18.09.2018 року у першому читанні Верховною Радою України був прийнятий довгоочікуваний Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування» № 2543-VIII (проект закону № 8490) із народною назвою «закон Маски-шоу стоп-2», який став другим у серії законів про гуманізацію кримінально-процесуальних інструментів правоохоронних органів. Правники та бізнес очікували на нього все літо, у ЗМІ було кілька анонсів від перших осіб держави. Метою законопроекту проголошено послаблення тиску на бізнес. Нарешті, це сталося.
27.09.2018 голова Верховної Ради України – Андрій Парубій повідомив у своєму twitter про підписання ним цього Закону. Відповідно до ч. 1 ст. 94 Конституції України Президент України протягом п’ятнадцяти днів після отримання закону підписує його, беручи до виконання, та офіційно оприлюднює його або повертає закон зі своїми вмотивованими і сформульованими пропозиціями до Верховної Ради України для повторного розгляду.
Реакція Президента очікується в середині жовтня 2018 року.
Що насправді дає для бізнесу, новий найпопулярніший закон:
А. У осіб, в тому числі їх представників, які не є стороною кримінального провадження або потерпілим, права та законні інтереси, яких обмежуються під час досудового розслідування з’явилося право клопотати перед стороною обвинувачення (слідчий, прокурор) у випадках встановлених КПК України, а у сторони обвинувачення обов’язок розглянути по-суті відповідне клопотання.
Б. Законодавець визначив лише 1 такий випадок, тобто підставу для закриття кримінального провадження, а саме: «якщо закінчилися строки досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру, встановлені частиною першою статті 219 цього КПК України, слідчий суддя може винести ухвалу про закриття кримінального провадження за клопотанням іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника».
В. Згадана у Законі № 2543-VIII частина 1 статті 219 КПК України передбачає лише два типи строків: до і після вручення повідомлення про підозру.
Г. У учасників кримінального провадження, з’явилося право оскаржувати рішення слідчого про відмову у закритті кримінального провадження з цієї підстави до слідчого судді суду 1-ї інстанції, та право оскарження цього рішення суду 1-ї інстанції в апеляційному порядку.
Д. Посилено відповідальність для правоохоронців (слідчого та прокурора) за спричинену їх незаконними діями шкоду. Тепер для відшкодування такої шкоди, бізнесу достатньо факту вини правоохоронця встановленої висновком службової перевірки дисциплінарного провадження. При цьому, підставою дисциплінарного провадження є ухвала слідчого судді суду 1-ї інстанції про закриття кримінального провадження прийнята відповідно до п.1-3 ч. 2 ст. 284 КПК України, яка автоматично направляється наступного дня після її прийняття на адресу керівника органу досудового розслідування або прокуратури, де працює відповідний слідчий чи прокурор для організації проведення службового розслідування та вирішення питання щодо притягнення винних осіб до відповідальності. При цьому законодавець не врегулював, як представники бізнесу отримають такий висновок службової перевірки (розслідування) в будь-якому правоохоронному органі.
Кримінальний процесуальний кодексі України (далі – КПК України), з’явилася ч. 2 у ст. 130, яка проголошує право регресної (зворотної) вимоги держави до слідчих, прокурорів, суддів у випадках доведеної вироком вини, або дисциплінарного проступку (незалежно від строків давності притягнення до дисциплінарної відповідальності) у діях останніх, що спричинили шкоду бізнесу.
Є. З’явилося право оскаржувати ухвалу про продовження строку відсторонення від посади.
Ж. Крім того, цим законом виправлено ряд суто технічних помилок допущених законотворцями у попередньому році.
Системним аналізом Закону 2543-VIII від 18.09.2018, встановлено, що законодавець не передбачив механізмів врегулювання ситуації, коли кримінальне провадження за фактом ухилення від сплати податків вноситься до ЄРДР та розслідується за відсутності об’єктивної сторони у вигляді необхідного мінімального розміру податкових нарахувань, тобто шкоди (881 тис. грн. у 2018 році), у вигляді податків зборів (обов’язкових) платежів, що не надійшли до відповідних бюджетів. Це однозначний мінус, оскільки таких випадків багато.
Ми бачимо, що ще потрібно поліпшувати для створення сприятливого інвестиційного клімату. Констатуємо, діалог влади та бізнесу продовжується, і сподіваємося на подальший прогрес у цьому напрямку.