+38(044) 586-77-77; +38(098) 586-77-77 office@ov-partners.com

ЗМІНИ ДО ЗАКОНОДАВСТВА

Новина для власників бізнесу.

 02 квітня  2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19))». Таким чином, даним законом внесено зміни у низку нормативно правових актів, зокрема у Податковий кодекс України.

Так, у Податковому кодексі України збільшено ліміти для груп платників єдиного податку фізичних осіб-підприємців, відтепер для першої групи це до 1 млн грн; для другої групи – до 5 млн грн; для третьої групи – до 7 млн грн; продовжено до 30 червня 2020 року тимчасовий мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Також, встановлено, що тимчасово, на період, що закінчується останнім календарним днем місяця, в якому завершується дія карантину, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України.

28 квітня 2020 року набрав чинності Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», яким внесено зміни щодо процедури фінансового моніторингу.

Так, основними положенням Закону є: збільшення суми фінансових операцій, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу з 150 тис. грн до 400 тис. грн та зменшення до чотирьох кількість ознак, за якими операція підлягає фінансовому моніторингу; застосування суб’єктами господарювання ризик-орієнтованого підходу, де, враховуються відповідні критерії ризику, зокрема, пов’язані з його клієнтами, географічним розташуванням держави реєстрації клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів, видом товарів та послуг, що клієнт отримує від суб’єкта первинного фінансового моніторингу, способом надання (отримання) послуг; передбачено посилені заходи належної перевірки клієнта; право суб’єкта первинного фінансового моніторингу  відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин/відмовити клієнту у відкритті рахунка (обслуговуванні), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунка/відмовитися від проведення фінансової операції; право суб’єкта первинного фінансового моніторингу заморозити активи, пов’язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням або зупинити здійснення таких операцій, якщо вони є підозрілими, та зобов’язаний зупинити такі фінансові операції у разі виникнення підозри, що вони містять ознаки вчинення кримінального правопорушення; не рідше одного разу на три роки проводиться національна оцінка ризиків; збільшено штрафи за недотримання правил фінансового моніторингу тощо.

Новина для юристів.

01.04.2020 року ДПС оновили Довідники щодо податкових пільг, а саме: Довідник № 97/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету та Довідник № 97/2 інших податкових пільг. Таким чином, ними надано перелік пільг із зазначенням їх кодів і термінів дії, зокрема: з податку на прибуток підприємств, ПДВ, плати за землю, акцизного податку, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, місцевих податків та зборів.

18 квітня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Таким чином, даним нормативно-правовим актом забезпечують створення єдиного рахунку для сплати податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України (крім ПДВ та акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також митних платежів), єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування через Електронний кабінет, який буде відкрито для платника за його згодою (бажанням) на центральному рівні Державної казначейської служби.

Такий єдиний рахунок запрацює з 1 січня 2021 року. Це допоможе спростити сплату податкових платежів.

РОЗ’ЯСНЕННЯ

з наступних питань

Щодо подання звітності новоствореною фізичною особою – підприємцем

«…Відповідно до пункту 177.5.2 пункту 177.5 статті 177 Податкового Кодексу України (далі – ПК України) (фізичні особи – підприємці, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку або перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування чи сплачували фіксований податок до набрання чинності цим Кодексом, подають податкову декларацію за результатами звітного кварталу, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на загальну систему оподаткування. Вперше зареєстровані підприємці в податковій декларації також зазначають інформацію про майновий стан та доходи за станом на дату державної реєстрації підприємцем. Платники податку розраховують та сплачують авансові платежі у строки, визначені підпунктом 177.5.1 пункту 177.5 цієї статті, що настануть у звітному податковому році.

Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб на підставі документального підтвердження факту його сплати.

Відповідно до пункту 49.2 статті 49 ПК України платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПК України звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПК України подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Згідно з пунктом 177.11 статті 177 ПК України фізичні особи – підприємці подають річну податкову декларацію у строк протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

Тому, новостворена фізична особа – підприємець за період від дати державної реєстрації до дати переходу на спрощену систему оподаткування другої групи, перебуває на загальній системі оподаткування та подає квартальну податкову декларацію. Якщо протягом звітного періоду у новоствореної фізичної особи – підприємця відсутні об’єкти оподаткування або показники, які підлягають декларуванню відповідно до вимог ПКУ, то у такої фізичної особи – підприємця не виникає зобов’язання подавати річну податкову декларацію…» (лист ДПС від 02.04.2020 р. № 1369/6/99-00-04-06-03-06/ІПК)

 Щодо оподаткування акцизним податком

«…Відповідно до пп. 14.1.4 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПК України), акцизний податок – непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції) це визначення.

Відповідно до пп. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 ПК України, об’єктами оподаткування акцизним податком є операції з реалізації з акцизного складу / акцизного складу пересувного будь-яких обсягів пального або спирту етилового понад обсяги, що: отримані з інших акцизних складів / акцизних складів пересувних, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних; ввезені (імпортовані) на митну територію України, що засвідчені належно оформленою митною декларацією; вироблені в Україні, реалізація яких є об’єктом оподаткування відповідно до пп. 213.1.1 п. 213.1 ст. 213 ПК України, або не підлягає оподаткуванню, або звільняється від оподаткування, або оподатковується на умовах, встановлених статтею 229 Кодексу, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Платники акцизного податку, визначені п. 212.1 ст. 212 ПК України, подають щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію з акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому ПК України.

Платник податків має право повернути помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання відповідно до п. 43.1 ст. 43 ПК України.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов’язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків ( п. 43.2. ст. 43 ПК України).

Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку ( п. 43.4 ст. 43 ПК України)…» (лист ДПС від 13.04.2020 р. № 1479/6/99-00-17-03-01-06/ІПК)

 Щодо визнання господарських операцій з нерезидентами такими, що здійснюються між пов’язаними особами, та їх відповідність контрольованим операціям

«…Відповідно до абз. «а» пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПК України) для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими операціями є, зокрема, господарські операції, що здійснюються з пов’язаними особами – нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених підпунктом 39.2.1.5 цього підпункту.

Згідно з абз. «в» пп. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 ПК України встановлено, що пов’язаними особами є юридичні та/або фізичні особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють, зокрема для фізичних осіб – чоловік (дружина) враховуються такі критерії: для цілей визначення, чи володіє фізична особа безпосередньо та/або опосередковано корпоративними правами у розмірі 20 і більше відсотків у юридичній особі, усі корпоративні права, які належать (безпосередньо та/або опосередковано) фізичній особі, є сумою часток корпоративних прав, які: безпосередньо належать такій фізичній особі в юридичній особі; належать будь-яким пов’язаним особам такої фізичної особи у зазначеній юридичній особі.

Відповідно до пп. 39.2.1.7 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПК України господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 і 39.2.1.5 цього підпункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови: річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік; обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Тобто, якщо господарські операції здійснюються між пов’язаними особами, одна з яких є нерезидентом, то такі господарські операції підпадають під визначення контрольованих.

Підпунктом 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Кодексу встановлено, що платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

У звіті про контрольовані операції зазначається інформація про всі контрольовані операції, здійснені платником податків у звітному періоді…» (лист ДПС від 13.04.2020 р. № 1495/6/99-00-07-02-02-06/ІПК)

 Щодо збереження оригіналів документів, що підтверджують понесення витрат розрахункових документів

«…Основним нормативно-правовим актом, що регулює розрахунки за готівку, є Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265).

Статтею 2 Закону № 265 визначено, що розрахунковий документ – це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, надрукований у випадках, передбачених Законом № 265, і зареєстрований у встановленому порядку РРО або заповнений вручну.

Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів.

Необхідність зберігати документи передбачена пунктом 6.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.1995 р. № 88: первинні документи та облікові регістри, що пройшли обробку, бухгалтерська та інша звітність до передачі їх до архіву підприємства, установи повинні зберігатися в бухгалтерській службі у спеціальних приміщеннях або зачинених шафах під відповідальністю осіб, уповноважених головним бухгалтером.

Тому, суб’єкт господарювання має самостійно забезпечити збереження первинних документів та облікових регістрів, що пройшли обробку, бухгалтерську та іншу звітність, у тому числі і розрахункові документи (касові чеки). Крім того, якщо до звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, додаються оригінали розрахункових документів, що можуть частково втратити інформацію («вигоріти» або «потускніти»), пропонуємо додавати засвідчені копії таких документів, що не суперечить чинному законодавству…» (лист ДПС від 14.04.2020 р. № 1514/6/99-00-05-04-01-06/ІПК)

 Про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

«…Відповідно до змін, внесених до Податкового кодексу України Законом України від 17 березня 2020 року N 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)” (далі – N 533-ІХ)» та Законом України від 30.03.2020 р. N 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)», об’єкти нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, виключені з переліку об’єктів оподаткування Податком в періоді з 1 березня по 31 березня 2020 року.

Зменшення податкових зобов’язань з Податку (крім фізичних осіб) за березень 2020 року здійснюється виключно шляхом подання платниками податків уточнюючих податкових декларацій до податкової декларації за 2020 рік.

Ті платники Податку, які подали уточнюючу податкову декларацію з Податку за 2020 рік, в якій зменшили податкові зобов’язання за І та II квартали 2020 року, зобов’язані не пізніше 30 квітня 2020 року подати уточнюючу податкову декларацію до податкової декларації з Податку за 2020 рік (з урахуванням раніше поданих уточнюючих податкових декларацій), в якій збільшити податкові зобов’язання з Податку за II квартал 2020 року, тобто відновити податкові зобов’язання, які були задекларовані в податковій декларації за 2020 рік.

З метою збільшення суми податкових зобов’язань з Податку за квітень 2020 року відповідно до вимог пункту 524 Підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України платники Податку зобов’язані подати не пізніше 30 квітня 2020 року уточнюючі податкові декларації з Податку до податкових декларацій з Податку за 2020 рік (з урахуванням раніше поданих уточнюючих податкових декларацій), в яких збільшити суму податкових зобов’язань за II квартал 2020 року на суму пропорційну одному місяцю кварталу (квітень 2020 року є першим місяцем II кварталу).

Податкове зобов’язання за звітний рік з Податку сплачується юридичними особами – авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації. Нарахування пені та штрафних санкцій, за сплату податкового зобов’язання за квітень 2020 року у періоді після 30 червня 2020 року і до законодавчо визначеного загального терміну сплати авансового внеску за II квартал не передбачено.

Тому, платникам податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, які визначають податкові зобов’язання із такого податку на підставі податкових декларацій, слід здійснити сплату податкових зобов’язань з податку за квітень 2020 року (у складі II кварталу 2020 року) не пізніше 29 липня 2020 року, щоб не виникало підстав для нарахування пені та штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання. (лист ДПС від 14.04.2020 р. № 1521/6/99-00-04-03-03-06/ІПК)