ЗМІНИ ДО ЗАКОНОДАВСТВА
Мораторій на перевірки.
Внесеними змінами до Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (із змінами, внесеними згідно із Законом від 07.12.2017 №2246-VIIІ) до 31 грудня 2018 року встановлено мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (стаття 2 Закону).
До 31 грудня 2018 року позапланові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються органами державного нагляду (контролю):
- на підставі обґрунтованого звернення фізичної особи про порушення суб’єктом господарювання її законних прав за погодженням Державної регуляторної служби;
- за письмовою заявою суб’єкта господарювання до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;
- за рішенням суду;
- у разі настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку, що було пов’язано з діяльністю суб’єкта господарювання;
- у разі настання події, що має значний негативний вплив відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України, на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;
- для перевірки виконання суб’єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю). Так, 22 лютого 2018 року оприлюднено перелік органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється мораторій на перевірки, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2017 року № 1104.
Виводяться з-під дії мораторію: ДФС України, Мінприроди, Антимонопольний комітет, Держспецзв’язок, Держлікслужба, Держгеонадра, Держгеокадастр, НКРЕКП, НКЦПФР, Державіаслужба, Держаудитслужба, Держекоінспекція, частково — ДСНС, діяльність Держпродспоживслужби та її територіальних органів у частині заходів із здійснення державного ветеринарно-санітарного контролю, державного нагляду (контролю) за дотриманням санітарного законодавства, безпечністю та окремими показниками якості харчових продуктів, дотриманням законодавства про захист прав споживачів, державного нагляду у сферах карантину та захисту рослин та ін.
1 лютого 2018 року обов’язкове використання митницями інформаційної системи «єдине вікно».
Кабінет міністрів України постановою від 22 листопада 2017 року № 878 затвердив зміни до постанови від 25 травня 2016 року № 364 «Деякі питання реалізації принципу «єдиного вікна» під час здійснення митного, санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного, радіологічного та інших видів державного контролю»,
Порядок визначає механізм взаємодії органів доходів і зборів, державних органів, уповноважених на здійснення державного санітарно-епідеміологічного, ветеринарносанітарного, фітосанітарного, екологічного, радіологічного контролю (далі – контролюючі органи), та підприємств за принципом “єдиного вікна” із застосуванням інформаційно-телекомунікаційної системи органів доходів і зборів, а також механізм обміну інформацією та документами між органами доходів і зборів та державними органами, уповноваженими на видачу документів, що підтверджують дотримання обмежень під час переміщення товарів через митний кордон України (далі – державні органи).
Набула чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку надання розстрочення сплати податку на додану вартість та застосування забезпечення
виконання зобов’язань під час ввезення на митну територію України обладнання для власного виробництва на території України».
Постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2018 року № 85 затверджено Порядок надання розстрочення сплати податку на додану вартість та застосування забезпечення виконання зобов’язань під час ввезення на митну територію України обладнання для власного виробництва на території України.
Даний Порядок визначає процедуру надання розстрочення сплати податку на додану вартість та застосування забезпечення виконання зобов’язань під час ввезення на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту обладнання, що класифікується за товарними підкатегоріями згідно з УКТЗЕД, визначеними пунктом 65 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та ввозиться платником податку для власного виробництва на території України.Згідно даного Порядку для отримання розстрочення сплати податку платник податку подає до митниці ДФС заяву за формою згідно з додатком 1. До заяви про надання розстрочення податку на додану вартість під час ввезення на митну територію України обладнання для власного виробництва на території України, крім документів, передбачених статтею 335 Митного кодексу України, також додаються такі документи: бізнеспроект, бізнесплан або інший документ, у якому зазначено технологічний процес з економічними розрахунками та очікувані результати діяльності; наявні висновки державних органів, експертних установ, організацій, державні стандарти і стандарти підприємства, технічні умови, технічна документація, документи, що підтверджують наявність виробничих потужностей, приміщень.
Рішення приймається протягом десяти робочих днів з дати надходження заяви.
Якщо на дату надходження заяви до митниці ДФС сума податку, заявлена до розстрочення, становить понад 1 млн. гривень, рішення приймається за погодженням з Головою ДФС протягом 25 робочих днів з дати надходження заяви. Рішення оформлюється згідно з додатком 2 та надається платнику податку безоплатно.
РОЗ’ЯСНЕННЯ
з наступних питань:
Щодо права платника ПДВ подати уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок та включити до складу податкового кредиту суму ПДВ, зазначену у податковій накладній, яка була своєчасно зареєстрована в ЄРПН, у разі якщо така накладна помилково не була включена до складу податкового кредиту раніше поданої ним податкової декларації з ПДВ.
Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПКУ датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПКУ у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної / розрахунку коригування.Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 ПКУ.
Згідно з пунктом 50.1 статті 50 ПКУ та пунктом 1 розділу IV Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 р. N 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 р. за N 159/28289, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов’язаний надіслатиуточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.
Враховуючи зазначене, якщо платник ПДВ у періоді виникнення права на податковий кредит помилково не включив до складу податкового кредиту суму ПДВ, зазначену у податковій накладній, то таку суму ПДВ він може включити або до складу податкового кредиту будь-якого звітного періоду протягом терміну, визначеного пунктом 198.6 статті 198 ПКУ, або до складу податкового кредиту звітного періоду, в якому своєчасно зареєстровану податкову накладну було складено, шляхом подання за такий звітний період уточнюючого розрахунку (з урахуванням строків давності, передбачених статтею 102 ПКУ). (лист ДФС від 12.02.2018 № 575/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)
Щодо порядку заповнення розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної у разі зміни номенклатури товарів/послуг.
Статтею 192 ПКУ визначено порядок коригування податкових зобов’язань та податкового кредиту платників у разі зміни суми компенсації вартості поставлених товарів/послуг, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг. Таке коригування здійснюється на підставі розрахунків коригування до податкових накладних, зареєстрованих платником в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).
Крім того, розрахунок коригування до податкової накладної складається також і у випадках, зокрема, зміни номенклатури товарів/послуг, яка також передбачає зміну коду УКТ ЗЕД чи коду ДКПП.
Діюча форма розрахунку коригування до податкової накладної, яка затверджена Наказом Міністерства фінансів України N 1307 від 31.12.2015 р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 р. за N 137/28267 “Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної” (із змінами і доповненнями) передбачає, зокрема, у Розділі Б табличної частини графу 1 “N з/п рядка податкової накладної, що коригується” (далі – графа 1).
Тобто, при складанні розрахунку коригування до податкової накладної у графі 1 в обов’язковому порядку вказується N за порядком рядка податкової накладної, що коригується.
Зазначення у графі 1 розрахунку коригування порядкового номера відповідного рядка податкової накладної дає можливість ідентифікувати рядок податкової накладної (номенклатуру), стосовно якого у розрахунку коригування проводиться коригування.
У разі здійснення заміни та/або доповнення номенклатури постачання товарів/послуг в розрахунках коригування до податкових накладних необхідно одночасно вилучити одну товарну позицію та/або додати одну чи декілька інших товарних позицій. При цьому під одним і тим самим порядковим номером рядка як в податковій накладній, так і в розрахунку коригування до неї не може обліковуватись дві різних товарних позиції.
Тому, якщо після складання та реєстрації в ЄРПН податкової накладної відбувається зміна номенклатури постачання товарів/послуг постачальник (продавець) у розрахунку коригування зі знаком “-” зазначає показники щодо товарів/послуг, номенклатура яких змінюється (анулюється). При цьому у графі 1 такого розрахунку коригування в обов’язковому порядкувказується N за порядком рядка податкової накладної, що коригується (номенклатура якого анулюється). Для додавання нової товарної позиції, якої не було у податковій накладній, яка коригується, в розрахунку коригування до такої податкової накладної зі знаком “+” в окремих рядках зазначаються показники номенклатури товарів/послуг, що додаються (нові товарні позиції). При цьому, у графі 1 такого розрахунку коригування таким новим товарним позиціям присвоюються нові чергові порядкові номери рядків, яких не було в податковій накладній, що коригується.
У графі 2 розрахунку коригування до податкової накладної у всіх рядках, які заповнюються у зв’язку із зміною номенклатури товарів/послуг, зазначається причина коригування – “зміна номенклатури”.
При цьому якщо в результаті складання постачальником розрахунку коригування до податкової накладної у зв’язку із здійснення заміни та/або доповнення номенклатури товарів/послуг відбувається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника, або якщо коригування номенклатури у підсумку не змінює суму компенсації, то такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН постачальником товарів/послуг.
Якщо в результаті складання постачальником розрахунку коригування до податкової накладної у зв’язку із здійснення заміни та/або доповнення номенклатури товарів/послуг відбувається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, то такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг, для чого постачальник надсилає такий складений розрахунок коригування отримувачу.
(лист ДФС від 01.02.2018 № 395/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)