ЗАТВЕРДЖЕНО ПЛАН ПЕРЕВІРОК НА 2018 РІК
15.11.2017 р. Державна регуляторна служба своїм наказом № 139 затвердила План здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2018 рік, (далі – План).
В Плані визначено, хто з суб’єктів господарювання підлягає перевірці, зокрема, зазначено контролюючий орган, що здійснюватиме перевірку та дату початку здійснення заходу.
План не стосується перевірок фіскальною службою, а лише перевірок органів державного нагляду (до прикладу, Управління Державної служби України з питань праці, Державна екологічна інспекція України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Державна екологічна інспекція України та інші).
Внесення змін до планів перевірок не допускається, крім випадків коли це стосується зміни найменування суб’єкта, який має пройти перевірку або виправлення технічних помилок.
Суб’єктів господарювання, що перевірятимуться кількома контролюючими органами, чекає одна комплексна перевірка, яку контролюючі органи повинні провести в строки, визначені у Плані та яка здійснюється лише один раз на рік.
З планом перевірок можна ознайомитись за посиланням: https://ias.brdo.com.ua/. ЗМІНЕНО ЗМІСТ ТА ПОРЯДОК РОЗКРИТТЯ ІНФОРМАЦІЇ ЕМІТЕНТАМИ ЦІННИХ ПАПЕРІВ
05.11.2017 р. набрали чинності зміни (Рішенням НКЦПФР від 10.08.2017 року №603) до Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, затвердженого рішенням НКЦПФР від 03.12.13 р. № 2826 (далі – Положення).
Розділом III Положення, визначено новий склад особливої інформації, що розкривається емітентами цінних паперів:
По-перше, необхідно повідомляти про зміну власників акцій:
- 10% і > простих акцій акціонерних товариств (крім публічних акціонерних товариств);
- 5% і > простих акцій публічних акціонерних товариств.
По-друге, необхідно повідомляти про набуття прямо або опосередковано:
- контрольного пакета простих акцій акціонерних товариств (далі – АТ) (50% і >);
- значного контрольного пакета простих акцій АТ (75% і >);
- домінуючого контрольного пакета простих акцій АТ (95% і >).
Емітенти цінних паперів можуть додатково розміщувати у загальнодоступній базі даних НКЦПФР повідомлення про суттєві події, які можуть бути істотними для акціонерів, учасників, інвесторів або вплинути на фінансово-господарський стан емітента. Повідомлення про суттєві події розкривається у довільній формі.
ОНОВЛЕНО ПОРЯДОК ОБМІНУ ЕЛЕКТРОННИМИ ДОКУМЕНТАМИ З КОНТРОЛЮЮЧИМИ ОРГАНАМИ
15.11.2017 р. набув чинності Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами (далі – Порядок). Згідно вказаного Порядку, суб’єктами електронного документообігу (далі – СЕД) є автор та адресат (юридична особа, самозайнята особа, фізична особа, податковий агент, контролюючий орган, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, що створили електронний документ).
Електронний обмін здійснюється відносно наступних документів: податкова звітність, звітність зі сплати єдиного внеску, фінансова та статистична звітність, податкові та акцизні накладні, розрахунки коригування до податкових та акцизних накладних, заяви, довідки, сервісні запити, витяги, договори, повідомлення, рішення, та інші документи фінансової звітності та документи, які пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено Податковим кодексом України.
Юридичні та самозайняті особи, тобто платники податку, які є фізичними особами – підприємцями або провадять незалежну професійну діяльність, податкові агенти набувають статусу СЕД із дати укладення договору про визнання електронних документів (далі – договір) за примірною формою Порядку шляхом приєднання до нього на підставі відповідної заяви. Фізичні особи автоматично вважаються СЕД та мають право подавати електронні документи до контролюючих органів виключно з використанням ЕЦП.
Варто зазначити, що Договір укладається з контролюючим органом за основним місцем обліку автора.
Договори про визнання електронних документів, укладені раніше 15.11.2017 р. залишаються чинними та діють до виникнення наступних підстав:
- є нова заява з ініціативи підписувача про приєднання до Договору;
- отримання інформації від АЦСК про завершення строку посиленого сертифіката керівника;
- отримання інформації про зміну керівника, припинення юридичної особи;
- зняття з обліку самозайнятої особи як платника податків в контролюючому органі;
- наявність у Державному реєстрі інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків підписувача заяви у зв’язку зі смертю.
Слід зазначити, що контроль за введенням даних, їх повнотою та достовірністю при створенні електронного документа покладається на його автора.
ТАБЕЛІ ОБЛІКУ ВИКОРИСТАННЯ РОБОЧОГО ЧАСУ ПОВИННІ ЗБЕРІГАТИСЯ 1 РІК
Листом від 08.09.2017 р. N 9150/4/4.1-ДП-17 Державна служба України з питань праці нагадала, що табелі обліку використання робочого часу повинні зберігатися у роботодавця протягом одного року.
Дане положення встановлене в рядку 408 Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 р. N 578/5.
Варто додати, що Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою КМУ від 26.04.2017 р. № 295 не встановлений граничний період, за який проводиться інспекційне відвідування або невиїзне інспектування.
Тобто, у випадку проведення перевірок, інспектори мають право просити надати документи обліку часу працівників лише за останні 12 місяців.
УХВАЛЕНО НОВИЙ ЗАКОН «ПРО ЕЛЕКТРОННІ ДОВІРЧІ ПОСЛУГИ»
6 листопада 2017 року Президент України підписав Закон України «Про електронні довірчі послуги» від 05.10.17 р. № 2155-VIII, який набирає чинності 07.11.2018 р.
Основною метою вказаного Закону є врегулювання відносин у сферах надання електронних довірчих послуг та електронної ідентифікації. Закон покликаний в майбутньому замінити Закон України «Про електронний цифровий підпис». Зокрема, запроваджуються такі механізми, як електронна ідентифікація, електронний підпис, електронна печатка, електронна позначка часу, реєстрована електронна доставка, інтероперабельність тощо.
Законом визначається поняття «засіб електронної ідентифікації – носій інформації, який містить ідентифікаційні дані особи і використовується для автентифікації особи під час надання та/або отримання електронних послуг».
Електронні довірчі послуги надаються, як правило, на договірних засадах надавачами електронних довірчих послуг.
До складу електронних довірчих послуг входять:
створення, перевірка та підтвердження удосконаленого електронного підпису чи печатки; формування, перевірка та підтвердження чинності сертифіката електронного підпису чи печатки;
формування, перевірка та підтвердження чинності сертифіката автентифікації веб-сайту; формування, перевірка та підтвердження електронної позначки часу;
реєстрована електронна доставка;
зберігання удосконалених електронних підписів, печаток, електронних позначок часу та сертифікатів, пов’язаних з цими послугами.
Прогресивністю даного закону є взаємне визнання українських та іноземних сертифікатів відкритих ключів та електронних підписів, що означатиме поширення ЕЦП у транскордонній взаємодії.
ПРЕЗИДЕНТ ПІДПИСАВ ЗАКОН ПРО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОСНОВНИХ ПРИНЦИПІВ КІБЕРБЕЗПЕКИ УКРАЇНИ
07.11.2017 року Президент України підписав Закон «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України», прийнятий Верховною Радою 5 жовтня 2017 року.
Закон визначає правові та організаційні засади державної політики, спрямованої на захист життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства та держави в кіберпросторі, основні принципи та напрями забезпечення кібербезпеки України, повноваження і обов’язки державних органів, підприємств, установ, організацій, осіб і громадян, а також базові терміни в області кібербезпеки.
Законом визначаються об’єкти кіберзахисту, які в сукупності складають критичну інфраструктуру країни. Порядок віднесення об’єктів до критичної інформаційної інфраструктури та перелік таких об’єктів затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Документом, запроваджено новий термін «національна система кібербезпеки», що є сукупністю усіх суб’єктів забезпечення кібербезпеки, а також взаємоузгоджених заходів кіберзахисту, що здійснюються ними».
Суб’єктами забезпечення кібербезпеки постійної готовності є: Рада нацбезпеки і оборони, Міністерство внутрішніх справ України, Міністерство оборони України, Генеральний штаб Збройних Сил України, Служба безпеки України, Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України
Згідно з Законом, Президент України координує діяльність у сфері кібербезпеки через очолювану ним Раду нацбезпеки і оборони України.
Закон вступає в силу з 09 травня 2018 року.