+38(044) 586-77-77; +38(098) 586-77-77 office@ov-partners.com

Новина для власників бізнесу.

02 вересня 2019 року Верховною Радою прийнято проект Закону № 1230 «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України». Таким чином, розширено перелік об’єктів права інтелектуальної власності, сприяння захисту яких здійснюється під час переміщення товарів через митний кордон України; встановлено особливості призупинення митного оформлення та знищення невеликих партій товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях та ін.

 20 вересня 2019 року Верховною Радою прийнято Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг». Таким чином, запроваджено механізм компенсації вартості покупки споживачам (покупцям), які виявлять порушення встановленого порядку проведення розрахунків при придбанні товарів (послуг) вартістю понад 100 гривень та направлять відповідну скаргу до контролюючих органів (тобто створення мотивації для покупців у сприянні контролю за дотриманням вимог законодавства про здійснення розрахункових операцій); розширено перелік видів діяльності, які здійснюють суб’єкти ССО, для яких застосування РРО є обов’язковим та інше.

 Новина для юристів.

 Постановою КМУ від 25 вересня 2019 р. № 846 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» у Державної податкової служби виключено функції з реалізації державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

 РОЗ’ЯСНЕННЯ

з наступних питань:

 Про зазначення міжнародного номеру рахунку (IBAN).

 Пунктом 116 розділу VI Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою правління НБУ N 103 від 25.09.2018 року (далі – Інструкція N 103), визначено, що банку (філії, відділенню) забороняється під час здійснення касових операцій виправляти в касових документах, зокрема, номери рахунків (за винятком зміни номера рахунку на грошових чеках у зв’язку з реорганізацією банку).

Оскільки банки оформляли своїм клієнтам грошові чекові книжки до запровадження стандарту IBAN, де зазначався діючий на той час реквізит “N рахунку” клієнта, банк має право виправляти зазначений рахунок на стандарт IBAN. Таке виправлення є ініціативою банку, що пов’язано із виконанням останнім нормативно-правових актів Національного банку України. Використання грошової чекової книжки, яка була заповнена банком по діючим на той час реквізитам “N рахунку” клієнта, допускається до повного її використання.

З питання щодо безпосереднього заповнення банком в грошовому чеку реквізиту “N рахунку” клієнта за стандартами IBAN, який має 29 знаків, зазначаємо, що допускається його заповнення в кілька рядків, враховуючи, що форма грошового чека має певні обмеження в розмірах, оскільки бланки виготовляються лише друкарським способом.

Разом з цим звертаємо увагу, що відповідно до вимог пункту 139 розділу VI Інструкції N 103 банк (філія, відділення) у разі використання електронного документообігу на договірних умовах з клієнтом видає з операційної каси готівку національної валюти за заявою на видачу готівки з поточного рахунку юридичної особи, її відокремленого підрозділу, а також фізичної особи – підприємця. Таким чином, альтернатива замість використання грошового чека, а саме, заяви на видачу готівки, нормативно врегульовано.

(лист НБУ від 09.09.2019 р. № 50-0006/46321).

 Щодо використання РРО при проведенні розрахунків через програмно-технічні комплекси самообслуговування та системи інтернет-банкінгу (Приват24, Ощад24 тощо).

Якщо покупець здійснив оплату за товар через фінансову установу, а товар отримує безпосередньо у магазині, то РРО застосовується на загальних підставах, а у розрахунковому документі (касовому чеку) зазначається форма оплати за товар наприклад “безготівка”.

Водночас, у разі здійснення розрахунків за реалізовані товари (надані послуги) в безготівковій формі шляхом перерахування коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку для подальшого їх перерахування на поточні рахунки (без використання банківських платіжних карток), РРО не застосовується.

Також, застосування РРО не є обов’язковим, якщо оплата за товар здійснюється покупцем через фіскалізований ПТКС або ПТКС, який належить банку, та може знаходитись у приміщенні продавця

 (лист ДФС від 12.09.2019 р. № 144/6/99-00-05-04-01-15/ІПК).

 Щодо визнання операцій контрольованими.

 Визнання господарських операцій контрольованими здійснюється для цілей нарахування податку на прибуток підприємств та у разі, якщо вони можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків.

Разом з тим, представництво нерезидента, яке не відповідає ознакам постійного представництва, та діяльність якого має виключно підготовчий або допоміжний характер для такого нерезидента, не визнається платником податку на прибуток згідно з вимогами Кодексу. Відповідно, операції представництва із нерезидентом у межах такої діяльності не можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств.

Таким чином, операції представництва нерезидента, яке не відповідає ознакам постійного, та які здійснювались виключно у межах діяльності, яка має підготовчий або допоміжний характер для такого нерезидента, не визнаються контрольованими для цілей статті 39 Кодексу. Отже, подавати щодо них звіт про контрольовані операції такому представництву не потрібно.

Разом з тим, у разі, якщо документальною податковою перевіркою буде встановлено, що представництво протягом звітного (податкового) періоду, що перевірявся, відповідало ознакам постійного представництва відповідно до вимог пп. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), господарські операції такого представництва із нерезидентом будуть визнаватись контрольованими операціями у звітному (податковому) періоді їх здійснення та у разі виконання умов, визначених пп. 39.2.1.7 п. 39.2 ст. 39 Кодексу. При цьому таке представництво буде нести відповідальність, визначену Кодексом, на рівні платника податку на прибуток, який здійснював контрольовані операції протягом звітного (податкового) періоду, але не подавав щодо них звіт про контрольовані операції.

Із зазначеного питання Міністерством фінансів України видано наказ від 16.08.2019 р. N 345 “Про затвердження Узальнюючої податкової консультації щодо деяких питань застосування правил трансфертного ціноутворення представництвами нерезидентів в Україні”.

(лист ДФС від 06.09.2019 р. № 64/6/99-00-05-05-01-15).

 Щодо необхідності нарахування податкових зобов’язань з ПДВ при списанні необоротних активів і запасів, придбаних з ПДВ, за якими раніше нараховувалися податкові зобов’язання з ПДВ та складалася зведена ПН відповідно до п.п. “б” п. 198.5 Кодексу у зв’язку з тим, що такі необоротні активи і запаси призначалися для використання в операціях, звільнених від оподаткування ПДВ.

Відповідно до пункту 192.1 статті 192 розділу V Кодексу якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

У разі, якщо придбані (після 01.07.2015 р.) товариством з ПДВ товари та необоротні активи призначалися для використання або почали використовуватися, зокрема, в операціях, звільнених від оподаткування ПДВ згідно з підпунктом 197.1.5 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ, то таке товариство зобов’язано було нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ та скласти зведену податкову накладну відповідно до підпункту “б” пункту 198.5 статті 198 розділу V Кодексу.

Якщо у подальшому такі товари та необоротні активи не були використані в операціях, звільнених від оподаткування ПДВ, та списуються з балансу у зв’язку із закінченням строку використання або з їх нестачею, то товариство одночасно зобов’язано: відкоригувати попередньо нараховані податкові зобов’язання з ПДВ відповідно до підпункту “б” пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ, шляхом складання розрахунку коригування до зведеної податкової накладної та відповідно обнуленню (сторнуванню) показників такої накладної; нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ відповідно до підпункту “г” пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ та скласти нову зведену податкову накладну.

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані Кодексом.

(лист ДФС від 16.09.2019 р. № 273/6/99-00-07-03-02-15/ІПК).