+38(044) 586-77-77; +38(098) 586-77-77 office@ov-partners.com

Когда на предприятии проводится налоговая проверка, а директор или главбух припоминают известное изречение Бенджамина Франклина «В жизни неизбежны две вещи – смерть и налоги», может показаться, что ситуация безвыходная.

Естественно, не стоит беспокоиться насчет смерти, поскольку она вне компетенции Государственной фискальной службы (ГФС). А вот налоги и штрафные санкции в госбюджет, видимо, придется уплатить. Более того, при исключительно неблагоприятных обстоятельствах возможна даже уголовная ответственность с выплатой многотысячных штрафов и конфискацией имущества осужденного. Между тем, существует вполне законный механизм освобождения от уголовной ответственности за уклонение от уплаты налогов.

О том, как правильно воспользоваться таким механизмом, рассказывает Михаил Задоровский, помощник адвоката по уголовным делам адвокатского объединения «Вдовичен и партнеры»:

Відповідно до ч. 1 ст. 212 Кримінального Кодексу (КК), кримінальна відповідальність настає у разі умисного ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) службовою особою чи будь-якою іншою особою, яка зобов’язана їх оплачувати, що призвело до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах.

Покарання, яке передбачено за дане правопорушення, варіюється в залежності від розміру збитків, завданих державі та способу його вчинення. Розмір завданих збитків визначається відповідно до ст. 221 КК, а саме:

— значний – збитки в 1000 і більше разів перевищують установлений неоподатковуваний мінімум доходів громадян (тобто понад 800 тис грн);

— великий – збитки в 3000 і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян (тобто понад 2,4 млн грн);

— особливо великий – збитки в 5000 і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян (тобто понад 4 млн грн).

Зауважу, що для кваліфікації кримінальних правопорушень сума неоподатковуваного мінімуму доходів громадян встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п. п. 169.1.1 Податкового Кодексу (ПК) для відповідного року (у 2017 р. – 800 грн).

Потрібно звернути увагу і на те, що виявлення невиконаних податкових зобов’язань на суму понад 800 тис. грн не є безумовною обставиною для притягнення до кримінальної відповідальності за ухилення від оподаткування.

Такою обставиною є навмисне бажання особи штучно занизити свої податкові зобов’язання та ухилитися від їх сплати до державного бюджету.

Сподіватися на те, що слідчий повірить в прикру «помилку» та випадковість недонарахування не варто, адже такі наміри легко доводяться, наприклад, у справах про укладення фіктивних «безтоварних» операцій. Коли службові особи підприємства, з метою зменшення бази оподаткування податком на прибуток та штучного створення права на податковий кредит по ПДВ, свідомо укладають безтоварні угоди, їх умисел очевидний, необхідно лише належним чином довести факт «безтоварності» відповідних угод.

Проте, якщо ж бухгалтер зробив помилку і внаслідок цього до бюджету не надійшли кошти в особливо великому розмірі, притягнути його до відповідальності за ухилення від оподаткування буде дуже важко. В такому випадку бухгалтер може бути притягнутий до відповідальності за ст. 367 КК – службова недбалість.

Досить часто безпосередні керівники або власники підприємства вважають, що можна буде вийти сухим із води у випадку виявлення правопорушення. Насамперед тому, що до кримінальної відповідальності можуть бути притягненні лише бухгалтер або директор. Натомість, в постанові Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів» міститься інша точка зору, яка у нашому випадку буде вірною.

Зокрема, законодавець пов’язує можливість залучення до відповідальності за ст. 212 КК не із заняттям певної посади на підприємстві, а лише з виконанням функції, пов’язаної з розрахунком, сплатою і подачею звітності по податках.

Якщо на особу офіційно покладені обов’язки з ведення бухгалтерського обліку, подання податкових декларацій, бухгалтерських звітів, балансів, розрахунків та інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою обов’язкових платежів до бюджетів і державних цільових фондів, то вона і буде притягатися до відповідальності. Це можуть бути і керівники, в. о. директора, інші посадові особи, яким в установленому законом порядку надано право підпису фінансових документів.

Існує думка, що документи на підприємстві підписуються саме директором і бухгалтером. Але якщо на підприємстві право підписання договорів було передано виконавчому директору, і останній підмахнув низку фіктивних «безтоварних операцій, метою яких було зменшення бази оподаткування податком на прибуток», то в даному випадку суб’єктом кримінального злочину по ст. 212 КК буде саме виконавчий директор.

Дії керівників підприємств, які віддали підлеглим службовим особам наказ або вказівку підписати чи подати до податкових органів недостовірні звіти, баланси, декларації, розрахунки або не сплачувати податки, збори, інші обов’язкові платежі взагалі, а також дії службових осіб, які виконали такий наказ чи вказівку, кваліфікуються судами, як вчинення даного злочину за попередньою змовою групою осіб.

Тобто виконавчий директор, який дає вказівку головному бухгалтеру навмисно спотворювати податкову звітність з метою мінімізації податкових зобов’язань, також буде притягнутий до відповідальності!

Участь головного бухгалтера в ухиленні від оподаткування, як правило, завжди знаходиться на поверхні і цей факт не складно довести. А ось зв’язок з ухиленням від оподаткування директора або інших осіб, що виконують роль «сірих кардиналів», підлягає доведенню, і, як свідчить практика, у слідчих не завжди виходить справитися з цим завданням.

Проте, якщо ведеться досудове розслідування по факту ухилення від сплати податків, не варто починати сушити сухарі. Існує цілком законний механізм звільнення від притягнення до кримінальної відповідальності.

За яких умов це можливо? Звільнення особи від кримінальної відповідальності у відповідності до положень ч. 4 ст. 212 КК можливе, якщо особа, яка вчинила правопорушення, до притягнення до кримінальної відповідальності сплатила податки та відшкодувала шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня). Виходить, просто можна заплатити відповідні податки та відшкодувати завдані збитки і тим самим уникнути кримінальної відповідальності?

Тут постає питання, хто повинен здійснювати сплату податків та штрафів?

Виходячи з букви закону, для звільнення на підставі ч. 4 ст. 212 КК необхідна сплата податків та шкоди від імені особи, що вчинила діяння. Тобто у випадку з класичним сценарієм кримінального провадження щодо ухилення від сплати податків проти директора та/або бухгалтера платника податків – юридичної особи, за буквального тлумачення, сплата має здійснюватися директором або бухгалтером платника податків.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ підтвердив, що податки і штрафи можуть сплачуватися як фізичними, так і юридичними особами-платниками податків. Однак якщо сплата здійснюється з рахунків такої юридичної особи, то сприяти погашенню заборгованості повинні відповідні особи, які вчинили діяння (рішення від 14 лютого 2013 р. у справі № 5-233км13).

Звичайно, є надії, що фіскальна та економічна політика держави незабаром передбачатиме захист інтересів бізнесу та буде спрямована на стимулювання його розвитку. Але наразі потрібно розуміти, що спасіння потопаючого – справа рук самого потопаючого.

Михайло Задоровский, помічник адвоката з кримінаьних справ
АО «Вдовичен та партнери».
Спеціально для HUBS.