+38(044) 586-77-77; +38(098) 586-77-77 office@ov-partners.com

Спеціально для “ЮРИСТ&ЗАКОН

У цій статті йтиметься лише про клієнтів зі сфери бізнесу, інтерес до яких проявляють правоохоронні органи.

На жаль, вимушені констатувати, що більшість представників правоохоронних органів так і залишились за своєю ментальністю НКВСниками (російською: спецслужба НКВД в СССР) стосовно бізнесу. Така ментальність неофіційно культивується серед особового складу правоохоронців, які вбачають у бізнесі ворога, у боротьбі з яким усі засоби є прийнятними. Тож жоден прогресивний і демократичний закон поки що не може змінити такого ставлення та, як наслідок, поведінки правоохоронців, які переважно вчиняють незаконні дії на всіх етапах взаємодії з бізнесом.

Значну частку порушень правоохоронці допускають під час неправомірного збирання інформації про компанію та її власників, яку надалі використовують не стільки для правоохоронної діяльності, скільки для тиску на бізнес задля одержання корупційних результатів. Жодне рейдерське захоплення чужої власності в Україні неможливе без участі “даху” правоохоронців. Саме їхня участь на боці рейдера є запорукою успіху захоплення. В інформаційному просторі непоодинокими є повідомлення про сплату представниками бізнесу “данини” правоохоронцям за звичайну можливість просто працювати.

Однак і на цій стадії відносин правоохоронців із бізнесом є можливість ефективного захисту клієнтів. Зазвичай на корупційні пропозиції правоохоронців погоджується та частина бізнесменів, в організації діяльності яких є суттєві правові прогалини. Наприклад, підприємницьку діяльність розпочато без дозвільних документів на певні види виготовлення товарів, виконання робіт чи надання послуг із надією на “може”. Особливо, якщо вірити ЗМІ, цим грішать у будівельній галузі.

Аби уникнути непотрібних витрат і захистити бізнес від пов’язаних із корупційними схемами ризиків, необхідно на стадії його організаційного становлення потурбуватися про належне правове забезпечення.

Зокрема, якісна підготовка статуту компанії, а не просте використання шаблону з Інтернету, укладення корпоративного договору між співвласниками компанії, розроблення внутрішніх нормативних документів, які регламентують як організацію діяльності самої компанії, так і цивілізовані правовідносини співвласників бізнесу тощо, дадуть можливість розпочати бізнес-проєкти в максимально готовому форматі, що суттєво знизить витрати на оборону від “наїздів” правоохоронців і переведе спілкування з ними лише у правову площину.

На жаль, у нашій країні раніше не пропагували культуру спілкування бізнесу з адвокатським середовищем. Через це бізнес доволі рідко вдається до послуг юристів для допомоги в організації становлення підприємницької діяльності, припускаючись багатьох елементарних помилок, яких із легкістю можна було б уникнути з допомогою адвоката. Це надалі й використовують корумповані правоохоронці з огляду на слабкості організації бізнесу для “наїздів” із метою “кришування”. Саме на тих бізнесменах, в організації бізнесу яких є правові прогалини, здебільшого й наживаються корумповані силовики.

Однак найбільше потерпає бізнес від правоохоронців під час досудового розслідування. Особливо негативну репутацію серед бізнесу має податкова міліція, рівень довіри до якої в суспільстві є одним із найнижчих серед усіх правоохоронних органів. Хоча й інші правоохоронці також не жаліють бізнес.

“Маски-шоу”, вилучення всього й у всіх під час обшуків, що призводило до повного зупинення діяльності компаній, знищення й пошкодження майна компаній, неповернення вилученого майна навіть за рішенням слідчих суддів, нехтування елементарними правами й інтересами компаній – це ще не повний арсенал засобів тиску правоохоронців на бізнес. Постійні зміни до законодавства, спрямовані на будування цивілізованих відносин правоохоронних органів із бізнесом, не мають системного характеру й не дають бажаного результату.

Наприклад, в одного з наших клієнтів податкові міліціонери вилучили під час обшуку майно, яке нібито було об’єктом злочину, а насправді його використовували відкрито, у легальній підприємницькій діяльності, з усіма наявними дозволами, первинними документами та зареєстрованими податковими накладними. З допомогою наших адвокатів клієнт отримав рішення слідчого судді про повернення цього майна. Однак виконати ухвалу слідчого судді про повернення майна наш клієнт не може протягом більше як 2 місяців.

Здавалося б, є ухвала суду, винесена іменем України, що набрала законної сили, яку згідно з Конституцією та законами України слідчий податкової міліції зобов’язаний безумовно виконати, є ухвала слідчого судді про відмову в накладенні арешту на таке майно, жодній особі в компанії не повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення. Проте, використовуючи будь-які формальні зачіпки, а найголовніше – відчуваючи повну безвідповідальність через наявну кругову поруку серед керівництва податкової міліції, яке абсолютно не реагувало на скарги клієнта та прикривало очевидно незаконні дії своїх підлеглих, податкова міліція затягує строк повернення майна та змушує використовувати не стільки процесуальні, скільки інші законні способи захисту клієнта. Бо, на жаль, чинне процесуальне законодавство України не передбачає дієвого судового контролю за виконанням ухвал слідчого судді співробітниками правоохоронних органів.

У заяві нашого клієнта про умисне невиконання слідчим податкової міліції ухвали слідчого судді щодо повернення вилученого майна слідчі ДБР чомусь не знайшли “об’єктивних ознак” злочину, хоча докази невиконання судового рішення їм надали. Як наслідок, клієнт змушений звертатися до слідчого судді зі скаргою, щоб стосовно податкових міліціонерів було відкрито кримінальне провадження за невиконання ухвали слідчого судді.

Фактично держава не лише не гарантує законослухняному бізнесу захисту його законних прав й інтересів, допускаючи численні безвідповідальні порушення його прав під час проведення досудового розслідування, а й фінансує це контрпродуктивне беззаконня за кошти платників податків, що негативно впливає на інвестиційний клімат України як держави. Як наслідок, активний український бізнес змушений створювати робочі місця за кордоном у тих країнах, де закони виконують і регламентовано відносини держави з підприємцями.

Одним із найдієвіших способів захисту бізнесу є звернення до Ради бізнес-омбудсмена України, однак цей орган має дуже мало повноважень для оперативного впливу на беззаконня тих, хто має стояти на захисті закону.

Найбільше під час досудового розслідування порушують законні права й інтереси бізнес-середовища в процесі проведення обшуків. Обшуки вже давно стали не стільки процесуальною дією для збирання доказів стороною обвинувачення, скільки засобом тиску на бізнес в обгортці видимої законності дій правоохоронців.

До сьогодні неврегульованим на законодавчому рівні є питання використання спецпризначенців під час обшуків, будь-яку інформацію про яких не вносять до протоколів обшуків. Будучи поза правовим полем під час проведення обшуку, спецпризначенці, відповідно, і поводять себе в такий спосіб, допускаючи неправомірні затримання осіб на місці обшуку, проводячи їх особистий обшук, вилучаючи речі й предмети без належного документування своїх дій. На сторінці YouTube дуже багато прикладів використання спецпризначенців під час проведення обшуків офісних приміщень компаній, місць проживання власників, керівників і старшого менеджменту бізнес-структур. Дієвого судового контролю за дотриманням правоохоронцями законодавства в разі проведення обшуків, на жаль, немає. Слідство вигадує різні лайфхаки, використовуючи прогалини у кримінальному процесуальному законодавстві України, аби виправдати як проведення обшуку, так і вилучення документів, предметів і цінностей у власників і керівників бізнесу, на яких чинять тиск.

Слідчі взяли за правило під час обшуків незаконно допитувати співробітників компаній без оформлення протоколу допиту особи. Звісно, адвокати використовують різні методи захисту інтересів бізнесу від неправомірних дій силовиків. Однак, як засвідчує практика, тиск на бізнес із боку слідства є найменш ефективним, коли персонал компаній готовий до обшуків, знає свої права й те, як протидіяти очевидному беззаконню. Людей, яких обшук застав зненацька, найлегше залякати, щоб отримати в непроцесуальний спосіб необхідну слідству інформацію. Підготовлені співробітники обачливо поводять себе під час обшуку, навчені не втрачати пильності у складній обстановці, не піддаватися на провокації й не реагувати на прийоми психологічного тиску правоохоронців. На практиці траплялися випадки, коли значна частина кваліфікованого, але непідготовленого персоналу звільнялася з компаній після проведених обшуків через пережитий у зв’язку із цим психологічний стрес.

Іншим дієвим способом захисту бізнесу є участь адвоката у проведенні обшуків. І адвокат не повинен бути статистом, а, навпаки, має бути активним учасником обшуку саме як захисник бізнесу. Кваліфіковані адвокати вже під час обшуків створюють передумови для повернення вилученого в процесі обшуку майна.

Також дуже багато порушень правоохоронці допускають під час проведення допитів. Кількість випадків катувань свідків і підозрюваних під час допитів суттєво зменшилась, але непоодинокі випадки все ще трапляються. Проте найпоширенішим видом порушень під час допиту є психологічний тиск на особу з метою отримання потрібних слідству показів. Це і розмова з особою на підвищених тонах, погрози й обман свідка, і викладення у протоколі допиту показань у потрібній слідству редакції за нібито правильного викладення обставин тощо. Протоколи допиту свідків хоча й не мають жодної доказової сили в суді під час розгляду справи по суті, однак слідство доволі активно використовує ці протоколи допитів, вирішуючи в слідчих суддів питання обрання запобіжного заходу підозрюваній особі, накладення арешту на кошти й майно, для підтвердження підстав необхідності проведення обшуку чи тимчасового вилучення речей і документів, для призначення судових експертиз тощо. Тобто зміст протоколів допиту свідків на стадії досудового розслідування має досить велике значення, бо саме на цій стадії допускають найбільше порушень стосовно представників бізнесу.

Тому найдієвішим способом захисту, як і в разі з обшуком, є підготовка свідка до допиту (саме підготовка, а не інструктаж говорити неправду слідству) та участь адвоката в допиті свідка слідчими й прокурорами.

У відносинах із правоохоронними органами у сфері податків необхідно залучати юристів й адвокатів для участі в розробленні політики договірної роботи компанії та безпосередньо у складанні найважливіших для компанії договорів. Також важливим є питання участі юристів й адвокатів разом із фінансистами та бухгалтерами в контролі виконання договорів, які перебувають на виконанні в менеджерів компанії, особливо з фізичними особами – підприємцями. Адже це саме ті документи, у яких податківці найчастіше шукають порушення. Тобто належний правовий супровід договірної роботи також є запорукою мінімізації неправомірного тиску правоохоронців на бізнес.

Одним із профілактичних заходів, які можуть запропонувати адвокати бізнесу, є правовий аудит документації, особливо напередодні планових перевірок контролюючих органів, про які бізнес знає заздалегідь. Правовий аудит потрібен для виявлення помилок в організації правової роботи, зокрема договірної щодо постачання товарів, робіт, послуг, щоб ці помилки не тільки не призвели до накладення на компанію штрафних санкцій, а й не стали приводом для відкриття кримінальних проваджень стосовно власників, керівництва та співробітників компанії. Такий правовий аудит суттєво зменшить ризики тиску на бізнес із боку правоохоронців і є доволі позитивним профілактичним заходом. Адже саме помилки в договірній роботі найчастіше використовують силовики проти бізнесу.

ВИСНОВОК:

Універсальної методики захисту бізнесу від незаконних дій правоохоронців немає. Кожен окремий випадок “наїздів” силовиків на бізнес є індивідуальним за мотивами, цілями й засобами. Однак, як засвідчує практика, від протиправних дій правоохоронців може захистити себе лише сильний із правової точки зору бізнес, керівництво якого організовує свою роботу на основі чітко підготовлених юристами й адвокатами внутрішніх документів, із чітко регламентованими корпоративними правилами поведінки власників бізнесу, зрозумілими й чіткими внутрішніми положеннями про документообіг, договірну роботу, захист комерційної таємниці й конфіденційної інформації, про охорону праці тощо, з належною підготовкою персоналу до візитів правоохоронців, вжиттям профілактичних заходів (правового й економічного аудиту) перед перевірками контролюючих органів. Юристи компаній, які не працюють у галузі кримінального права, за всієї поваги до їхньої титанічної роботи, не зможуть самостійно, без залучення адвокатів, виконати такий обсяг роботи через відсутність спеціалізації й досвіду в роботі з правоохоронними органами для вжиття профілактичних заходів від “наїздів” силовиків.

Сподіваюся, що рівень правової культури нашого бізнесу зростатиме щороку й жертв протиправних дій правоохоронців меншатиме.

Олег Вдовичен, керуючий партнер

АО “Вдовичен та партнери”