Редакція “Приватний підприємець” з’ясовувала, як фізичній особі – підприємцю правильно оформити найманого працівника, який має статус внутрішньо переміщеної особи, якщо в його трудовій книжці немає запису про звільнення?
З питанням про те, як повинна відбуватися процедура припинення трудових відносин в судовому порядку, які документи повинен подати громадянин майбутнього роботодавця, редакція звернулася до юриста АО “Вдовичен та партнери” Марії Золотарьової.
“Якщо мова не йде про отримання статусу безробітного, то єдиним ефективним способом припинення трудових відносин з роботодавцем, який знаходиться в зоні АТО, є припинення таких відносин в судовому порядку. В цьому випадку внутрішньо переміщена особа має звернутися до суду (за новим місцем проживання) з позовною заявою про припинення трудового договору. Правовою підставою для такого звернення є положення ст. 38 КЗпП, яке передбачає право працівника на розірвання трудового договору за власною ініціативою.
Зазвичай рішення судових інстанцій по даних справах позитивні. Наприклад, Слов’янський міськрайонний суд Донецької області рішенням від 14.03.2016 у справі № 243/1197/16-ц припинив трудовий договір, укладений між працівником і фізичною особою-підприємцем, і зобов’язав Слав’янський міський центр зайнятості зняти його з реєстрації.
Водночас чинна Інструкція № 58 не дає відповіді на питання подальшого внесення до трудової книжки працівника запису про звільнення.
Однак, з огляду на обов’язковість виконання судових рішень на території України, можна зробити висновок: незалежно від наявності або відсутності такого запису в трудовій книжці трудові відносини між працівником і роботодавцем вважаються припиненими у разі прийняття і вступу в силу відповідного судового рішення. І цей факт повинен бути врахований будь-якими третіми особами, в тому числі роботодавцями”, – прокоментувала Марія Золотарьова
Повний текст статті – за посиланням.