Керуючий партнер АО «Вдовичен та партнери», адвокат Олег Вдовичен поділився з «ЮГ» поглядами на тенденції та майбутнє практики кримінального права, розповів про зміни в аспекті тиску на бізнес, декриміналізацію фіктивного підприємництва, суд онлайн, а також надав власникам бізнесу кілька цінних порад на майбутнє.
– Олеже, як організована робота Вашої компанії на період карантину?
– Тенденція сьогодення — «віртуалізація» адвокатської спільноти. Для нас віддалена робота не стала чимось новим, адже така практика вже давно була запроваджена для окремих працівників. Проте сьогодні у фокусі організація саме командної віддаленої роботи у віртуальному середовищі. Для управлінця це означає, що необхідно мати дещо інший набір навичок та вмінь, аніж за звичайних умов роботи, а для держави — вдосконалити законодавство.
– На Вашу думку, як в Україні організований процес переведення працівників на дистанційну роботу?
– Загалом, до введення карантину чинне законодавство не було готове до такого виду трудових відносин. У зв’язку з епідеміологічною ситуацією сфера трудових відносин мала найбільший вплив на законопроєктну роботу. Впровадження обмежувальних «карантинних» заходів змусило бізнес організувати роботу персоналу «по‑новому» за відсутності чіткої правової регламентації. Нарешті в чинному законодавстві з’явилися такі поняття як «гнучкий режим робочого часу» та «дистанційна (надомна) робота», які хоча формально існували, але перебували фактично поза межами правового поля. Однак зміни, внесені до Кодексу законів про працю України, відповіли не на всі запитання. Наприклад, чому законодавець не надав права роботодавцям, які є фізичними особами-підприємцями, запроваджувати гнучкий робочий час для своїх працівників (на відміну від юридичних осіб)? Також відкритими залишаються питання щодо охорони праці в умовах дистанційної (надомної) роботи.
– Поговорімо про інші законодавчі новели. Чи змінився останнім часом тиск на бізнес, адже було проведено цілу низку реформ?
– Практика свідчить, що за останній рік тиск на бізнес з боку правоохоронців не зменшився. Кількість правоохоронців зростає, видатки на правоохоронні органи також збільшуються. Глобально країна поступово продовжує перетворюватися на поліцейську державу. Як і раніше, на бізнес тиснуть через обшуки, вилучення документів, негласні слідчі дії (прослуховування), отримання доступу до банківської таємниці, проведення допиту працівників. Наприклад, переатестація працівників прокуратури, поява Офісу Генерального прокурора стала скоріше каталізатором спроб силовиків востаннє збагатитися перед можливим звільненням. Окрім того, таке переформатування суттєво вплинуло на роботу відомства, адже гостро постала проблема нестачі кваліфікованих кадрів. Можливо, що деякі колеги-адвокати невдовзі перейдуть працювати на вакантні місця в органах прокуратури.
– А як щодо податкової міліції та однойменної реформи?
– Маємо парадоксальну ситуацію, коли одночасно функціонують два центральних органи виконавчої влади — ДФС, що припиняється, у складі якої функціонує податкова міліція, а також ДПС. Податкова міліція тимчасово поновлена у правах, черговий законопроект про Бюро фінансових розслідувань вже понад пів року перебуває на розгляді у Верховній Раді України. Оприлюднені податковою міліцією дані свідчать, що за 1 квартал до суду було спрямовано 303 кримінальних провадження, відшкодовано 330 млн грн. Вартість арештованого майна та коштів у межах кримінальних проваджень, спрямованих до суду, становить 3,3 млрд грн. Це показові дані для діяльності державного органу, що перебуває на стадії припинення? Проте показник наявності вироків протягом останніх років залишається стабільно низьким. Це свідчить про те, що податкова міліція є одним із «флагманів» неправомірного тиску на бізнес. Так буде доти, доки законодавець не запровадить кардинальні зміни в цій сфері.
Щодо податкової реформи, то законопроект №1210 досі не був ні підписаний, ні ветований Президентом. Він містить широко анонсовані «революційні» зміни, які кардинально вплинуть на платників податків. Однак згадаємо, наприклад, введення вини до складу обов’язкових ознак окремих податкових правопорушень. Це одна з новел, навколо якої не вщухають спори фахівців галузі податкового права. Загалом, законопроект містить безліч таких моментів. Зрозуміло, що реформа потребує фахового доопрацювання.
– Які головні позитивні зміни в законодавстві Ви можете назвати?
– Насамперед, це підняття майже втричі порогу кримінальної відповідальності за ст. 212 КК України — ухилення від сплати податків. З вересня 2019 р. сума податків, за несплату якої може настати кримінальна відповідальність, зросла з 960 500 грн до 2 881 500 грн. Безперечно, це певне послаблення для бізнесу.
Окремо хочу прокоментувати зміни до Кримінального процесуального кодексу України, якими фактично була скасована монополія державних судово-експертних установ на проведення експертизи у кримінальному провадженні. Тепер сторона захисту може звертатися для проведення судових експертиз до будь-яких установ, а не лише до державних, які здебільшого проводять дослідження або занадто довго, або необ’єктивно, оскільки де‑факто займають обвинувальну позицію держави.
Водночас не можу не зупинитися на проблемах галузі. Останнім часом детективи НАБУ активно притягують до кримінальної відповідальності свідків, які відмовляються надавати показання. Кримінальне процесуальне законодавство досі неврегульоване у питаннях щодо свободи від самовикриття та права не свідчити проти родичів. Наприклад, наразі немає уніфікованого визначення кола родичів та членів сім’ї, щодо яких особа має право законно відмовитися надавати показання.
Іншим важливим нововведенням стало надання права стороні захисту самостійно призначати експертизи у кримінальних провадженнях без участі слідчого судді. При цьому такі експертизи мають рівнозначну силу з тими, яких призначатимуть слідчі судді. Ми бачимо налагодження тісної співпраці адвокатів з експертними установами, що підвищить ефективність захисту в кримінальних провадженнях.
Ще один важливий законодавчий крок стосується боротьби з рейдерством. Держава скасувала можливість державних реєстраторів комунальних підприємств проводити реєстраційні дії з нерухомим майном та юридичними особами. Окрім того, був введений більш жорсткий порядок прийняття державних реєстраторів на роботу, запроваджена процедура проходження спеціальних перевірок Міністерством юстиції України.
Відтепер, завдяки оновленню складу так званої антирейдерської комісії Мін’юсту, розгляд скарг на дії державних реєстраторів суттєво пришвидшився. Якщо раніше строк розгляду скарг у середньому становив 1,5 місяці, то сьогодні це 2 тижні або навіть кілька діб. Звичайно, це не звільняє підприємців від необхідності вживати превентивних заходів для захисту від рейдерів (посилювати зміст своїх статутів, юридично захищати активи, готувати персонал). Адже на кожну дію є протидія, тому згодом шахраї будуть більш ретельно готуватися до нападів.
– Як Ви ставитеся до декриміналізації фіктивного підприємництва?
– Багато моїх колег-адвокатів з радістю сприйняли новину щодо декриміналізації ст. 205 КК України. Однак, на мою думку, ситуація неоднозначна. Річ у тім, що ст. 205 КК України була однією з улюблених норм податківців. Після отримання вироку, що підприємство є фіктивним, податкові органи проводили перевірки усіх контрагентів такого підприємства та без глибокого аналізу операцій визнавали всі їхні спільні правочини безтоварними та, як наслідок, нікчемними. Відповідно, контрагентам нараховувалася недоїмка та штрафні санкції за податками. Після внесення змін для законної перевірки контрагентів силовикам не потрібен вирок суду, достатньо мати пояснення директора чи засновника підприємства, який заявив про ознаки фіктивності власного підприємства. Отже, податківці матимуть більше можливостей для тиску на бізнес та ініціювання щодо нього кримінальних проваджень.
– Яка Ваша думка щодо запуску сервісів «Дистанційне правосуддя» та «Судове засідання вдома»?
– Перехід судів у віртуальне середовище в умовах карантину — це, однозначно, позитивні зміни. Засідання у форматі відеоконференції надає можливість учасникам та сторонам судового процесу брати участь у засіданнях, не виходячи з дому чи кабінету. Однак карантин — явище тимчасове. Якщо практика проведення оnline-засідань буде збережена після карантину, то механізм, який реалізований сьогодні, потрібно вдосконалити. Зокрема, необхідно вирішити питання щодо забезпечення публічності судового процесу, мінімізувати ризики технічних несправностей та забезпечити суди відповідною технічно-матеріальною базою.
– Що Ви можете порадити власникам бізнесу?
– Потрібно ретельно захищатися не тільки від зовнішніх, але й від внутрішніх загроз. Аналіз звернень клієнтів до нашого об’єднання за минулий рік показав, що їх вагома частина стосувалася захисту бізнесу, потерпілого від незаконних дій працівників чи контрагентів. З кожним роком збільшується співвідношення кількості кримінальних проваджень, в яких ми захищаємо бізнес як потерпілу сторону. Здебільшого це спори з працівниками щодо викрадення (привласнення) майна, шахрайства, «зливу» конфіденційної інформації, умисного заподіяння майнової шкоди. В умовах карантину такі ризики стають дедалі вищими. Тож важливо здійснювати всі можливі законні кроки для захисту власної справи від внутрішніх загроз.
Олег Вдовичен, адвокат,
керуючий партнер АО “Вдовичен та партнери”.