Спеціально для “Mind.ua“
Відмова від пільгового оподаткування, що були запроваджені у зв’язку з війною і діяли дотепер, та повернення до деяких податкових перевірок – наразі одна з головних тем останніх тижнів для бізнесу. Наприкінці червня 2023 року Верховна Рада України днями ухвалила законопроєкт №8401, який сміливо можна назвати «перехідною податковою реформою воєнного часу». Які ж новели містить цей проєкт і чого очікувати від нього бізнесу?
Законопроєкт №8401 від 31 січня 2023 року ухвалено у другому читанні та в цілому Верховною Радою України. На сьогодні до парламенту внесено постанову про скасування рішення ВР про його прийняття, однак припускаємо, що на заваді набуттю чинності законопроєктом це не стане.
Станом на день публікації цього матеріалу текст законопроєкту у остаточній ухваленій редакції відсутній. На сайті Верховної Ради оприлюднена лише порівняльна таблиця законопроєкту до другого читання. Якщо документ буде підписаний Президентом, основні норми будуть застосовуватись, починаючи з 1 серпня 2023 року.
Основна мета документа – збільшення надходжень до бюджету
Як вбачається, витрати для реалізації цього законопроєкту не передбачаються, очікуються доходи. Зважаючи на текст пояснювальної записки, реалізація його положень дозволить збільшити надходження податків до бюджету.
Внаслідок скасування права для суб’єктів господарювання бути платниками єдиного податку 3-ї групи із застосуванням ставки єдиного податку в розмірі 2% передбачається додаткове залучення у 2023 році до бюджетів близько 8 млрд грн.
Законопроєктом запропоновано внесення змін до Податкового кодексу України, Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», найбільш суттєві з яких умовно можливо згрупувати так.
Перша група законопроєктних новацій стосується відміни пільгового оподаткування, що діяло на час воєнного стану. З 1 серпня 2023 року скасовується спрощена система оподаткування для суб’єктів господарювання із застосуванням 2% від суми доходу, стає обов’язковим сплата єдиного податку фізичними особами-підприємцями 2-ї групи (крім окремих територій: окупованих, де тривають активні бойові дії). Також передбачені перехідні норми, пов’язані з поверненням зі спрощеної системи за ставкою 2% до попередніх ставок оподаткування або переходом на сплату інших податків.
Друга група змін пов’язана з частковим скасуванням мораторію на податкові перевірки. Йдеться фактично про повернення більшості податкових перевірок (як планових, так і позапланових) для суб’єктів господарювання, що здійснюють «ризикову» діяльність. У владних кулуарах таку діяльність дуже часто називають найбільш привабливою для ухилення від сплати податків. Це діяльність із виробництва та/або реалізації підакцизної продукції (тютюн, алкоголь, паливо, нафтопродукти, деякі транспортні засоби, електрична енергія).
Проте, як випливає з порівняльної таблиці до законопроєкту до другого читання, залишається можливість проведення документальних позапланових перевірок, які можуть торкнутися значного кола інших платників податків, у тому числі платників єдиного податку 3-ї групи – документальні позапланові перевірки за зверненням платників, з підстав, передбачених п.78.1.1. (щодо виплат доходів нерезидентам), 78.1.5., 78.1.7, 78.1.8, 78.1.12. п. 78.1. ст.78 ПКУ, перевірок, пов’язаних із припиненням підприємницької діяльності та інших.
Водночас мораторій на податкові перевірки залишається для платників податків, що перебувають на окупованих територіях, територіях активних бойових дій, а також можливих бойових дій. Запроваджена окрема процедура зупинення строку проведення податкових перевірок у разі, якщо будуть відсутні безпечні умови для їх проведення.
Третя група – норми, що передбачають звільнення від відповідальності (штрафних санкцій) платників податків за:
- деякі податкові правопорушення;
- порушення справляння ЄСВ;
- за порушення порядку застосування за порушення порядку використання реєстраторів розрахункових операцій (РРО) / ПРРО.
З найбільш суттєвих тут – не застосовуються штрафні санкції за порушення порядку застосування РРО, вчинені у період із 1 січня 2022 року до 1 жовтня 2023 року, а також за порушення, пов’язані із справлянням ЄСВ, вчинені з 24 лютого 2022 року до 1 серпня 2023 року.
Водночас, як вбачається з порівняльної таблиці законопроєкту до другого читання, передбачено з 1 серпня 2023 року до закінчення воєнного стану, але не пізніше 31 липня 2025 року застосування понижених ставок штрафних санкцій за деякі порушення, пов’язані з РРО (не проведення розрахунків через РРО, невидачу чеків тощо).
Документом передбачено 25% та 50% вартості товару замість 100% та 150% відповідно, але це стосується виключно фізичних осіб – підприємців платників єдиного податку без статусу платників ПДВ.
Законопроєкт має і позитивні новації
З тих аспектів цього законопроєкту, за які варто подякувати авторам документа, це достатньо зрозуміле:
- по-перше, врегулювання питання оподаткування податком на прибуток підприємств «перехідних» операцій для платників податку на прибуток, які перебували під час воєнного стану на спрощеній системі за ставкою 2 % і переходять із 1 серпня 2023 року на загальну систему, з метою уникнення подвійного оподаткування;
- по-друге, надання можливості платникам єдиного податку, які використовували під час воєнного стану ставку 2% самостійно обирати систему оподаткування. За замовчуванням новостворені платники єдиного податку за ставкою 2% вважатимуться платниками єдиного податку за ставкою 5% (але слід розуміти, що граничний дохід для платників єдиного податку буде визначатись пропорційно кількості місяців перебування на певній ставці єдиного податку. Наприклад, за 5 місяців 2023 року граничний дохід для платників єдиного податку 3-ї групи не повинен перевищувати 3 257 875 грн;
- по-третє, звільнення від відповідальності – окремих штрафних санкцій, однак на певний визначений період.
Деякі норми законопроєкту можуть додати клопоту бізнесу
Із негативних моментів, можна відзначити недоліки в юридичній техніці даного законопроєкту, що може викликати спірні питання в майбутньому.
До прикладу, законопроєктом передбачено скасування мораторію на податкові перевірки суб’єктів господарювання, які здійснюють «діяльність у сфері реалізації підакцизної продукції». Тому цілком обґрунтованим є питання: як наявність чи відсутність такої сфери і такої діяльності визначатимуться податківцями.
Наприклад, за наступних умов:
- станом на день формування плану-графіку планових перевірок чи іншим чином;
- чи є достатнім наявність ліцензії на оптовий продаж пального підтвердженням того, що така діяльність проводиться;
- чи є разова операція з реалізації підакцизного товару діяльністю у сфері реалізації підакцизної продукції.
Наголошуємо на тому, що зміст цього законопроєкту є достатньо обширним, що потребує детального аналізу за результатом оприлюднення кінцевого варіанту його тексту.
Практичне застосування нових норм – чого чекати найближчими місяцями
Очікуємо:
- коригування плану-графіку планових податкових перевірок і таке коригування відбуватиметься щомісяця;
- кількість фактичних і документальних позапланових перевірок значно зросте. Кількість підстав збільшилася, а кількість платників ПДВ збільшиться незабаром. Отже, діятиме правило: хочеш працювати безперешкодно – звертайся щоб перевірили;
- збільшення кількості зупинених податкових накладних за рахунок їх реєстрації суб’єктами господарювання, що використовували спрощену систему за ставкою 2%, і тепер повернуться до сплати ПДВ, і, як наслідок, збільшення кількості ризикових платників ПДВ;
- після 31 жовтня 2023 року численні запити від податкових органів до платників ПДВ щодо підстав ненарахування податкових зобов’язань на підставі п.198.5. ст.198 ПКУ по тим ТМЦ, які були придбані з ПДВ, але використані (поставлені, реалізовані) під час перебування на спрощеній системі;
- до кінця року зросте розмір несплаченого єдиного податку фізичних осіб-підпиємців 1-ї та 2-ї групи, оскільки достатньо великий відсоток їх фактично не здійснює підприємницьку діяльність, перебувають за кордоном тощо.
Головні мінуси: для бізнесу, що використовував спрощену систему із застосуванням 2% від доходу, але переходить на загальну систему оподаткування із сплатою ПДВ. Податки для нього збільшуються, поновлюється реєстрація платником ПДВ, до 31 жовтня 2023 року буде необхідно нарахувати та сплатити додаткові податкові зобов’язання, зокрема ПДВ з товарів, робіт, послуг, що були придбані з ПДВ або використані (поставлені, реалізовані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування. У зоні можливого тотального податкового контролю платники, що здійснюють «ризикову» діяльність.
Зміни ставок податків навряд чи стимулюватимуть бізнес до розвитку
Рано чи пізно ставка 2% єдиного податку мала б бути скасована, оскільки дірки в бюджеті закрити пільгами навряд чи можливо протягом тривалого часу, і до останнього часу ставка 5% єдиного податку 3-ї групи вважалась оптимальною ставкою з урахуванням європейського досвіду.
Законопроєкт, можна назвати «так собі компромісом» для платників податків, оскільки війна триває, водночас, певні моменти, що облегшать «податкове життя» були збережені (мораторій на планові перевірки, незастосування окремих штрафних санкцій).
Але загального позитиву не відчувається, особливо для тих платників податків, що повертаються до статусу платників ПДВ, а отже, до проблем «ризикованості», ручного керування зупиненням реєстрації податкових накладних.
Припускаємо, що кількість позапланових перевірок із 1 серпня 2023 року за зверненням платників ПДВ, які намагатимуться якось розблокувати свою діяльність, збільшиться в рази.
Зауважуємо, що у 2023 році не діє звільнення від сплати податку на майно для більшості платників податків. Це, як наслідок, збільшить податкове навантаження порівняно з 2022 роком, що навряд чи можливо вважати для бізнесу на часі за умови війни, що триває.
Марія Золотарьова, керівник практики податкового та митного права, адвокат АО «Вдовичен та партнери», кандидат юридичних наук