Коронавірус, пандемія, карантин – ці терміни впродовж останніх кількох тижнів стали частиною нашої буденності, яка перевернулася «з ніг на голову». Як бізнесу справлятися з покараннями за порушення карантину?
Але, як кажуть, життя триває – для держави, бізнесу та для нас з вами. Тільки в новій реальності, де всі змушені підлаштовуватися під загрози та ризики, пов’язані з COVID-19.
Бізнес у цих умовах змінює форми, способи, формати та алгоритми своєї діяльності, і в цих труднощах знаходяться нові можливості. Поряд з цим приймаються законодавчі акти на підтримку платників податків, пільг окремої діяльності, що супроводжується посиленням державою своєї «каральної» ролі, щоб забезпечити дотримання «карантинних» норм.
Так, віднедавна істотно підвищено розміри адміністративних штрафів за порушення правил карантину людей. Для громадян – це штраф від 17 тис. грн до 34 тис. грн, для посадових осіб – від 34 тис. грн до 170 тис. грн. Відверто кажучи, їхні розміри «вражають» як пересічного громадянина, так і більшу частину представників вітчизняного бізнесу.
Але необхідно пам’ятати, що догмою повинно бути те, що притягнути до юридичної відповідальності можливо лише на законних підставах і з дотриманням встановленого порядку. На жаль, у цьому контексті реальний стан справ у нашій державі далекий від «ідеалу».
Повністю підтримуючи необхідність дотримання карантину, тим не менш вважаю доцільним визначити акценти, які допоможуть захистити бізнес від неправомірного застосування адміністративної відповідальності за «порушення» карантинних норм.
1) Тільки фактичне порушення встановлених обов’язкових норм і правил може бути підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 443 КПАП.
Відповідно до цієї норми КПАП, підставою для застосування адміністративного штрафу є порушення правил карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених законом України «Про захист населення від інфекційних захворювань», іншими актами законодавства, а також рішеннями органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними захворюваннями. Як бачимо, стаття лише узагальнено описує порушення, при цьому їх не конкретизуючи.
Акцентую увагу, що суть і зміст порушення – це конкретний припис або вимога, встановлена чинним законодавством, рішеннями органів місцевого самоврядування зокрема, які не виконав або порушив суб’єкт господарювання.
Водночас рекомендації державних і місцевих органів, спрямовані на боротьбу з пандемією коронавірусу, для бізнесу не є (!) обов’язковим. Тож порушення цих рекомендацій не є підставою для застосування адміністративних штрафів.
Порада у такому разі досить проста: здійснюйте обов’язковий моніторинг чинних і нових норм та правил у цій сфері, відстежуйте прийняття рішень органами місцевого управління.
2) Існує спеціальне провадження для притягнення до адміністративної відповідальності за порушення «карантинних норм» за ст. 443 КПАП. Може здатися несподіваним, але протокол про адміністративне порушення можна використати для захисту інтересів передбачуваного порушника.
Процес притягнення до адміністративної відповідальності за порушення «карантинних норм» – це не «аналог» перевірки контролюючим органом або відвідування інспектора праці. Існує спеціальний, врегульований КПАП порядок провадження у справах про адміністративні правопорушення. У ньому (умовно) можна виділити кілька етапів:
Повністю підтримуючи необхідність дотримання карантину, тим не менш вважаю доцільним визначити акценти, які допоможуть захистити бізнес від неправомірного застосування адміністративної відповідальності за «порушення» карантинних норм.
1) Тільки фактичне порушення встановлених обов’язкових норм і правил може бути підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 443 КПАП.
Відповідно до цієї норми КПАП, підставою для застосування адміністративного штрафу є порушення правил карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених законом України «Про захист населення від інфекційних захворювань», іншими актами законодавства, а також рішеннями органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними захворюваннями. Як бачимо, стаття лише узагальнено описує порушення, при цьому їх не конкретизуючи.
Акцентую увагу, що суть і зміст порушення – це конкретний припис або вимога, встановлена чинним законодавством, рішеннями органів місцевого самоврядування зокрема, які не виконав або порушив суб’єкт господарювання.
Водночас рекомендації державних і місцевих органів, спрямовані на боротьбу з пандемією коронавірусу, для бізнесу не є (!) обов’язковим. Тож порушення цих рекомендацій не є підставою для застосування адміністративних штрафів.
Порада у такому разі досить проста: здійснюйте обов’язковий моніторинг чинних і нових норм та правил у цій сфері, відстежуйте прийняття рішень органами місцевого управління.
2) Існує спеціальне провадження для притягнення до адміністративної відповідальності за порушення «карантинних норм» за ст. 443 КПАП. Може здатися несподіваним, але протокол про адміністративне порушення можна використати для захисту інтересів передбачуваного порушника.
Процес притягнення до адміністративної відповідальності за порушення «карантинних норм» – це не «аналог» перевірки контролюючим органом або відвідування інспектора праці. Існує спеціальний, врегульований КПАП порядок провадження у справах про адміністративні правопорушення. У ньому (умовно) можна виділити кілька етапів:
Найчастіше зустрічаються наступні помилки: відсутність у протоколі даних про посадову особу-правопорушника, суті порушення, конкретизації неправомірних дій, посилань на необхідні нормативно-правові акти.
Порада: використовуйте помилки у протоколі на свою користь! Зверніть увагу на відповідність протоколу чинному законодавству. Якщо є заперечення, то необхідно фіксувати їх у протоколі або надати письмові пояснення до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, про що зробити відповідну відмітку в протоколі.
3) Провадження у справах про адміністративне правопорушення за ст. 443 КПАП – це, насамперед, змагальний процес, у якому сторони наділені правом представляти додаткові докази на підтвердження своєї позиції.
Складання протоколу – це не вирок і не штраф. Це тільки початок провадження у справі про адміністративне правопорушення, де найбільш імовірними результатами може бути відмова у притягненні до відповідальності або у застосуванні штрафу.
Якщо йдеться про бізнес, то тільки посадова особа може бути притягнута до відповідальності за ст. 443 КПАП. У такому разі це не юридична особа безпосередньо і не «рядовий» найманий працівник, скажімо, продавець. Посадова особа – це особа, яка має відповідні організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські обов’язки.
Ним може бути, наприклад, керівник юридичної особи або структурного підрозділу. Саме посадова особа має право доводити в суді неправомірність притягнення до адміністративної відповідальності.
Нормами КПАП передбачено широкий перелік додаткових доказів, які можуть бути використані в суді: письмові докази, пояснення передбачуваного порушника, показання свідків та ін. Крім того, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення інтереси посадової особи може представляти адвокат або інший фахівець у галузі права.
Наведу у зв’язку з цим конкретний, успішний з точки зору бізнесу приклад із судової практики. Постановою Ковпаківського районного суду м. Суми у справі № 592/3990/20 від 25.03.2020 року було закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 443 КУПАП у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
У цій справі, згідно зі складеним протоколом, було встановлено, що магазин, що належить ФОП, не зупинив роботу у зв’язку з карантином, а продовжував обслуговувати відвідувачів. У суді ФОП пояснив, що володіє трьома магазинами, два з яких закриті, а третій виконує адресну доставку товарів особистої гігієни.
Під час складання протоколу магазин був закритий, а на вході стояв стіл, через який видавався товар. У торговій точці знаходився один працівник, який з дотриманням усіх санітарних норм видавав товар, замовлений покупцями напередодні по телефону. Відвідувачі в торговий зал не допускалися, покупців всередині магазину не було.
Захисник у суді наполягав на тому, що в діях ФОП відсутній склад адміністративного порушення і жодних доказів його вини не надано. Ба більше, він вказував на те, що на торгівлю засобами гігієни обмеження не поширюються.
Як наслідок, приймаючи додаткові докази під час розгляду справи, судом не було встановлено факт вчинення ФОП адміністративного порушення.
Порада. Якщо щодо Вас склали протокол про адміністративне правопорушення за ст. 443 КПАП і Ви з цим не згодні, використовуйте весь арсенал юридичних засобів, передбачених законом, з метою довести свою правоту. Як кажуть, «дорогу здолає той, хто йде».
Марія Золотарьова, керівник практики податкового та митного права,
адвокат, к. ю. н. АО «Вдовичен та партнери»
Спеціально для The page