Закон України “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві” від 16.01.2020 р. № 466-IX (далі – Закон № 466) набув чинності 23.05.2020 та поетапно вносить зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Цей нормативний акт запроваджує зміни до процедури адміністрування податків, зокрема до порядку проведення податкових перевірок. Розглянемо деякі з них докладніше.
Ініціювання податкових перевірок
Новий Закон № 466 виключив із підстав проведення позапланових податкових перевірок рішення суду чи слідчого судді, що, безумовно, позитивно. Адже вітчизняній практиці відомі приклади, коли на підставі винесення лише однієї ухвали слідчого судді було надано фактичний дозвіл на проведення перевірки більше ніж 100 юридичних осіб.
Водночас перелік підстав для позапланових податкових перевірок доповнено двома новими підставами. Перша дає можливість податківцям здійснювати перевірку за вже перевірений період у разі отримання інформації або документів з іноземних державних органів, що свідчать про порушення платника податків, яке не було досліджене чи відображене в акті попередньої перевірки. Відповідно, друга підстава дає змогу податківцям здійснювати перевірку в разі отримання податковим органом інформації, яка свідчить про проведення нерезидентом господарської діяльності через постійне представництво в Україні без узяття на податковий облік.
Також зміни було внесено до порядку складання плану-графіка планових податкових перевірок. Як ми пам’ятаємо з практики минулих років, порядок унесення змін до плану-графіка перевірок платників податків (далі – ПП) регулювався “внутрішніми” методичними рекомендаціями ДПСУ, а отже зміни до плану-графіка вносили довільно. Відтепер правила зміни графіка планових перевірок урегульовано у змісті ПКУ. Так, зміни до плану-графіка планових документальних перевірок можуть бути внесені не частіше ніж один раз у першому кварталі та один раз у другому кварталі поточного року. Звісно, з кожного правила є винятки, і в нашому випадку це питання, які стосуються технічних виправлень найменувань чи адресу ПП.
Важливим нововведенням є чітке врегулювання питання, коли може бути перевірений ПП у разі внесення змін до плану-графіка. Якщо ПП унесено до плану-графіка проведення перевірок у першому кварталі поточного року, то його перевірятимуть не раніше ніж перше липня цього року. Якщо в другому кварталі – не раніше ніж перше жовтня. Отже, питання проведення планової податкової перевірки для ПП стає більш передбачуваним, проте, на яких критеріях його уносять до плану-графіка, ПКУ не відповідає. Ці питання залишаються врегульованими, як і раніше, наказом Мінфіну від 02.06.2015 р. № 524.
Проходження податкової перевірки
Діджиталізація листування з ПП щодо проведення перевірки
Не обійшлося без змін й в електронному кабінеті. ПП має можливість з 01.07.2020 отримувати на свій електронний кабінет копії наказів на проведення перевірок, повідомлення про проведення перевірок та актів. Можна отримувати відповідні запити на документи у зв’язку з проведенням перевірок чи за їх результатами або у зв’язку із запереченням ПП, якщо він подає відповідні акти щодо проведеної перевірки. Тобто листування через електронний кабінет із податковою службою повинно стати простіше та зручніше, але результати цього побачимо лише із часом.
Оформлення неможливості проведення податкової перевірки
Суттєві зміни стосуються й оформлення акта неможливості проведення податкової перевірки. Відтепер, якщо податковий орган установлює факт неможливості проведення перевірки, він складає відповідний акт, який обов’язково надсилають ПП у загальновстановленому порядку, як і будь-який інший акт перевірки.
Статус акта перевірки
З 01.01.2021 набуде чинності норма пп. 86.7.5 п. 86.7 ст. 86 ПКУ, відповідно до якого контролюючим органам заборонено використовувати акт перевірки як підставу для висновків стосовно відносин ПП із його контрагентами, якщо за результатами складання акта перевірки податкове повідомлення-рішення не надіслано чи не вручено ПП або його вважають відкликаним. Тобто будь-який акт перевірки, за результатами якого не прийнято відповідне рішення контролюючим органом до притягнення до відповідальності ПП, не може бути використано як джерело інформації під час перевірок інших платників. Зрозуміло, це здебільшого стосується діяльності платників щодо їхніх відносин із контрагентами для того, аби встановити “податкові ями”, “скрутчиків” тощо.
Крім того, унаслідок набуття чинності Законом № 466 акт перевірки не можна розглядати як заяву або повідомлення про вчинення кримінального правопорушення.
Надання документів під час перевірок
Окрему увагу варто приділити змінам у наданні й отриманні інформації податківцями під час перевірок. Вони, наприклад, стосуються ситуацій, коли ПП, так би мовити, “ухиляється” надавати документи для перевірки й надає їх за день до закінчення строку перевірки. Законодавець усунув ці “зловживання”. ПП, якого перевіряють, повинен надати документи до перевірки не пізніше ніж за три робочі дні до її завершення. Якщо ПП надає документи пізніше ніж за три робочі дні до завершення перевірки, то контролюючий орган має право додатково продовжити перевірку на три робочі дні. Але при цьому податківцям установлено строк для запитів на надання документів під час проведення перевірки, як-от: такий запит має надійти ПП не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня закінчення перевірки.
Тобто в ПП фактично буде два дні для того, аби підготувати документи на запит і надати їх контролюючому органу, щоб не давати підстав податківцям продовжувати перевірку. Якщо контролюючий орган порушив строк у 5 днів, то ПКУ встановлює право для ПП подати заяву, згідно з якою перевірку може бути зупинено на строк не менше ніж 5 робочих днів, щоб ПП зміг виконати свій обов’язок із надання документів у строк не пізніше ніж 3 робочі дні до дня закінчення перевірки.
Подання заперечень на акт перевірки
З 01.01.2021 у разі, якщо ПП не погоджуватиметься з висновками, викладеними в акті перевірки, він матиме право подати свої заперечення, додаткові документи й пояснення, у тому числі матиме право подати документи, які підтверджують відсутність вини чи наявність пом’якшувальних обставин або обставин, які звільняють від фінансової відповідальності. Строки залишено ті самі –
10 робочих днів, проте розширено права ПП щодо подання додаткових заперечень до акта документальної перевірки. А ось розглядатиме це заперечення комісія контролюючого органу з розгляду заперечень і пояснень до актів перевірки. Ця комісія буде постійно діючим колегіальним органом, а склад затверджуватимуть наказом керівника.
Результати проведення податкових перевірок
З 01.01.2021 змінено вимоги ПКУ, які стосуються податкових повідомлень-рішень. Переважно вони стосуватимуться форми та змісту, тобто інформації в самому повідомленні-рішенні, через розширення вимог до цих складових. Найімовірніше, тепер п. п. 58.1 і 58.2 ПКУ стануть більш уживаними як ПП, так і податковими органами.
Як бачимо, зміни до порядку проведення податкових перевірок, унесені Законом № 466, мають більш процедурний характер. Як наслідок, припускаємо, що найближчим часом ПП будуть змушені залишатися у “стані повної боєготовності” під час проведення податкових перевірок, адже перевірка без складання акта – це майже “нісенітниця” для наших перевіряючих, питання ж лише в розмірі донарахувань.
Максим Костенко, молодший юрист
АО “Вдовичен та партнери”.