+38(044) 586-77-77; +38(098) 586-77-77 office@ov-partners.com

Запити від податківців: строк надання відповіді та головні нюанси

Якщо говорити про нормативну основу для направлення запитів контролерів, то необхідно акцентувати увагу на положеннях п.73.3  ПКУ, який передбачає, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Умовно основну масу запитів контролерів (згідно з ПКУ) до платників податків можливо поділити на дві групи.

Перша група – це ті запити, які направляються у межах та під час проведення різного роду податкових перевірок.

Друга група охоплює запити, які прямо не стосуються податкових перевірок, однак можуть бути підставою для їх проведення.

Розглянемо детально кожну з цих груп.

Запити при проведенні податкових перевірок.

Це, зазвичай, запити про надання інформації (пояснень) та/або надання копій документів. «Варіацій» на тему змісту таких запитів достатньо багато, але не всі можна вважати правомірними та обґрунтованими.  Тут необхідно розуміти важливі нюанси.

По-перше, запит про надання інформації (пояснень), як і документів (їх копій)  має стосуватись виключно предмету податкової перевірки.

 По-друге, якщо мова йде про запити щодо надання копій документів, то їх витребування під час проведення податкової перевірки має бути обумовлене фактом виявлення порушення податкового законодавства. Припис пп. 20.01.14 ПКУ чітко вказує на право податкових органів надсилати платникам податків письмові запити щодо надання засвідчених належним чином копій документів лише у разі виявлення порушення вимог податкового чи іншого законодавства України, контроль за дотриманням якого покладено на такі органи.

Часто перевіряючи про це забувають, можливо з надією на те, що  платник податків здогадається, про які  «неписані» порушення податкового законодавства йдеться у запиті.

По-третє, пам’ятаємо про строки надання відповідей на запити контролерів.

Так, строк для надання відповіді може бути визначений у самому запиті. У разі незадоволення запиту, у тому числі надання інформації по ньому з порушенням встановленого строку, перевіряючі складають акт у довільній формі із зазначенням переліку ненаданих документів та порушення строку для їх надання (Положення про Порядок  оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків – юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затверджене? наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 р. №727 (далі – Порядок).

Поряд з цим, слід розуміти, що надання платником податків документів  є необхідною умовою підтвердження правомірності задекларованих платником показників податкового обліку. Обов`язок платника податків надавати їх під час перевірки контролюючому органу кореспондує з функцією контролюючого органу щодо здійснення перевірки на підставі документів. А отже, якщо мова йде про запит про надання до перевірки первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, то ПКУ передбачено їх надання у межах строку проведення   перевірки   або  протягом 10  робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки (абз.2 п.44.7, п. 85.2 ПКУ).

 Зауважимо, що  якщо платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, то проведення податкової перевірки може бути продовжено з урахуванням строку, передбаченого ст. 82 ПКУ. У разі ж якщо документи надійшли до податкового органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів разом із запереченням на акт перевірки, податковий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.

Вчетверте, відзначимо, що платнику податків доцільно надавати  письмову відповідь із нормативним обґрунтуванням  при отриманні кожного запиту при проведенні податкової перевірки, у тому числі безпідставного та неправомірного. Це, як свідчить практика,  може стати в нагоді надалі при відстоюванні його прав під час адміністративного та/або судового оскарження результатів податкової перевірки.

Що робити, якщо платник податків не надав документи ані під час податкової перевірки, ані після її завершення протягом 10 робочих днів?

Судова практика достатньо неоднозначно надає відповідь на питання, чи має враховувати суд документи платника податків, якщо вони не були надані на запит перевіряючих під час проведення перевірки та безпосередньо після її завершення.

Наведемо приклади із судової практики.

Постанова Верховного суду від 12.02. 2019 року у справі №820/6512/16.

«Суд вважає неприйнятними доводи податкового органу стосовно обсягу документів, які можуть бути предметом судового розгляду, з огляду на те, що норми податкового законодавства не обмежують період подання платником необхідних первинних документів лише часом проведення податкової перевірки,… однак не обмежують право платника довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час проведення податкової перевірки. Право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів. В іншому випадку, обмеження судом предмету дослідження призвело би до неповноти дослідження та порушення справедливого судового розгляду».

Постанова Верховного суду від 06.08.2019 року у справі №160/8441/18

«Суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували норму абзацу першого пункту 44.6 статті 44 ПК, … Ця норма вимагає наявність документів на час складення податкової звітності, встановлює правило щодо надання платником податків документів для перевірки, а також юридичний наслідок недотримання цього правила як виключення факту документів на час складення податкової звітності. Вона є складовою механізму правового регулювання податкового обліку і не входить в будь-яку конкуренцію з процесуальними нормами, якими встановлені правила доказування в адміністративному судочинстві».

Така неоднозначність, проте, не впливає на рекомендацію надавати до суду при вирішенні податкового спору всі документи, які можуть підтвердити позицію платника податків, не зважаючи на те, чи надавались вони при проведенні податкової перевірки.

Запити, які можуть бути підставою для  проведення перевірки

Це, зазвичай, запити про надання пояснень (інформації) та їх документальних підтверджень.  Основним ризиком їх отримання є можливість ініціювати податковими органами проведення податкових перевірок у разі ненадання відповіді у встановлений строк.

Строк для надання відповіді  – 15 робочих днів з дня отримання запиту. Даний строк стосується наступних запитів про надання пояснень та документальних підтверджень платником податків:

  • у разі отримання податкової інформації, яка свідчить про порушення валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи,
  • щодо виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків,
  • щодо факту ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок у податковій накладній
  • щодо факту ненадання платником податків акцизної накладної покупцю або про порушення порядку її заповнення та/або порядку її реєстрації

У разі проведення зустрічної звірки строк для надання відповіді на запит з цього приводу – 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання такого запиту.

І знов таки, повертаючись до практики роботи із запитами податкових органів зробимо акцент на тому, що платнику податків, перш за все, необхідно надати відповідь на питання: чи відповідає запит вимогам ПКУ, оскільки платник податків звільняється від обов’язку надавати відповідь на такий запит у разі, якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абз.1-5 п.73.3 ПКУ. Належним реагуванням на безпідставний запит податкового органу є обґрунтована письмова відповідь платника податків про результати розгляду запиту із встановленням порушень при його складанні. Це, у свою чергу, може мінімізувати ризики проведення позапланової податкової перевірки.

Резюмуємо: платнику податків не варто ігнорувати запити податкових органів, оскільки вони можуть призвести до негативних податкових наслідків. Проте, отримання такого запиту не завжди означає стовідсоткове задовільнення його вимог. , а та Надання обґрунтованої відповіді має базуватись на правовому аналізі змісту запиту, що може захистити права платника податків у майбутньому.

 

Золотарьова Марія,
кандидат юридичних наук,
керівник практики податкового та митного права,
адвокат АО «Вдовичен та партнери»

Спеціально для “Все про бухгалтерський облік”