Спеціально для Mind.ua
Верховна Рада попередньо дозволила компаніям, що беруть участь в оборонних закупівлях, мати прибуток. Відповідний законопроєкт народні обранці прийняли в першому читанні. Чи стане від нього легше бізнесу?
Якщо виконавець в оборонній закупівлі в ціну договору заклав прибуток – це збитки для держави, які необхідно повернути в бюджет. Саме таку логіку донедавна було закладено в актах ревізії Держаудитслужби, що заявляла про 2,5 млрд грн таких збитків. Те, що така «безприбутковість» взагалі суперечить суті господарської діяльності як такої, що спрямована на отримання прибутку, стало «дрібницею життя» для бізнесу, який змушений був укотре доводити свою правоту в судових інстанціях. Проблема прибутку має бути розв’язана – про це неодноразово заявляли у владних кулуарах. І ось, нарешті, законопроєкт № 10454 пройшов перше читання.
Номер і дата: №10454 від 01.02.2024
Етап: прийнято в першому читанні. Якщо законопроєкт буде прийнятий парламентом, цей закон набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Ціна питання. Як вбачається, витрати для реалізації цього законопроєкту не передбачаються, очікуються лише втрати у вигляді недоотриманих у державний бюджет коштів.
Зміст: законопроєктом запропоновано внесення змін до Закону України «Про оборонні закупівлі», яким передбачено наступне.
По-перше, Кабмін України наділяється компетенцією встановлювати прибуток (граничний рівень прибутку) в оборонних закупівлях, якого потрібно дотримуватися (тобто не перевищувати) у закупівлях товарів, робіт і послуг оборонного призначення, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки та оборони під час дії правового режиму воєнного стану, що проводяться за неконкурентною процедурою закупівель або без їх проведення.
По-друге, у разі якщо Кабмін не встановить такий рівень прибутку (граничний рівень прибутку), то «ціна товарів, робіт і послуг визначається державним контрактом (договором), що укладається за неконкурентною процедурою закупівель, або без проведення видів (процедур) закупівель, визначених законодавством, відповідно до пропозиції виконавця з урахуванням прибутку такого виконавця».
По-третє, запроваджено ретроспективну дію цього закону на всі укладені державні контрактів (договори) з оборонних закупівель, які укладені за неконкурентною процедурою закупівель або без проведення видів (процедур) закупівель та/або які виконуються під час воєнного стану.
Позиція юристів. Варто подякувати авторам законопроєкту, які визнали, що прибутку виконавців в оборонних закупівлях під час воєнного стану таки бути. На майбутнє, який саме граничний розмір прибутку встановить Кабмін складно передбачити. Існує імовірність збереження підходу до визначення розміру прибутку, встановленого постановою КМУ від 03.03.2021 №363 – 1% від витрат на придбання комплектувальних виробів (напівфабрикатів), спецобладнання (спецустатковання), робіт (послуг) та 30 % решти витрат у складі виробничої собівартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення.
З негативного: цей законопроєкт мав розв’язати проблему визначення прибутку в наявних під час воєнного часу оборонних закупівлях, які проводилися без тендерних процедур. Законодавець вирішив цю проблему достатньо «дивно» з погляду законодавчої техніки. А можливо, це був такий задум… З буквального розуміння тексту проєкту закону випливає: у разі якщо Кабмін не встановив граничного рівня прибутку, то ціна товарів, робіт і послуг має визначатися державним контрактом відповідно до пропозиції виконавця з урахуванням прибутку такого виконавця.
І тут про цікаве. Як та чи обов’язково підтверджувати пропозицію виконавця щодо ціни, зроблену в усній, письмовій чи електронній формі? І навіщо про це зазначати, якщо, за загальним правилом, ціна товарів, робіт і послуг визначається за домовленістю сторін договору, а не за пропозицією виконавця, якщо інше не визначено чинним законодавством.
Якщо законопроєкт буде реалізований на практиці, чого чекати найближчим часом?
Підемо від зворотного. Чого, на нашу думку, не слід очікувати:
- автоматичного закриття порушених кримінальних проваджень, пов’язаних із завищенням цін у оборонних закупівлях із включенням прибутку;
- визнання органами Держаудитслужби позовів суб’єктів господарювання про визнання протиправними та скасування результатів ревізії;
- відмови замовників від позовів щодо стягнення надміру сплаченого прибутку в оборонних закупівлях.
Хто буде в плюсі. Ставка, на наш погляд, робиться на основному; завдяки прийняттю законопроєкту №10454 законодавець намагається розв’язати наявну колізію, проблему прибутку виконавців в оборонних закупівлях, по яким не проводяться тендерні процедури, на користь бізнесу.
Хто буде в мінусі. Тут доцільно звернути увагу на два аспекти. У мінусі може опинитися бюджет, який розраховував повернути прибуток виконавців, та правоохоронці, які залишаться без певної частини порушених кримінальних проваджень. З іншого боку, якщо Кабмін встановить рівень прибутку, що базуватиметься на економічно необґрунтованому рівні рентабельності, то це необхідно врахувати в мінус бізнесу.
Висновки. Загалом доцільно позитивно оцінити законопроєкт №10454, який передбачає можливість включення прибутку виконавця до ціни товарів (робіт, послуг) в оборонних закупівлях. Залишається під питанням граничний розмір прибутку, що визначатиметься Кабміном на майбутнє, а також те, з якою регулярністю він буде переглядатися під час воєнного стану.
Але, на жаль, цей законопроєкт нагадує «латання дір на трампліні», а бізнес, що сьогодні працює з оборонними закупівлями, – лижника на трампліні, у кінці якого басейн із глибиною, яку важко передбачити. І чи виявиться лижник вправним плавцем може показати час і його бажання вижити.
Теперішня практика свідчить, що в оборонних закупівлях слід бути готовим до перевірок, ревізій, обшуків, виїмок, арештів, порушених кримінальних проваджень, яким би добросовісним і сумлінним не було ставлення до виконання оборонного контракту.
Марія Золотарова, керівник практики податкового та митного права, адвокат АО «Вдовичен та партнери», кандидат юридичних наук