+38(044) 586-77-77; +38(098) 586-77-77 office@ov-partners.com

Новина для власників бізнесу.

01.08.2020 набув чинності Закон України від 20.09.2019 р. №128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (далі – Закон № 128), яким внесені зміни до п. 11 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції, з 01.08.2020 р. зобов’язані проводити розрахункові операції через РРО та/або через програмні РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості. Нагадаймо, що до підакцизних товарів належать спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво, тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; пальне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія.

Отже, з 1 серпня 2020 року запроваджується застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, як альтернатива класичним касовим апаратам. Суб’єкти господарювання після встановлення відповідного програмного забезпечення зможуть застосовувати будь-який пристрій (смартфон, планшет, комп’ютер тощо) і здійснюватимуть фіксалізацію розрахункової операції на сервері ДПС.

Поряд з цим Законом № 128 передбачено деяке збільшення розміру штрафних (фінансових) санкцій за незастосування РРО або їх застосування із порушенням встановлених вимог. Так, з 01.08.2020 за дані порушення передбачено штраф у розмірі 10% (за перше порушення)і50% (за кожне наступне порушення)вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг).

Також з 01.08.2020 внесено зміни до обов’язкових реквізитів касового чека, визначені п. 2 розд. ІІ «Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13 (у редакції від 18.06.2020 р. №306, який набирає чинності 01.08.2020 р. ).У касовому чеку, зокрема, мають бути зазначені: назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ; код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством); для суб’єктів господарювання роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (суб’єкти господарювання, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ), – окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами).

08.08.2020 набрав чинності Закон України від 14 липня 2020 року № 786-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців» (далі – Закон № 786), яким внесено зміни, зокрема, до Податкового кодексу України та Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР із змінами і доповненнями (далі – Закон № 481).

Зміни, що набули чинності з 08.08.2020, зокрема, передбачають:

– зміну опису підакцизних товарів (продукції) згідно з УКТ ЗЕД, зокрема, пального;

– зміни у процедурі проведення перевірок: виключено норми, які надавали право контролюючим органам при перевірці оформлення працівників опитувати їх та роботодавців про виплачені пасивні доходи та інші додаткові блага та відшкодування; на період дії карантину контролюючим органам надано право проводити документальні позапланові перевірки за зверненнями платника податків;

– зменшення розмірів штрафів за порушення платниками ПДВ граничного строку для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних: – у разі відсутності реєстрації – 2,5 % (було 5 %) від обсягу постачання без ПДВ, але не більше 1700 гривень (було 3 400 гривень); – у разі несвоєчасної реєстрації – 1 % (було 2 %) від обсягу постачання без ПДВ, але не більше 510 гривень (було 1 020 гривень).

РОЗ’ЯСНЕННЯ з наступних питань

Щодо здійснення документальної позапланової виїзної перевірки

«…За наданою у зверненні інформацією, суб’єктом господарювання було використано право адміністративного оскарження, за результатами якого ДПС України винесено рішення про результати розгляду скарги, яким скаргу задоволено (податкове повідомлення-рішення скасовано) та зобов’язано територіальний орган вжити заходів відповідно до пп. 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 Кодексу.

Відповідно до пп. 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 Кодексу контролюючим органом вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня здійснено перевірку документів обов’язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з’ясування під час перевірки питань, що повинні бути з’ясовані під час перевірки для винесення об’єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Виходячи зі змісту абзаців першого і другого п. 522 підрозділу 10 розділу XX Кодексу мораторій поширюється на проведення всіх документальних перевірок, крім:

– документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків;

– документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу;

– фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 цього Кодексу.

Враховуючи наведене вище, організація і проведення перевірки на підставі пп. 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 Кодексу можлива буде після завершення карантинних обмежень…» (лист ДПС від 20.08.2020 р. № 3469/ІПК/99-00-07-08-01-06)).

Щодо виплатити дивідендів учасникам товариства у 2021 році при наявності прибутку від діяльності товариства за 2020 рік, але за наявності збитків у 2014 – 2017 роках

«Як зазначено у звернені, підприємство є платником податку на прибуток на загальних підставах. Основною метою діяльності товариства є отримання прибутку, у тому числі його розподіл на дивіденди серед учасників товариства. Загальними зборами товариства у 2020 році було заплановано виплатити дивіденди його учасникам у 2021 році при наявності прибутку від діяльності товариства за 2020 рік. Але за результатами господарської діяльності товариства у 2014 – 2017 роках підприємство накопичило збитки, за якими сплинув строк позовної давності. У зв’язку з чим у підприємства виникли наступні питання:

1) чи має право підприємство виплатити дивіденди учасникам товариства у 2021 році за результатами роботи у 2020 році при наявності прибутку від такої роботи, але розмір цього прибутку за 2020 рік буде меншим розміру накопичених збитків за попередні роки діяльності товариства (2014 – 2017 роки), за якими минув строк позовної давності, тобто розмір прибутку 2020 року не буде покривати/перевищувати розмір накопичених збитків у попередніх роках діяльності товариства;

2) чи будуть застосовані до підприємства фінансові та/або податкові санкції при здійсненні виплати дивідендів за вищенаведених умов.

З першого питання….

Таким чином, дивіденди розраховуються виходячи з прибутку, визначеного за правилами бухгалтерського обліку.

Бухгалтерський облік базується на чинних нормативних документах з бухгалтерського обліку.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”).

Одним із основних завдань Міністерства фінансів України згідно з Положенням, затвердженим Указом Президента України від 08.04.2011 N 446/2011, є здійснення державного регулювання бухгалтерського обліку та фінансової і бюджетної звітності в Україні, розроблення стратегії розвитку національної системи бухгалтерського обліку, визначення єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку та складання фінансової і бюджетної звітності, обов’язкових для всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування (крім банків), адаптація законодавства з питань бухгалтерського обліку в Україні до законодавства Європейського Союзу та запровадження міжнародних стандартів фінансової звітності.

Отже, з питань, що стосуються ведення бухгалтерського обліку, необхідно звернутися за роз’ясненнями до Міністерства фінансів України.

Порядок сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів встановлено пп. 57.1-1 п. 57.1 ст. 57 Кодексу…

Згідно з пп. 57.1-1.2 п. 57.1-1 ст. 57 Кодексу, крім випадків, передбачених пп. 57.1-1.3 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток. Підпунктом 57.1-1.3 п. 57.1-1 ст. 57 Кодексу встановлено випадки, коли авансовий внесок з податку на прибуток, передбачений підпунктом 57.1-1.2 цього пункту, не справляється.

Оподаткування доходів фізичних осіб, у том числі у вигляді дивідендів, врегульовано розділом IV Кодексу.

Дивіденди, які сплачуються резидентом на користь нерезидента, є доходом, отриманим нерезидентом із джерелом їх походження з України (пп. “б” пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу). Особливості оподаткування дивідендів, які сплачуються резидентом на користь нерезидента, передбачені п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

З другого питання…

Кодексом не передбачено застосування штрафних/фінансових санкцій за виплату дивідендів за результатами звітного року у разі отримання прибутку, але за умови наявності неперекритих збитків минулих років, що рахуються на балансі понад три роки і перевищують прибуток поточного року…» (лист ДПС у Харківській області від 05.08.2020 р. № 3190/ІПК/20-40-04-04-10).

Щодо формування витрат ТОВ у бухгалтерському обліку шляхом відшкодування працівнику підприємства коштів у зв’язку з підвищенням його кваліфікації (перепідготовки) та оподаткування зазначеного відшкодування)

«…Державна податкова служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) розглянула звернення щодо формування витрат ТОВ у бухгалтерському обліку шляхом відшкодування працівнику підприємства коштів у зв’язку з підвищенням його кваліфікації (перепідготовки) та оподаткування зазначеного відшкодування і в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні платник податку на прибуток здійснює діяльність у сфері інформаційних технологій і комп’ютерних систем і отримав статус авторизованого офіційного партнера Microsoft.

Підприємство має у штаті фахівця з організації інформаційної безпеки, який для підтвердження статусу сертифікованого працівника із знаннями Microsoft365 здав іспит та сплатив за здачу цього іспиту власні кошти.

У підприємства виникло питання: “Чи має право ТОВ, як роботодавець компенсувати працівнику дані витрати та віднести їх до витрат своєї діяльності у зв’язку з підвищенням кваліфікації (перепідготовки) фахівця та не включати їх до розрахунку загального місячного (річного) доходу працівника?”…

Положеннями Кодексу не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування на суму коштів, відшкодованих (безоплатно переданих) працівнику – фізичній особі, яка є платником податку на доходи фізичних осіб за здачу іспиту.

Такі операції відображаються при формуванні фінансового результату до оподаткування та, відповідно, об’єкту оподаткування податком на прибуток підприємств згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року N 996-ХIV “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”).

Отже, з питання формування витрат у бухгалтерському обліку за рахунок відшкодованих коштів працівнику, доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

Щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором доходу у вигляді відшкодування працівнику підприємства коштів у зв’язку з підвищенням його кваліфікації (перепідготовки)…

Отже, у разі якщо витрати працівника, які відшкодовує роботодавець, пов’язані з підвищенням кваліфікації, то сума відшкодування таких витрат не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого працівника.

Водночас, якщо працівником здійснюються витрати з метою підтвердження свого статусу “сертифікований працівник”, тобто не відбувається підвищення кваліфікації, то сума відшкодування таких витрат роботодавцем включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника як додаткове благо та оподатковується на загальних підставах…» (лист ДПС від 18.08.2020 р. № 3431/ІПК/99-00-04-05-03-06).