+38(044) 586-77-77; +38(098) 586-77-77 office@ov-partners.com

Прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права власності».

03 жовтня 2019 року Верховна Рада України прийняла Закон 31056-1 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права власності».

Даний закон закріплює наступні новели для власників бізнесу:

  • реєстрація юридичних осіб чи фізичних осіб-підприємців може проводитися незалежно від їх місцезнаходження;
  • державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, здійснюється після нотаріального посвідчення правочину щодо відчуження (передання) частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи або у результаті видачі свідоцтва про право на спадщину на частку засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи. Дана дія проводиться нотаріусом, яким вчинено відповідну нотаріальну дію, проте дане положення не стосується акціонерних товариств, товариств з обмеженою відповідальністю, товариств з додатковою відповідальністю;
  • договір про відчуження корпоративних прав повинен бути укладений тільки у письмовій формі;
  • передбачено спеціальні бланки для нотаріально засвідчених документів, які використовуються для державної реєстрації;
  • автоматичне повідомлення про вчинення реєстраційних дій та проведення моніторингу ризикованих реєстраційних дій;
  • визначено перелік документів, які є необхідні для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю;
  • згода учасників на вступ до товариства спадкоємця чи правонаступника учасника не потрібна.

ПОСИЛЕНО ЗАХИСТ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ ВІД НЕПРАВОМІРНИХ ДІЙ ДОЗВІЛЬНИХ ОРГАНІВ

03 жовтня 2019 року було прийнято Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення захисту суб’єктів господарювання від неправомірних дій або бездіяльності дозвільних органів», відповідно до якого визначено, що є порушенням вимог законодавства про дозвільну систему у сфері господарської діяльності, а також збільшено розмір штрафу, який відтепер становить від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у випадку вчинення таких правопорушень повторно протягом року – від ста до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 Набув чинності кодекс україни з процедур банкрутства

21 жовтня 2019 року набув чинності Кодекс України з процедур банкрутства, який передбачає заходи щодо запобігання банкрутства боржника – юридичної особи та позасудові процедури; правила проведення санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство та після відкриття; які судові процедури можуть бути застосовані до боржника та порядок їх розгляду, оскарження; визначено правовий статус арбітражного керуючого; встановлено процедуру провадження у справі про банкрутство; визначено вимоги до розпорядження майном боржника; встановлено підстави відкриття ліквідаційної процедури та порядок її здійснення; визначено процедуру продажу майна у справі про банкрутство; зазначено випадки, коли справа про банкрутство закривається; встановлені особливості щодо провадження у справі про банкрутство страховиків, професійних учасників ринку цінних паперів, емітента чи управителя іпотечних сертифікатів, управителя фонду фінансування будівництва чи управителя фонду операцій з нерухомістю, фермерського господарства, державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків; визначено порядок провадження у справі про банкрутство із застосуванням іноземної процедури; визначено порядок відновлення платоспроможності фізичної особи, а саме порядок відкриття та закриття  провадження, реструктуризації боргів, введення процедури погашення боргів, провадження у справах щодо боржників, зайнятих у сільському господарстві та фізичних осіб-підприємців.

Набув чинності наказ Міністерства юстиції України від 21.08.2019 р.  № 2627/5 «Про затвердження форми Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність»

21 жовтня 2019 року набув чинності наказ Міністерства юстиції України від 21. 08.2019 року №2627/5 «Про затвердження форми декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність», яким на виконання п. 11 ч. 3, ч. 5 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства затверджено форму Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність.

 Боржник має подати декларацію за три роки (за кожен рік окремо), що передували поданню до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. До декларації включається інформація щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім’ї, що перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня календарного року, за який подається декларація.

Декларація повинна заповнюватися й підписуватися особисто боржником із зазначенням дати її складання. Вона подається до господарського суду у паперовому вигляді або засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу із застосуванням власного кваліфікованого електронного підпису.

Оновлено вимоги до перепідготовки арбітражних керуючих та осіб, які мають намір провадити діяльність арбітражного керуючого

21 жовтня у зв’язку з уведенням в дію Кодексу України з процедур банкрутства набувають чинності оновлене Положення, яким визначено порядок підготовки і перепідготовки осіб, що мають намір провадити діяльність арбітражного керуючого, підвищення кваліфікації та перепідготовки арбітражних керуючих, їх підготовки у справах про банкрутство страхових організацій (затверджено наказом Мін’юсту від 13.08.19 р. № 2536/5); Порядок, затверджений наказом Мін’юсту від 13.08.19 р.№ 2535/5, яким визначено організаційні засади проведення кваліфікаційного іспиту, порядок його складання особами, які мають намір здійснювати діяльність арбітражного керуючого, порядок оцінювання знань на іспиті та встановлення його результату.

У ЯКИЙ СТРОК НЕОБХІДНО ВИПЛАТИТИ ВІДПУСКНІ

 Відповідно до листа Мінсоцполітики від 02.10.2019 р. № 1432/0/206-19 визначено, що згідно з ст. 10 Закону «Про відпустки» (далі – Закон) черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, і доводиться до відома всіх працівників. При складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості для їх відпочинку. Щорічна відпустка працівнику має надаватись відповідно до затвердженого графіка відпусток і оплачуватися не пізніше ніж за три дні до її початку згідно зі статтею 115 Кодексу законів про працю України та частиною першою статті 21 Закону.

Обчислення триденного строку для виплати заробітної плати за час відпустки здійснюється в календарних днях.

Тобто, відповідно до зазначених норм, відпустка працівникам має надаватися відповідно до графіка відпусток та не пізніше ніж за три  дні до початку відпустки