+38(044) 586-77-77; +38(098) 586-77-77 office@ov-partners.com

30.12.2016 року Президентом України підписано Закони, прийняті Верховною Радо України 21.12.2016 року, а саме № 1797-VIII “Закон про в несення змін до Податкового кодексу України (щодо покращення інвестиційного клімату в Україні)” (базовий законопроект 5368) та № 1791-VIII “Закон про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році) (законопроект 5132).

Даними законодавчими актами внесено численні зміни до Податкового кодексу України, зокрема: 

1. На законодавчому рівні впроваджено електронний кабінет платника податків

На відміну від минулого року, в якому електронний кабінет платника податків працював у тестовому режимі, з 2017 року використання такого сервісу стало нормативно врегульованим.Так, наприклад, якщо платник податків обирає спосіб взаємодії з контролюючим органом в електронній формі через електронний кабінет (ідентифікація відбувається за допомогою електронного підпису), то він повинен буде подавати звітність, інші документи з контролюючими органами в електронній формі через електронний кабінет. Подати декларацію у паперовій формі можна буде лише у разі виникнення технічних проблем у роботі електронного кабінету. Інформація про всі відправлені та отримані через електронний кабінет документи, з зазначенням дати та часу відправлення та отримання, зберігатиметься безстроково. Варто звернути увагу й на розширення функцій даного сервісу, за допомогою якого відтепер в такому ж форматі можливе адміністративне оскарження рішень котролюючих органів, звернення із заявою про перехід на спрощену систему оподаткування, отримання інформації з ЄРПН про зареєстровані постачальниками податкові накладні та розрахунки коригування, а також інформації щодо оперативного обліку податків та зборів (дані карток платників податків).

 Окрему увагу привертає також те, що електронна система фіксуватиме дату та час доставки документа адресату. Це викликає наслідки різного характеру: по-перше, слугує безспірним доказом направлення повідомлень, звітніх документів тощо; по-друге, унеможливлює уникнення платником отримання, наприклад, повідомлення про проведення перевірки, що дозволило б виграти час.

Поряд із нововведеннями виникають також ряд нових ризиків, зокрема, зловживання з боку ДФС щодо права адміністрування електронного платника податку, а також відсутність процедури доказування несправності системи, якщо це призвело до порушення платником норм законодавства

2. Змінено якісний та кількісний критерій визначення великого платника податку

З нового року до великих платників податку матимуть право себе віднести ті юридичні особи (або постійні представництва нерезидента на території України), у якої обсяг доходу від усіх видів діяльності за останні чотири послідовні податкові (звітні) квартали перевищує 1 мільярд гривень або загальна сума платежів, сплачених до Державного бюджету України, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, за такий самий період перевищує двадцять мільйонів гривень. На думку законодавців, підвищення обсягу суми платежів з дванадцяти до двадцяти мільйонів не демонструє всю господарську діяльність платника, а тому показником також вважається й обсяг доходу.

 3. Оновлено порядок надання індивідуальних податкових консультацій

У ПКУ з’явилося нове визначення індивідуальної податкової консультації – це роз’яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, а також порядок її надання. Для того, щоб скористатися таким «благом», відтепер необхідно не тільки дотримуватися встановленої форми заяви, а й довести у ній практичне значення надання консультації для платника. Передбачається також ведення відкритого електронного реєстру наданих індивідуальних консультацій, що будуть доступні для кожного.

 4.  Змінено порядок проведення зустрічних звірок та доповнено підстави для проведення позапланової перевірки

У разі проведення зустрічної звірки платники податків будуть зобов’язані подавати інформацію протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту. При цьому до нових підстав для проведення позапланової виїзної податкової перевірки віднесено ненаданння для проведення зустрічної звірки платником податків інформації, визначеної у запиті контролюючого органу, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту. Така перевірка проводиться виключно з питань, зазначених у запиті контролюючого органу”.

 5. Щодо змін у справлянні ПДВ

Платник отримує право на податкових кредит з моменту реєстрації податкової накладної незалежно від того, чи був використаний такий товар або послуга в оподатковуваній діяльність в цьому податковому періоді. При цьому контролюючий орган відтепер матиме право призупинити право платника реєструвати податкову накладну та зміни до вже

зареєстровних накладних, якщо господарська операція відповідає певним критеріям.

ПОДАТКОВІ РОЗ’ЯСНЕННЯ

з наступних питань:

Щодо відображення в податковому обліку операцій з надання безповоротної фінансової допомоги іншій юридичній особі – платнику податку на прибуток підприємств

Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III

«Податок на прибуток підприємств» Кодексу.

Розділом ІІІ ПКУ не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування, що виникають за операціями з надання безповоротної фінансової допомоги іншій юридичній особі – платнику податку на прибуток підприємств, тобто такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку (лист ДФС від 09.12.2016 р. № 26710/6/99-99-15-02-02-15).

Щодо оподаткування процентів за борговими зобов’язаннями, що виникли за операціями з пов’язаними особами – нерезидентами

У разі перевищення суми боргових зобов’язань перед особами-нерезидентами над сумою власного капіталу платника податку більш ніж в 3,5 раза (для фінансових установ та лізингових компаній – більш ніж в 10 разів), процентні витрати за такими зобов’язаннями відображаються за спеціальними правилами.

Згідно з цими правилами процентні витрати на користь пов’язаних осіб-нерезидентів для цілей оподаткування враховуються у сумі, що не перевищує 50 відсотків суми фінансового результату до оподаткування, фінансових витрат та суми амортизаційних відрахувань за даними фінансової звітності звітного податкового періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів.

Процентні витрати на користь непов’язаних осіб та пов’язаних осіб-резидентів не підлягають коригуванню відповідно до п. 140.2 ст. 140 ПКУ (лист ДФС від 09.12.2016 р. № 26765/6/99-99-15-02-02-15)

Щодо сплати податку при виплаті доходів нерезиденту

Відповідно до п.п. 14.1.85 п. 14.1 ст. 14 ПКУ інжиніринг – це надання послуг (виконання робіт) із складення технічних завдань, проектних пропозицій, проведення наукових досліджень і техніко-економічних обстежень, виконання інженерно-розвідувальних робіт з будівництва об’єктів, розроблення технічної документації, проектування та конструкторського опрацювання об’єктів техніки і технології, надання консультації та авторського нагляду під час монтажних та пусконалагоджувальних робіт, а також надання консультацій, пов’язаних із такими послугами (роботами).

Резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 – 141.4.6 п. 141.4 ст. 141 Кодексу) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності (п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу).

Вказана послуга з технічного обстеження належать до інжинірингу у розумінні податкового законодавства та з виплати такого доходу нерезидента утримується податок у порядку передбаченому п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Відповідно до абзацу «й» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу не підлягають оподаткуванню доходи нерезидента, із джерелом походження з України у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг із міжнародного зв’язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.

Таким чином, виплата резидентом на користь нерезидента доходу у вигляді компенсації вартості послуг «…», наданих таким нерезидентом, не підлягає оподаткуванню відповідно до положень п. п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу. (лист ДФС від 06.12.2016 р. № 26393/6/99-99-15-02-02-15)