+38(044) 586-77-77; +38(098) 586-77-77 office@ov-partners.com

Спеціально для Юрист&Закон

Очевидно, що цьогоріч кількість податкових перевірок порівняно з минулим “карантинним” роком суттєво збільшилась. Лише за січень – березень 2021 р. підрозділи податкового аудиту територіальних органів ДПСУ провели понад 5 тис. фактичних перевірок суб’єктів господарювання. За матеріалами перевірок застосовано штрафні (фінансові) санкції на 190,4 млн грн, з яких у березні – 104,6 млн грн.

Цьому є, на нашу думку, декілька пояснень – як фактичних, так і нормативних. З анонсованих представниками контролюючих органів фактичних передумов для посилення податкового контролю є необхідність детінізації сфери економіки та “порожній” бюджет. Як нормативну підставу зазначимо ухвалення постанови Кабінету Міністрів України “Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок” від 03.02.2021 р. № 89 (далі – Постанова № 89), відповідно до якої відновлено проведення деяких видів податкових перевірок: тимчасово зупинених документальних і фактичних перевірок, планових перевірок, позапланових перевірок дотримання граничних строків розрахунків у сфері ЗЕД і з підстав, визначених пп. 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 пункту 78.1 статті 78 ПКУ (далі – ПКУ).

Нагадаймо також, що у зв’язку з набуттям чинності окремими положеннями Закону України “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві” від 16.01.2020 р. № 466-IX з травня 2020 р. унесено зміни до порядку проведення податкових перевірок та оформлення їх результатів (доповнено перелік підстав для проведення перевірок; змінено перелік інформації, що має містити податкове повідомлення-рішення (далі – ППР); запроваджено оновлений порядок розгляду заперечень на акт перевірки тощо). Крім того, наказом ДПСУ від 25.02.2021 р. № 244 затверджено нові Методичні рекомендації щодо оформлення матеріалів документальних перевірок податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та документування виявлених порушень.

На наш погляд, ці зміни мають переважно уточнюючий та удосконалюючий характер, що певним чином посилює процесуальні можливості для платника податків доводити правомірність своїх дій, проте суттєвим чином не змінює порядку проведення податкових перевірок загалом.

Зі свого боку надаємо бачення особливостей юридичного захисту бізнесу в разі податкових перевірок у 2021 році.

З’явилися нові підстави для недопуску перевіряючих до податкових перевірок, однак платнику ПДВ необхідно враховувати додаткові суттєві ризики.

У цьому аспекті насамперед ідеться про ухвалену Постанову № 89, що виводить із-під мораторію перелік податкових перевірок, однак за своєю “правовою природою” має сумнівний характер, оскільки прямо суперечить приписам п. 522 підрозд. 10 розд. XX “Перехідні положення” ПКУ. Як убачається, платники податків ідуть до суду й оскаржують накази про проведення податкових перевірок із підстав невідповідності Постанови № 89 нормам ПКУ. І судова практика сьогодні має діаметрально протилежний характер.

Так, на користь платників податків у деяких справах суди скасовують накази про проведення податкових перевірок на підставі того, що Постанова № 89 у частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок суперечить нормам п. 522 підрозд. 10 розд. XX “Перехідні положення” ПКУ (наприклад, рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11.05.2021 р. у справі № 140/2017/21, від 07.05.2021 р. у справі № 140/1846/21).

В інших випадках суд стає на бік податкового органу, визнаючи правомірність проведення податкових перевірок, мотивуючи це тим, що Постанова № 89 є чинною й не була скасована в установленому законодавством порядку (наприклад, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.04.2021 р. у справі № 420/2418/21, рішення Луганського окружного адміністративного суду від 19.04.2021 р. у справі № 360/969/21).

Ця невизначеність не найкраще впливає на стан захисту бізнесу від безпідставного проведення податкових перевірок, але на що ми передусім хотіли б звернути увагу, так це на ймовірність того, що після недопуску до податкової перевірки платника ПДВ може бути внесено (незалежно від того, оскаржував він у суді наказ про проведення податкової перевірки чи ні) до переліку ризикових платників податків відповідно до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 р. № 1165. Це, своєю чергою, означає блокування реєстрації всіх його податкових накладних. У такому разі платник податків буде змушений оскаржувати рішення про його “ризиковість” в адміністративному та/або судовому порядку, а отже вирішення питання реєстрації податкових накладних і, відповідно, проблеми з контрагентами – платниками ПДВ можуть тривати дуже довго.

Загалом виникає враження, що такі поняття, як “внесення до переліку ризикових платників ПДВ” і “податковий шантаж”, утворюють певний синонімічний ряд, але це зовсім інша історія…

Підбиваючи підсумки, зазначимо, що для платника ПДВ недопуск до податкової перевірки, навіть обґрунтований, може мати більш тяжкі наслідки у вигляді внесення до переліку ризикових і надалі в зупиненні реєстрації всіх його податкових накладних. Про можливість фактичного притягнення до відповідальності посадових осіб податкових органів за безпідставну “ризиковість” сьогодні, на жаль, не йдеться, оскільки ухвалення таких рішень базується на діяльності відповідної комісії. А там, де є колегіальне ухвалення рішення, говорити про персональну відповідальність кожного члена комісії дуже важко.

“Основні тренди” в питаннях, які перевіряють під час податкових перевірок, – про них варто знати платнику податків і до них необхідно бути готовим.

Як засвідчує досвід юридичного захисту бізнесу в разі супроводження податкових перевірок, ризик- орієнтований підхід до відбору платників податків до планових перевірок знаходить своє практичне втілення. Спершу здійснюють попередній аналіз, і вже на початку податкової перевірки перевіряючі мають перелік питань, які викликають сумніви й претензії щодо несплати податків. Серед найпоширеніших можна виокремити здійснення таких господарських операцій:

по-перше, з платниками ПДВ, унесеними до переліку ризикових платників податків, або платниками, що мають ознаки “ризиковості” (зокрема ті, які фігурують у кримінальних провадженнях за ухилення від сплати податків). Як наслідок, виникають спори щодо реальності господарських операцій, які вже давно “на слуху” у платників податків. Загальна тенденція до характеру розгляду таких спорів судами не є на користь платників податків. Мати належно складені первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій – не привід для платника податків бути впевненим у стовідсотковому успіху щодо доведення реальності господарських операцій із контрагентами. Наведемо щодо цього позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 25.03.2021 р. у справі № 826/5016/17, яка загалом описує таку тенденцію: “Судами не досліджено матеріальні, фінансові, трудові ресурси, технічні та технологічні можливості таких контрагентів для виконання договірних зобов’язань, залучення контрагентами з цією метою третіх осіб та, відповідно, понесення ними витрат, пов’язаних із таким залученням. <…> При оцінці податкових наслідків господарських операцій суд… має дослідити фактичні правовідносини учасників поставок, перевірити дійсний рух активів у процесі виконання операцій та встановити зв’язок складених первинних документів з реальними фактами господарської діяльності”;

по-друге, з фізичними особами – підприємцями. Для податкової не є секретом, що саме до цього способу оптимізації оподаткування вдається суттєва частка вітчизняного бізнесу, а отже ці питання перебувають у зоні пильної уваги;

по-третє, з нерезидентами, зокрема, щодо застосування міжнародних угод про уникнення подвійного оподаткування під час здійснення виплат.
Ба більше, новою актуальною темою для податківців стало донарахування податку на прибуток унаслідок проведення дисконтування довгострокової заборгованості. Зауважимо, що сьогодні судова практика щодо питання дисконтування переважно складалась на користь платників податків (див., наприклад, постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.02.2021 р. у справі № 640/10524/20, від 16.02.2021 р. у справі № 640/15685/20, від 24.03.2021 р. у справі № 640/13251/19).

Як же платник податків має можливість отримати інформацію про конкретні сумніви в перевіряючих? У разі внесення до плану-графіка планових перевірок платник податків може отримати інформацію про конкретні підстави щодо його внесення до такого плану-графіка податкових перевірок. Водночас платник податків дізнається про конкретні претензії податкових органів з отриманих запитів, які надходять до початку перевірки до платника податків, а також із письмових запитів перевіряючих під час проведення конкретної податкової перевірки.

Захист бізнесу за результатами податкових перевірок через звернення до суду є найефективнішим способом, проте поданням заперечень на акт перевірки й адміністративним оскарженням не варто нехтувати.

За даними ДПСУ, станом на 01.04.2021 було подано всього з наростаючим підсумком скарг на 3192 ППР, 2335 ППР залишено без змін, скасовано 1232 ППР повністю, а 187 ППР – частково. Надані ДПСУ дані не дають змоги проаналізувати їх щодо суми скасованих в адміністративному порядку податкових платежів, проте відсоток скасованих ППР порівняно з минулим періодом збільшився. Зауважимо, що звернення зі скаргою до ДПСУ в порядку адміністративного оскарження може бути не лише “презумпцією” очікувати справедливого розгляду скарги, а й дає платнику податків додатковий час для підготовки й обґрунтування своєї позиції в разі звернення до суду.

ВИСНОВОК:

Вважаємо, що 2021 рік буде роком суттєвого збільшення кількості податкових перевірок, податкових донарахувань і спорів. І в цьому аспекті кардинальних змін на краще чекати не доводиться. Якщо говорити про особливість захисту бізнесу в процесі проведення податкових перевірок, то посилюватиметься необхідність для платника податків запровадити власну систему управління податковими ризиками, що дасть змогу виявити вразливі місця в питаннях оподаткування, а не “гасити пожежу” під час податкової перевірки або за її результатами.

Марія Золотарьова ,
к. ю. н., адвокат, керівник практики податкового і митного права АО “Вдовичен та партнери”