+38(044) 586-77-77; +38(098) 586-77-77 office@ov-partners.com

Внесено зміни до порядку реєстрації платників ПДВ.

Наказом Міністерства фінансів України від 18.03.2016 року внесено зміни до Положення  про реєстрацію платників податку на додану вартість, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 року № 1130.

ПОДАТКОВІ РОЗ’ЯСНЕННЯ

 з наступних питань:

Порядку виправлення помилок у податковій накладній.

Постачальник товарів/послуг при поверненні на підставі рішення суду попередньої оплати за товари/послуги зобов’язаний на дату такого повернення на всю суму повернених коштів скласти розрахунок коригування до податкової накладної, що була складена постачальником на дату отримання попередньої оплати і направити такий розрахунок коригування до покупця для реєстрації його в ЄРПН на підставі пункту 192.1 статті 192 ПКУ. (лист ДФС України від 23.03.2016 року  № 6408/6/99-99-19-03-02-15 “Про надання відповіді [щодо складання розрахунку коригування до податкової накладної при поверненні постачальником попередньої оплати за рішенням суду]”).

Платник податку з метою виправлення у податковій накладній допущених помилок, зокрема в реквізитах, визначених п.  201.1 статті 201 ПКУ, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, або у випадку помилкового складання податкової накладної на операцію з постачання товарів/послуг та реєстрації її в ЄРПН має право згідно з пунктом 192.1 статті 192 Кодексу скласти розрахунок коригування до податкової накладної, що містить помилки в обов’язкових реквізитах, чи до помилково складеної податкової накладної. Розрахунки коригування до податкових накладних, складені з метою виправлення помилок у податкових накладних, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, у податковій звітності з ПДВ не відображаються.

У випадку помилкового складання податкової накладної така податкова накладна не підлягає відображенню у податковій звітності з ПДВ.  Розрахунок коригування, який складається до такої податкової накладної, підлягає реєстрації в ЄРПН, але до податкової звітності з ПДВ також не включається (лист ДФС України від 23.03.2016 року  № 6409/6/99-99-19-03-02-15 “Про розгляд звернення [щодо порядку виправлення у податковій накладній помилок, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг]”).

Сплати єдиного податку.

Юридична особа, що є власником нежитлового приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку з видом діяльності – надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, не є платником земельного податку за земельну ділянку під таким майном з дати реєстрації платником єдиного податку за умови, що така земельна ділянка використовується цим платником виключно для здійснення господарської діяльності (лист ГУ  ДФС у м. Києві від 28.03.2016 року  № 7415/10/26-15-12-04-18 “Щодо сплати земельного податку”).

 Порядку утримання ПДФО за час вимушеного прогулу.

 При вирішенні питання про оподаткування роботодавцем виплачуваних за рішенням суду працівникові за вимушений прогул сум потрібно врахувати постанову Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року N 13 “Про практику застосування судами законодавства про оплату праці”, в абзаці п’ятому п. 6 якої зазначено, що задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив під час визначення сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата податку із заробітної плати є відповідно обов’язком роботодавця та працівника, суд визначає таку суму без утримання цього податку та інших обов’язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Враховуючи викладене, юридична особа (боржник) є податковим агентом щодо нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб і військового збору з доходу у вигляді середньої заробітної плати, нарахованої на підставі рішення суду за час вимушеного прогулу, із застосуванням п. 164.6 ст. 164 Кодексу. Крім цього, така юридична особа як податковий агент прирівнюється до платників податку і має права та виконує обов’язки, встановлені Кодексом для платників податків (лист ГУ ДФС  в Київській області  від 22.03.2016 р. N 678/10/17-00-13-03-01).

 Віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ нарахованих/сплачених під час придбання товарів для трудових, господарсько-адміністративних та санітарних потреб підприємства (питна вода, господарський інвентар, інші, перераховані в зверненні товари).

 Суми податку на додану вартість, нараховані (сплачені) платником податку у зв’язку з придбанням товарів/послуг, в тому числі і для трудових, господарсько-адміністративних та санітарних потреб підприємства (питна вода, господарський інвентар, інші, перераховані в зверненні товари), включаються до складу податкового кредиту за умови наявності відповідного документального підтвердження (податкові накладні / розрахунки коригування до таких податкових накладних, зареєстровані в ЄРПН, митні декларації, інші документи, передбачені пунктом 201.11 ст. 201 розділу V ПКУ).

Якщо вартість зазначених товарів включається до складу витрат та, відповідно, до вартості товарів/послуг, операції з постачання яких є об’єктом оподаткування та пов’язані з отриманням доходів, дані товари визнаються такими, що призначаються для використання / використані в господарській діяльності, і додаткового нарахування податкових зобов’язань за правилами, встановленими пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ, не здійснюється (лист ДФС України  від 17.03.2016,  № 5888/6/99-99-19-03-02-15 “Про розгляд звернення [щодо правомірності включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, нарахованих/сплачених під час придбання товарів для трудових, господарсько-адміністративних та санітарних потреб підприємства]”).

АКТУАЛЬНА СУДОВА ПРАКТИКА:

 Щодо повернення надміру сплачених митних платежів.

 Вищий адміністративний суд України у справі № К /800/57923/13 від 24.03.2016 року визначив наступне, що визначений нормативними актами порядок повернення помилково та/або надмірно сплачених сум митних платежів застосовується у випадку, коли між сторонами відсутній спір про право на повернення зазначених платежів.Я

Суд також зазначив наступне:

«Якщо між сторонами виник спір про правомірність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень щодо повернення митних платежів, позивач має право заявити вимогу про визнання рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправними, скасувати такі рішення та змусити його до виконання закону.

При цьому повернення помилково та/або надмірно сплачених митних платежів з Державного бюджету України є виключними повноваженнями митних органів та органів державного казначейства, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення таких платежів.

Разом з тим рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення надмірно сплачених митних платежів не є правильним способом захисту прав платника митних платежів, а рішення судів про задоволення такої вимоги не відповідає принципу законності та обґрунтованості судового рішення».