+38(044) 586-77-77; +38(098) 586-77-77 office@ov-partners.com

ЗМІНИ ДО ЗАКОНОДАВСТВА

Парламент підтримав легалізацію криптовалюти

Верховна Рада України в цілому ухвалила законопроект «Про віртуальні активи». За нього проголосувало 276 депутатів. Він дозволить запустити легальний ринок віртуальних активів в Україні. 

Закон базується на актуальних стандартах регулювання операцій із віртуальними активами міжнародної групи з протидії відмиванню грошей (ФАТФ). Прийняті норми встановлюють правила для постачальників послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів і сприятимуть детінізації цього ринку.

«Ринок віртуальних активів — це додаткова точка для зростання цифрової економіки в Україні. Легалізація віртуальних активів створює передумови для запуску цього інноваційного ринку в Україні. Вже незабаром іноземні та українські постачальники послуг, пов’язані з оборотом віртуальних активів, зокрема, криптобіржі, зможуть офіційно працювати в нашій юрисдикції. Розвиток нової індустрії дозволить залучити прозорі інвестиції та посилить імідж нашої країни як високотехнологічної держави», — зазначив Віце-прем’єр-міністр — Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

Щоб провадити діяльність, пов’язану з оборотом віртуальних активів, постачальники послуг повинні будуть розкрити структуру власності для можливості встановлення кінцевих бенефіціарних власників. Такі власники повинні мати бездоганну ділову репутацію, а також запровадити внутрішні процедури фінансового моніторингу для запобігання відмиванню доходів, отриманих злочинним шляхом.

Прийнято Закон “Про внесення зміни до статті 11 Закону України “Про валюту і валютні операції” щодо виконання банками функцій агентів валютного нагляду”

Законом з метою забезпечення належного виконання банками вимог Закону про валюту в частині виконання функцій агентів валютного нагляду за валютними операціями встановлено для банків обов’язок обмінюватись інформацією про належність рахунків їх клієнтів до банківських рахунків, відкритих нерезидентам, з метою здійснення валютного нагляду за валютними операціями, що здійснюються їх клієнтами через ці банки.

Законом встановлено, що порядок ведення та використання банками записів реєстру рахунків інформаційної системи, що забезпечує збирання, накопичення, зберігання, доступ та використання банками інформації про належність рахунків до банківських рахунків, відкритих нерезидентам, встановлюється Нацбанком.

Прийнято Закон “Про внесення змін до статті 14 Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення” щодо уточнення окремих положень”.

Необхідність прийняття цього закону виникла у зв’язку з тим, що вимоги фінансового моніторингу не поширювалися на випадки здійснення переказу коштів готівкою в межах України у сумі, що є меншою ніж 5 тисяч гривень.

Таким чином, фінансовий моніторинг не поширювався на переказ на суму 4999 гривень, а переказ на одну гривню більше, тобто на суму 5000 гривень уже підлягав заходам фінансового моніторингу.

Новий національний стандарт оформлення документів

До уваги кадровиків, діловодів, секретарів, юристів, керівників та інших фахівців! З 01.09.21 р. набув чинності Національний стандарт України ДСТУ 4163:2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів». Він прийшов на заміну ДСТУ 4163-2003, який із названої дати втратив чинність. 

Отже, відтепер організаційні, розпорядчі та інформаційно-аналітичні документи слід оформляти із дотриманням вимог нового стандарту. Знайти  ДСТУ 4163:2020 можна за посиланням http://document.vobu.ua/doc/6310

РОЗ’ЯСНЕННЯ

з наступних питань

Щодо укладення платниками єдиного податку договору про спільну діяльність без створення юридичної особи

Державна податкова служба України в листі від 01.09.2021 р. № 3215/ІПК/99-00-04-03-03-06 висловила свою позицію щодо того, чи має право фізична особа — підприємець (далі — ФОП) — платник єдиного податку укладати з іншим ФОП — платником єдиного податку договір про спільну діяльність без створення юридичної особи. ДПСУ не заперечує щодо можливості такої дії. Податківці дійшли висновку, що ФОП — платники єдиного податку мають право укладати з іншими суб’єктами господарювання договори про спільну діяльність без створення юридичної особи (Лист ДПС від 01.09.2021 р. № 3215/ІПК/99-00-04-03-03-06) 

Щодо оформлення первинних документів

Відповідно до згаданого Закону та Положенню первинку можна вести у паперовому чи електронному вигляді та має містити наступні реквізити: назва підприємства, що складає документ; назва документа; дата складання; зміст та обсяг господарських операцій; одиниці виміру господарських операцій; посада та прізвище кожної відповідальної особи; особистий підпис.

Незначні недоліки в первинних документах не будуть підставою для невизнання господарських операцій, якщо в них зазначена інформація про господарську операцію (Лист Мінфіну від 22.09.2021 р. № 41020-07/К-64/1/2109)

Щодо порядку віднесення сум ПДВ до податкового кредиту

Таким чином, якщо орендодавцем — платником ПДВ на дату отримання від орендатора — неплатника ПДВ попередньої оплати за Договором № 1 були визначені податкові зобов’язання з ПДВ та складено і зареєстровано в ЄРПН відповідну податкову накладну на неплатника ПДВ, та надалі за домовленістю сторін зобов’язання за Договором № 1 припиняється, а попередня оплата за таким договором зараховується в рахунок оплати за Договором № 2 (без повернення коштів на поточний рахунок орендатора, який на дату укладення Договору № 2 вже зареєстрований як платник ПДВ), то постачальник — платник ПДВ має право скласти та зареєструвати в ЄРПН розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на неплатника ПДВ на дату отримання попередньої оплати за Договором № 1. Такий розрахунок коригування складається на дату оформлення документа, на підставі якого кошти, отримані за Договором № 1, будуть зараховані в рахунок попередньої оплати вартості оренди приміщення за Договором № 2.

Одночасно на дату оформлення документа, згідно з яким сума попередньої оплати за Договором № 1 зараховується як попередня оплата за Договором № 2 (“перша подія” за операцією з надання послуг оренди за Договором № 2 орендодавець зобов’язаний скласти відповідну податкову накладну на орендатора — платника ПДВ та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін. Така податкова накладна є підставою для віднесення орендатором сум ПДВ, зазначених у ній, до податкового кредиту (у разі дотримання інших правил формування податкового кредиту, визначених ПКУ).

При цьому слід зазначити, що кожен конкретний випадок стосовно порядку визначення податкових зобов’язань та складання податкових накладних за операціями, що здійснюються платником податку, має розглядатися з урахуванням договірних умов і суттєвих обставин здійснення таких господарських операцій, а також усіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію. (Лист ДПС від 24.06.2021 р. № 2520/ІПК/99-00-21-03-02-06)