Листом ДФС України від 25.04.2016 року № 9296/6/99-99- 14-03- 03-15 роз’яснено порядок розгляду заперечень платника податків на акт перевірки, а також участі платника податків у засіданнях постійних комісій із розгляду спірних питань при відповідних контролюючих органах (далі – спірні комісії). Особливу увагу привертає, зроблений центральним фіскальним відомством, висновок про відсутність обов’язку у контролюючого органу додатково залучати платника податку до участі у роботі спірних комісій при розгляді його заперечень на акт перевірки., надане у листі розуміння суті діяльності спірних комісій є дещо «розпливчастим», та потребує свого уточнення.
Так, за змістом п.1,6 розділу V Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків-юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 № 727 робота спірних комісій може відбуватись у двох напрямках: розгляді заперечень платника податків, наданих під час проведення податкової перевірки, та розгляд заперечень на акт перевірки (тобто тоді, коли податкова перевірка фактично закінчена). Як наслідок, звертаю увагу на ст.86 Податкового кодексу України, згідно якої платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях; у разі якщо платник податку виявив бажання взяти участь у розгляді його заперечень до акта перевірки, контролюючий орган зобов’язаний повідомити такого платника податків про місце і час проведення такого розгляду; участь керівника відповідного контролюючого органу (або уповноваженого ним представника) у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов’язковою. А отже, цілком логічно припустити, що якщо спірна комісія має право розглядати заперечення платника податків на акт податкової перевірки, то і платник податку має право бути присутній при такому розгляді В даному випадку говорити, що спірні комісії – це щось одне, а контролюючий орган (його керівник) – це щось інше, не зовсім доречно. Але висновок фіскальної служби залишається висновком.
Про що він може свідчити? Принаймні, про «закритість» фіскальної служби, небажання «дивитись людям в очі», і кінець кінцем, низьку ефективність адміністративного оскарження рішень фіскальних органів. Звідси, саме звернення до суду залишається, для платника податків найбільш ефективним засобом доведення правомірності прийнятих рішень.