+38(044) 586-77-77; +38(098) 586-77-77 office@ov-partners.com

Все частіше підприємці стикаються з тим, що їх та їхніх працівників викликають на допити. Здавалось “ми нічим таким не займаємося”, а нас чомусь “запрошують” до правоохоронних органів. Для більшості людей будь-який візит до правоохоронців — це стрес, втрата спокою не на один день. Але не потрібно одразу панікувати, пропоную розібратись, що таке допит, кого і за яких причин на нього можуть викликати та на що необхідно звернути увагу, щоб уникнути негативних наслідків.

Що таке допит?

Допит — це слідча дія, яка проводиться для отримання доказів або перевірки вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Під час допиту отримуються показання, які можуть бути джерелом доказів. Показаннями є відомості, які надаються під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження.Отже, можна зробити висновок, що на допит можуть викликати будь-яку особу, яка володіє відомостями про обставини події злочину та інші факти, які мають значення для кримінального провадження.

 Хто може проводити допит?

Допит можуть проводити: слідчий, прокурор, слідчий суддя або співробітник оперативного підрозділу під час виконання доручень слідчого, прокурора.Пам’ятайте про те, що співробітники оперативних підрозділів (крім підрозділу детективів та підрозділу внутрішнього контролю НАБУ) не мають права проводити допит за власною ініціативою (без відповідного доручення).

Яким чином можуть викликати на допит?

Викликати на допит мають право шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв’язком, здійсненням виклику по телефону або телеграмою.Зверніть увагу на те, що повістка або повідомлення про виклик обов’язково мають містити таку інформацію:

  • прізвище та посада особи, яка здійснює виклик (слідчого, прокурора, судді);
  • найменування та адреса суду або іншої установи, до якої здійснюється виклик, номер телефону чи інших засобів зв’язку (поліція, прокуратура, суд, тощо);
  • ім’я (найменування) особи, яка викликається, її адреса;
  • найменування (номер) кримінального провадження, у рамках якого здійснюється виклик (номер провадження, наприклад №11111111111111111);
  • процесуальний статус, у якому перебуває викликана особа (свідок, підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, експерт);
  • час, день, місяць, рік і місце прибуття викликаної особи;
  • процесуальна дія, для участі в якій викликається особа (наприклад, для участі в допиті);
  • наслідки неприбуття особи за викликом (штраф, привід).

Якщо Вас належним чином повідомлено про виклик для участі в допиті, не рекомендую ігнорувати та просто не приходити на допит. Це може мати негативні наслідки у вигляді накладення штрафу або приводу (примусовому супроводженні) на допит. Якщо у Вас є якісь сумніви щодо своєї участі в допиті (наприклад, правомірність вашого виклику), краще порадьтеся із фахівцем (адвокатом).Окрім цього, раджу звернути увагу на рекомендації, що допоможуть уникнути негативних наслідків.Законодавством визначено строк виклику на допит. Виклик на допит повинен бути здійснений не пізніше ніж за три дні до дня проведення допиту (ч. 8 ст. 135 КПК).Однак є випадки, коли чинним законодавством дозволяється здійснення виклику на допит раніше триденного терміну, а саме: у разі здійснення процесуальних дій, які не дозволяють здійснити виклик у зазначений строк. У той же час законодавець встановлює обов’язок надання такій особі необхідного часу для підготовки до допиту.Здавалося б, здійснення викликів на допити без дотримання триденного строку мають бути у виняткових випадках, але на практиці випадки саме обґрунтованих викликів на допити раніше триденного строку дуже поодинокі. Частіше слідчі користуються незнанням громадянами своїх процесуальних прав та строків, визначених законом, а тому викликають на допити коли їм зручно. Розібратись наскільки правомірним є виклик на допит раніше передбаченого строку зможе Ваш адвокат.Іноді правоохоронці намагаються допитати безпосередньо під час обшуку. У такій ситуації я рекомендую заявляти про протиправність таких вимог, про необхідність здійснення процесуальних дій у порядку та способом, визначеним законом, та вимагати надати час, необхідний для підготовки до допиту.Ви маєте право на отримання правової допомоги. Це означає, що Ви маєте право відмовитись від участі в допиті без вашого адвоката.Ви є вільним у виборі захисника своїх прав. Ви маєте право відмовитись від участі в допиті без вашого адвоката, вибраного вами за власним бажанням. Вам не мають права “нав’язувати” адвоката — це протизаконно.Зверніть увагу, що ваші показання можуть бути зафіксовані:

  • у протоколі допиту (найчастіше);
  • на носії інформації, на якому за допомогою технічних засобів здійснюється фіксація (не так часто, але застосовується);
  • у журналі судового засідання (якщо допит ведеться у суді).

Законодавством передбачено кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання та відмову свідка від давання показань. Однак у той же час не підлягає кримінальній відповідальності особа за відмову давати показання щодо себе, а також членів її сім’ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом (ст. 63 Конституції України та ч. 2 ст. 385 Кримінального кодексу України).Слід розрізняти надання пояснень від допиту. Часто правоохоронці просять написати пояснення або викликають для дачі пояснень. Так от слід розрізняти надання пояснень від допиту. Є суттєві відмінності в самій процедурі та її наслідках. Але головне, що треба знати: давання пояснень — процедура добровільна, а от давання показань під час допиту — обов’язкова. За відмову від давання показань та завідомо неправдиві показання передбачена кримінальна відповідальність.Сподіваюсь, що вищенаведені рекомендації стануть вам у нагоді, а знання своїх процесуальних прав та обов’язків надасть упевненості у спілкуванні з представниками правоохоронних органів.

Наіра Агакарян, адвокат,
керівник практики кримінального права АО “Вдовичен та партнери”.
Спеціально для DELO.UA