ЗМІНИ ДО ЗАКОНОДАВСТВА
- Новина для власників бізнесу.
25.11.2018 набрали чинності Закони України від 08 листопада 2018 року № 2611-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів» (далі – Закон № 2611) та № 2612-VIII «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України» (далі – Закон № 2612). Так, Законом № 2611 встановлено, що базові ставки акцизного податку для нового автомобіля залежно від типу палива і об’єму двигуна становлять: для автомобіля з двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням та кривошипно-шатунним механізмом (бензиновим двигуном) об’ємом циліндрів до 3000 куб. сантиметрів (включно) – 50 євро; понад 3000 куб. сантиметрів
– 100 євро; для авто з двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем) з об’ємом циліндрів до 3500 куб. сантиметрів (включно) – 75 євро; понад 3500 куб. сантиметрів – 150 євро. Законом передбачено розрахунок ставки акцизного податку (Ставка) для відповідного транспортного засобу визначається за формулою:
Ставка = Ставка базова х Кдвигун х Квік,
де Ставка базова – ставка податку в євро за 1 штуку транспортного засобу;
Кдвигун – коефіцієнт, що визначається діленням об’єму циліндрів двигуна внутрішнього згоряння відповідного транспортного засобу в куб. сантиметрах на 1000 куб. сантиметрів; Квік – коефіцієнт, що дорівнює кількості повних календарних років з року, наступного за роком виробництва відповідного транспортного засобу, до року визначення ставки податку (для нових транспортних засобів та транспортних засобів, що використовувалися до одного повного календарного року, коефіцієнт дорівнює 1, а для транспортних засобів, що використовувалися понад п’ятнадцять повних календарних років, коефіцієнт дорівнює 15).
Повні тексти Законів ви можете знайти за посиланнями: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2611-19, http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2612-19
- Новина для юристів.
Верховна Рада ухвалила законопроект № 9260 «Про внесення змін до Податкового кодексу та деяких інших законодавчих актів щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів».
Законом передбачається, зокрема:
- збільшити з 1 липня 2019 року ставки акцизного податку на тютюнові вироби на 9 %;
- з метою врегулювання питання оподаткування лісових земель встановити ставку податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, не більше 0,1% та надати право, у разі необхідності, місцевим радам встановлювати окремі ставки земельного податку
за лісові землі;
- встановити, що всі рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу, а також про перенесення строків сплати розстрочених, відстрочених сум приймається ДФСУ, про що повідомляється Мінфін, незалежно від суми заявленої до розстрочення, відстрочення, суми розстрочених, відстрочених грошових зобов’язань чи податкового боргу, щодо яких переносяться строки сплати, та непогашеної суми попередньо наданого розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу;
- збільшити ставки рентної плати за користування надрами для видобування нафти і конденсату на 2 % пункти та для залізної руди – на 0,8 % пункти;
- з метою підвищення контролю за обігом пального відображати в Системі електронного адміністрування реалізації пального (далі – СЕАРП) фактичний рух палива в розрізі місць зберігання;
- запровадити ліцензування діяльності усіх суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним;
- запровадити контроль за цільовим використанням пального, призначеного для цілей авіаційного транспорту (бензинів авіаційних та палива для реактивних двигунів), встановити відповідальність за використання такого товару не за призначенням (у разі нецільового використання пального застосовувати збільшуючий коефіцієнт 10);
- встановити, що норми щодо змін в адмініструванні акцизного податку пального та спирту набувають чинності з 1 липня 2019 року, а відповідальність за порушення зазначених норм – з 1 жовтня 2019 року;
- визнати податковими агентами операторів поштового зв’язку, експрес-перевізників, які здійснюватимуть нарахування та сплату податкових зобов’язань з ПДВ до бюджету в разі ввезення на митну територію України товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, у несупроводжуваному багажі.
При цьому ввезення на митну територію України товарів, сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 100 євро, для одного одержувача – фізичної особи, в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях або в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника у міжнародних експрес-відправленнях, оподатковуватиметься ПДВ за ставкою, встановленою ПКУ;
Для застосування вказаної норми пропонується встановити перехідний період з 1 січня 2019 року по 30 червня 2019 року, протягом якого, у першому півріччі 2019 року ПДВ будуть оподатковуватись товари, сумарна фактурна вартість яких перевищуватиме еквівалент 150 євро.
З текстом законопроекту можна ознайомитись за наступним посиланням: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=64994
РОЗ’ЯСНЕННЯ
з наступних питань:
Щодо порядку оподаткування доходів, отриманих від здавання в оренду нерухомого майна:
Якщо особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, нараховує (виплачує) дохід від оренди нерухомого майна фізичній особі, то оподаткування такого доходу здійснюється у порядку, визначеному п. 170.1 ст. 170 ПКУ. При цьому такій дохід не є базаю нарахування єдиного внеску.
(Лист ДФС від 02.11.2018 р. № 4664/О/99-99-13-01-03-14/ІПК)
Щодо форм накладних для оприбуткування товару за місцем реалізації:
Щодо можливості підтвердження операцій первинним документом (актом приймання-передачі логістичних послуг), в якому не вказано період надання таких послуг:
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку визначеніЗаконом України від 16 липня 1999 року N 996-XIV “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” (далі – Закон N 996).
Відповідно до статті 9 Закону N 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо. Первинні документи повинні мати визначені обов’язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (пункт 2 статті 6 Закону N 996), тому з питання оформлення бухгалтерських документів доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.
Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.
При цьому пунктом 44.1 статті 44 розділу II ПКУ передбачено, що для цілей оподаткування
платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені пунктом 44.1 статті 44 розділу II ПКУ.
(Лист ДФС від 05.11.2018 р. № 4701/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)