З 01 вересня 2015 року вступить в силу Закон України від 17.07.2015 №655-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків» (далі – Закон №655 ).
Що нового слід чекати від податківців в світлі анонсованого зменшення податкового тиску? Питання риторичне. Аналіз норм внесених змін свідчить про запровадження більш чіткої регламентації окремих дій податківців в рамках контрольно-перевірочної роботи. Зупинимось на головних новаціях, що безпосередньо стосуються проведення податкових перевірок.
І . Посилено вимоги щодо складання наказу про проведення перевірки.
Так, з 01 вересня 2015 року наказ повинен містити: дату видачі, найменування податкового органу, найменування та реквізити суб’єкта (прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – платника податку, який перевіряється), у разі проведення перевірки в іншому місці – адреса об’єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, дату початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника податкового органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу.
ІІ. Прийняття органами фіскальної служби податкових повідомлень-рішень за податковими перевірками у межах кримінального провадження здійснюється на загальних підставах, тобто на протязі 10 робочих днів, наступних за днем отримання акту, або на протязі 3-х робочих днів за днем розгляду заперечення.
Дана норма не має нічого спільного зі зменшенням податкового тиску, навіть навпаки. Якщо за діючими нормами податкове повідомлення-рішення приймається після вироку суду або закриття кримінальної справи за нереабілітуючими обставинами, то згідно внесених змін, чекати результатів закінчення кримінальної справи податківцям вже не потрібно. Разом з тим, кримінальні справи закривались по причині з відсутності складу злочину, тоді податкові повідомлення-рішення взагалі не приймались. Натомість в теперішній редакції норм Податкового кодексу України (далі ПКУ), як завершиться кримінальне провадження для податківців вже не важливо.
ІІІ. Податковим органам заборонено використовувати акт перевірки в якості підстави для висновків стосовно взаємовідносин платника податків з його контрагентами, якщо за результатами складення такого акта перевірки податкове повідомлення-рішення не вручено платнику податків або воно вважається відкликаним.
Дана норма, звичайно, є позитивною, оскільки має на меті скоротити широку розповсюдженість «транзитних» актів, висновками яких податківці одночасно не підтверджують податкові зобов’язання та податковий кредит.
Проте, як відобразиться нововведення на практичних діях податківців по складанню «транзитних» актів, залишається невідомим, теж саме стосується і форми податкових повідомлень-рішень.
IV. Якщо розпочата податкова невиїзна перевірка, то, за наявності письмового звернення платника податків, може проводитись виїзна перевірка. Податківці можуть йому відмовити, але тільки в разі наявності поважних причин. Дана зміна дозволяє платникам податків вживати відповідні заходи не по факту висновків акту перевірки, а приймати участь у її проведенні, надавати додаткові матеріали тощо.
Таким чином, якщо керуватись принципом «будь-які зміни – до кращого», то Закон №655 безперечно підкреслює позитивні тенденції податкових змін, але якщо робити об’єктивний аналіз норм Закону – то говорити про послаблення податкового тиску поки що зарано.