Новина для власників бізнесу
02 жовтня 2019 року Верховною Радою України прийнято проект Закону №2200 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування самозайнятих осіб, які провадять незалежну професійну діяльність». Реалізація проекту Закону має на меті створити справедливу систему оподаткування осіб, які провадять незалежну професійну діяльність та зареєстровані у контролюючих органах, та які мають на меті зареєструватися у контролюючих органах. Усунення дискримінації між фізичними особами-підприємцями та самозайнятими особами, які провадять незалежну професійну діяльність, щодо оподаткування, а також суперечностей у трактуванні понять «фізична особа-підприємець» та «особа, яка провадить незалежну професійну діяльність», які відповідно до підпункту 14.1.226. пункту 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України зазначені як єдине поняття – «самозайнята особа». Законопроектом пропонується встановити особам, які провадять незалежну професійну діяльність, можливість обрання спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності в межах визначених Податковим кодексом України доходів та їх складу.
03 жовтня 2019 року Верховною Радою України прийнято проект Закону №2209 «Про внесення змін до статей 294 та 298 Податкового кодексу України (щодо спрощення започаткування підприємницької діяльності фізичними особами, які планують здійснювати таку діяльність як платники єдиного податку першої або другої групи)». Законопроект має на меті зробити більш привабливим започаткування дрібного бізнесу в Україні шляхом суттєвого спрощення, пришвидшення та здешевлення цього процесу. Завдання законопроекту – дозволити новоствореним фізичним особам-підприємцям з першого дня реєстрації працювати на умовах спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності (у випадках, коли люди планують зареєструватися як підприємці та працювати як платники єдиного податку першої або другої групи). Крім того, особи звільняються від обов’язку сплати єдиного податку за місяць, в якому відбулась державна реєстрація ФОП.
Новина для юристів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2019 р. № 858 «Про утворення територіальних органів Державної митної служби» передбачено утворити митниці Держмитслужби та реорганізувати митниці Державної фіскальної служби (ДФС) шляхом їх приєднання до новоутворених митниць Держмитслужби. Прийняття постанови дозволить продовжити заходи з утворення Держмитслужби та забезпечить виконання поставленого Урядом завдання для її повноцінного запуску. За основу структури територіальних органів Держмитслужби взято принцип об’єднання митниць ДФС з урахуванням територіальної концентрації митних постів. Тому в результаті утворення нових митниць Держмитслужби очікується, що всі існуючі митні пости, в яких здійснюється митне оформлення, та пункти пропуску через державний кордон продовжать своє функціонування в місцях їх сьогоднішнього розташування.
22 жовтня 2019 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308 «Про затвердження форм заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, розрахунку доходу за попередній календарний рік, запиту про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку та витягу з реєстру платників єдиного податку», яким затверджено нові форми реєстраційних документів для платників єдиного податку.
РОЗ’ЯСНЕННЯ
з наступних питань:
Щодо порядку складання податкових накладних в разі декількох поставок в один день
Для цілей пункту 201.4 статті 201 ПК України ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю дві та більше разів на місяць.
Порядок складання зведених податкових накладних у разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер, визначено пунктом 19 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 р. N 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 р. за N 137/28267 (далі – Порядок N 1307).
Отже, з метою застосування норм пункту 201.4 статті 201 ПК України платник податку самостійно визначає товари/послуги, постачання яких має безперервний або ритмічний характер, виходячи з умов договору. Періодичність складання податкових накладних протягом звітного (податкового) періоду на одного покупця, у тому числі і зведених податкових накладних за операціями з постачання, які мають ритмічний характер, може бути передбачена у цивільно-правовому договорі з таким покупцем.
При цьому у разі якщо платник податку здійснює більш ніж два рази на місяць постачання товарів покупцю, то незалежно від того, доставляється цей товар в один або у різні магазини покупця, він може складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всіх поставлених у такі магазини товарів протягом одного місяця.
Щодо заміни в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) однієї податкової накладної на декілька окремих податкових накладних.
Пунктом 192.1 статті 192 ПК України передбачено можливість складання розрахунку коригування до податкової накладної у разі допущення платником податку помилок при її складанні, при цьому розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача – платника податку, підлягає реєстрації в ЄРПН:
- постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;
- отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.
Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.
Порядок складання розрахунку коригування до податкової накладної визначено пунктом 21 Порядку N 1307.
(лист ДФС від 01.10.2019 р. № 482/6/99-00-04-02-03-15/ІПК).
Коли застосування РРО є обов’язковим
Відповідно до п. 296.10 ст. 296 ПК України реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку, зокрема, другої і третьої груп (фізичні особи-підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 000 000 гривень застосування реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування реєстратора розрахункових операцій розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.
Враховуючи вищевикладене, суб’єкти господарювання – платника єдиного податку другої групи у разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 000 000 гривень при отриманні грошових коштів від юридичних та фізичних осіб в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при наданні послуг, в тому числі юридичних, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки з використанням РРО.
РРО не застосовується у разі проведення розрахунків між суб’єктами господарювання у безготівковій формі, а саме при переказі коштів з розрахункового рахунка суб’єкта господарювання, який отримує товари роботи (послуги), на розрахунковий рахунок постачальника товару, робіт (послуг) згідно з рахунком-фактурою, договором тощо.
(Лист ГУ ДФС в Донецькій області від 08.10.2019 р. № 634/ІПК/05-99-05-05-13).
Щодо заокруглення загальних (у чеку) сум розрахунків готівкою за товари
Відповідно до пункту 5 розділу І Положення про форму і зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 р. N 13, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 р. за N 220/28350, розрахункові документи, що друкуються реєстраторами розрахункових операцій, можуть містити додаткові дані про проміжний підрахунок загальної суми за чеком, суму здачі та інші дані, зокрема інформацію, яка визначена технічними вимогами до спеціалізованих реєстраторів розрахункових операцій.
Таким чином, суб’єкти господарювання можуть додатково друкувати у реквізитах розрахункових документів загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах фіскального чеку наступним чином:
– після рядка 7 фіскального чеку перед рядком 8 фіскального чеку додати нові рядки “Загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) за чеком до заокруглення” та “заокруглена знижка/заокруглена надбавка”;
– в рядку 8 фіскального чеку “СУМА” зазначати “Загальна вартість придбаних товарів (наданих послуг) за чеком після заокруглення”. Саме вказана сума вважається сумою розрахунку за відповідним розрахунковим документом.
При цьому, до підсумку розрахункових операцій z-звіту та x-звіту відповідно до пунктів 15 та 17 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2002 р. N 199 (зі змінами), має потрапляти загальний підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги), тобто сума з розрахункових документів після заокруглення.
Слід зазначити, що відповідно до пункту 4 постанови Правління Національного банку України від 15.03.2018 р. N 25 “Про оптимізацію обігу монет дрібних номіналів” (далі – Постанова N 25) під заокругленням (округленням) слід розуміти математичну операцію, яка полягає в заміні числа в бік збільшення або зменшення з відповідною точністю. При цьому, заокруглення не є знижкою або надбавкою, рекламою або стимулюванням продажу товарів (робіт, послуг) у значенні цих термінів, визначених законодавством України.
Якщо програмне забезпечення реєстратора розрахункових операцій не передбачає внесення додаткових рядків у фіскальний чек, радимо звернутись із цього питання до центру сервісного обслуговування або виробника такого реєстратора розрахункових операцій.
Щодо відтермінування виконання нормативних вимог стосовно зазначення в чеках сум до заокруглення та після заокруглення повідомляємо, що Постановою N 25 не передбачено такого відтермінування.
Додатково зазначаємо, що Постанова N 25 набрала чинності більше року назад ще з 01 липня 2018 року, тобто у суб’єктів господарювання, центрів сервісного обслуговування та виробників реєстраторів розрахункових операцій було достатньо часу для вжиття відповідних заходів з метою виконання вимог чинного законодавства в частині заокруглення загальних (у чеку) сум розрахунків готівкою за товари.
(лист ДФС від 10.10.2019 р. № 700/6/99-00-05-04-01-15/ІПК).
Щодо оподаткування ПДВ операцій з оренди нерухомого майна
Для послуг, що пов’язані із нерухомим майном, відповідно до підпункту 186.2.2 пункту 186.2 статті 186 розділу V ПК України, місцем постачання послуг є фактичне місцезнаходження нерухомого майна.
Таким чином, порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг безпосередньо залежить від місця їх постачання. У разі здійснення операції з постачання послуг, місцем постачання яких визначено митну територію України, така операція підпадає під дію норм Кодексу, якими регулюються питання оподаткування ПДВ.
Отже, операція з постачання послуг з оренди нерухомого майна, яке знаходиться на митній території України, є об’єктом оподаткування ПДВ та оподатковується ПДВ за ставкою 20 відсотків.
У вартості орендної плати за нерухоме майно орендар має здійснювати економічне відшкодування (компенсацію) всіх елементів витрат, пов’язаних з послугами з надання нерухомого майна в оренду.
Якщо підприємством в суборенду передано частину орендованого нерухомого майна, то у такого підприємства виникає обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за товарами/послугами, придбання яких здійснюється з метою утримання нерухомого майна. Такі податкові зобов’язання нараховуються на ту частину вартості придбаних товарів/послуг, яка відповідає частині орендованого майна, не переданого в суборенду, якщо таке майно не використовується платником в інших оподатковуваних операціях.
(лист ДПСУ від 15.10.2019 р. № 755/6/99-00-07-03-02-15/ІПК).
Коли в ПДВ-звітності відображати зменшуючий РК у разі його блокування
Відповідно до пункту 192.1 статті 192 ПК України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).
Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.
Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку – постачальника, то:
а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;
б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв’язку з отриманням таких товарів/послуг.
Постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань лише після реєстрації покупцем розрахунку коригування до податкової накладної в ЄРПН (підпункт 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 ПК України).
Отже, якщо відбувається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг, платник податку – постачальник може зменшити податкові зобов’язання лише після реєстрації покупцем в ЄРПН відповідного розрахунку коригування. У разі зупинення реєстрації в ЄРПН такого розрахунку коригування платник податку, постачальник може зменшити податкові зобов’язання на суму ПДВ, зазначену у ньому, після припинення процедури такого зупинення:
- у разі своєчасної реєстрації в ЄРПН такого розрахунку коригування – у податковій декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому його складено;
- у разі несвоєчасної реєстрації в ЄРПН – у податковій декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому його зареєстровано в ЄРПН.
(Лист ДФС від 24.10.2019 р. № 985/6/99-00-07-03-02-15/ІПК)