ЗМІНИ ДО ЗАКОНОДАВСТВА
- Новина для власників бізнесу.
Повідомляємо, що Президентом України направлено до Верховної Ради законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо податку на виведений капітал» з визначенням «як невідкладний», який з 1 січня 2019 року замість податку на прибуток повинен запровадити податок на виведений капітал.
Суть даного законопроекту полягає в тому, що весь прибуток, отриманий підприємством, не оподатковується та залишається у розпорядженні підприємства на його розвиток доти, поки він не виплачується власникам у формі дивідендів і прирівняних до них платежів. А відповідно прибуток, який реінвестується, не буде обкладатися податком. Якщо кошти виводяться шляхом виплати дивідендів, то застосовується ставка 15% до суми виплати (із суми дивідендів 1000 грн., податок складатиме 150 грн.). Якщо кошти виводяться в іншій спосіб, то застосовується ставка 20%, а 5% – до засобів, сплачених на виконання боргових зобов’язань пов’язаним особам – нерезидентам (у випадках перевищення сукупної суми боргових зобов’язань перед усіма пов’язаними особами – нерезидентами над сумою власного капіталу платника більш ніж в 3,5 рази (для фінансових установ та компаній, що виробляють виключно лізингову діяльність, – більш ніж в 10 разів) або реєстрації нерезидента в державі, яка має юрисдикцію з низьким рівнем оподаткування, буде застосовуватися ставка 20%).
Платниками податку на виведений капітал є резиденти (суб’єкти господарювання – юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність як на території України, так і за її межами) і нерезиденти (юридичні особи, які здійснюють на території України певну ПКУ діяльність, та постійні представництва нерезидентів, які здійснюють діяльність на території України). До операцій з виведення капіталу належить виплата дивідендів на користь неплатника податку, виплата частини прибутку державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами, повернення вкладів власнику корпоративних прав – неплатнику податку (в сумі, що перевищує вартість внеску, зробленого засновником і/чи власником в статутний капітал такого юридичної особи) та ін.
З текстом законопроекту можна ознайомитись за наступним посиланням: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=64356
- Новина для юристів.
Наприкінці липня в.о. міністра фінансів України Оксана Маркарова підписала Багатосторон- ню конвенцію про виконання заходів, що стосуються угод про оподаткування для протидії розмивання бази оподаткування та виведення прибутку, або Багатосторонню конвенцію MLI (Multilateral Convention to Implement Tax Treaty Related Measures to Prevent Base Erosion and Profit Shifting).
Під писання MLI Конвенції є одним із обов`язкових кроків по виконанню плану BEPS в рамках Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), до якого Україна приєдналася 1 січня 2017 року, що має на меті боротьбу з розмиванням податкової бази і виведенням прибутку за кордон. Конвенція уніфіковує положення угод про уникнення подвійного оподаткування та надає можливість внести зміни до всіх або деяких чинних Конвенцій про уникнення подвійного оподаткування (DDT) уникаючи індивідуального перегляду кожної з них окремо в двосторонньому порядку, що може бути дуже довготривалим процесом. Оскільки держави можуть самостійно обирати застосовні статті до конвенції, можна сказати що цей документ є доволі гнучким. В Міністерстві наголошують, що зміни можуть бути внесені лише до DTT з тими країнами, які зі свого боку також забажають внесення змін до DTT з Україною, а також якщо перелік та зміст таких змін буде погоджений обома країнами. Окрім цього, варто зазначити, що угода MLI передбачає низку тестів, які визначають можливість надання пільгового режиму оподаткування в тій чи іншій ситуації. Найбільш поширеною моделлю тесту серед держав-учасниць конвенції є тест “основної мети”(«Principal Purpose Test» – PPT). Відповідно до цього тесту, податкові пільги не надаються, якщо головною метою угоди є використання преференцій конвенції, тож кожна угода або транзакція буде піддаватися ретельному дослідженню зі сторони податкових органів. “Угода MLI забезпечить більш прозору податкову середу, що призведе до поліпшення інвестиційного клімату, зростання економіки і стимулювання міжнародної торгівлі”, – зазначають в Міністерстві Фінансів.
Наприкінці року ОЕСР опублікує список країн, які не виконали мінімальний стандарт Плану дій BEPS, опинившись у якому Україна може зашкодити своїй репутації на міжнародній арені. Тому, ратифікації Конвенції MLI від Верховної Ради варто очікувати до кінця 2018 року, обіцяють в Міністерстві.
Детальніше з новиною можна ознайомитися за наступним посиланням: https://www.kmu.gov.ua/ua/news/minfin-ukrayina-pidpisala-bagatostoronnyu-konvenciyu-mli
- Новина для бухгалтера.
3 серпня 2018 року набув чинності Наказ Міністерства фінансів №673 “Про затвердження узагальнюючих податкових консультацій з деяких питань оподаткування податком на додану вартість”, яким затверджено чотири узагальнюючі податкові консультації, а саме:
- щодо особливостей оподаткування податком на додану вартість від’ємної різниці між ціною придбання (звичайною ціною) товару та ціною реалізації такого товару на експорт. Консультація визначає, що якщо товар експортується за ціною нижче ціни придбання (звичайної ціни) такого товару, нульова ставка податку на додану вартість застосовується до такої операції в цілому, за умови підтвердження факту вивезення товарів у відповідному митному режимі належно оформленою митною декларацією;
- щодо документального підтвердження знищення або зруйнування основних виробничих або невиробничих засобів. Надано перелік документів, які для цілей оподаткування ПДВ можуть підтвердити факт знищення або зруйнування внаслідок дії обставин непереборної сили та у інших випадках ліквідації без згоди платника податку, в тому числі при викраденні, основних виробничих або невиробничих засобів, а також у випадку ліквідації основних засобів у зв’язку з їх розібранням або перетворенням у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням. Вищезазначені документи (їх копії) платник може подати контролюючому органу у загальновстановленому порядку за власною ініціативою або на запит контролюючого органу;
- щодо оподаткування ПДВ операцій з отримання постійним представництвом нерезидента фінансування від головної компанії – нерезидента. Ця консультація визначає, що кошти, які надходять на рахунок постійного представництва нерезидента в Україні від головної компанії – нерезидента, не є компенсацією вартості товарів/послуг, що постачаються таким представництвом, і не мають бути об’єктом оподаткування податком на додану вартість при отриманні таких коштів, а тому постійне представництво нерезидента в Україні не визначає податкові зобов’язання з ПДВ та не враховує їх у загальному обсязі операцій для цілей обов’язкової реєстрації такого постійного представництва платником ПДВ;
- щодо оподаткування ПДВ операцій банків та інших фінансових установ з передачі у фінансовий лізинг майна, набутого ними у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно. У разі передачі у фінансовий лізинг майна, набутого банками або іншими фінансовими установами внаслідок звернення стягнення на таке майно, такі банки та інші фінансові установи: застосовують режим звільнення від оподаткування податком на додану вартість на підставі абзацу другого пункту 12 ПКУ до частини вартості майна, за якою таке майно було набуте у власність в рахунок погашення зобов’язань за договором кредиту (позики); нараховують податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 ПКУ, у разі якщо під час придбання банком такого майна суми податку на додану вартість були включені до складу податкового кредиту; нараховують податкові зобов’язання з податку на додану вартість виходячи з бази оподаткування, визначеної як позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання такого майна з урахуванням вимог, визначених пунктом 189.15 ПКУ.
З повним текстом узагальнюючих податкових консультацій можна ознайомитись за
посиланням: http://cv.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/347613.html
РОЗ’ЯСНЕННЯ
з наступних питань:
Щодо підписування касових ордерів у разі відсутності директора.
Порядок ведення касових операцій у національній валюті України, зокрема юридичними особами (крім банків) та їх відокремленими підрозділами незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, визначено Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (далі – Положення), яке затверджено постановою Правління Національного банку України N 148 від 29.12.2017 (із змінами і доповненнями, внесеними постановою Правління НБУ від 24.05.2018 N 54).
Згідно з пунктом 26 розділу III Положення, видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями.
Документи на видачу готівки підписуються керівником і головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником. До видаткових ордерів додаються заяви на видачу готівки, розрахунки.
Підпис керівника установи/підприємства на видаткових касових ордерах не обов’язковий, якщо на доданих до видаткових касових ордерів документах, заявах, рахунках є його дозвільний напис.
Враховуючи вищевикладене, право підпису видаткового касового ордера, замість головного бухгалтера, може бути делеговане іншій особі, уповноваженій керівником. Підписання видаткового касового ордера іншою особою, ніж керівник, Положенням не передбачено.
(Лист ГУ ДФС у Полтавській області від 07.08.2018 р. № 3449/ІПК/16-31-14-04-22)
Про порядок застосування штрафних санкцій.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу штрафні санкції, передбачені вказаним пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу.
Отже, за порушення термінів реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН або відсутність реєстрації податкової накладної в ЄРПН штрафні санкції, визначені Кодексом, не застосовуються виключно до податкових накладних, що не надаються отримувачу (покупцю) та складені на постачання товарів/послуг для операцій, які: звільнені від оподаткування; оподатковуються за нульовою ставкою.
(Лист ДФС від 13.08.2018 р. № 3523/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)
Щодо виплати заробітної плати у сумі понад 50 000 гривень.
Пунктом 6 розділу II Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року N 148, яке розроблено відповідно до Закону України “Про Національний банк України” (далі – Положення N 148) передбачено, що суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами: з фізичними особами – у розмірі до 50 000 (п’ятдесяти тисяч) гривень включно.
Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.
Обмеження, установлене у п. 6 розділу II цього Положення, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою електронного платіжного засобу.
Враховуючи зазначене, ДФС вважає, що обмеження 50 000 грн. стосується виключно готівкових розрахунків між суб’єктом господарювання та фізичною особою за товари, роботи, послуги та таке обмеження не розповсюджується на розрахунки по виплатах, пов’язаних з оплатою праці співробітників.
Разом з тим, для отримання роз’яснення з порушених питань ДФС запропоновано звернутись до Національного банку України, як до розробника постанови Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року N 148 “Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні”.
(Лист ДФС від 18.07.2018 р. № 3163/6/99-99-14-05-01-15/ІПК)