Чому і як зникає майно й до чого тут наймані працівники
Крадіжки майна компаній найманими працівниками під час виконання трудових обов’язків – одна із суттєвих проблем українського бізнесу.
Притаманні такі проблеми тим компаніям, власники яких не приділяють належної уваги превентивним заходам, зокрема, тим, які прямо зазначені в законодавстві.
Йдеться про систему внутрішніх нормативних актів, якими б визначався порядок руху товарно-матеріальних цінностей (особливо – внутрішній рух), передачі їх у підзвіт матеріально-відповідальним особам та методи контролю власника компанії за всіма стадіями руху цих цінностей (від придбання, зберігання, переміщення, використання до реалізації та списання).
Про доведення факту крадіжки
Головна проблема крадіжок у компанії – це затяжний процес доведення вини злочинця та повернення збитків. Якщо розмір заподіяної шкоди – у межах середньої заробітної плати працівника, то стягнути цю шкоду може власник компанії за своїм розпорядженням відповідно до ч. 1 ст. 136 КЗпП.
Але якщо розмір шкоди від крадіжки вищий за середню заробітну плату працівника, або працівник, який завдав таку шкоду, не згоден з її розміром, то в цьому разі власник повинен звертатися з позовом до суду.
І тут необхідно усвідомлювати, що доведення факту крадіжки та причетності до її вчинення певного працівника в законному порядку передбачає проведення досудового розслідування та судовий обвинувальний вирок щодо крадія.
Без вироку суду, з огляду на принцип презумпції невинуватості, особа не може бути визнана винною в крадіжці і з неї неможливо стягнути кошти як шкоду, завдану крадіжкою.
Та і звільнити особу саме за вчинення крадіжки (ст. 43-1 КЗпП) можливо лише на підставі обвинувального вироку суду, на який доведеться чекати довгий час.
А досудове розслідування в обов’язковому порядку призведе до втручання слідства в справи компанії, зокрема, будуть вилучені:
- документи про придбання компанією ТМЦ, які були викрадені;
- договори про повну матеріальну відповідальність підозрюваної особи;
- дані бухгалтерського обліку тощо.
Тобто для доведення факту крадіжки керівництву доведеться допустити правоохоронців до конфіденційної інформації та комерційної таємниці. Тому пошук розумного балансу між завданою шкодою та можливістю доступу слідчих органів до конфіденційної інформації має здійснювати власник компанії в кожному конкретному випадку. І, як показує практика, краще злочину запобігти, ніж потім намагатися відшкодувати збитки винною особою.
Про превентивні заходи попередження
Превентивні заходи розпочинаються з кадрової служби, яка оформлює документи на приймання на роботу співробітника. На цій стадії необхідно ознайомити майбутнього співробітника з положеннями компанії про порядок придбання, зберігання, використання та реалізації товарно-матеріальних цінностей та механізмами їхнього контролю.
Цей захід потрібно вживати не лише до осіб, які претендують на посади, віднесені до матеріально-відповідальних, але й до менеджерів середньої та нижньої ланок, робочих посад, системних адміністраторів тощо.
Наприклад, наразі в багатьох компаніях розроблені внутрішні нормативні документи, які дають змогу застосовувати поліграф із метою «відсіяти» претендентів на певні посади, схильних до крадіжок.
Детектор брехні також можна застосовувати й до тих працівників, щодо яких проводиться службове розслідування за фактом крадіжок майна компанії.
Також внутрішніми нормативними документами необхідно врегулювати питання аудіо- та відеоконтролю за місцями обігу товарно-матеріальних цінностей, питання огляду працівників та їхніх особистих речей співробітниками охорони компанії, визначити потенційні слабкі місця для зберігання краденого (наприклад, роздягальні, туалети тощо).
Ще про профілактичні заходи
Ще один метод профілактики крадіжок – це оперативний облік. Тобто це визначене власником коло інформації про рух цінностей та ресурсів, яку він отримує щоденно від окремих структурних підрозділів. Підготовка такої довідки не забере багато часу, проте вона є відмінним суб’єктивним чинником самоконтролю підлеглих, який впливає на їхню свідомість. Зокрема, вони боятимуться оперативного викриття.
Також можна запровадити в компанії практику раптових безсистемних інвентаризацій за особистої участі власника, або довіреної ним особи. Непередбачуваність дій власника – головний стримувальний фактор для потенційного крадія.
Що «погано лежить»?
Найбільш розповсюдженою та ризиковою для власника є крадіжка під виглядом списання товарно-матеріальних цінностей. Однак, якщо в компанії кваліфікований головний бухгалтер, який організовує належне списання ТМЦ відповідно до чинних положень та стандартів, у сукупності з іншими превентивними заходами це унеможливить службові крадіжки.
Фінансові ресурси компанії можуть викрадатися через «дружні» компанії – підрядники керівників структурних підрозділів (так звані відкати). Найкращою профілактикою цього виду крадіжки буде створення внутрішнього положення про акредитацію контрагентів з урахуванням усіх важливих для компанії критеріїв.
Рішення щодо акредитації того чи іншого контрагента має прийматися колегіально та відкрито. У разі допущення контрагентом порушень своїх зобов’язань, його можна перевести з категорії «надійних» до категорії «менш надійних» і карати зменшенням обсягу замовлень та відповідно фінансування. Отже надійним контрагентам компанії буде економічно недоцільно діставати контракти через «відкати», адже це призведе до втрати надійного та фінансово спроможного клієнта.
Як документація може попередити інцидент?
Останнім часом предметом крадіжок у компаніях є інформація (ноу-хау, промислові розроблення, об’єкти інтелектуальної власності тощо), яка може бути викрадена або зовнішньо (через хакерські атаки), або через співробітників-зрадників (промислове шпигунство).
Тому потрібно розробити внутрішні нормативні документи щодо збереження конфіденційної інформації та комерційної таємниці. Аналогічно, як і з товарно-матеріальними цінностями, цими документами мають бути врегульовані питання службових перевірок із можливістю використання поліграфа для підозрюваних осіб.
Щоби не порушувати немайнові права працівників, необхідно зібрати письмові згоди на аудіо- та відеоконтроль за робочими місцями, місцями зберігання ТМЦ, на особистий обшук, обшук речей тощо. Це потрібно зробити під час приймання на роботу.
Для унеможливлення крадіжок інженерно-технічним та управлінським складом, на ключові посади компанії потрібно призначати надійних людей: кадровик, юрист, головний бухгалтер, керівники служб охорони та безпеки мають відбиратися власником особисто й не лише за професійними критеріями, але й командними навичками та здібностями для створення монолітного, відданого компанії управлінського колективу. Саме ці співробітники мають контролювати виконання превентивних заходів щодо вчинення крадіжок найманими працівниками.
А для розроблення внутрішніх нормативних документів, які б регламентували систему протидії крадіжкам найманими працівниками, рекомендуємо залучати адвокатські та аудиторські незалежні структури.
Зрозуміло, що попередити крадіжки набагато легше, ніж подолати їхні наслідки. Очевидно, що бізнес має бути зацікавлений у розробленні власної системи запобіжних заходів, які б унеможливили, або значно ускладнили крадіжку, а також у вжитті законних заходів задля швидкого та ефективного відшкодування завданої шкоди.
Анатолій Романюк,
адвокат АО “Вдовичен та партнери”