+38(044) 586-77-77; +38(098) 586-77-77 office@ov-partners.com

ЗМІНИ ДО ЗАКОНОДАВСТВА

  1. Президент підписав закон про Вищий антикорупційний суд.

Глава держави заявив, що підписання закону стало ключовим моментом у створенні незалежної антикорупційної інфраструктури.

Верховною Радою України прийнято Закон України «Про Вищий антикорупційний суд»

№ 2447-VIII, який підписаний Президентом України 07.06.2018, вперше опублікований вже 13.06.2018 в «Голосі України», та набув чинності 14.06.2018. Зміни до КПК України за цим Законом, здебільшого прийняті на розвиток та конкретизацію повноважень Вищого антикорупційного суду (далі – ВАС).

Чого чекати правникам та високопосадовцям (потенційним суб’єктам кримінальних правопорушень, компетенції ВАС) від цього суду? Насправді зміни до КПК набудуть чинності з початком роботи ВАС, не пізніше ніж через рік, тобто 15.06.2019.

Станом на цю дату, Вища кваліфікаційна комісія суддів України (далі – ВККСУ) та її допоміжний орган Громадська рада міжнародних експертів (далі – ГРМЕ) спільно повинні проголосувати та в подальшому призначити не менше 35 суддів ВАС з них не менше 10 суддів Апеляційної палати ВАС, не менше 3-х слідчих суддів, які в свою чергу повинні провести передбачені Законом процедурні збори та обрати слідчих суддів. При дотриманні всіх цих вимог, ВАС розпочинає роботу, при цьому Президент України повинен внести до ВР України законопроект про утворення ВАС. Територія обслуговування: вся Україна.

Структура ВАС:

Слідчі судді обираються на 1 рік з числа суддів ВАС, після якого обов’язкова перерва терміном 2 роки. Суддя Апеляційної палати ВАС не може бути обраний слідчим суддею. При цьому голова суду та його єдиний заступник за посадами є суддями, і від суто суддівської роботи не звільняються. До кандидатів у судді ВАС, пред’являються найсуворіші вимоги, на яких ми зупинятися не будемо. При цьому, є і позитивні моменти: забезпечення службовим житлом, забезпечення охороною за наявності відповідної необхідності.

Законодавець до ВИКЛЮЧНОЇ (предметної) компетенції ВАС у ст. 33-1 КПК України, відніс лише 6 категорій кримінальних правопорушень, передбачених:

Статтею 206-2 КК України «Протиправне заволодіння майном підприємства, установи, організації»;

Статтею 209 КК України «Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом»; Статтею 211 КК України «Видання нормативно-правових актів, що зменшують надходження бюджету або збільшують витрати бюджету всупереч закону»;

Статтею 366-1 КК України «Декларування недостовірної інформації»;

Статтею 369 КК України «Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі»;

Статтею 369-2 КК України «Зловживання впливом, де потерпілими від впливу»(частина 1) є Президент України, повноваження якого припинено, народний депутат України, Прем’єр-міністр України, член Кабінету Міністрів України, перший  заступник  та  заступник міністра, член Національної ради України з питань  телебачення  і  радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Голова Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Голова  Фонду державного майна України, його перший заступник  та заступник, член Центральної виборчої комісії, Голова Національного банку України, його перший заступник та заступник, член Ради Національного банку України, Секретар Ради національної безпеки і оборони України, його перший заступник та заступник, Постійний Представник Президента України в Автономній Республіці Крим, його перший заступник  та заступник, радник або помічник Президента України, Голова Верховної Ради України, Прем’єр-міністр України.

За цими категоріям справ (проваджень), як розгляд обвинувального акту (по-суті кримінального правопорушення), так і процедурні питання під час досудового розслідування, віднесені до виключної компетенції ВАС. Системним аналізом змін до КПК України, прийнятих Законом України «Про вищий антикорупційний суд», встановлено, наступні порушення принципів законотворчості: один і той самий суд, одні й ті ж самі слідчі судді палати першої інстанції ВАС, будуть розглядати клопотання (в т.ч. скарги) сторін (обвинувачення та захисту), як суд 1-ї інстанції одноособово, та в подальшому, вони ж, будуть розглядати скарги на ухвали цих самих слідчих суддів, як суд апеляційної інстанції (ст.ст.306, 309 КПК України), тільки колегіально в складі трьох суддів. Це один промах законодавця, що призведе до порушень прав людини, та об’єктивності подальшого розгляду обвинувального акту в бік обвинувального нахилу, це розгляд одними й тими самими слідчими суддями «звичайних» клопотань та скарг сторін кримінального провадження і клопотань про проведення негласних слідчих дій.

На нашу думку, все вищевикладене призведе до порушення прав людини і громадянина. Підстава для відводів «по професійному принципу», є в будь-якому процесуальному кодексі України!

Інші права слідчих суддів ВАС, кореспондуються із аналогічними правами «звичайних» слідчих суддів місцевих судів, а саме:

  • Розгляд клопотань про:
  • про спеціальну конфіскацію (ст. 100, 171-173 КПК України);
  • про заходи забезпечення кримінального провадження (ст. 132 КПК України);
  • застосування запобіжних заходів (ст. 184 КПК України), в тому числі після затримання без ухвали про дозвіл на затримання (ст. 192 КПК України);
  • про продовження строків тримання під вартою (ст. 199 КПК України);
  • про залучення експерта (ст. 201 КПК України);
  • обмеження (встановлення часу) строку ознайомлення з усіма матеріалами кримінального провадження (ч.10 ст. 290 КПК України).
  • Розгляд скарг на дії (бездіяльність) сторони обвинувачення (слідчий, прокурор (ст.306 КПК України).

Крім того, зміни в КПК України, передбачені вищевказаним законом, стосувалися процесуального положення експерта. Нарешті визнали, що експерт не є свідком, і заборонили слідчому та прокурору його допитувати з питань виданих експертом висновків, виключивши зі статті 69 КПК України, обов’язок експерта, який полягав у явці до слідчого, прокурора. При цьому законодавець додав експерта пунктом №11 в статтю 65 КПК України до переліку осіб, які в силу професійних обов’язків (таємниць) не підлягають допиту в якості свідка, а ч. 3 ст. 95 КПК України, викладено в наступному вигляді: «Свідок зобов’язаний давати показання слідчому, прокурору, слідчому судді та суду, а експерт слідчому судді та суду в установленому цим Кодексом порядку».

Крім того, вищевказаним законом були передбачені зміни в ст. 343 КК України «Втручання в діяльність працівника правоохоронного органу, судового експерта, працівника державної виконавчої служби, приватного виконавця», в частині розширення визначення потерпілого, від цього злочину для поширення його і на судових експертів. Ці зміни набули чинності 14.06.2018.

  1. Порошенко ветував закон проти вирубки лісів.

Президент повернув до парламенту законопроект, що передбачає введення кримінальної відповідальності за контрабанду лісу.

Президент Петро Порошенко наклав вето на законопроект, що стосується збереження українських лісів і запобігання незаконному вивозу необробленого лісоматеріалу.

Як повідомляється на сайті Верховної Ради, законопроект (№5495) у понеділок, 23 липня 2018 року, повернутий із пропозиціями президента.

У той же час, самі пропозиції президента до проекту закону наразі відсутні.

Нагадаємо, Верховна Рада прийняла закон №5495, який передбачає введення кримінальної відповідальності за незаконне вивезення з України лісу і лісоматеріалів.

Прийнятий закон передбачає збільшення обсягу річної заготівлі лісоматеріалів з 20 до 25 мільйонів кубічних метрів.

Зазначеним законопроектом передбачено зміни до Кримінального кодексу України, у вигляді відповідальності за незаконний вивіз лісоматеріалів (зокрема, необроблених), пиломатеріалів цінних та рідкісних порід дерев. Отже, контрабанда всіх цих товарів передбачатиме покарання у вигляді позбавлення волі від трьох до п’яти років (стаття №201-1).