+38(044) 586-77-77; +38(098) 586-77-77 office@ov-partners.com

У разі, якщо після здійснення господарських операцій суд визнав директора Товариства – контрагента винним у «фіктивному підприємництві», то для добросовісного платника податків доведення реальності таких операцій у судових спорах з податковою може стати марною працею.

Так у постанові від 12.01.2016 року у справі за позовом науково-виробничого приватного підприємства «Пласт» до ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів України у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Верховний суд України (далі – ВСУ) зазначив, що право на формування податкових вигод (податкового кредиту з ПДВ) виникає за наявності сукупності обставин та підстав, однією із яких є наявність ділової мети.

Посилаючись на наявний вирок суду про визнання винним директора Товариства – контрагента у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.205 КК України, ВСУ зроблено висновок, що у такому випадку підприємство знаходилось поза межами контролю формального (номінального) директора, а від імені контрагента невідомі особи лише оформляли відповідні документи; номінальний директор нікого не уповноважував на вчинення дій від імені Товариства, немає відомостей щодо уповноваження інших осіб на вчинення дій від імені Товариства. Як наслідок, Суд встановив, що статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Таким чином, за наявності такої судової практики, радимо, з метою мінімізації негативних податкових наслідків, відслідковувати відповідні кримінальні провадження та вироки стосовно «фіктивних» суб’єктів господарювання.