Спеціально для “Юридичної газети”
«Хто володіє інформацією — той володіє світом»
Натан Майєр Ротшильд
Що боїться втратити сучасний бізнес?
Припускаємо, що серед лідерів буде відповідь: «втрата цінної комерційної інформації». Іншими словами, сучасний бізнес усвідомлює можливість втратити свою комерційну таємницю. Витік такої інформації може відбуватися через нелояльних співробітників, незадоволених учасників, корумпованих представників державних органів. І в цьому переліку не останнє місце займають ділові партнери. Не будемо акцентувати на тому, яка мотивація спонукає ділових партнерів розголошувати чужу комерційну таємницю або використовувати її в корисливих цілях, але те, що реальну шкоду бізнесу може бути заподіяно — не викликає сумніву.
Назвемо найпоширеніші випадки, коли ділові партнери можуть одержати чужу комерційну таємницю:
— під час проведення переговорів про співпрацю, встановлення договірних відносин тощо, коли предметом обговорення стають окремі аспекти комерційної таємниці;
— під час виконання зобов’язань за укладеними договорами;
— у випадках, коли джерелом витоку інформації є самі співробітники. Наприклад, у разі переходу на роботу до ділових партнерів, співробітники, мимоволі або навмисно, стають джерелом розголошення комерційної таємниці колишнього роботодавця;
— ділові партнери в бізнесі просто нечесні й крадуть комерційну таємницю різними способами.
Якщо говорити про ефективний юридичний захист комерційної таємниці, то насамперед необхідно подбати про наявність якісно підготовлених документів, що дадуть змогу власнику вимагати дотримання комерційної таємниці, перешкоджати її розголошенню та вживати заходів для відшкодування збитків у разі її несанкціонованої передачі.
А, отже, з огляду на практику, що існує, пропонуємо рекомендації щодо захисту комерційної таємниці у відносинах із діловими партнерами.
По-перше, точно визначте перелік інформації, яка становить комерційну таємницю Вашого бізнесу. Відповідно до ст. 36 Господарського кодексу України відомості, пов’язані з виробництвом, технологією, управлінням, фінансовою та іншою діяльністю суб’єкта господарювання, що не є державною таємницею, розголошення яких може завдати шкоди інтересам суб’єкта господарювання, можуть бути визнані його комерційною таємницею. Склад і обсяг відомостей, що становлять комерційну таємницю, спосіб їх захисту визначаються суб’єктом господарювання відповідно до закону.
Йдеться про те, що перелік відомостей, що становлять комерційну таємницю в бізнесі, не віртуальне явище, а результат того, що суб’єкт господарювання самостійно зафіксував на папері його перелік. Як правило, це відбувається в бізнесі через прийняття внутрішнього локального акту, наприклад, положення про захист комерційної таємниці. Й актуальна порада — не варто «гуглити» в пошуках прикладів положень про комерційну таємницю і, під час визначення обсягу відомостей, що становлять комерційну таємницю, займатися копіюванням шаблонів чужого досвіду. Краще провести власний «мозковий штурм» і всередині компанії дійти згоди щодо конкретної інформації (в письмовому або електронному вигляді), яка може бути цінною з комерційної точки зору. Кожен бізнес, з урахуванням своїх особливостей, має власну комерційну таємницю, і застосування шаблонів або розпливчастих висловів на кшталт «вся інформація про господарську діяльність є комерційною таємницею» не буде ефективною.
По-друге, якщо бізнес для себе визначив обсяг відомостей, що становлять комерційну таємницю, то про нього мають знати й ділові партнери. Припускаючи, що під час переговорів або переддоговірних комунікацій комерційна таємниця стане відомою діловим партнерам, доцільно подбати заздалегідь про те, щоб укласти з ними окрему угоду про заборону розголошення цієї таємниці. Якщо мова йде про те, що комерційна таємниця буде передаватися під час виконання договорів, то необхідно включити положення про захист комерційної таємниці в текст цих договорів.
По-третє, використовуючи як преамбулу відомий вислів Андре Моруа «Нам однаково, скільки що коштує, доти, доки воно нічого нам не варто» рекомендуємо в деяких угодах із діловими партнерами, як і в договорах, прописувати конкретну відповідальність, (наприклад, штраф) за кожен факт розголошення комерційної таємниці, яка стала відомою діловому партнерові. Це, своєю чергою, буде значною мірою мотивувати Вашого ділового партнера дотримуватися встановлених правил.
По-четверте, якщо йдеться про Ваших співробітників, які можуть розголосити комерційну таємницю на новому місці роботи у вашого ділового партнера, то тут у пригоді стане укладення зі співробітниками договорів, які заборонятимуть розголошення такої таємниці й після припинення трудових відносин, наприклад, протягом п’яти років.
А тепер перейдемо до способів юридичного захисту у випадках порушення діловим партнером режиму комерційної таємниці:
1. Стягнення в судовому порядку штрафних санкцій, передбачених договором, за розголошення комерційної таємниці або збитків у вигляді упущеної вигоди. Відразу ж зазначимо, що судової практики з цієї категорії спорів мало, а виграшних справ — ще менше. Причин цьому кілька: по-перше, «слабкі місця» в доведенні факту розголошення комерційної таємниці; по-друге, будемо відверті, не звик наш вітчизняний бізнес захищати свою комерційну таємницю. Проте з кожним роком кількість таких справ зростає. Наприклад, сьогодні на розгляді господарського суду м. Києва перебуває справа № 910/15998/20 за позовом ТОВ «БОДОКАРТА» до ТОВ «УАГ КАРД» про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди в розмірі 2 132 400,00 грн. Фабула справи: унаслідок порушення колишнім директором позивача своїх зобов’язань зі збереження комерційної таємниці й використання напрацювань позивача у сфері послуг (умови договорів, клієнтська база тощо) на посади в штаті відповідача, позивачеві було завдано збитків у вигляді упущеної вигоди.
2. Звернення до органів Антимонопольного комітету України із заявою про порушення діловим партнером законодавства про захист від недобросовісної конкуренції у вигляді неправомірного використання комерційної таємниці. Згідно зі ст. 19 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» неправомірним використанням комерційної таємниці є впровадження у виробництво або врахування під час планування чи здійснення господарської діяльності без дозволу уповноваженої на те особи відомостей, що становлять відповідно до законодавства України комерційну таємницю. За це порушення органом Антимонопольного комітету України може накласти штраф у розмірі до 5 відсотків доходу (виторгу) від реалізації товарів (робіт, послуг) за минулий рік, а якщо доходу немає, то штраф до 170 000 грн. Щоби довести наявність такого правопорушення необхідно підтвердити такі факти:
а) певна інформація є комерційною таємницею вашого бізнесу;
б) ця інформація була використана вашим діловим партнером у господарській діяльності;
в) уповноважена особа не давала дозвіл на використання цієї інформації.
Зазначимо, що у 2020 році Верховним судом було розглянуто найперша, за час існування суду, справа про правомірність застосування штрафу за порушення комерційної таємниці (постанова Верховного Суду від 23.11.2020 у справі № 910/1759/19). Верховний суд підтвердив правомірність застосування штрафу, що, припускаємо, збільшить кількість заяв до Антимонопольного комітету України щодо порушень комерційної таємниці;
3) Звернення до правоохоронних органів про відкриття кримінального провадження за ст. 232 Кримінального кодексу України «Розголошення комерційної або банківської таємниці». Умовою для такого звернення є завдання істотної шкоди суб’єкту господарської діяльності, визначення якого має оцінювальний характер.
Висновок:
Ефективний юридичний захист комерційної таємниці бізнесу багато в чому залежить від двох основних складових: свідомого рішення власників бізнесу або керівництва захищати свою цінну інформацію всіма доступними способами; від вірно складених юридичних документів і комплексного підходу до використання передбачених способів захисту комерційної таємниці.
Саме в цьому «тандемі» криється успіх.
Марія Золотарьова,