ЗМІНИ ДО ЗАКОНОДАВСТВА:
ПДВ-новації – 2018: вивчаємо Закон.
29 грудня 2017 року Президентом України був підписаний Закон від 07.12.2017
№ 2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році». Закон опубліковано 30 грудня 2017 року в газеті “Голос України” № 246-247.
Законом внесено чимало змін в порядок оподаткування податком на додану вартість, а саме:
Систему блокування податкових накладних тимчасово зупинено.
Встановлено, що реєстрація ПН/РК у ЄРПН може бути зупинена у порядку, та на підставах, визначеному Кабінетом Міністрів України. До прийняття відповідного рішення Уряду зупинення реєстрації ПН не провадиться. До 1 березня 2018 року Кабмін повинен визначити механізм зупинки реєстрації ПН.
З приводу заблокованих ПН/РК передбачено:
ПН/РК, реєстрацію яких у ЄРПН зупинено, реєструються з урахуванням вимог пунктів 2001.3 та 2001.9 та пункту 201.10 ПКУ, 02.01.2018 крім:
- ПН/РК, по яких станом на 01.12.2017 не подані пояснення і документи відповідно до підпункту 201.16.2 ПКУ;
- ПН/РК по яких прийнято рішення про відмову у реєстрації по яких станом на 01.12.2017 не розпочинали процедуру оскарження в адміністративному або судовому порядку.
ПН/РК, реєстрацію яких у ЄРПН зупинено з 01.12.2017 та по яких платником податку після 01.12.2017 подані пояснення і копії документів відповідно реєструються у ЄРПН у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом щодо зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН. У разі, якщо протягом 5 робочих днів не прийнято та/або не надіслано платнику податку рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації ПН/РК, реєстрація таких накладних здійснюється на наступний робочий день, за днем закінчення терміну розгляду пояснень і документів платника податку.
Визначено терміни реєстрації у ЄРПН мінусових РК протягом 15 календарних днів із дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Поширено ставку ПДВ 7% на операції з постачання та ввезення на митну територію України всіх медичних виробів, які внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність, та дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Украї¬ні. На сьогодні 7% ПДВ оподатковуються операції з постачання та ввезення на митну територію України лише медичних виробів, включених до переліку, затвердженого постановою КМУ від 03.09.2014
№ 410. До операцій з постачання та ввезення на митну територію України всіх інших медичних виробів застосовується ставка ПДВ в розмірі 20%.
Внесено зміни в порядок оподаткування ПДВ експрес-відправлень та поштових відправлень. Відповідно до прийнятих змін, які запрацюють з 1 січня 2019 року, не є об’єктом оподаткування ПДВ:
- ввезення на митну територію України товарів, сумарна митна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, на адресу одного одержувача (юридичної особи, фізичної особи – підприємця) в одній депеші у міжнародних поштових відправленнях або в одному вантажі експрес-перевізника у міжнародних експрес-відправленнях;
- ввезення на митну територію України на адресу одного одержувача (фізичної особи) у перших трьох міжнародних поштових та/або міжнародних експрес-відправленнях протягом одного календарного місяця товарів, сумарна фактурна вартість яких у кожному з відправлень не перевищує еквівалент 150 євро.
У разі перевищення вартості або кількості відправлень буде нараховуватися податок на додану вартість.
Унормовані питання ввезення товарів на митну територію фізичними особами у супроводжувальному багажу. Так, без сплати ПДВ фізична особа може ввезти:
- через аеропорти – товари, вартість яких не перевищує 1000 євро;
- через інші пункти пропуску – товари, вартість яких не перевищує 500 євро і вага яких не перевищує 50 кг. При цьому, ця фізична особа має бути відсутня в Україні більше ніж 24 години та яка в’їжджає в Україну не частіше одного разу у 72 години. Якщо ці обмеження не дотримуються, то без сплати ПДВ ввозити можна тільки товари, вартість яких не перевищує 50 євро і вага яких не перевищує 50 кг.
Уточнено норму щодо звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання (передплати) та доставки дитячих книжкових видань.
Внесено зміни у принцип розрахунку суми бюджетної дотації для сільгоспвиробників. Встановлено, що до 1 січня 2022 року розмір бюджетної дотації розраховується виходячи з обсягу податкових зобов’язань з ПДВ по постачанню товарів, розрахованого за даними зареєстрованих податкових накладних.
З 1 вересня 2018 року до 31 грудня 2021 року звільнено від ПДВ операції з експорту соєвих бобів (товарна позиція 1201 з УКТ ЗЕД).
З 1 січня 2020 року до 31 грудня 2021 року звільнено від ПДВ операції з експорту насіння свиріпи або ріпаку (товарна позиція 1205 з УКТ ЗЕД).
До 31 грудня 2018 року звільнено від оподаткування ПДВ операції із ввезення на митну територію України та з постачання на митній території України виключно електромобілів (у тому числі вироблених в Україні).
До 1 січня 2020 року платникам податку надано право на розстрочення сплати ПДВ під час імпорту обладнання за переліком кодів згідно з УКТ ЗЕД, яке ввозиться для власного виробництва.
До 1 січня 2023 року суб’єкти космічної діяльності, що підпадають під дію норм Закону України
«Про космічну діяльність», звільняються від сплати ПДВ на визначених умовах.
Терміни подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств
Які терміни подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств з 01.01.2018 (в тому числі за 2017 рік)?
Згідно з п. 137.4 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р № 2755-VI (далі – ПКУ), податковий (звітний) період для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік.
Пунктом 137.5 ПКУ встановлено, що річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податків:
- платників податків, зареєстрованих протягом звітного (податкового) року (новостворені), які платять податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;
- виробників сільськогосподарської продукції;
- платників податків, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показаннями Звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід) за попередній річний звітний (податковий) період, що не перевищує 20 млн. гривень. При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показами Звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи фінансові доходи та інші доходи.
Згідно з п. 49.18 ПКУ, податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:
- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (п.п. 18.2 ПКУ);
- календарному року для платників податку на прибуток для податкової декларації, яка розраховується наростаючим підсумком за рік – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 18.6 ПКУ);
- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 18.4 та 49.18.5 ПКУ – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.3 ПКУ).
Декларацію з податку на прибуток підприємств подаємо за новою формою.
Декларацію необхідно подавати за оновленою формою: 09.06.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 467 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», яким у новій редакції викладено форму податкової декларації з податку на прибуток підприємств) та форми додатків до неї.
Зокрема, у формі Декларації з’явились нові рядки:
- рядок 2 «страхові платежі, страхові внески, страхові премії за договорами перестрахування»;
- рядок 1 «сума доходу, що залишився після формування призового (виграшного) фонду (позитивне значення (рядок 09.1.1 – рядок 09.1.2)
- рядок 09.1.1 «загальна сума доходів, отриманих від прийняття ставок у лотерею»;
- рядок 09.1.2 «сума сформованого призового (виграшного) фонду лотереї відповідно до умов її проведення»;
- рядок 09.2 «сума безнадійної заборгованості, визначеної підпунктом «е» підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 розділу І Податкового кодексу України».
Із форми Декларації виключені рядки, пов’язані з розрахунком авансових внесків із податку на прибуток підприємств (рядок 26 – до змін), і рядки щодо виправлення помилок по авансових внесках (рядки 36, 37, 38та 39).
Також змінилася таблиця для відміток про наявність додатків. У ній з’явилося нове поле «ФЗ», в якому платники мають проставляти позначку «+» під час подання разом із декларацією фінансової звітності, адже відповідно до п. 46.2 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог статті 137 ПКУ.
Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до цього пункту платниками податку на прибуток, є додатком до Декларації та її невід’ємною частиною.
Внесено зміни до таблиці «Відомості про одночасне подання до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств форм фінансової звітності» (до змін) Декларації. Тепер у формі Декларації вона розміщена відразу за таблицею «Наявність додатків» і має назву
«Наявність поданих до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків – форм фінансової звітності».
Крім того, внесено зміни до форм додатків до Декларації, а саме до:
- додатку ЗП до рядка 16 ЗП Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;
- додатку ПН до рядка 23 ПН Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;
- додатку ТЦ «Самостійне коригування ціни контрольованої операції і сум податкових зобов’язань платника податку»;
- додатку ВП «Розрахунок податкових зобов’язань за період, у якому виявлено помилку(и)»;
- додатку РІ «Різниці»;
- додатку АМ «Інформація щодо нарахованої амортизації»;
- додатку ЦП до рядків 1.3 ЦП, 4.1.4 ЦП додатка РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств.
Наказ № 467 набрав чинності з дня його офіційного опублікування (опубліковано у бюлетені
«Офіційний вісник України» від 09.06.2017 № 45).
РОЗ’ЯСНЕННЯ
з наступних питань:
Щодо практичного застосування норм податкового законодавства.
Відповідно до частини другої ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Крім того, ПКУ визначаються функції контролюючих органів, зокрема, п. 191.1
ст. 191 ПКУ передбачено, що контролюючі органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених ПКУ, а також надають податкові консультації відповідно до норм ПКУ.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ, відповідно до пп.
162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа – резидент.
Відповідно до п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються, зокрема:
доходи від продажу об’єктів майнових і немайнових прав, зокрема інтелектуальної (промислової) власності, та прирівняні до них права, доходи у вигляді сум авторської винагороди, іншої плати за надання права на користування або розпорядження іншим особам нематеріальним активом (творами науки, мистецтва, літератури або іншими нематеріальними активами), об’єкти права інтелектуальної промислової власності та прирівняні до них права (далі – роялті, поняття яких визначено у пп. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 ПКУ), у тому числі отримані спадкоємцями власника такого нематеріального активу (пп. 164. 2.3 п.164.2 ст. 164 ПКУ);
інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ (пп.164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ
(п. 167.1 ст. 167 ПКУ).
Крім того, відповідно до пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ доходи, визначені в ст. 163 ПКУ, є об’єктом оподаткування військовим збором.
Ставка військового збору становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ (пп. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ. Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку визначену в ст. 167 ПКУ (пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).Відповідно до частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року N 2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” (далі
- Закон N 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є роботодавці, зокрема підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно- правовими договорами.
Пунктом 1 частини першої ст. 7 Закону N 2464 визначено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року N 108/95-ВР “Про оплату праці”, та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами. Водночас перелік видів виплат, на які не нараховується єдиний внесок, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року N 1170 (далі – Перелік) (частина сьома ст. 7 Закону N 2464).
Згідно з п. 9 розділу 1 Переліку єдиний внесок не нараховується на винагороду, що сплачується за авторським договором на створення та використання творів науки, літератури та мистецтва, крім гонорару штатним працівникам редакцій газет, журналів, інших засобів масової інформації, видавництв, установ мистецтва та (або) оплата їх праці, що нараховується за ставками (розцінками) авторської (постановочної) винагороди, нарахованої на відповідному підприємстві.
З метою уникнення неоднозначного тлумачення норм податкового законодавства у частині оподаткування доходів фізичних осіб, для отримання більш конкретної відповіді необхідно детальне вивчення документів (матеріалів), які стосуються порушеного питання.
Крім того повідомляємо, центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізацію єдиної державної політики у сфері державної служби, здійснює функціональне управління державною службою, є Національне агентство України з питань державної служби, яке відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, надає роз’яснення щодо застосування законодавства з питань державної служби (п. 1 та пп. 8 п. 4 Положення про Національне агентство України з питань державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року N 500).
Отже, з порушеного у звернені питання щодо здійснення творчої діяльності державним службовцем Ви можете звернутись до Національного агентства України з питань державної служби.
(лист ДФС від 01.01.2018 р. № 3192/К/99-99-13-02-03-14/ІПК)
Щодо порядку обчислення податкових зобов’язань з плати за землю.
Державна фіскальна служба України на запит Товариства щодо порядку обчислення податкових зобов’язань з плати за землю (далі – Плата), керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.
Товариство поінформувало, що є платником Плати за орендовані земельні ділянки, що розташовані за межами населеного пункту і технічна документація про нормативну грошову оцінку яких затверджена рішенням районної ради (далі – Оцінка, Рішення) після 15 липня, а саме 05 жовтня 2017 року.
Товариство посилаючись на ст. 23 Закону України “Про оцінку земель” (далі – Закон), а також п. 271.2 ст. 271 Кодексу вважає, що питання набрання чинності Рішень для визначення податкових зобов’язань з Плати в частині земельних ділянок за межами населеного пункту не врегульоване.
Повноваження сільської, селищної, міської рад щодо затвердження Оцінки для земельних ділянок в межах населеного пункту встановлені ч. 1 ст. 23 Закону.
Повноваження районних рад щодо затвердження Оцінки для земельних ділянок за межах населеного пункту встановлені ч. 2 ст. 23 Закону.
Разом з тим, ч. 4 ст. 23 Закону визначено, що Рішення рад, які визначені у ст. 23 Закону, тобто і ч. 1 і ч. 2, набирають чинності у строки визначені у п. 271.2 ст. 271 Кодексу.
При цьому, у другому реченні п. 271.2 ст. 271 Кодексу встановлено порядок набрання чинності рішень рад у випадку коли офіційне оприлюднення Рішення відповідної ради про Оцінку відбулося після 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування Оцінки або змін (плановий період). Зокрема, передбачено, що норми відповідних Рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Ідентична до п. 271.2 ст. 271 Кодексу норма про набрання чинності Рішення – “не раніше початку бюджетного року, що настає за плановим періодом” визначена п. 2 Рішенням Павлоградської районної ради, яке за наданою Товариством інформацією затверджено
05 жовтня 2017 року.
(лист ДФС від 05.01.2018 р. № 51/6/99-99-12-02-03-15/ІПК)
Щодо порядку оподаткування ПДВ операцій із отримання коштів, що надійшли платнику податку на його банківський рахунок, як відшкодування збитків за знищене майно.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).
Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані Кодексом. При цьому пунктом 44.1 статті 44 Кодексу визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу. Згідно з підпунктами «а» та «б» пункту 185.1 статті 185 Кодексу об’єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів та послуг, , місце постачання яких відповідно до ст. 186 Кодексу розташоване на митній території України. Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).
Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Кодексу датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни), за винятком:
товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг. Враховуючи викладене, кошти, що надходять платнику ПДВ на його банківський рахунок як відшкодування збитків за знищене майно, розцінюються як компенсація вартості такого майна та відповідно включаються до бази оподаткування ПДВ.
(лист ДФС від 18.01.2018 р. № 223/6/99-99-15-03-02-15/ІПК