+38(044) 586-77-77; +38(098) 586-77-77 office@ov-partners.com

РОЗШИРЕНО ПЕРЕЛІК ВИДІВ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ПЕРІОД КАРАНТИНУ

10 квітня 2020 року набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211» №262, яка розширює перелік видів господарської діяльності на період карантину.

Так, на період карантину дозволено працювати та надавати послуги:

  • хімчисткам;
  • поштової та кур’єрської діяльності;
  • будівельних робіт;
  • робіт із збирання і заготівлі відходів, діяльності;
  • торгівлі деталями та приладдям для транспортних засобів та сільськогосподарської техніки, ветеринарними препаратами, кормами, пестицидами та агрохімікатами, насінням і садивним матеріалом, добовим молодняком свійської птиці, засобами зв’язку та телекомунікацій, в тому числі мобільними телефонами, смартфонами, планшетами, ноутбуками та іншими товарами, що відтворюють та передають інформацію;

Діяльність дозволених видів господарської діяльності є можливою лише при дотриманні та виконанні запроваджених протиепідемічних заходів, а саме:

  • забезпечення персоналу (зокрема захист обличчя та очей) та відвідувачів засобами індивідуального захисту, зокрема респіраторами або захисними масками, у тому числі виготовленими самостійно;
  • перебування в приміщенні не більше одного відвідувача на 10 кв. метрів торговельної площі, а також дотримання інших санітарних та протиепідемічних заходів.

Тобто, дані зміни є важливими для бізнесу, оскільки розширюють можливість та дозволяють здійснювати більше видів господарської діяльності ніж було спочатку.

 ЩО ЗМІНИЛОСЬ В ДЕРЖАВНІЙ РЕЄСТРАЦІЇ БІЗНЕСУ В ЕЛЕКТРОННІЙ ФОРМІ?

04 квітня 2020 року набрав чинності наказ Міністерства юстиції України «Про внесення змін до Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи», яким дозволено подавати документи для внесення змін до відомостей про юридичну особу, ФОП, що містяться в Єдиному державному реєстрі в електронній формі.

Так, заява може бути подана в електронній формі може бути подана, якщо вона підписана заявником з використанням засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри та до неї долучені оригінали документів, необхідні для державної реєстрації в електронній формі.

Після того як заява буде зареєстрована, заявнику надається код доступу до результатів розгляду відповідних документів.

Щодо оплати такої адміністративної послуги, то вона здійснюється заявником через Інтернет з використанням платіжних систем та/або програмних засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг.

Тобто, дані новели є важливими для бізнесу, оскільки, надано можливість провести державну реєстрацію створення, внесення змін тощо в електронній формі.

ВІДТЕПЕР ПИТАННЯ ДИСТАНЦІЙНОГО РЕЖИМУ РОБОТИ ВРЕГУЛЬОВАНО НА ЗАКОНОДАВЧОМУ РІВНІ

02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», який вніс зміни до низки нормативно-правових актів, зокрема і до Кодексу законів про працю України.

Так, відтепер у Кодексі законів про працю України врегулювано питання дистанційної роботи, зокрема:

  • при дистанційній роботі обов’язковим є укладення трудового договору;
  • на час загрози поширення епідемії, пандемії та/або на час загрози військового, техногенного, природного чи іншого характеру умова про дистанційну (надомну) роботу може встановлюватися у наказі (розпорядженні) роботодавця без обов’язкового укладення у письмовій формі трудового договору про дистанційну (надомну) роботу;
  • на працівників, які працюють дистанційно не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку;
  • оплата праці при дистанційній роботі має здійснюватися в повному обсязі, якщо працівник і роботодавець письмово не домовились про інше.

Таким чином, дані нововведення є важливими для бізнесу, оскільки дозволяють працювати в умовах карантину не зупиняючи роботу підприємства та надають можливість юридично правильно оформлювати таких вид роботи як дистанційна з метою уникнення негативних наслідків для бізнесу.

НА ЧАС КАРАНТИНУ ПЕРСОНАЛЬНІ ДАНІ МОЖУТЬ БУТИ ОБРОБЛЕНІ БЕЗ ЗГОДИ ВЛАСНИКА

13 квітня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» щодо запобігання поширенню  коронавірусної хвороби (COVID-19)», який передбачає обробку персональних даних без згоди власника.

До таких даних належать інформація щодо: стану здоров’я, місця госпіталізації або самоізоляції, прізвища, імені, по батькові, дати народження, місця проживання, роботи (навчання), з метою протидії поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), за умови використання таких даних виключно з метою здійснення протиепідемічних заходів.

Але, слід зауважити, що  такі дані можуть бути використані виключно протягом 30 днів після закінчення періоду встановлення карантину такі дані підлягають знеособленню, а у разі неможливості – знищенню.

Тому, дана новела потребує уваги, оскільки дає змогу дізнатися, які саме персональні дані можуть бути оброблені без згоди особи, а які – ні.

РОЗШИРЕНО ПРОГРАМУ «ДОСТУПНІ КРЕДИТИ 5-7-9%» ДЛЯ МАЛОГО ТА СЕРЕДНЬОГО БІЗНЕСУ

18 квітня 2020 року набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку надання фінансової державної підтримки суб’єктам мікропідприємництва та малого підприємництва», якою розширено програму «Доступні кредити 5-7-9%».

Так, відтепер, отримати фінансову держпідтримку можуть підприємства з річним доходом 100 млн. грн, а максимальна сума кредити збільшена до 3 млн. грн.

Також, розширено перелік цілей для яких бізнес може брати кредит. Відтепер, отримати кредит ще можна на  придбання нежитлової нерухомості з метою провадження суб’єктом підприємництва господарської діяльності без права передачі такої нерухомості в платне або безоплатне користування третім особам; придбання об’єктів права інтелектуальної власності, за договорами комерційної концесії (франчайзингу), пов’язаних із реалізацією суб’єктом підприємництва інвестиційного проекту; фінансування оборотного капіталу, коли необхідність у такому оборотному капіталі є невід’ємною частиною витрат на інвестиційний проект, обсягом не більше ніж 25 відсотків вартості проекту, що фінансується за рахунок кредитних коштів.

Бізнес може звернутися за отриманням пільгових кредитів  протягом строку дії карантину та протягом 90 днів з дня його (їх) відміни.

Тому, дане новела є важливою для бізнесу, оскільки допомагають розвити та підтримувати малий та середній бізнес в умовах карантину.

ПЕРЕГЛЯНУТО ПИТАННЯ ЩО ОРЕНДНОЇ ПЛАТИ ДЛЯ БІЗНЕСУ

18 квітня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», яким внесено зміни до Цивільного кодексу країни щодо врегулювання питання орендної плати для бізнесу на період карантину.

Відтепер, зазначається, що заходи, які введені в рамках карантину є обставинами за які наймач (орендар) не відповідає, а отже має право на «пільги» – зменшення або звільнення від орендної плати відповідно до Цивільного кодексу України.

Таким чином, дані новели є важливими для бізнесу, оскільки забезпечує захист бізнесу та мінімізує ризики банкрутства.

ЗМІНЕНО ПОРІГ ДЛЯ ОБОВ’ЯЗКОВОГО ПРОВЕДЕННЯ ЗАКУПІЛВЬ ЧЕРЕЗ PROZORRO

19 квітня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель», яким змінено поріг для обов’язкового проведення закупівель з метою забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища, запобігання проявам корупції та розвитку добросовісної конкуренції.

Так, поріг для обов’язкового проведення закупівель через Prozorro знизиться 50 тисяч гривень, тобто закупівлі стали відкритими для учасників та мають елемент аукціону, що допомагає вивести з тіні мільйони проведених закупівель.

Також, посилилась відповідальність за порушення тендерного законодавства. Відтепер за безпідставно відхилену тендерну пропозицію передбачено штраф у розмірі від 25 500 до 51 000 гривень; за укладення договорів до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, штраф – від 34 000 до 170 000 гривень; за невиконання рішення Антимонопольного комітету України за результатами розгляду скарг суб’єктів оскарження, штраф – від 34 000 до 85 000 гривень.

До того ж у випадку допущення помилок при поданні тендерної пропозиції бізнесу надана можливість протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей усунути їх.

Також, удосконалився механізм оскарження тендерних процедур в Антимонопольному комітеті України. Так, до розгляду приймаються лише скарги, за які внесена плата, але якщо Антимонопольний комітет задовольнить її, то плата за скаргу буде повертатися бізнесу в повному обсязі.

Тобто, дані новели є важливими до бізнесу, оскільки визначають новий порядок проведення закупівель через систему Prozorro та мінімізують ризики відповідальності за недотримання норм тендерного законодавства.