ЗМІНИ ДО ЗАКОНОДАВСТВА
ЗНОВУ ЧИ ЩЕ РАЗ? ЧЕРГОВЕ «УДОСКОНАЛЕННЯ» ВІД МІНФІНУ ДО КРИТЕРІЇВ БЛОКУВАННЯ ПН/РК В ЄРПН
Наказом Міністерства фінансів України № 926 від 09.11.2017 внесено зміни до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Наказом передбачено, що інформація із Таблиці платника враховується автоматично системою Моніторингу, якщо така інформація подається не тільки платниками – сільськогосподарськими товаровиробниками, а і платниками, у яких значення показників D та P, розрахованих у порядку, наведеному у підпункті 4 пункту 5 цих Критеріїв, мають такі розміри: D > 0,02, P < Pм х 1,3, та обсяг постачання товарів/послуг у податкових накладних / розрахунках коригування, складених з 01 січня 2017 року в Реєстрі, зазначених в інформації згідно з додатком до цих Критеріїв, становить більше 25 відсотків загального обсягу постачання за період з 01 січня 2017 року.
Значення показників D та P обраховуються ДФС автоматично кожного 10 числа календарного місяця, наступного за звітним, та стають доступними платнику в електронному кабінеті.
Нагадуємо:
D – розрахункова величина, яка дорівнює S/T;
S – загальна сума сплачених за останні 12 місяців сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами;
T – загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою та ставкою 7 %, за останні 12 місяців, яка зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі;
P – сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/ розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування;
Рм – найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 місяців.
Проте, якщо до контролюючого органу надійшла податкова інформація, що свідчить про надання платником недостовірної інформації згідно з додатком до цих Критеріїв, Комісія ДФС має право прийняти рішення про неврахування інформації, наданої платником за встановленою формою, при здійсненні ДФС Моніторингу. Якщо така інформація була врахована системою Моніторингу автоматично, після прийняття Комісією ДФС рішення про неврахування інформації в порядку, передбаченому цим пунктом, така інформація згідно з додатком до цих Критеріїв не підлягає автоматичному врахуванню
Крім того, у новій редакції викладено підпункт 1 пункту 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме:
«обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яку (який) подано на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 рази більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеному у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 % загального такого залишку для платників, у яких значення показника D становить більше 0,03; більше 60 % – від 0,02 до 0,03; більше 50
% – від 0,015 до 0,02; більше 40 % – від 0,01 до 0,015, більше 30 % – від 0,005 до 0,01, більше 20 % – до 0,005) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється)».
Перелік критеріїв, за якими здійснюється Моніторинг ПН/РК, додано новим пунктом:
«розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача – платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна вартості товару/послуг більше ніж удвічі та/або зміна номенклатури товарів/послуг (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД – зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг – перших двох цифр кодів)».
Наказом передбачено: у разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає одній з умов, зазначених у підпунктах 2, 3 пункту 6, реєстрація такої (такого) податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.
Нагадаємо, що з 26 жовтня сільгоспвиробники вже намагаються користуватися такими пільгами, проте ДФС відмовляє у прийнятті Таблиць (Таблиця даних платників податків) без вказання конкретних причин відмовки.
МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ ЗАТВЕРДИЛО ПОРЯДОК НАДАННЯ УЗАГАЛЬНЮЮЧИХ ПОДАТКОВИХ КОНСУЛЬТАЦІЙ
03 листопада 2017 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 27.09.2017 № 811 «Про затвердження Порядку надання узагальнюючих податкових консультацій» (далі – Наказ № 811), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13.10.2017 за № 1266/31134.
Порядок надання узагальнюючих податкових консультацій, затверджений Наказом № 811 (далі – Порядок), розроблений відповідно до підпункту 192.1.5 пункту 192.1 статті 192 розділу I та пункту 52.6 статті 52 глави 3 розділу II Податкового кодексу України, визначає процедуру надання Міністерством фінансів України (далі – Мінфін України) узагальнюючих податкових консультацій.
Зокрема, Порядком визначено, що узагальнюючі податкові консультації надаються:
за результатами періодичного узагальнення індивідуальних податкових консультацій, наданих контролюючими органами платникам податків; у разі наявності обставин, що свідчать про неоднозначність окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Узагальнюючі податкові консультації затверджуються наказом Мінфіну України та оприлюднюються на офіційному веб-сайті Мінфіну України протягом п’яти календарних днів з дня їх надання.
Слід зауважити, що узагальнюючі податкові консультації не є нормативно-правовими актами. Також, платника податків не може бути притягнуто до відповідальності, в тому числі фінансової, який діяв відповідно до узагальнюючої податкової консультації, за діяння, що містять ознаки податкового правопорушення, зокрема на підставі того, що у подальшому така податкова консультація була замінена або скасована.
ДФС ПРОДОВЖУЄ ВДОСКОНАЛЮВАТИ СЕРВІСИ ТА ПРОЦЕДУРИ РЕЄСТРАЦІЇ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ
Так, з 21 листопада 2017 року скорочено строк реєстрації фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (ДРФО) з 5 до 3 днів з дня подання заяви. Крім того, громадяни України, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, мають можливість подати документи для реєстрації або внесення змін до ДРФО через будь-який контролюючий орган.
Також, удосконалено процедуру отримання фізичними особами відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків. Заява може бути подана до контролюючого органу у паперовому вигляді або засобами електронного зв’язку в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису. За результатами обробки запиту на електронну адресу платника надходить відповідь, що містить відомості про суми доходів.
Інформацію щодо електронного сервісу можна отримати на веб-порталі ДФС у рубриці: Фізичним особам/Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді.
Отримати інформацію про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру можна й у приватній частині (особистий кабінет) Електронного кабінету платника.
Цей електронний сервіс надає можливість громадянам отримувати відомості про себе з Державного реєстру в електронному вигляді, не звертаючись до органу ДФС. Станом на 21 листопада 2017 року понад 170 тис. громадян скористались таким сервісом та отримали відомості з Державного реєстру.
Зміни, ініційовані ДФС, вже набули чинності. З текстом наказу Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 «Про затвердження Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.10.2017 за № 1306/31174, можна ознайомитися за посиланням http://sfs.gov.ua/…/podatkove-zakonodavst…/nakazi/72593.html.
УРЯД УХВАЛИВ РІШЕННЯ ПРО ОБОВ’ЯЗКОВЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРИНЦИПУ «ЄДИНОГО ВІКНА» В УКРАЇНСЬКИХ МИТНИЦЯХ З 1 ЛЮТОГО 2018 РОКУ
За пропозицією Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) 22 листопада Уряд ухвалив рішення про запровадження з 1 лютого 2018 року обов’язковості використання підприємствами і держорганами інформаційної системи «єдине вікно».
«Єдине вікно» – єдина електронна система обміну даними, яка дозволяє різним службам контролю та митницям в автоматичному режимі обмінюватись інформацією про вантаж, який проходить через кордон України та про результати його державного контролю.
Рішення про запровадження Єдиного вікна було прийнято 25 травня 2016 року – Постанова Кабінету Міністрів України № 364 від 25.05.2016 «Деякі питання реалізації принципу «єдиного вікна» під час здійснення митного, санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного, радіологічного та інших видів державного контролю» (далі – Постанова).
Цією ж Постановою затверджено Порядок інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації.
В чому суть?
Після запровадження в українських митницях «єдиного вікна» з 1 серпня 2016 року Мінфін здійснював постійний контроль за його функціонуванням та поступово збільшував можливості для бізнесу скористатися цією спрощеною системою митного оформлення.
Для подальшого розвитку і функціонування системи інформаційного обміну «єдине вікно» Мінфін розробив зміни до постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання реалізації принципу “єдиного вікна” під час здійснення митного, санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного, радіологічного та інших видів державного контролю».
Зокрема, передбачається низка змін до функціонування інформаційного обміну за принципом «єдиного вікна»:
- поширення дії «єдиного вікна» буде на операції з переміщення товарів в абсолютно всіх митних режимах (наразі це тільки імпорт та експорт), а також на переміщення товарів за періодичними митними деклараціями та попередніми деклараціями, які містять повний обсяг даних (наразі тільки на обмежене коло митних декларацій при імпорті та експорті);
- зменшення кількості сканованих документів шляхом надання контролюючим органам необхідних відомостей, які наявні в попередній декларації;
- скорочення часу, протягом якого контролюючими органами може бути призначений огляд товарів з 24 до 12 робочих годин;
- зменшення граничного терміну прийняття рішення контролюючими органами щодо товарів, що вивозяться за межі митної території України, з 24-х до 4-х годин.
Окрім того, Мінфін запроваджує у контролюючих органах проведення щомісячного моніторингу застосування «єдиного вікна», а також започатковує практику проведення семінарів у регіонах України, де будуть вивчатися проблемні питання у роботі механізму «єдиного вікна». Що це дає?
Обов’язкове застосування Порядку інформаційного обміну за принципом «єдиного вікна» з 1 лютого 2018 року поставить в рівні умови бізнес, який користується і не користується системою, забезпечить проведення державних контролів не «на папері», а насправді, і надасть змогу оцінити роботу усіх задіяних в процесі державних органів і митниці в частині часу виконання відповідних формальностей.
РОЗ’ЯСНЕННЯ
З НАСТУПНИХ ПИТАНЬ:
ЩОДО ПОРЯДКУ ЗАПОВНЕННЯ ПОДАТКОВИХ НАКЛАДНИХ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИМ ТОВАРОВИРОБНИКОМ
Форму та Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 N 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за N 137/28267 (далі – Порядок N 1307).
Відповідно до пункту 6 Порядку N 1307 платники податку на додану вартість, включені до Реєстру отримувачів бюджетної дотації, у разі здійснення операцій з постачання власно вироблених товарів, отриманих за результатами видів діяльності, визначених пунктом 161.3 статті 161 Закону N 1877, складають окремі податкові накладні та зазначають у другій частині порядкового номера такої податкової накладної код «2».
За інформацією, наведеною у зверненні, при реєстрації сільськогосподарським товаровиробником податкової накладної з кодом «2» надходить квитанція, в якій зазначено, що код товару згідно з УКТ ЗЕД 0407291000 не підпадає під вид економічної діяльності, яка дає право на отримання дотації (код «711»).
Законом України від 19 вересня 2013 року N 584-VII «Про Митний тариф України» код згідно з УКТ ЗЕД 0407291000 присвоєно для товару «Яйця свіжі інші інших свійських птахів».
Згідно з підпунктом 2 пункту 16 Порядку N 1307 у разі постачання товару у податковій накладній заповнюється графа 3.1, в якій зазначається код товару згідно з УКТ ЗЕД.
У графі 11 податкової накладної зазначається код виду діяльності відповідно до підпунктів 161.3.1 – 161.3.16 пункту 161.3 статті 161 Закону N 1877, за результатами якої виготовлено товар, що постачається, у форматі: 701, 702, 703, 704, 705, 706, 707, 708, 709, 710, 711, 712, 713, 714, 715, 716, такі коди відповідно тотожні підпунктам: 161.3.1, 161.3.2, 161.3.3, 161.3.4, 161.3.5, 161.3.6, 161.3.7, 161.3.8, 161.3.9, 161.3.10, 161.3.11, 161.3.12, 161.3.13, 161.3.14, 161.3.15, 161.3.16 пункту 161.3 статті 161 цього Закону (підпункт 9 пункту 16 Порядку N 1307).
Таким чином, код виду діяльності «711», який зазначається у графі 11 податкової накладної, відповідає підпункту 161.3.11 пункту 161.3 статті 161 Закону N 1877.
Підпунктом 161.3.11 пункту 161.3 статті 161 Закону N 1877 визначено такі види діяльності, як розведення інших тварин (01.49 КВЕД) у частині:
- вирощування та розведення напівсвійських та інших тварин:
- страусів;
- інших видів птиці, наприклад перепелів;
- комах;
- кролів та інших хутрових тварин з цінним хутром;
- одержування шкур хутрових сільськогосподарських тварин, шкіри плазунів і птахів у результаті діяльності з їх розведення на фермах;
- діяльності ферм із розведення хробаків, равликів, молюсків тощо;
- розведення шовкопряда, одержування коконів шовкопряда;
- бджільництва, одержування меду та бджолиного воску.
Порядок розподілу бюджетної дотації для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції у 2017 році затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2017 року N 83 (далі
-Порядок N 83). Порядок N 83 містить таблицю відповідності кодів видів економічної діяльності згідно з КВЕД, визначених у статті 161 Закону N 1877, кодам товарів згідно з УКТ ЗЕД (додаток до Порядку N 83). З урахуванням змін, внесених до зазначеної таблиці відповідності постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2017 року N 636, КВЕДу 01.49 (який передбачений підпунктом 161.3.11 пункту 161.3 статті 161 Закону N 1877 та якому при заповненні податкової накладної відповідає код виду діяльності «711») відповідає код згідно з УКТ ЗЕД 0407 «Яйця птахів у шкаралупі, свіжі, консервовані або варені».
Наразі ДФС вирішено питання реєстрації в ЄРПН та врахування при розрахунку суми бюджетної дотації сільськогосподарським товаровиробникам податкових накладних з кодом “2”, в яких зазначено код товару згідно з УКТ ЗЕД 0407 та код виду економічної діяльності “711”.
(лист ДФС від 17.11.2017 р. № 2655/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)
ЩОДО ПОДАТКУ НА НЕРУХОМЕ МАЙНО, ВІДМІННЕ ВІД ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ
Відповідно до пунктів 1 та 4 статті 62 Господарського кодексу України підприємством є самостійний суб’єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб’єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому Господарським кодексом України та іншими законами. Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків та може мати печатки. Конституція України та Цивільний кодекс України (далі – ЦК) закріпили право приватної власності (статті 41 та 325 ЦК). Суб’єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати. Склад, кількість та вартість майна, яке може бути у власності фізичних та юридичних осіб, не є обмеженими. Законом може бути встановлено обмеження розміру земельної ділянки, яка може бути у власності фізичної та юридичної особи (стаття 325 ЦК).
Власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності,
крім випадків, встановлених законом (пункт 1 статті 320 ЦК).
Отже, об’єкти нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, у т.ч. тих, які здійснюють підприємницьку діяльність, не визначені підпунктом “є” підпункту 266.2.2 пункту
266.2 статті 266 Кодексу як об’єкти нерухомості, що не є об’єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Вказана позиція визначена Міністерством фінансів України, як головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує, зокрема, формування єдиної державної податкової політики.
(лист ДФС від 10.11.2017 р. № 2592/Д/99-99-13-03-01-14/ІПК) ЩОДО ПЛАТИ ЗА ЗЕМЛЮ
Земельна ділянка визнається об’єктом цивільних прав з моменту її формування відповідно до вимог ст. 791 Земельного кодексу України (далі – ЗКУ) та державної реєстрації відповідного права (власності, постійного користування або права оренди земель державної та комунальної власності) на неї.
Зауважимо, що сплата земельного податку здійснюється власниками земельних ділянок та постійними землекористувачами (пп. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Кодексу). При цьому за земельні ділянки, що перебувають у комунальній або державній власності та надані в оренду, справляється орендна плата.
При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку (п. 287.6 ст. 287 Кодексу).
Разом з тим, необхідно звернути увагу на наявну судову практику стягнення на користь органів місцевого самоврядування плати за використання земельних ділянок у належному розмірі у випадках використання безпідставно набутої земельної ділянки. Зокрема суб’єктів, які, порушуючи ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України, використовують безпідставно набуті земельні ділянки, постановами Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 28.01.2015, а також від 30.11.2016 зобов’язано компенсувати завдану власнику земельної ділянки майнову шкоду (ст. ст. 166, 1167 Цивільного кодексу України) у формі неотриманої орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності. (лист ДФС від 17.11.2017 р. № 2664/6/99-99-12-02-03-15/ІПК)