Новина для власників бізнесу
06 листопада 2019 року Верховною Радою прийнято проект Закону № 2392 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державного регулювання діяльності у сфері азартних ігор». Таким чином, пропонується визначити об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств дохід від організації та проведення азартних ігор, зменшений на суму здійсненних виплат учасникам гри; збільшити ставку оподаткування податком на прибуток підприємств від діяльності з організації та проведення азартних ігор з 18 % до 20%; зменшити ставку податку на доходи фізичних осіб, що справляється з доходів у вигляді виграшів (призів), отриманих в результаті участі в азартних іграх з 18 % до 0%.
14 листопада 2019 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України», який посилює боротьбу з контрафактними товарами, прискорює переміщення через митний кордон України та митне оформлення оригінальних товарів, сприяє розвитку міжнародної торгівлі та підвищенню інвестиційної привабливості України. Таким чином, орган доходів і зборів не може за власною ініціативою призупинити митне оформлення швидкопсувних товарів; передбачена можливість дострокового випуску товарів, митне оформлення яких призупинено за підозрою у порушенні прав інтелектуальної власності; визначено особливості призупинення митного оформлення та знищення невеликих партій товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях.
Новина для юристів
01 листопада 2019 року вступили в дію положення Наказу Мінфіну України від 11.02.2019 р. № 60 щодо нового механізму повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені. Так, запроваджено єдину автоматизовану систему створення, підписання, погодження електронних документів, їх передавання, одержання, оброблення з використанням кваліфікованих електронних підписів та інформаційно-телекомунікаційних систем з одночасною повною відмовою від паперового документообігу.
19 листопада 2019 року Міністерство фінансів України затвердило Проект наказу «Про затвердження Змін до Порядку формування Реєстру великих платників податків». Метою його прийняття є приведення у відповідність норм Порядку формування Реєстру великих платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 № 911, стосовно зміни основного та неосновного місця обліку великих платників податків до вимог пункту 7 статті 64 Кодексу та до норм Порядку обліку платників податків та зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (зі змінами та доповненнями) та унеможливлення маніпулюванням реєстраційними станами при включенні платника до Реєстру великих платників податків.
РОЗ’ЯСНЕННЯ
з наступних питань:
Щодо можливості продажу підприємством основних засобів за готівковий розрахунок з оформленням прибуткових касових ордерів без застосування РРО
Відповідно до преамбули Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями, дія даного Закону поширюється на усіх суб’єктів господарювання ті їх господарські одиниці, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Відповідно до пп. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, основні засоби – матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 6000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 6000 гривень і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).
Облік основних засобів ведеться на рахунку 10 «Основні засоби», який призначено для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух власних або отриманих на умовах фінансової оренди об’єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів, а також об’єктів інвестиційної нерухомості. По дебету рахунку 10 «Основні засоби» відображаються записи по надходженню основних засобів на баланс підприємства. По кредиту цього рахунку відображається вибуття основних засобів внаслідок продажу, безкоштовної передачі, ліквідації, а також суми уцінки основних засобів. Облік основних засобів ведеться в таких розрізах, як надходження, вибуття, амортизація, ремонт, переоцінка, а також облік орендованих основних засобів.
Об’єкт основних засобів вилучається з активів (списується з балансу) у разі його вибуття внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом. Фінансовий результат від вибуття об’єктів основних засобів визначається вирахуванням з доходу від вибуття основних засобів їх залишкової вартості, непрямих податків і витрат, пов’язаних з вибуттям основних засобів. Регістри аналітичного обліку основних засобів, що вибули, додаються до документів, якими оформлені факти вибуття основних засобів.
Так, у разі продажу основних активів (основних фондів) за готівкові кошти, які вилучені з активів (списані з балансу) внаслідок їх продажу і які згідно бухгалтерського обліку обліковуються на рахунку 10 «Основні засоби», суб’єкти господарювання можуть проводити такі розрахунки у касах таких суб’єктів з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником, підпис яких може бути засвідчений відбитком печатки цієї/цього установи/підприємства (використання печатки не є обов’язковим), або у безготівковій формі через банківські установи.
Крім того, у разі здійснення розрахунків у касі у готівковій формі суб’єкти господарювання зобов’язані дотримуватися вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року №148, зокрема в частині дотримання граничних сум розрахунків готівкою.
(лист ДПС від 05.11.2019 р. № 1178/6/99-00-05-04-01-15/ІПК)
Щодо порядку складання податкових накладних
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПК України), на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Реєстрація податкових накладних здійснюється відповідно до ПК України та Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12. 010 року №1246 (далі – Порядок №1246).
Так, відповідно до п. 10 Порядку №1246, після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця).
Подання електронних документів здійснюється платниками відповідно до норм ПК України, Закону України «Про електронні довірчі послуги», Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 року №557 (далі – Порядок №557).
Пунктом 3 розділу ІІ Порядку №557 встановлено, що платник створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та з використанням надійного засобу ЕЦП, керуючись цим Порядком, а також Договором (крім фізичних осіб, які не є самозайнятими особами).
Контроль за введенням даних, їх повнотою та достовірністю при створенні електронного документа покладається на його автора. Створення електронного документа завершується накладанням на нього ЕЦП підписувача (підписувачів), електронної печатки (за наявності), як передбачено для аналогічного документа в паперовому вигляді.
Згідно п. 4 ст. 8 розділу ІІІ Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно з дотриманням вимог цього Закону обирає форми його організації, яке, зокрема, передбачає самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства.
Враховуючи вищезазначене, за відсутності на підприємстві посади головного бухгалтера при складанні податкових накладних можливе накладення електронного цифрового підпису (кваліфікованого електронного підпису) безпосередньо власником або керівником підприємства.
Пунктом 12 розділу ІІІ Порядку №557 передбачено, що до Повідомлення вноситься інформація про підписувача (підписувачів), якому (яким) надається право підпису електронних документів (крім Заяви про приєднання до Договору). На сформоване Повідомлення першими накладаються ЕЦП усіх осіб, включених до Повідомлення, у порядку черговості їх внесення до Повідомлення, після них – ЕЦП підписувача Заяви про приєднання до Договору (керівника) і останньою – електронна печатка (за наявності).
Відповідно до абзацу 2 п. 48.5.1. ст. 48 ПК України, достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність накладеного на електронний документ кваліфікованого електронного підпису чи печатки платника податку, тому, у разі відсутності на підприємстві посади головного бухгалтера, подаються посилені сертифікати відкритих ключів шляхом направлення повідомлення на всіх відповідальних осіб платника податків, які мають право відповідного підпису.
(лист ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 05.11.2019 р. № 1191/ІПК/04-36-04-01-16)
Щодо окремих питань ведення обліку платником єдиного податку фізичною особою – підприємцем
Відповідно до пункту 5 розділу І Положення про форму і зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 р. № 13, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 р. за № 220/28350, розрахункові документи, що друкуються реєстраторами розрахункових операцій, можуть містити додаткові дані про проміжний підрахунок загальної суми за чеком, суму здачі та інші дані, зокрема інформацію, яка визначена технічними вимогами до спеціалізованих реєстраторів розрахункових операцій.
При цьому, до підсумку розрахункових операцій Z-звіту та X-звіту відповідно до пунктів 15 та 17 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2002 р. № 199 (зі змінами), має потрапляти загальний підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги), тобто сума з розрахункових документів після заокруглення.
Крім того, слід зазначити, що відповідно до пункту 4 постанови Правління Національного банку України від 15.03.2018 р. № 25 «Про оптимізацію обігу монет дрібних номіналів» під заокругленням (округленням) слід розуміти математичну операцію, яка полягає в заміні числа в бік збільшення або зменшення з відповідною точністю. При цьому, заокруглення не є знижкою або надбавкою, рекламою або стимулюванням продажу товарів (робіт, послуг) у значенні цих термінів, визначених законодавством України.
Порядок застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності визначено у главі 1 розділу XIV (далі – ПК України).
Відповідно до пп. 1 п. 292.1 ст. 292 ПК України доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 статті 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акту приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності (абзац 1 п. 292.6 ст. 292 ПК України).
Згідно з п. 292.4 ст. 292 ПК України у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента).
Платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які не є платниками податку на додану вартість, ведуть Книгу обліку доходів (далі – Книга) шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів (пп. 296.1.2 п. 296.1 ст. 296 ПК України).
Порядок ведення Книги, затверджений наказом Міністерства фінансів України 19.06.2015 р. № 579 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 07.07.2015 р. за № 800/27245 (далі – Порядок № 579).
Відповідно до вимог пункту 5 Порядку № 579 записи в книгах обліку доходів (книгах обліку доходів і витрат) виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, зокрема про кошти, які надійшли на поточний рахунок платника податку та/або які отримано готівкою. Крім цього, пп. 3 п. 6 Порядку № 579 передбачено, що у графі 2 зазначається отримана сума коштів за продані товари, виконані роботи, надані послуги.
Дані Книги заповнюються у гривнях з копійками та використовуються платником податку для заповнення податкової декларації платника єдиного податку (п. 8 Порядку № 579).
Враховуючи викладене, у разі отримання фізичною особою – підприємцем доходу у готівковій та безготівковій формі, записи в Книзі здійснюються за підсумками робочого дня окремими рядками у готівковій формі (після заокруглення) та безготівковій формі (без заокруглення).
При цьому, платник єдиного податку фізична особа – підприємець, який здійснює діяльність у сфері комісійної торгівлі, у Книзі обліку доходів і витрат відображає всю суму коштів, яка надійшла на поточний рахунок платника податку та/або яку отримано готівкою за договорами комісії.
(лист ДПС від 12.11.2019 р. № 1285/6/99-00-04-07-03-15/ІПК)
Щодо відображення у розрахунковому документі (касовому чеку) РРО придбання товару у кредит
Правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон), дія якого поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та безготівковій формі.
Пунктом 2 ст. 3 Закону визначено, що при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Відповідно до ст. 8 Закону форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов’язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням розрахункових книжок, встановлюються органом доходів і зборів.
Пунктом 1 розділу II Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 р. № 13 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.02.2016 р. за № 220/28350 (далі – Положення № 13), визначено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі – касовий чек) – розрахунковий документ, надрукований реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Форма № ФКЧ-1 касового чека наведена у додатку 1 до цього Положення.
Тобто, у випадку проведення розрахункових операцій з відстроченням платежу або у кредит, необхідно відповідно до вимог чинного законодавства при відпуску товару (послуги) видати покупцеві розрахунковий документ встановленої форми із зазначенням у ньому форми оплати «У КРЕДИТ». Таким чином, фіскальний чек, оформлений належним чином, повинен бути виданий покупцю при продажу товарів.
При цьому отримання коштів, які надходять у рахунок продажу товару у кредит, слід оприбутковувати у касі підприємства з оформленням прибуткових касових ордерів, або сума готівкових коштів, отримана від покупця, що відповідає сумі, зазначеній у фіскальному чеку з формою оплати «кредит/після оплата/відстрочка платежу», вноситься до скриньки РРО та пам’яті відповідного РРО шляхом виконання на цьому РРО операції «службове внесення» із наступним зазначенням на службовому документі номера фіскального чеку, за яким здійснено реалізацію товару в кредит.
(лист ДПС від 20.11.2019 р. № 1449/6/99-00-05-04-01-15/ІПК)