проти COVID-19:
1. Роботодавець має поінформувати всіх працівників (без винятку) про: необхідність отримання обов’язкового профілактичного щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19; можливі місця (пункти) проведення обов’язкового профілактичного щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19; правові наслідки у разі відмови або ухилення від обов’язкового проведення профілактичного щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (відсторонення від роботи).
2. За можливості, здійснити заходи, спрямовані на організацію проведення обов’язкових профілактичних щеплень працівників проти гострої респіраторної хвороби COVID-19 та іншу допомогу працівникам, з метою сприяння їх проведенню.
3. Задокументувати шляхом складання відповідного акту випадки ухилення або відмови працівника від проходження щеплення. У разі наявності абсолютних протипоказань до проведення профілактичних щеплень проти COVID-19 – отримати копію висновку лікаря щодо наявності протипоказань до вакцинації проти гострої респіраторної хвороби COVID-19 (форма № 028-1/о), виданого закладом охорони здоров’я.
4. У разі наявності задокументованих випадків ухилення або відмови працівника від проходження щеплення та якщо з моменту набуття чинності норм наказу Міністерства охорони здоров’я України від 04 жовтня 2021 р. №2153, працівник продовжує ухилятись або відмовлятись від щеплення за відсутності протипоказань, роботодавець відсторонює працівника від роботи шляхом видання наказу (розпорядження) з обов’язковим доведенням його до відома особи, яка відсторонюється, не пізніше дня видання такого документу у встановленому порядку. Строк відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили.
5. За інформацією Міністерства охорони здоров’я України отримання однієї дози дводозної вакцини проти COVID-19 не вважається ухиленням або відмовою працівника від проходження щеплення, а відтак не може бути підставою для відсторонення (Лист Мінекономіки від 03.11.2021 р. № 4706-06/52950-03)
Щодо можливості перебування на спрощеній системі оподаткування з визначеними видами господарської діяльності
«Здійснення господарської діяльності з надання послуг, які належать до класів 63.99, 74.30, 74.90, 85.59 відповідно до КВЕД ДК 009:2010, замовником яких є особи – нерезиденти України та отримання оплати за такі послуги засобами системи переказів SWIFT не є підставою для відмови Товариством від застосування спрощеної системи оподаткування, за умови дотримання ним вимог, визначених гл. 1 розд. XIV Кодексу. Поряд з цим, повідомляємо, порядок реєстрації юридичної особи як платника податку на додану вартість регламентовано ст. 183 Кодексу. Водночас зазначаємо, необхідною умовою правильного застосування податкового законодавства є встановлення усіх суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та детального вивчення усіх первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, оформленням яких вони супроводжувались» (Лист ДПС від 25.11.2021. № 4493/ІПК/99-00-18-04-03-06)
Щодо застосування спрощеної системи оподаткування фізичною особою – підприємцем у разі здійснення діяльності на підставі договорів комісії та порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.
«У разі отримання фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку коштів від продажу товару за договорами комісії в обліку доходів та витрат, який ведеться у довільній формі, відображається вся сума коштів, яка надійшла на поточний рахунок платника податку та/або яку отримано готівкою, а при заповненні податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця до доходу включається сума отриманої винагороди повіреного (агента).
Правовідносини у сфері фіскалізації розрахункових операцій за товари, роботи, послуги регулюються крім Кодексу також і Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (далі – Закон № 265). Законом № 265 визначено правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій/програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Його дія поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі. Встановлення норм щодо незастосування РРО в інших законах, крім Кодексу, не допускається.
Таким чином, Ви як комісіонер зобов’язані застосовувати РРО/ПРРО при роздрібному продажу продукції, за умови перевищення 1 320 000 річного обсягу реалізації товарів (продажів), так як фіскалізації підлягають не отримані доходи, а суми розрахункових операцій, що будуть проведені Вами в готівковій та безготівковій формі (п. 1 ст. 3 Закону № 265)» (Лист ДПС від 18.11.2021 р. № 4427/ІПК/99-00-04-03-03-06)